ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність.

Вам потрібно уважно прочитати текст, виділити ключові особливості організму й визначити, до якої систематичної групи він належить.

У першому реченні тексту зазначено, що плавунець звичайний – це «водяний жук». Жуки (або Твердокрилі) – це ряд, який належить до класу Комахи. На це також чітко вказує наявність надкрил (видозміненої передньої пари крил), трьох пар кінцівок (у тексті описано задні ноги як веслоподібні плавці) і дихання атмосферним повітрям за допомогою трахейної системи (жук періодично підіймається на поверхню, щоб вдихнути).

Отже, плавунець звичайний – це водяний жук, він належить до класу Комахи.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність.

У бінарній номенклатурі й класифікації живих істот назви організмів позначають двома словами. Перше слово вказує на рід, до якого належить організм, а друге – на вид.

Визначмо класифікаційні одиниці для плавунця звичайного: рід – Плавунець, вид – звичайний.

Відповідь: А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність.

Орган дихання комах – трахеї. 

Інші варіанти відповіді неправильні.

А зяброве дихання притаманне водним організмам – рибам, молюскам, личинкам земноводних, ракоподібним, голкошкірим

Б легеневі мішки властиві павукоподібним

В легеневе дихання притаманне наземним молюскам, земноводним, рептиліям, птахам, ссавцям

Відповідь: Г.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

У наведеному фрагменті Ч. Дарвін говорить про зміну видів у часі, природний добір, викопні рештки й перехідні форми, які палеонтологія відкриває для підтвердження «послідовного походження всіх організмів». Усе це становить основні положення й докази еволюційного вчення (еволюційної теорії).

Еволюційне вчення (теорія) – наукова концепція, що пояснює механізми зміни форм організмів, їхніх спільнот і причини виникнення біорізноманіття на Землі в процесі еволюції.

Еволюція – природний процес поступової зміни організмів, їхніх ознак і популяцій протягом багатьох поколінь.

Інші варіанти відповіді неправильні. Адже

А біогенетичний закон стверджує, що індивідуальний розвиток організму (онтогенез) є коротким повторенням історичного розвитку виду (філогенезу). Його сформулювали Ернст Геккель і Фріц Мюллер у 1860-х роках

Б теорія панспермії – наукова гіпотеза, згідно з якою життя могло бути занесене на Землю з космосу. Організми або їхні «будівельні блоки» могли потрапити на планету з метеоритами, кометами чи космічним пилом

В хромосомна теорія – наукова теорія, що стверджує: матеріальними носіями спадковості є хромосоми, а гени розташовані в них лінійно. Її сформулювали Томас Морган і його співробітники в 1911–1926 рр.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи.

На рисунку неправильно позначено зовнішній слуховий хід. 

Зовнішній слуховий хід – це трубка, що з'єднує вушну раковину з барабанною перетинкою і проводить звукові хвилі.

Для вивчення будови вуха ознайомтеся з малюнком.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини.

Плоскостопість – це ортопедична деформація, за якої природні поздовжнє й поперечне склепіння стопи опускаються або повністю зникають. Унаслідок цього стопа втрачає амортизаційні властивості, що призводить до швидкої втоми ніг, болю, порушення постави й надмірного навантаження на суглоби й хребет.

Основні причини плоскостопості:

• спадковість (вроджена слабкість зв'язкового апарату стопи);
• слабкість м'язів і звʼязок стопи й гомілки через гіподинамію (брак фізичних навантажень);
• тривалі навантаження на ноги (довге стояння, взуття на високих підборах, неякісне взуття, взуття, яке не відповідає фактичному розміру ноги, вагітність тощо);
• анатомічні й фізіологічні проблеми, травмування (зайва вага, рахіт, поліомієліт).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система. 

Розгляньмо функції відділів мозку.

А проміжний – регулює обмін речовин, температуру тіла, відчуття голоду, спраги, цикли сну й неспання. Через нього проходять до кори півкуль усі сенсорні сигнали (крім нюху). Керує ендокринною системою (через гіпофіз)

Б середній – центр первинних зорових і слухових орієнтувальних рефлексів (наприклад, поворот голови на різкий звук або спалах світла); також відповідає за тонус м'язів і підтримання пози

В довгастий – бере участь у регуляції життєво важливих функцій (дихання, роботи серця, судинного тонусу). Тут розташовані центри захисних рефлексів: кашлю, чхання, блювання, сльозовиділення, а також харчових рефлексів (смоктання, ковтання)

Г мозочок – відповідає за координацію складних рухів, підтримання рівноваги й контроль за тонусом м'язів

Кашель – це захисний рефлекс, який виникає у відповідь на подразнення рецепторів дихальних шляхів. Центри життєво важливих рефлексів (дихання, серцебиття, ковтання, кашель, чхання) розташовані в довгастому мозку.

Відповідь: В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Виділення. Сечовидільна система людини.

Проаналізуймо таблицю й пояснення до неї.

Пояснення I правильне: у таблиці чітко показано, що в первинній і вторинній сечі білків немає, бо в нормі вони не потрапляють до фільтрату, а всмоктуються назад у кров.

Пояснення II правильне: збільшення масової частки сечовини у вторинній сечі зумовлено концентруванням розчину внаслідок зменшення об'єму розчинника. Під час первинної фільтрації утворюється значний об'єм рідини, у якій вміст сечовини відносно низький. На етапі канальцевої реабсорбції організм вибірково повертає в кровотік приблизно 99 % води й корисної речовини, натомість сечовина як кінцевий продукт метаболізму залишається в просвіті канальців. Оскільки підсумковий об'єм рідини зменшується в десятки разів, а маса сечовини залишається практично незмінною, її відсоткова концентрація у вторинній сечі пропорційно зростає.

Відповідь: В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму людини. Кров. Лімфа.

До складу крові людини входять: плазма крові й формені елементи крові (клітини – еритроцити, лейкоцити, тромбоцити).

Плазма крові – це рідка частина крові, яка становить понад половину її об'єму (приблизно 55 %) і служить міжклітинним середовищем. На 90–92 % вона складається з води, а решта – це білки, глюкоза, мінеральні солі, гормони, ферменти й вітаміни.

Еритроцити – червоні безʼядерні клітини крові, які мають форму двоввігнутого диска, усередині якого міститься молекула гемоглобіну. Вони переносять кисень від легень до всіх органів і забирають вуглекислий газ. Утворюються в червоному кістковому мозку, руйнуються в селезінці, а також у печінці й червоному кістковому мозку.

Лейкоцити – білі кров'яні клітини, які мають ядро, здатні змінювати форму клітини й захищають організм від інфекцій, вірусів і шкідливих речовин – є головною частиною імунної системи. Утворюються в червоному кістковому мозку, руйнуються переважно в селезінці, а також у місцях запалення (вогнищах інфекції або пошкодження тканин).

Тромбоцити – маленькі безʼядерні кровʼяні пластинки, які забезпечують згортання (зсідання) крові й відновлення пошкоджених тканин організму. Утворюються в червоному кістковому мозку як уламки великих клітин – мегакаріоцитів, руйнуються переважно в селезінці й частково в печінці.

Імуноглобуліни – це спеціальні білкові сполуки (антитіла), їх виробляють В-лімфоцити й плазматичні клітини імунної системи у відповідь на потрапляння чужорідних агентів.

Відповідь: Б.