ТЕМА: Органічна хімія. Теоретичні основи органічної хімії. Типи реакцій в органічній хімії.

Завдання скеровано на перевірку вміння класифікувати реакції за участю органічних речовин і розпізнавати реакції різних типів.

Хімічну реакцію між двома речовинами, унаслідок якої утворюється одна сполука, в органічній хімії називають реакцією приєднання.

Умову завдання задовольняє варіант відповіді В:
перетворення \(2\) – реакція приєднання водню до етену: $$ \mathrm{C_2H_4+H_2\rightarrow C_2H_6}; $$ реакція \(3\) – приєднання гідроген хлориду до етену: $$ \mathrm{C_2H_4+HCl\rightarrow C_2H_5Cl}. $$

Відповідь: B.

ТЕМА: Органічна хімія. Теоретичні основи органічної хімії. Органічні речовини: приклади.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати органічні й неорганічні речовини.

З-поміж речовин, назви яких наведено, неорганічною речовиною є кисень. Сахароза, оцтова кислота (карбонова кислота) й етиловий спирт – оксигеновмісні органічні сполуки Карбону.

Відповідь: A.

ТЕМА: Загальна хімія. Хімічна реакція. Гідроліз солей.

Завдання скеровано на перевірку вміння прогнозувати реакцію середовища водного розчину солі з огляду на її здатність до гідролізу.

Натрій карбонат – сіль сильної основи (натрій гідроксиду) і слабкої карбонатної кислоти. Реакція середовища її водного розчину лужна, тож фенолфталеїн набуде в ньому малинового кольору.

З-поміж солей, назви яких наведено у варіантах відповіді, сіллю сильної основи і слабкої кислоти є барій сульфід, тож середовище його водного розчину лужне, а фенолфталеїн у ньому набуде малинового кольору:

Відповідь: Б.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Амфотерні сполуки.

Завдання скеровано на перевірку розуміння суті амфотерності.

Амфотерністю називають здатність деяких хімічних сполук залежно від умов виявляти або осно́вні, або кислотні властивості. З кислотами алюміній гідроксид \(\mathrm{Al(OH)_3}\) реагує як основа, із лугами – як кислота, тобто виявляє амфотерні властивості:

Відповідь: Г.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Оксиди.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей оксидів лужноземельних хімічних елементів і вміння вирізняти їх поміж інших оксидів.

Умову завдання задовольняє кальцій оксид, формула якого \(\mathrm{CaO}.\) Кальцій оксид реагує з водою з утворенням кальцій гідроксиду, а з бромідною кислотою – з утворенням солі й води:

Відповідь: A.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Метали й неметали. Загальні відомості про неметалічні елементи й неметали.

Завдання скеровано на перевірку знання фізичних і хімічних властивостей амоніаку й гідроген хлориду.

Гідроген хлорид й амоніак добре розчиняються у воді, тому додавання навіть незначної її кількості зумовить зменшення кількості цих газів у колбах і приведе до зниження тиску в них.

Середовище водного розчину амоніаку лужне, тому фенолфталеїн набуде в ньому малинового забарвлення.

Середовище водного розчину гідроген хлориду кисле, тому фенолфталеїн у ньому залишиться безбарвним.

Тож правильним із-поміж наведених є лише перше твердження.

Відповідь: A.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Метали й неметали. Загальні відомості про металічні елементи та метали.

Завдання скеровано на перевірку знання відмінностей у взаємодії сульфатної кислоти різної концентрації з металами й уміння прогнозувати продукти реакцій залежно від активності металу й концентрації кислоти.

У завданні йдеться про дуже розведений водний розчин сульфатної кислоти й метал середньої активності – залізо. Продуктами цієї реакції є сіль – ферум(ІІ) сульфат і водень:

Відповідь: A.

ТЕМА: Хімічна реакція. Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати рівняння оборотних реакцій і застосовувати принцип Ле Шательє для прогнозування напрямку зміщення хімічної рівноваги.

Система, що перебуває в стані стійкої хімічної рівноваги, під зовнішнім впливом прагне повернутися до стану рівноваги, компенсувавши його дію.

Проаналізувавши наведене в умові завдання рівняння реакції можна дійти висновку, що перебіг прямої реакції – синтезу сульфур(VI) оксиду – відбувається з виділенням теплової енергії.

Тобто підвищення температури (В) має бути скомпенсоване зміщенням хімічної рівноваги вліво, адже розкладання сульфур(VI) оксиду – ендотермічний процес, під час якого теплота поглинається.

Щодо інших варіантів відповіді: з огляду на мольні (а отже й об’ємні) відношення газів збільшення концентрації сульфур(VI) оксиду (А) і зменшення концентрації кисню (Б) зміщуватиме хімічну рівновагу ліворуч.

