ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.

Форичні зв'язки (форезія) – це форма трофічно не пов'язаних міжвидових взаємин, за яких організм бере участь у розселенні або транспортуванні іншого організму (його плодів, насіння, спор чи зародків). Коли вільшанка поїдає плоди горобини й переносить насіння на нові території, вона здійснює форичний зв'язок (зоохорію).

Інші варіанти відповіді неправильні. Адже

А і Б (мурашка використовує гілку для побудови мурашника, борсук утеплює нору опалим листям) – приклади фабричних зв'язків, за яких органи, виділення чи залишки життєдіяльності одного виду інший вид використовує як будівельний матеріал для гнізд, нір чи інших споруд

В (вовк сірий полює на косулю) – приклад трофічних зв'язків (хижацтво), де один організм слугує їжею для іншого

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Мімікрія – це здатність живих організмів наслідувати зовнішній вигляд, забарвлення або інші ознаки інших організмів чи неживих предметів задля виживання.

Розрізняють Бейтсівську мімікрію і Мюллерівську мімікрію, а також звичайний тип маскування.

Бейтсівська мімікрія – беззахисний і неїстівний для хижаків вид копіює зовнішність небезпечної чи отруйної істоти. Приклад – нешкідливі мухи-дзюрчалки колірною гамою нагадують ос або бджіл.

Мюллерівська мімікрія – кілька різних отруйних або неїстівних видів нагадують один одного. Це створює спільний захисний ефект перед хижаками. Приклад – кілька неїстівних видів тропічних метеликів родини геліконід у різних регіонах мають однакові яскраві малюнки на крилах. Подібне забарвлення є в неїстівних жуків-сонечок і клопів (наприклад, червоноклопів). Схоже жовто-чорне смугасте забарвлення мають різні види жалки комах (оси, бджоли, джмелі).

Маскування – злиття з фоном довкілля за допомогою форми або кольору. Приклад – комаха-паличник, схожий на гілочку.

Захисне забарвлення – це природний камуфляж, завдяки якому тварини зливаються з навколишнім середовищем і стають непомітними для ворогів або здобичі. 

Застережливе (попереджувальне) забарвлення (апосематизм) – це яскраве, помітне забарвлення тварин, яким вони попереджають хижаків про свою отруйність, неїстівність або наявність небезпечних захисних пристосувань. Приклад – яскраві кільця коралових аспідів або застережливі візерунки на тілі отруйних змій; отруйні жаби-дереволази (кокарі) забарвлені в дуже яскраві сині, червоні чи жовті кольори.

Квітки деяких рослин, які не мають нектарників й імітують їх наявність є прикладом мімікрії.

Правильна відповідь – А. 

Тема: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони.

Пріони – унікальні інфекційні агенти, що складаються лише з аномально згорнутих білкових молекул і не містять нуклеїнових кислот. Вони спричиняють смертельні нейродегенеративні захворювання в людей і тварин.

Основні шляхи зараження пріонами:

• аліментарний – через уживання м’яса інфікованих тварин (наприклад, яловичини від корів, заражених коров’ячим сказом);
• ятрогенний – під час медичних маніпуляцій через використання забруднених інструментів. Пріони надзвичайно стійкі й не руйнуються під час стандартної стерилізації;
• трансплантаційний – під час лікування препаратами тваринного походження або пересадки тканин, що містять інфекційний агент;
• спадковий – через мутацію в гені, який відповідає за синтез нормального клітинного пріонного білка.

Найкращими заходами профілактики є контроль за якістю харчових продуктів (уникнення вживання м’яса заражених тварин), використання одноразових медичних інструментів у групах ризику й неухильне дотримання протоколів безпеки у виготовленні біопрепаратів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки. Вуглеводи.

Хітин (1) – структурний полісахарид клітинної стінки грибів – надає міцності клітинній стінці печериць (А).

Глікоген (2) – резервний полісахарид тваринного та грибного організму – є резервною речовиною клітин кроля дикого (Г).

Крохмаль (3) – резервний полісахарид рослинного організму – є резервною речовиною клітин яблуні дикої (Б).

Целюлоза (4) – структурний полісахарид клітинної стінки рослин – надає міцності клітинній стінці шипшини собачої (В).

