ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Обмін речовин і перетворення енергії.

У завданні треба увідповіднити процес обміну речовин, який відбувається в клітинах листків рослин, із його біологічною роллю.

Світлова фаза забезпечує фотосинтез енергією, тобто під час неї утворюються НАДФН й АТФ.

Під час темнової фази фотосинтезу відбувається синтез вуглеводів.

Безкисневий етап дихання (гліколіз) забезпечує розщеплення глюкози, а кисневий етап – подальше окиснення піровиноградної кислоти.

Гідроліз целюлози до глюкози відбувається під час підготовчого етапу енергетичного обміну, про який у завданні не йдеться.

Правильна відповідь – 1-Д; 2-Г; 3-В; 4-Б.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

Для розв'язання завдання треба знати форми філогенезу.

Однією з форм філогенезу є дивергентна еволюція, унаслідок якої з одного виду утворюється кілька.

Основними чинниками такого видоутворення є природний добір, ізоляція, мутаційна мінливість, популяційні хвилі, дрейф генів.

Дії цих чинників неминуче ведуть до того, що різні популяції дедалі більше відрізняються від вихідного виду.

На певному етапі накопичені відмінності стають такими істотними, що зумовлюють утворення нових видів.

У такий спосіб усі види одного роду, роди в межах родини, родини в межах ряду утворюються внаслідок дивергенції від одного спільного виду.

Отже, наведений факт в умові завдання є наслідком дивергенції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.

Для розв'язання цього завдання треба знати послідовність, у якій особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу становлять автотрофні організми (продуценти).

Наступною ланкою є консументи, які їх споживають. До цієї групи належать рослиноїдні тварини, хижаки.

Поміж поданих видів лише представники виду малина лісова (рослина) належать до продуцентів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Видільна система.

В основі завдання наведено таблицю, у якій схарактеризовано первину і вторинну сечу. Для розв'язання завдання  треба вказати правильну комбінацію для заповнення пропусків у таблиці.

Сечу нирки продукують безперервно. Цей процес відбувається у два етапи: спочатку утворюється первинна сеча, а потім – вторинна (концентрована) сеча.

Структурними елементами нирки є нефрони. Вони складаються з капсули й системи канальців.

У капсулі під тиском відбувається фільтрація рідини з крові до порожнини капсули. Рідину, що утворюється, називають первиною сечею. Добовий об'єм первинної сечі в людини становить 100−180 л.

У канальцях нефрона відбувається реабсорбція, унаслідок якої в кров повертаються вода, молекули глюкози, амінокислот, частина неорганічних йонів. Сечу, що утворилася внаслідок цього, називають вторинною.

Добовий об'єм вторинної сечі становить 1,5–2 л.

Тож правильною є комбінація: цифрою 1 позначено 100–80 л, цифрою 2 – система канальців нефрона, цифрою 3 – фільтрація.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травна система.

Слинні залози забезпечують травлення в ротовій порожнині, куди відкриваються їхні протоки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Дихальна система.  

В основі завдання наведено рисунок моделі, яка демонструє механізм роботи дихальної системи людини, та опис до неї. Потрібно проаналізувати  твердження щодо зображеної моделі й визначити їхню правильність.

Висновки щодо  моделі можна зробити на основі знань будови й функціонування дихальної системи.

Трахея  – дихальна трубка, яка у верхній частині грудної порожнини розгалужується на два бронхи – правий і лівий.

Бронхи – частина повітроносних шляхів, які заходять до легень. Заходячи в легені, бронхи багаторазово галузяться на дрібніші бронхи, які врешті переходять у найдрібніші кінцеві трубочки – бронхіоли.

Бронхіоли переходять в альвеолярні ходи, що закінчуються легеневими пухирцями – альвеолами.

Стінки альвеол утворені одношаровим епітелієм, а їхня порожнина заповнена повітрям. Легені не мають власних м’язів, тому вдих і видих здійснюються внаслідок дихальних рухів: скорочення або розслаблення дихальних м’язів, які змінюють об’єм грудної порожнини.

