ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Дихальна система.  

В основі завдання наведено рисунок моделі, яка демонструє механізм роботи дихальної системи людини, та опис до неї. Потрібно проаналізувати  твердження щодо зображеної моделі й визначити їхню правильність.

Висновки щодо  моделі можна зробити на основі знань будови й функціонування дихальної системи.

Трахея  – дихальна трубка, яка у верхній частині грудної порожнини розгалужується на два бронхи – правий і лівий.

Бронхи – частина повітроносних шляхів, які заходять до легень. Заходячи в легені, бронхи багаторазово галузяться на дрібніші бронхи, які врешті переходять у найдрібніші кінцеві трубочки – бронхіоли.

Бронхіоли переходять в альвеолярні ходи, що закінчуються легеневими пухирцями – альвеолами.

Стінки альвеол утворені одношаровим епітелієм, а їхня порожнина заповнена повітрям. Легені не мають власних м’язів, тому вдих і видих здійснюються внаслідок дихальних рухів: скорочення або розслаблення дихальних м’язів, які змінюють об’єм грудної порожнини.

У здійсненні дихальних рухів насамперед беруть участь міжреберні м’язи й діафрагма – непарний м’яз, який розділяє грудну й черевну порожнини й забезпечує розширення легень.

Отже, у цій  моделі еластична мембрана виконує функцію діафрагми, а ділянка 2 скляної трубки – бронха.

Дві гумові кульки імітують легені. Унаслідок відтягування еластичної мембрани вниз (імітація скорочення діафрагми) гумові кульки (імітація легень) наповнюються повітрям. Отже, обидва твердження правильні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна система.

Для розв'язання завдання треба знати особливості будови кровоносної системи.

Судини кровоносної системи утворюють мале і велике кола кровообігу.

Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка серця, з якого венозна кров по легеневих артеріях надходить до легеневих капілярів.

Легеневі капіляри густо обплітають легеневі пухирці, заповнені атмосферним повітрям. Тут відбувається газообмін між організмом і навколишнім середовищем.

Насичена киснем кров набуває ознак артеріальної та по легеневих венах повертається до лівого передсердя.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція.

В умові завдання подано опис гормону, продукованого гіпоталамусом. Цей гормон накопичується в гіпофізі й звідти надходить у кров.

Цей нейрогормон є одним з потужних судинозвужувальних агентів, тому й дістав назву вазопресин.

Друга його назва – антидіуретичний – пов’язана з властивістю впливати на утворення сечі в нирках.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція.

В основі завдання наведено схему будови рефлекторної дуги, на якій цифрою 1 позначено рецептор, цифрою 5 – робочий орган.  Треба вказати рядок, у якому правильно зазначено складники 2, 3 й 4.

На рисунку зображено тринейронну рефлекторну дугу, на якій цифрою 2 позначено чутливий нейрон, по якому нервовий імпульс надходить до вставного нейрона (цифра 3).

Від вставного нейрона нервовий імпульс по руховому нейрону, який позначено цифрою 4, надходить до робочого органу.

Отже, рядок, у якому правильно зазначено складники 2, 3 й 4 позначено буквою Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Треба розпізнати зображену на марці тварину – пінгвіна.

Пінгвін має обтічну форму тіла, яке вкрите своєрідним пір’ям із характерним розподілом білого й чорного забарвлення; на голові вирізняється дзьоб, немає вушних раковин; крила ззовні нагадують ласти, є плавальні перетинки між пальцями задніх кінцівок.

Тобто пінгвін – представник птахів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Представники різних груп організмів мають схожі ознаки будови, що є пристосуванням до існування у водному середовищі ­– обтічну форму тіла, органи руху (плавці).

Отже, ці ознаки не можуть бути доказом належності зображеного організму до кісткових риб.

Шкіра всіх риб має залози, що виділяють слиз.

Доказом належності зображеного організму саме до кісткових риб може бути лише наявність зябрових кришок, яких немає в хрящових риб.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Для розв'язання завдання треба знати загальні ознаки будови представників членистоногих.

Усі представники цієї групи мають сегментоване тіло.

Подібні за будовою групи сегментів формують відділи тіла: голову, груди й черевце.

Тіло членистоногих укрите кутикулою, що відіграє роль міцного зовнішнього скелета.

Міцності кутикулі надає особлива органічна сполука – хітин.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Прісноводні найпростіші – амеба протей, евглена зелена,  інфузорія-туфелька – мають особливі скоротливі вакуолі.

Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск.

З водою виводяться і деякі кінцеві продукти обміну речовин.

У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослин. Розмноження рослин.

Для розв'язання завдання треба знати роль викопних представників спорових рослин в утворенні корисних копалин.

В описі, складеному видатним купцем-мандрівником Марко Поло, ідеться про вугілля.

Вугілля – тверда осадова порода, горюча копалина, утворена внаслідок вуглефікації рослинних залишків минулих геологічних епох. Зокрема викопні представники папоротей утворили поклади вугілля.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.

В основі завдання наведено опис дослідження і два висновки, які учні й учениці зробили за результатами дослідження. Треба  проаналізувати наведені висновки й визначити, чи є поміж них правильні.

Під час дослідження розрізів цибулин виявили бруньки. Це є доказом того, що цибулина є видозміненим пагоном.

Отже, перший висновок за результатами дослідження є правильним.

Висадивши цілі цибулини в ґрунт, побачили, що з них розвинулися пагони з квітками.

Це свідчить про те, що цибулина забезпечує вегетативне розмноження.

Отже, другий висновок неправильний.

Правильна відповідь – А.  

ТЕМА: Біорізноманіття. Водорості.

Полісахариди можуть відкладатись у клітинах. У клітинах більшості рослин накопичується крохмаль, тварин і грибів – глікоген.

Ці запасні сполуки є резервом поживних речовин.

Хітин – структурний полісахарид, який є складником клітинної стінки грибів й утворює покрив членистоногих.

У клітинах бурих водоростей відкладається особливий полісахарид – ламінарин, назва якого походить від назви одного з представників бурих водоростей – ламінарії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони.

З-поміж наведених у відповідях захворювань лише грип і поліомієліт мають  вірусну природу, а туберкульоз і ботулізм – захворювання, спричинені бактеріями.

І лише поліомієліту властивий перебіг, описаний в умові.

Поліомієліт – гостре інфекційне захворювання, спричинене поліовірусом. Хвороба здатна перебігати з ураженням ЦНС, з виникненням паралічів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості та мінливості. Селекція організмів. Біотехнологія.

Напрямом сучасної біотехнології є генна інженерія – сукупність способів, методів і технологій отримання рекомбінантних РНК і ДНК, виділення генів з організму (клітин), здійснення маніпуляцій із генами й уведення їх в інші організми.

Отже, цей напрям біотехнології стосується досліджень перебудови генотипу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості та мінливості. Закономірності мінливості організмів.

В основі завдання наведено інформацію про зміни форми й розмірів головної частини тіла дафнії, які зумовлені впливом зовнішніх чинників.

Такі зміни мають пристосувальний характер до періодичних коливань показників середовища існування.

Отже, описане явище є проявом модифікаційної мінливості.

Правильна відповідь – Г.