ТЕМА: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони.

На схемі цифрами позначено етапи взаємодії вірусу з бактеріальною клітиною: 

1 прикріплення фага до поверхні клітини

2 проникнення (впорскування) вірусної ДНК всередину клітини

3 внутрішньоклітинне копіювання генетичного матеріалу й синтез білків капсиду

4 руйнування (лізис) клітини й вихід сформованих віріонів

Отже, етап, на якому відбувається реплікація генетичного матеріалу бактеріофага й утворення нових вірусних молекул, позначено цифрою 3.

Відповідь: В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

У завданні йдеться про вплив речовини, що перешкоджає утворенню хітину, на організм гриба.

Хітин – це полісахарид, що є основним складником клітинної стінки грибів (а також утворює зовнішній скелет членистоногих). Унаслідок блокування синтезу або руйнування хітину насамперед порушиться цілісність і міцність клітинної стінки, що призведе до загибелі клітин гриба.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Покритонасінні рослини. Генеративні органи покритонасінних рослин.

Плід – це генеративний орган покритонасінних рослин, що утворюється після запліднення і слугує для захисту й поширення насіння. За консистенцією оплодня й кількістю насінин плоди поділяють на сухі та соковиті. Лохина має соковитий багатонасінний плід із м'ясистим оплоднем, у якому насіння лежить у м'якоті безпосередньо (без твердого ендокарпа – внутрішнього шару оплодня, який мають кістянки). Такий тип плоду називають ягодою (аґрус, виноград, помідор).

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

Б сім'янка – сухий нерозкривний однонасінний плід, у якого шкірястий оплодень не зростається з насінною шкіркою (наприклад, у соняшника, кульбаби, ромашки)

В кістянка – соковитий однонасінний плід із твердим дерев'янистим внутрішнім шаром оплодня – кісточкою (наприклад, у вишні, сливи, персика)

Г багатокістянка – сукупність багатьох дрібних кістянок, які утворилися з однієї квітки з апокарпним гінецеєм (наприклад, в ожини, малини)

Відповідь: А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.

Твердження учня правильне, бо показник pH ґрунтового розчину визначає розчинність і перехід мінеральних сполук у доступні для поглинання кореневою системою форми.

Учениця висловила помилкове твердження, адже мінеральні й розчинені у воді речовини (висхідний потік) транспортуються ксилемою (судинами), тоді як ситоподібні трубки в складі флоеми забезпечують низхідний потік органічних речовин від листків до інших органів.

Отже, рацію має лише учень.

Відповідь: А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.

Розгляньмо графік «Температура повітря». На ньому для кожної з трьох ділянок (pH 4,5; 6,5 і 7,0) відображено динаміку місячних температур від березня до серпня. Проаналізувавши ходи кривих, бачимо, що максимальні значення температури для кожного варіанта досліду зафіксовані в липні (32 °C для pH 4,5; 26 °C для pH 6,5 і 19 °C для pH 7,0), тоді як у серпні температурні показники дещо знижуються.

Отже, на всіх трьох ділянках найвищу температуру повітря зафіксовано в липні.

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

А на ділянці з pH 4,5 найнижчу температуру зафіксовано в березні (3 °C), а не у квітні

Б температура влітку на ділянці з pH 7,0 була нижчою, а не вищою порівняно з ділянкою з pH 6,5

Г температура не зростала постійно від березня до серпня, бо в серпні на всіх ділянках спостерігали її спадання порівняно з липнем

Відповідь: В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні еукаріотичні організми.

Проаналізуймо наведені ознаки.

Ознака 5 (за наявності світла здатний до фотосинтезу) є унікальною для евглени зеленої, яка здатна до міксотрофного живлення. Отже, трикутник (\(\triangle\)) відповідає евглені зеленій.

Ознака 3 (пересувається за допомогою війок) характерна лише для інфузорії-туфельки. Отже, квадрат (\(\square\)) відповідає інфузорії.

