ТЕМА: Розвиток екосистем. Сукцесії. Саморегуляція екосистем.

В основі завдання наведений приклад зміни видових співтовариств – відновлення рослинності на місці лісової пожежі.

Послідовні незворотні й закономірні зміни одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища прийнято називати сукцесіямн.

Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, наприклад, на схилах вулканів, якими текла лава. Першопоселенцями таких ділянок стають лишайники. Потім, у міру нанесення вітрами ґрунту, з’являються мохи й трав’янисті рослини. Наступний етап — утворення чагарникових угруповань. У цей період розвитку екосистеми вже з’являються популяції різних безхребетних, а згодом, коли тут починають формуватися ліси, сюди проникають і хребетні.

Вторинні сукцесії можуть бути наслідком стихійних лих, змін клімату або руйнівного впливу людини. Типовий приклад вторинної сукцесії — це відновлення екосистеми соснового лісу після пожежі. При цьому докорінно змінюються абіотичні умови, насамперед режим освітленості, температури і вологості. Тому спочатку з насіння, що збереглося в ґрунті, виростають світлолюбні й посухостійкі трав’янисті рослини, і пожарище заростає однолітніми й багаторічними травами. Потім поступово формуються непролазні малинники, у яких місцями пробиваються молоді берізки. Згодом утворюється березовий ліс, під пологом якого відбувається відновлення соснового лісу – починають рости сосни. Через 100–150 років на цьому місці може знову з’явитися справжній сосновий бір.

Отже, відновлення рослинності на місці лісової пожежі є прикладом вторинної сукцесії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Взаємозв’язки між популяціями в екосистемах (прямі і непрямі; антагоністичні, нейтральні і мутуалістичні; трофічні і топічні).

В основі завдання описані біотичні зв’язки між термітами та джгутиковими найпростішими, які мешкають у кишечнику термітів.

У наведеному прикладі джгутикові найпростіші отримують у термітів середовище існування та джерело поживних речовин, а комахи від найпростіших ферменти, які забезпечують розщеплення полісахаридів до моносахаридів. Організми мають взаємовигідні відносини один з одним.

Такі біотичні зв’язки є прикладом мутуалізму – форми співіснування особин різних видів, від якого вони отримують взаємну користь.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Синтетична теорія еволюції.

Синтетична теорія еволюції – це комплекс понять про еволюційний процес, що склалися в 20–50-х роках ХХ сторіччя.

Вона являє собою синтез дарвінізму, точніше його головної ідеї – природного добору, з генетикою, а тому називається синтетичною теорією еволюції. Її ідеї й постулати спираються також і на досягнення інших наук: палеонтології, систематики, екології, молекулярної біології тощо. Її було розроблено як наслідок поєднань уявлень про мутації як джерело спадкової мінливості, популяцію як елементарну одиницю еволюції та дарвінівських уявлень про боротьбу за існування та природний добір.

Відповідно до положень синтетичної теорії еволюції була розроблена біологічна концепція виду. Вона ґрунтується на уявленні про популяцію як одиницю еволюції та понятті про репродуктивну ізоляцію – явище, коли різні види розмежовані внаслідок нездатності до гібридизації між собою.

Одиницею еволюції вважають популяцію, у якій відбуваються процеси, пов'язані зі змінами частот алелів певних генів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Мікроеволюція. Природний добір. Видоутворення.

В основі завдання наведений приклад адаптації в рослин. Необхідно вказати форму адаптації, яку ілюструє цей приклад.

Захисне забарвлення робить його носіїв менш помітними для ворогів. Застережливе та попереджувальне забарвлення, навпаки, робить організм більш помітним на тлі довкілля. Організм попереджає про небезпечність контактів із ним.

Мімікрія – здатність до наслідування забарвлення чи форми добре захищених організмів погано захищеними. Вона ефективна лише коли вид, що наслідує (імітатор), і вид, якого наслідують (модель), мешкають в одній місцевості, причому чисельність імітатора істотно нижча, ніж моделі. Мімікрія в рослин проявляється у виробленні окремих пристосувань, що нагадують моделі. Саме такий приклад наведений в основі завдання: квітки деяких рослин без нектарників нагадують за формою й забарвленням квітки рослин, які мають нектарники. Такі квітки будуть запилюватися комахами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Функції білків у живих істотах. Ферменти, їх будова, властивості та застосування в господарській діяльності людини.

Для виконання завдання необхідно знати основні функції білків.

Гемоглобін – дихальний пігмент багатоклітинних тварин. Ці молекули здатні утворювати нестійкі сполуки з киснем або вуглекислим газом і завдяки руху крові та інших рідин організмів транспортувати ці речовини, забезпечуючи процеси клітинного та тканинного дихання.

Фібрин – білок крові, який бере участь у процесах її зсідання та утворення тромбів, запобігаючи втраті крові при ушкодженні стінок кровоносних судин, забезпечуючи захисну функцію.

Пепсин є ферментом, який виділяється травними залозами шлунка людини та забезпечує розщеплення білків.