Тиск сульфур(IV) оксиду й кисню сумарною кількістю речовини \(3\ \text{моль}\) вищий за тиск сульфур(VI) оксиду, кількість речовини якого за рівнянням реакції становить \(2\ \text{моль}.\) Тому підвищення тиску приведе до зміщення хімічної рівноваги праворуч.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Хімічна реакція. Окисно-відновні реакції.

Завдання скеровано на перевірку розуміння суті відновлення як приєднання електронів до атомів чи йонів.

Катіони – позитивно заряджені йони. Відновлення відбувається внаслідок приєднання електронів, унаслідок цього ступінь окиснення хімічного елемента зменшується.

Цю умову задовольняє варіант відповіді A – приєднання електрона до катіона Купруму (2+), який унаслідок цього перетворюється на катіон Купруму (+).

Відповідь: A.

ТЕМА: Хімічна реакція. Класифікація хімічних реакцій за кількістю і складом реагентів і продуктів.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічної реакції, на якій ґрунтується добування кисню з гідроген пероксиду, і вміння класифікувати хімічні реакції за кількістю і складом реактантів і продуктів.

Рівняння реакції добування кисню з гідроген пероксиду таке:

Складна речовина гідроген пероксид \(\mathrm{H_2O_2}\) розкладається на складну речовину воду \(\mathrm{H_2O}\) й просту речовину кисень \(\mathrm{O_2}.\) це реакція розкладу.

Відповідь: A.

ТЕМА: Речовина. Реакції йонного обміну.

Завдання скеровано на перевірку розуміння суті електролітичної дисоціації та умов необоротності реакцій йонного обміну між електролітами у водних розчинах, уміння прогнозувати перебіг цих реакцій за допомогою таблиці «Poзчинність ocнов, амфотерних гідроксидів, кислот і солей у воді за \(20–25\ ^\circ\text{C}».\)

Умову завдання задовольняє пара йонів \(\mathrm{Ag^+}\) і \(\mathrm{Cl^-.}\) Адже вони взаємодіють у розчині з утворенням нерозчинної солі, формула якої \(\mathrm{AgCl}:\)

Тому кількості цих йонів, а відповідно й кількості речовин цих йонів, зменшаться, бо йони з розчину перейдуть до складу нерозчинної солі.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Речовина. Суміші речовин. Види сумішей.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати текстову й графічну інформацію, розрізняти чисті речовини, неоднорідні суміші, розчини – істині й колоїдні.

За результатами аналізу рисунка й наведених варіантів відповіді можна дійти висновку, що зображено випарювання водного розчину калій хлориду. Унаслідок нагрівання такого розчину у фарфоровій чашці за допомогою спиртового пальника вода випаровується, а калій хлорид кристалізується.

Водний розчин калій хлориду є істинним, оскільки це стійка рівноважна система частинок двох речовин – води і калій хлориду. Розміри молекул води, катіонів Калію і хлорид-аніонів не перевищують \(10^{-7}\ \text{см.}\)

Відповідь: B.

ТЕМА: Речовина. Кристалічні ґратки.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати фізичні властивості речовини й визначати за ним тип кристалічних ґраток у ній.

Кристалічні ґратки – модель, за допомогою якої описують внутрішню будову кристалів. Точки кристалічних ґраток, у яких розташовані частинки, називають вузлами кристалічних ґраток. Природа частинок у вузлах кристалічних ґраток та сили взаємодії між частинками визначають тип ґраток: атомні, молекулярні, йонні.

Фенол – речовина молекулярної будови. Унаслідок слабких зв’язків між молекулами фенолу він має порівняно невисоку температуру плавлення і характерний запах, бо молекули фенолу дифундують у повітря внаслідок руйнування міжмолекулярних зв’язків.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Будова атома й періодична система хімічних елементів. Групи й підгрупи хімічних елементів.

Завдання скеровано на перевірку вміння характеризувати хімічні елементи за їхнім місцем у періодичній системі.

А наведено символи хімічних елементів, що належать до різних груп:

Б поміж цих елементів немає галогенів \((\mathrm{F, Cl, Br, I, At}).\)

В поміж цих елементів є металічний – \(\mathrm{Sn}\) (проста речовина – олово), напівметалічний \(\mathrm{Sb}\) (проста речовина – напівметал стибій), неметалічні – \(\mathrm{Si}\) та \(\mathrm{S}\) (прості речовини силіцій і сірка відповідно).

Г валентності елементів у вищих оксидах \(\mathrm{SnO_2;\ SiO_2}\) однакові лише в Силіцію і Стануму – \(\mathrm{IV.}\) Валентність Стибію у вищому оксиді \(\mathrm{Sb_2O_5\ –\ V,}\) а Сульфуру у вищому оксиді \(\mathrm{SO_3\ –\ VI}.\)

Відповідь: Б.