Ознаки 1 (має скоротливі вакуолі) і 2 (живиться готовими органічними речовинами) розташовані в перетині всіх трьох кіл, адже прісноводні одноклітинні еукаріоти мають скоротливі вакуолі для осморегуляції, а також здатні до гетеротрофного живлення (евглена в темряві переходить на гетеротрофний тип живлення).

Ознака 4 (клітина має пелікулу) є спільною для інфузорії та евглени (ущільнена оболонка з білкових фібрил), тоді як амеба її не має. Відповідно, коло (\(\bigcirc\)) позначає амебу протей.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Губки.

В організмі губок кілька різновидів спеціалізованих клітин. Клітини, які здатні змінювати форму тіла, утворювати псевдоподії (несправжні ніжки) і переміщуватися в драглистому міжклітинному просторі (мезоглеї), називають амебоцитами. Вони відіграють важливу роль у життєдіяльності організму, зокрема беруть участь у внутрішньоклітинному перетравленні їжі, транспортуванні й розподіленні поживних речовин по всьому тілу, а також у регенерації.

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

А хоаноцити – комірцеві клітини з довгими джгутиками, які створюють потік води через тіло губки й забезпечують захоплення їжі

Б пороцити – видовжені клітини з канальцями (порами), через які вода надходить із навколишнього середовища до губчастої порожнини

В пінакоцити – плоскі покривні клітини, які утворюють зовнішній захисний шар тіла губки

Відповідь: Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин. Членистоногі.

Жук-олень (клас Комахи), павук-хрестовик (клас Павукоподібні) і краб (клас Ракоподібні) належать до типу Членистоногі, тому їм притаманні спільні риси організації будови й процесів життєдіяльності.

Проаналізуймо твердження щодо ознак цих тварин.

Ознака 1 (двобічна симетрія тіла) характерна для всіх членистоногих.

Ознака 2 (п'ять пар ходильних кінцівок) притаманна переважно ракоподібним (наприклад, річковому раку чи крабу), тоді як комахи мають три пари ніг, а павукоподібні – чотири пари.

Ознака 3 (розвинуті павутинні залози) є лише в представників павукоподібних (павуків).

Ознака 4 (вузлова нервова система) загальна для всіх членистоногих і зазвичай побудована за типом черевного нервового ланцюжка.

Ознака 5 (змішана порожнина тіла або міксоцель) утворюється під час ембріогенезу внаслідок злиття первинної та вторинної порожнин тіла і є типовою для членистоногих.

Ознака 6 (органи виділення – зелені залози) властива лише ракоподібним, тоді як у комах і павукоподібних органами виділення є мальпігієві судини.

Отже, спільними ознаками для всіх зображених тварин є 1, 4 та 5.

Відповідь: В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин. Птахи.

На марці зображено хатнього горобця – птаха, який постійно мешкає в населених пунктах і поблизу житла людини. За характером сезонних переміщень птахів поділяють на осілих, кочових і перелітних.

Хатній горобець веде осілий спосіб життя, бо не залишає місць свого гніздування протягом усього року, адаптуючись до споживання кормів, доступних у зимовий період. Тому він належить до осілих птахів.

Інші варіанти відповіді неправильні, адже

Б кочові птахи в пошуках корму після завершення гніздового періоду переміщуються на невеликі відстані в межах ареалу (наприклад, снігур, омелюх, шишкар, дрізд-рябинник)

В перелітні птахи з настанням холодів регулярно здійснюють далекі міграції на зимівлю в регіони з м'якшим кліматом (наприклад, ластівка міська, лелека білий, соловей, зозуля)

Г життєдіяльність синантропних видів пов'язана з людиною й антропогенним середовищем, проте це стосується екологічної приуроченості до антропогенних ландшафтів, а не характеру сезонних переміщень. Багато видів папуг (наприклад, папуга патагонський, папуга-монах або кільчастий папуга) у регіонах інтродукції або в умовах міських агломерацій демонструють виражені синантропні риси, оселяючись у парках, садах і поблизу людського житла, де знаходять їжу й прихисток

Відповідь: А.