Актин є скоротливим білком, який виконує рухову функцію.

Серед перелічених відсутній білок, що має регуляторну функцію.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Цитоплазма та її компоненти. Органели.

Завдання перевіряє знання будови клітини, функціонування її органел і вміння розпізнавати їх на рисунках.

Органели – постійні клітинні структури. Кожна з органел забезпечує відповідні функції, як-от живлення, рух, синтез певних сполук, зберігання і передачу спадкової тощо.

У кожній органелі відбувається певні біологічні процеси. Мітохондрія забезпечує енергією клітину, акумулюючи її в молекулах АТФ. Для синтезу молекул АТФ використовується енергія, яка вивільняється під час кисневого етапу енергетичного обміну. Білки синтезуються за участі рибосом. Клітинний центр забезпечує утворення веретена поділу. Через ядерну мембрану синтезовані в результаті транскрипції молекули РНК транспортуються в цитоплазму, де на рибосомах буде відбуватися процес синтезу поліпептидного ланцюга.

Зайвою зображеною органелою є комплекс Гольджі, функції якої в переліку відсутні.

Правильна відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Насінина та плід: будова і функції. Утворення насінини та плоду. Типи плодів (біб, кістянка, коробочка, стручок, стручечок, сім’янка, зернівка, ягода, яблуко, горіх). Супліддя, їх біологічне значення.

Для виконання завдання необхідно визначити спосіб розповсюдження насіння за будовою плоду, у якому воно міститься.

Функцією плодів є розповсюдження насіння, що забезпечує розселення рослин. Насіння може поширюватися за допомогою вітру, води, тварин тощо. Є рослини, здатні поширювати насіння самостійно. Огірок-пирскач після дозрівання плоду із силою викидає його м’якуш із насінням. Оплодень соковитих плодів часто яскраво забарвлений, що приваблює тварин, зокрема птахів. У кишечнику тварин оплодень перетравлюється, а неушкоджена насінина виходить назовні разом із послідом, не втрачаючи здатності до проростання. Сім'янка розповсюджується за допомогою вітру, маючи пристосування у вигляді легкої парасольки. Плоди, які мають гачечки, колючки, можуть зачепитися за хутро тварин і в такий спосіб розповсюджуватися.

Правильна відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4-В.

ТЕМА: Тип Кільчасті черви, або Кільчаки. Загальна характеристика типу. Комахи. Загальна характеристика, середовища існування. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Клас Кісткові риби. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Клас Птахи. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності.

Для виконання завдання необхідно визначити, до яких систематичних груп належать тварини. Далі установити відповідність між особливістю будови серцево-судинної системи та твариною, яка є представником цієї систематичних груп.

Дощовий черв’як належить до кільчастих червів, у яких замкнена кровоносна система та відсутнє серце.

Ворона є представником класу Птахи. Кровоносна система птахів має два кола кровообігу, чотирикамерне серце, аорта робить праву дугу.

Ґедзь – представник класу Комахи. Кровоносна система незамкнена, безбарвна кров до серця потрапляє з лакун, серце багатокамерне.

Карась належить до класу Кісткові риби. Тварини цього класу мають одне коло кровообігу, двокамерне серце, через яке рухається венозна кров.

В описі відсутня характеристика серцево-судинної системи ссавців, представником яких є корова.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Ендокринна система. Гормони. Функції залоз внутрішньої та змішаної секреції.

Для виконання завдання необхідно вміти розрізняти зображення ендокринних залоз і знати гормони, які вони виробляють.

Щитоподібна залоза виробляє тироксин, підшлункова – інсулін. Яєчник виробляє прогестерон, а надниркова залоза – адреналін. Зайвим гормоном, до якого немає зображення, є вазопресин (антидіуретичний гормон). Вазопресин синтезується в гіпоталамусі та накопичується в задній частці гіпофіза.

Правильна відповідь: 1–Д, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Опорно-рухова система.

Для виконання завдання необхідно знати будову скелету людини – відділи та кістки, що їх складають, і вміти розпізнавати їх на рисунку.

На рисунку зображена лобова кістка, грудина, плечова та клубова кістки. Лобова кістка є складовою черепа, грудина входить до складу скелета тулуба. Плечова кістка є складовою скелета вільної верхньої кінцівки, а клубова – поясу нижніх кінцівок.

Зайвим у переліку відділів скелету є скелет вільної нижньої кінцівки, до якої немає зображення кістки.

Правильна відповідь: 1–А, 2–Д, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Живлення та травлення. Будова та функції органів травлення. Травні залози. Травлення в ротовій порожнині, шлунку, кишечнику.

Для виконання цього завдання необхідно знати розташування органів травної системи та їх функції.

