ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Плоскохвостий (листохвостий) гекон має забарвлення та форму тіла, які максимально відтворюють вигляд сухого листя. Це дає йому змогу зливатися з навколишнім середовищем, залишаючись непомітним як для хижаків, так і для потенційної здобичі. Такий тип захисного забарвлення є класичним прикладом маскування.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А приваблювальне забарвлення тварини використовують для привернення уваги особин свого виду під час розмноження або соціальної взаємодії (наприклад, яскраве оперення самців павича звичайного чи шлюбне забарвлення самців колючки триголкової)

Б застережливе забарвлення сигналізує хижакам про отруйність або небезпечність організму (як-от забарвлення сонечка семикрапкового чи яскравих жаб-дереволазів)

Г мімікрія полягає в наслідуванні зовнішнього вигляду іншого, зазвичай добре захищеного виду (наприклад, неотруйна муха-дзюрчалка своїм смугастим забарвленням імітує осу звичайну)

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяція.

У дослідах з інфузоріями види, які займають спільну екологічну нішу й споживають однаковий ресурс, конкурують між собою. Унаслідок цього один із них отримує перевагу й із часом повністю витісняє інший. Це явище описує закон конкурентного витіснення (принцип Гаузе), згідно з яким два види з тотожними екологічними потребами не можуть тривалий час співіснувати в одному середовищі.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А заповнення екологічної ніші полягає в освоєнні видом вільних ресурсів середовища за відсутності гострої конкуренції

В дія обмежувального чинника стосується впливу конкретного екологічного чинника (наприклад, температури чи солоності), який найбільше визначає життєдіяльність організму, а не міжвидової конкуренції

Г сукупна дія екологічних чинників описує одночасний і взаємозалежний вплив комплексу чинників довкілля на організм або популяцію

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

У популяції бактерій одного виду можуть існувати різні штами або окремі особини: одні чутливі до дії антибіотика, а інші мають природну резистентність (стійкість) до нього. Після застосування препарату чутливі клітини гинуть, тоді як стійкі виживають і розмножуються. Унаслідок цього їхня частка в популяції закономірно збільшується. Цей процес є прикладом природного добору – чинника еволюції, завдяки якому особини, найбільш пристосовані до змін умов середовища, мають більше шансів вижити й залишити життєздатне потомство.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А географічна ізоляція пов’язана з виникненням просторового (географічного) бар'єра між популяціями, що унеможливлює схрещування, а не з виживанням під дією хімічних речовин

Б мутаційний процес забезпечує появу нових алелей і є джерелом спадкової мінливості, проте сам собою він не визначає, які саме особини виживуть у змінених умовах

Г дрейф генів полягає у випадковій і неспрямованій зміні частот зустрічальності алелей у популяції (наприклад, через стихійне лихо), тоді як виживання стійких бактерій під дією антибіотика є спрямованим і закономірним процесом

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичної клітини.

Визначмо типи органел за їхніми зображеннями.

Рисунок А – ядро, яке утворене двома мембранами, порами та заповнене нитками хроматину.

Рисунок Б – комплекс Гольджі, який утворений однією мембраною, складається з системи сплощених мембранних цистерн і пухирців.

Рисунок В – ендоплазматична сітка, яка утворена однією мембраною, складається з системи мембранних каналів і цистерн, яка буває шорсткою, або гранулярною (з рибосомами) та гладкою, або агранулярною.

Рисунок Г – вакуоля, яка утворена однією мембраною – тонопластом, заповнена клітинним соком.

Рисунок Д – мітохондрія, яка утворена двома мембранами з внутрішніми складками – кристами.

Кожна органела виконує специфічні функції.

1 – А Ядро регулює поділ, ріст, обмін речовин клітини, оскільки містить спадкову інформацію та керує процесами життєдіяльності клітини.

2 – В Ендоплазматична сітка бере участь в утворенні фрагментів клітинної мембрани, адже саме на її мембранах синтезуються ліпіди й білки, необхідні для побудови мембран.

3 – Г Вакуоля забезпечує регуляцію водно-сольового обміну, накопичує воду, іони та підтримує осмотичний тиск клітини.

4 – Д Мітохондрія здійснює окиснення глюкози та синтез АТФ у процесі клітинного дихання.

Варіант відповіді Б (комплекс Гольджі) зайвий. Комплекс Гольджі модифікує, сортує та упаковує речовини, синтезовані в клітині, а також бере участь в утворенні секреторних пухирців і лізосом, але не забезпечує жодного із зазначених у завданні процесів.

Правильна відповідь: 1 – А; 2 – В; 3 – Г; 4 – Д.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

Кожен тип плоду має свої характерні ознаки та властивий певним групам рослин:

1 – А Кістянка – плід, що має соковитий оплодень й одну тверду кісточку з насіниною всередині. Приклади: нектарин, абрикос, вишня.

