ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму. Кров. Розмноження й індивідуальний розвиток організмів.

Основним центральним органом кровотворення (гемопоезу) й імуногенезу протягом усього постембріонального життя людини є червоний кістковий мозок. У ньому містяться стовбурові клітини, з яких утворюються всі формені елементи крові (еритроцити, лейкоцити й тромбоцити). Загальна маса кісткового мозку в дорослої людини становить близько 2,5–3 кг (приблизно 4–5 % від маси тіла), з яких приблизно половину становить активний червоний кістковий мозок.

Інші варіанти відповіді неправильні.

Головний мозок (А) та спинний мозок (Б) належать до центральної нервової системи й не виконують функції кровотворення. Жовтий кістковий мозок (В) складається переважно із жирової тканини, заповнює порожнини трубчастих кісток у дорослих і за звичайних умов не виконує кровотворної функції.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Ссавці, їхня різноманітність. Екологічні чинники. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

На світлині зображено коалу – типового стенофага й стенобіонта (вузькоспеціалізований вид). Вона харчується лише листям певних видів евкаліпта й пристосована до певних умов середовища.

Здатність організму пристосовуватися до змін умов довкілля називають екологічною пластичністю. Коала дуже залежить від обмеженого раціону й певного ареалу, тобто цей вид є екологічно непластичним.

Через низьку пластичність коала має вузький адаптаційний потенціал, що робить її вразливою до будь-яких змін навколишнього середовища (наприклад, вирубки евкаліптових лісів чи лісових пожеж).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки. Вуглеводи, ліпіди. Білки. Біорізноманіття. Гриби.

Для розвʼязання завдання треба знати якісні реакції на органічні речовини.

1 – В (пшеничне борошно): спиртовий розчин йоду є реактивом на складник борошна крохмаль: з'являється характерне темно-синє забарвлення

2 – Б (сухий яєчний білок): оброблення 70-процентовим етиловим спиртом спричиняє денатурацію і коагуляцію (злипання, зсідання) білків

3 – А (цукрова пудра): унаслідок нагрівання цукру (сахарози) він плавиться й карамелізується – утворюється темний в'язкий розплав

4 – Г (сухі дріжджі): дріжджі – мікроскопічні гриби, які в теплому цукровому розчині активізують процес спиртового бродіння з виділенням вуглекислого газу

Відповідь: 1-В, 2-Б, 3-А, 4-Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин. Різноманітність, розмноження покритонасінних рослин.

Визначмо, яким рослинами притаманні плоди (1–4):

1 ягода – це соковитий, нерозкривний багатонасінний плід із тонкою шкіркою ззовні та м'якоттю всередині. Приклади: томат, аґрус, смородина, виноград, банан

2 кістянка – це простий соковитий або сухий плід з однією насіниною, всередині якого міститься тверда дерев'яниста кісточка. Приклади: вишня, черешня, слива, абрикос, персик

3 зернівка – це сухий нерозкривний однонасінний плід, у якого шкірястий оплодень щільно зростається з насіннєвою шкіркою єдиної насінини. Приклади: пшениця, кукурудза, жито, ячмінь, овес, рис, просто

4 сімʼянка – це сухий однонасінний плід із жорстким шкірястим навколоплідником, який не розкривається і не зростається з насіниною. Приклади: соняшник, кульбаба, гречка, айстра

Отже:

• олія соняшникова – соняшник – сімʼянка
• борошно житнє – жито – зернівка
• вишневе варення – вишня – кістянка
• паста томатна – томат – ягода

Зайвий варіант – повидло яблучне, яке виготовляють із яблук (плід – яблуко).

Відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-В, 4-Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Кишковопорожнинні. Молюски. Членистоногі, їхня різноманітність. Ссавці, їхня різноманітність. Екосистеми.

Спочатку визначмо для кожної тварини (А – Д) тип органів дихання й середовище існування.

Відповідь: 1-Б, 2-Г, 3-А, 4-В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини. Кровоносна система. Дихальна система людини. Травна система людини. Сечовидільна система людини.

Треба розпізнати запропоновані органи й визначити їхні функції.

Зображення 1: серце забезпечує безперервний рух крові судинами, постачання кисню й поживних речовин до всіх тканин й органів, а також транспортування продуктів розпаду до органів виділення.

Зображення 2: нирки виконують роль біологічного фільтра, очищуючи плазму крові від токсинів, продуктів обміну речовин (сечовини, сечової кислоти) і надлишку води; підтримують сталий водно-сольовий баланс організму.