Початкове травлення відбувається в ротовій порожнині, що забезпечується дією слини. Її виробляють три великі парні слинні залози: привушні, підщелепні та під’язикові, а також велика кількість дрібних слинних залоз, що містяться на поверхні язика, у слизовій оболонці піднебіння, ясен і щік. Шлунковий сік утворюється залозами слизової оболонки шлунку й забезпечує подальші процеси травлення. Тонкий кишечник на виході зі шлунку розпочинається короткою дванадцятипалою кишкою. До неї впадають протоки печінки та підшлункової залози, секрети яких забезпечують подальше травлення. У слизовій оболонці тонкого кишечника є багато дрібних залоз, які продукують кишковий сік. Під його впливом завершується розщеплення білків на амінокислоти, жирів на гліцерин і жирні кислоти, вуглеводів на глюкозу.

Правильна відповідь: Б, В, А, Г.

ТЕМА: Обмін речовин (метаболізм). Пластичний (асиміляція) та енергетичний (дисиміляція) обмін. Джерела енергії для організмів. Автотрофні (фототрофні, хемотрофні) і гетеротрофні організми. Етапи перетворення енергії в організмі: підготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний (кисневий). Аеробне та анаеробне дихання Обмін речовин (метаболізм).

Для виконання завдання необхідно застосувати знання будови та функцій травної системи та особливостей перетворення енергії в організмі.

Є такі етапи перетворення енергії в організмі: підготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний (кисневий). В основі завдання зазначено, що відбувається утилізація глюкози, залишки якої входять до складу крохмалю.

Розщеплення крохмалю відбувається під дією амілази в кишково-травному тракті, надалі молекули глюкози усмоктуються у кров. Ці процеси відбуваються на підготовчому етапі енергетичного обміну. Молекули глюкози надалі потрапляють у клітину, де відбувається гліколіз – процес безкисневого розщеплення вуглеводів (анаеробне дихання). Суттю безкисневого етапу енергетичного обміну є розщеплення молекули глюкози на дві молекули піровиноградної кислоти. Кисневий етап енергетичного обміну (анаеробне дихання) відбувається в мітохондріях. Піровиноградна кислота розщеплюється до ацетату, який у формі ацетил-КоА вступає у цикл Кребса. Унаслідок каскаду біохімічних реакцій даного циклу утворюються атоми Гідрогену. Вони за участі спеціальних переносників надходять до електрон-транспортних білків внутрішньої мембрани мітохондрій, які здійснюють реакції, що називаються окисним фосфорилюванням, внаслідок чого в мітохондріях синтезується АТФ.

Правильна відповідь: В, Б, А, Г.

ТЕМА: Ендокринна система. Гормони. Функції залоз внутрішньої та змішаної секреції. Наслідки порушення функцій ендокринних залоз

В основі завдання наведено одне з порушень функцій ендокринних залоз – гіпофункція гіпофіза.

Необхідно вказати захворювання, причиною якого є це порушення. Залози можуть виділяти гормони в надлишку, що супроводжується їх гіперфункцією. В інших випадках залози можуть виробляти мало гормонів, тоді виявляється недостатність їх в організмі – гіпофункція. Гіпер- і гіпофункція призводять до порушення життєдіяльності організму, виникнення захворювань.

Аддисонова хвороба виникає внаслідок гіпофункції коркового шару надниркових залоз.

Гігантизм виникає внаслідок гіперфункції гіпофіза в молодої людини.

Причиною виникнення цукрового діабету є порушення функціонування підшлункової залози.

У ранньому віці в людини гіпофункція гіпофіза призводить до розвитку карликовості.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Енергетичні потреби організму. Норми і гігієна харчування

В основі завдання запропоновані групи продуктів, які необхідні людині для збалансованого харчування. Необхідно вибрати правильну комбінацію продуктів для заповнення пропусків у раціоні.

Раціональне харчування – це повноцінне харчування людей з урахуванням статі, віку, характеру праці, кліматичних умов та інших чинників. Таке харчування сприяє збереженню здоров’я, опору шкідливим факторам довкілля, підвищує фізичну та розумову працездатність.

Принципами раціонального харчування є:

• відповідність харчування фізіологічним потребам та енерговитратам організму;
• дотримання кількісної та якісної збалансованості за основними харчовими та біологічно активними речовинами в добовому раціоні;
• дотримання правильного режиму харчування.

Відповідно до фізіологічних потреб організму людини доцільний такий розподіл за калорійністю добового харчового раціону: на перший сніданок – 25-30%, на другий сніданок (або підвечірок) – 10-15%, на обід – 40-45% та на вечерю – 15-20%. Продукти багаті на білки (м'ясо, риба, сир, бобові), рекомендують уживати в період активної діяльності, зазвичай уранці та вдень, оскільки вони прискорюють обмінні процеси й діяльність нервової системи. Перед сном небажано вживати продукти, що збуджують нервову систему: гострі приправи, каву, шоколад, какао. Вечеря має бути легкою. При цьому треба віддавати перевагу молочним (особливо кисломолочним), фруктово-овочевим стравам: вони не потребують значного напруження травної системи й не порушуватимуть сон.

Виходячи з вищезазначених міркувань, правильна комбінація продуктів для заповнення пропусків у раціоні є така: «1 – фрукти, 2 – м'ясо, 3 – молочні продукти, 4 – крупи».

Правильна відповідь – А.