2 – Г Яблуко – плід, який утворюється не лише із зав’язі, а й за участю інших частин квітки (квіткового ложа). Приклади: горобина, яблуня, груша.

3 – Д Померанець – ягодоподібний плід із товстою шкіркою та соковитою м’якоттю. Приклади: грейпфрут, апельсин, лимон.

4 – Б Ягода – плід, що розвивається з однієї зав’язі та має соковитий оплодень без твердої внутрішньої кісточки. Приклади: банан, виноград, томат.

Варіант відповіді В (гарбузина) зайвий. Гарбузина – багатонасінний плід, який має твердий, здерев’янілий зовнішній шар (шкірку) із соковитим або м’ясистим оплоднем і формується за участю квітколожа. Приклади: гарбуз, огірок, диня.

Правильна відповідь: 1 – А; 2 – Г; 3 – Д: 4 – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови й процесів життєдіяльності.

1 – Г (Птахи) мають чотирикамерне серце та два кола кровообігу. Від їхнього лівого шлуночка відходить права дуга аорти, завдяки чому артеріальна й венозна кров повністю розділені.

2 – Б (Амфібії) мають трикамерне серце, що складається з двох передсердь та одного шлуночка, у якому кров змішується, а також два кола кровообігу.

3 – В (Рептилії) мають два кола кровообігу та трикамерне серце з неповною перегородкою в шлуночку, яка частково запобігає змішуванню артеріальної та венозної крові.

4 – А (Риби) мають одне коло кровообігу та двокамерне серце (передсердя і шлуночок), крізь яке протікає лише венозна кров.

Варіант відповіді Д (Ссавці) зайвий. Ссавці також мають чотирикамерне серце й два кола кровообігу, проте від лівого шлуночка в них відходить ліва дуга аорти, тоді як в умові завдання зазначено праву дугу аорти, що є специфічною ознакою птахів.

Правильна відповідь: 1 – Г; 2 – Б; 3 – В; 4 – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини.

1 – Д (Лобова кістка) утворює передню частину черепної коробки, формує чоло та верхній край очних ямок.

2 – Г (Тім’яна кістка) є парною й утворює верхню та бічні стінки черепа.

3 – В (Клиноподібна кістка) розташована в основі черепа, слугує своєрідним «замком», оскільки з’єднує між собою більшість його кісток, бере участь в утворенні очних ямок.

4 – Б (Скронева кістка) розміщена з боків черепа, містить у собі органи слуху та рівноваги й формує ділянку скроні.

Варіант відповіді А (Потилична кістка) зайвий. Потилична кістка утворює задню частину та основу черепа, а також містить великий потиличний отвір.

Правильна відповідь: 1 – Д; 2 – Г; 3 – В; 4 – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини.

На рисунку буквою Х позначено дванадцятипалу кишку – початковий відділ тонкої кишки. Саме в її просвіт відкриваються спільна жовчна протока та протока підшлункової залози, забезпечуючи надходження жовчі й панкреатичного соку. Жовч емульгує жири (розщеплює їх на дрібні краплини), що значно полегшує подальше перетравлення жирів ферментами.

Правильна відповідь: 1; 2; 3.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Екосистеми.

Продуценти – це автотрофні організми, які синтезують органічні речовини з неорганічних, використовуючи енергію світла або хімічних реакцій.

Консументи – це гетеротрофні організми, які отримують енергію, споживаючи готові органічні речовини.

Редуценти – це організми, які розкладають органічні рештки до неорганічних речовин.

Дуб є зеленою рослиною, яка утворює органічні речовини в процесі фотосинтезу, тому він належить до продуцентів. Пташка живиться жолудями, тобто споживає готові органічні речовини, тому є консументом.

Паразитизм – це форма симбіозу, за якого один організм (паразит) використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення або середовище існування, завдаючи йому шкоди.

Мутуалізм – це форма симбіозу, коли обидва організми отримують користь.

Коменсалізм – це форма симбіозу, коли один організм отримує користь, а інший не зазнає ні шкоди, ні користі.

Пташка переносить жолуді й частину з них не знаходить або не використовує. Завдяки цьому насіння дуба поширюється, а пташка отримує їжу. Обидва організми мають користь, отже, між ними існує мутуалізм.

Форичний зв’язок – це тип взаємодії, коли один організм використовує інший як засіб пересування або розселення.

Фабричний зв’язок – це тип взаємодії, коли один організм використовує інший як місце або матеріал для будівництва житла чи сховища.

Топічний зв’язок – це взаємодія, коли один організм створює або змінює середовище існування для іншого, забезпечуючи умови для життя.

Тип біотичних зв’язків, що існує між дубом та пташкою, – форичний, оскільки пташка переносить плоди дуба та сприяє їх розповсюдженню.

Правильна відповідь: 2; 2; 1.