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

Визначмо назви рослин, розглянувши зображення їхніх плодів (А – Д):

А персик

Б горох

В томат

Г груша

Д мак

Пригадаймо приклади рослин, які мають такі плоди (1–4):

• кістянка – вишня, персик, слива, черемха
• коробочка – мак, тюльпан, блекота, дурман;
• яблуко – яблуко, груша, горобина, айва, глід
• біб – горох, квасоля, соя, сочевиця, акація;

Рисунок В зайвий, на ньому зображено томат, якому притаманний плід – ягоду. Такий плід мають картопля, баклажан, смородина, лохина.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Хордові. Риби. Амфібії. Птахи, їхня різноманітність. Ссавці, їхня різноманітність.

Для початку розподілімо організми на дві групи: тих, які мають грудну клітку, і у тих, у яких її немає.

Мають грудну клітку страус африканський, їжак європейський, ворона сіра.

Немає грудної клітки в окуня річкового, жаби озерної.

Визначмо, яка із цих тварин (страус африканський, їжак європейський, ворона сіра) мають зуби й не мають кіля. Це – їжак європейський. Не має зубів, але має кіль ворона сіра, усі птахи не мають зубів, аби зменшити масу тіла під час польоту. Страус африканський – зайвий обʼєкт, тому що страус належить до групи Безкільові птахи. 

Визначмо, яка із цих тварин (окунь річковий, жаба озерна) має ребра, але не має груднини. Це – окунь річковий. Не має ребер, але має груднину жаба озерна. 

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна й лімфатична системи людини.

1 – півмісяцевий клапан (Г)

Вказує на півмісяцевий клапан аорти (або легеневого стовбура), розташований на виході зі шлуночка в судину. Ці клапани запобігають поверненню крові з великих судин назад у шлуночки під час їхнього розслаблення (діастоли).

2 – праве передсердя (А)

Права верхня камера серця (анатомічно праворуч, на малюнку – зліва), куди впадають верхня та нижня порожнисті вени, приносячи венозну кров від усього тіла.

3 – тристулковий клапан (В)

Стулковий клапан, розташований між правим передсердям і правим шлуночком. Він перешкоджає зворотному рухові крові зі шлуночка в передсердя під час скорочення (систоли).

4 – мітральний / двостулковий клапан (Б)

Стулковий клапан із сухожильними структурами, розташований між лівим передсердям і лівим шлуночком. Забезпечує односторонній рух артеріальної крові з лівого передсердя до лівого шлуночка.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості та мінливості. Генетика як наука. Закономірності спадковості організмів.

Визначмо тип успадкування. В умові завдання зазначено: «Ген, рецесивний алель якого зумовлює гемофілію, локалізований в X-хромосомі» – оскільки ген міститься в статевій Х-хромосомі, цей тип успадкування зчеплений зі статтю (X-зчепленим рецесивним).

Визначмо генотип жінки. Позначмо алелі: ХН– нормальне зсідання крові (домінантний), Хh – гемофілія (рецесивний). За умовою завдання жінка здорова й не містить мутантного алеля, отже, вона є гомозиготою за домінантним алелем – ХН ХН

Визначмо ймовірність народження хлопчика, який хворітиме на гемофілію.

(P): ХН ХН × Хh Y

(G): ХН та Y, Хh 

(F₁): ХНY – здоровий хлопчик

ХНХh – здорова дівчинка, носій алелю гемофілії h

Ймовірність народження хворого хлопчика становить 0 %.

Правильна відповідь: 3, 1, 1.

ТЕМА: Біорізноманіття. Хордові. Амфібії. Екосистеми. 

Зображені організми на марках належать до групи Хордові, класу Земноводні. 

Пристосуванням до наземного середовища існування є легені, аби організм міг отримувати й засвоювати атмосферний кисень.

Місце у трофічних ланцюгах – консументи. 

Продуценти – автотрофні організми (рослини, ціанобактерії), які синтезують органічні речовини з неорганічних, використовуючи енергію світла.

Консументи – гетеротрофні організми, що живляться готовою органікою (іншими живими істотами). Їх поділяють на консументи І порядку (рослиноїдні), II й наступних порядків (хижаки).

Редуценти – організми (гриби, бактерії), які розкладають рештки відмерлих організмів до простіших неорганічних сполук, замикаючи колообіг речовин.

Правильна відповідь: 2, 3, 2.