Зображення 3: шлунок забезпечує механічне й хімічне оброблення їжі; ключова функція полягає в розщепленні білків під дією шлункового соку (ферменту пепсину й хлоридної кислоти) і перетворенні їжі на напіврідку масу – хімус.

Зображення 4: легені здійснюють функцію газообміну між організмом і довкіллям: насичують кров киснем і виводять вуглекислий газ через розгалужену систему альвеол.

Відповідь: 1-Д, 2-Б, 3-А, 4-Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Генетика як наука. Закономірності спадковості організмів.

Спочатку визначмо генотипи батьків. 

Позначмо: X^D – нормальний зір (домінантний алель), X^d – дальтонізм (рецесивний алель).

Мати має нормальний зір, отже, у неї є принаймні одна домінантна хромосома X^D. Проте її батько хворів на дальтонізм (X^dY) і міг передати своїй доньці лише хромосому X^d. Отже, мати гетерозиготна – X^DX^d

Батько має нормальний колірний зір. Його генотип – X^DY.

Визначмо ймовірність народження дитини:

P: X^D X^d ✕ X^DY

G: X^D, X^d та X^D, Y

F1: X^DX^D – здорова дівчинка (25 %)

X^DX^d – здорова дівчинка (25 %)

X^DY – здоровий хлопчик (25 %)

X^dY – хлопчик із дальтонізмом (25 %)

Загальна ймовірність народження дитини з дальтонізмом (серед усіх можливих дітей) становить 25 % (це хлопчик X^dY).

Визначмо тип успадкування дальтонізму.

В умові задачі зазначено, що рецесивний алель локалізований в X-хромосомі. Це означає, що ознака є зчепленою з X-хромосомою. 

Відповідь: 1, 2, 2.

Тема: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяція. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Ссавці, їхня різноманітність.

Бурий ведмідь належить до типу Хордові, клас Ссавці. Виступає в ролі консумента (ланка харчового ланцюга, організми харчуються іншими організмами), може харчуватися і рослинною, і тваринною їжею (усеїдний). За екологічною валентністю належить до еврибіонтів – організмів (тварин, рослин або мікроорганізмів), які має високу пристосованість і можуть нормально існувати й розмножуватися за значних змін умов навколишнього середовища.

Інші варіанти неправильні, адже

• продуценти – організми, які утворюють органічні речовини із неорганічних (рослини, певні бактерії). Редуценти – організми, які розкладають рештки відмерлих організмів і використовують ці органічні речовини для живлення

• стенобіонти – організми (рослини або тварини), які здатні виживати й нормально розвиватися лише в умовах вузького діапазону екологічних чинників (температури, вологості, тиску, солоності або наявності специфічної їжі) – екологічно непластичні види.

Відповідь: 3, 2, 1.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Мімікрія – це здатність організмів наслідувати задля виживання зовнішній вигляд, забарвлення або інші ознаки інших організмів чи неживих предметів.

Розрізняють Бейтсівську мімікрію і Мюллерівську мімікрію, а також звичайний тип маскування.

Бейтсівська мімікрія – беззахисний і неїстівний для хижаків вид копіює зовнішність небезпечної чи отруйної істоти. Приклад – нешкідливі мухи-дзюрчалки колірною гамою нагадують ос або бджіл.

Мюллерівська мімікрія – кілька різних отруйних або неїстівних видів нагадують один одного. Це створює спільний захисний ефект перед хижаками. Приклад – кілька неїстівних видів тропічних метеликів родини геліконід у різних регіонах мають однакові яскраві малюнки на крилах. Схоже забарвлення в неїстівних жуків-сонечок і клопів (наприклад, червоноклопів). Майже однакове жовто-чорне смугасте забарвлення мають різні види жалких комах (оси, бджоли, джмелі).

Маскування – злиття з фоном довкілля за допомогою форми або кольору. Приклад – комаха-паличник, схожий на гілочку.

Захисне забарвлення – це природний камуфляж, завдяки якому тварини зливаються з навколишнім середовищем і стають непомітними для ворогів або здобичі. 

Застережливе (попереджувальне) забарвлення (апосематизм) – це яскраве, помітне забарвлення тварин, яким вони попереджають хижаків про свою отруйність, неїстівність або небезпечні захисні пристосування. Приклад – яскраві кільця коралових аспідів або застережливі візерунки на тілі отруйних змій; отруйні жаби-дереволази (кокарі) забарвлені в дуже яскраві сині, червоні чи жовті кольори.

Отже, квітки деяких рослин, які не мають нектарників й імітують їх наявність є прикладом мімікрії.

Відповідь: А.