У здійсненні дихальних рухів насамперед беруть участь міжреберні м’язи й діафрагма – непарний м’яз, який розділяє грудну й черевну порожнини й забезпечує розширення легень.

Отже, у цій  моделі еластична мембрана виконує функцію діафрагми, а ділянка 2 скляної трубки – бронха.

Дві гумові кульки імітують легені. Унаслідок відтягування еластичної мембрани вниз (імітація скорочення діафрагми) гумові кульки (імітація легень) наповнюються повітрям. Отже, обидва твердження правильні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна система.

Для розв'язання завдання треба знати особливості будови кровоносної системи.

Судини кровоносної системи утворюють мале і велике кола кровообігу.

Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка серця, з якого венозна кров по легеневих артеріях надходить до легеневих капілярів.

Легеневі капіляри густо обплітають легеневі пухирці, заповнені атмосферним повітрям. Тут відбувається газообмін між організмом і навколишнім середовищем.

Насичена киснем кров набуває ознак артеріальної та по легеневих венах повертається до лівого передсердя.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція.

В умові завдання подано опис гормону, продукованого гіпоталамусом. Цей гормон накопичується в гіпофізі й звідти надходить у кров.

Цей нейрогормон є одним з потужних судинозвужувальних агентів, тому й дістав назву вазопресин.

Друга його назва – антидіуретичний – пов’язана з властивістю впливати на утворення сечі в нирках.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція.

В основі завдання наведено схему будови рефлекторної дуги, на якій цифрою 1 позначено рецептор, цифрою 5 – робочий орган.  Треба вказати рядок, у якому правильно зазначено складники 2, 3 й 4.

На рисунку зображено тринейронну рефлекторну дугу, на якій цифрою 2 позначено чутливий нейрон, по якому нервовий імпульс надходить до вставного нейрона (цифра 3).

Від вставного нейрона нервовий імпульс по руховому нейрону, який позначено цифрою 4, надходить до робочого органу.

Отже, рядок, у якому правильно зазначено складники 2, 3 й 4 позначено буквою Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Для розв'язання завдання треба розпізнати зображену на марці тварину – пінгвіна.

Пінгвін має обтічну форму тіла, яке вкрите своєрідним пір’ям із характерним розподілом білого й чорного забарвлення; на голові вирізняється дзьоб, немає вушних раковин; крила ззовні нагадують ласти, є плавальні перетинки між пальцями задніх кінцівок.

Тобто пінгвін є представником птахів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Представники різних груп організмів мають схожі ознаки будови, що є пристосуванням до існування у водному середовищі ­– обтічну форму тіла, органи руху (плавці).

Отже, ці ознаки не можуть бути доказом належності зображеного організму до кісткових риб.

Шкіра всіх риб має залози, що виділяють слиз.

Доказом належності зображеного організму саме до кісткових риб може бути лише наявність зябрових кришок, яких немає в хрящових риб.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Для розв'язання завдання треба знати загальні ознаки будови представників членистоногих.

Усі представники цієї групи мають сегментоване тіло.

Подібні за будовою групи сегментів формують відділи тіла: голову, груди й черевце.

Тіло членистоногих укрите кутикулою, що відіграє роль міцного зовнішнього скелета.

Міцності кутикулі надає особлива органічна сполука – хітин.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Прісноводні найпростіші – амеба протей, евглена зелена,  інфузорія-туфелька – мають особливі скоротливі вакуолі.

Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск.

З водою виводяться і деякі кінцеві продукти обміну речовин.

У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослин. Розмноження рослин.

Для розв'язання завдання треба знати роль викопних представників спорових рослин в утворенні корисних копалин.

В описі, складеному видатним купцем-мандрівником Марко Поло, ідеться про вугілля.

Вугілля – тверда осадова порода, горюча копалина, утворена внаслідок вуглефікації рослинних залишків минулих геологічних епох. Зокрема викопні представники папоротей утворили поклади вугілля.

Правильна відповідь – Б.