Між якими речовинами відбудеться реакція у водному розчині?
ТЕМА: Загальна хімія. Електролітична дисоціація. Реакції йонного обміну.
Завдання скеровано на перевірку вміння прогнозувати перебіг реакцій між електролітами в розчині, їхні зовнішні ефекти.
Реакції обміну між електролітами в розчинах відбуваються за участю йонів. Умови необоротності перебігу реакцій обміну між електролітами в розчині наведено на схемі \(рис. 1\).
Реакція у водному розчині відбудеться між натрій сульфатом і барій нітратом:
Відповідь: Б.
Які схеми відображають амфотерні властивості речовини?
1 \(\mathrm{Al^0+H^+\rightarrow Al^{3+}+H_2}\) 2 \(\mathrm{Al^{3+}+OH^-\rightarrow Al(OH)_3}\) 3 \(\mathrm{Al_2O_3+H^+\rightarrow Al^{3+}+H_2O}\) 4 \(\mathrm{Al_2O_3+OH^-\rightarrow AlO^-_2+H_2O}\)
ТЕМА: Загальна хімія. Амфотерність. Алюміній оксид.
Завдання скеровано на перевірку розуміння суті амфотерності.
Амфотерністю називають здатність деяких хімічних сполук залежно від умов виявляти або осно́вні, або кислотні властивості.
Амфотерні оксиди під час взаємодії з кислотою або кислотним оксидом виявляють властивості, характерні для основних оксидів. Так само, як основні оксиди, вони взаємодіють з кислотами з утворенням солі і води. У реакціях із лугами або з оксидами лужних і лужноземельних елементів амфотерні оксиди виявляють кислотні властивості.
Відповідь: Г.
Які твердження щодо способів пом’якшення води правильні?
1 постійну твердість води усувають кип’ятінням 2 тимчасову твердість води усувають добавлянням кальцій гідроксиду 3 тимчасову твердість води усувають кип’ятінням 4 постійну твердість води усувають добавлянням натрій сульфату
ТЕМА: Загальна хімія. Розчини. Твердість води.
Завдання скеровано на перевірку знання причин твердості води й способів її пом’якшення.
Твердість води – це сукупність її властивостей, зумовлених деякими катіонами металічних елементів, що містяться в ній. Усі двовалентні катіони тією чи тією мірою впливають на твердість води, оскільки вони взаємодіють з певними аніонами, унаслідок чого утворюються нерозчинні або малорозчинні сполуки, що випадають в осад.
Постійну (некарбонатну) твердість води зумовлено катіонами \(\mathrm{Ca^{2+}}\) і \(\mathrm{Mg^{2+}}\), аніонами \(\mathrm{SO^{2-}_4}\) i \(\mathrm{NO^-_3}\).
Тимчасову (карбонатну) твердість води зумовлено катіонами \(\mathrm{Ca^{2+}}\) і \(\mathrm{Mg^{2+}}\), аніонами \(\mathrm{HCO^-_3}\). Її усувають кип’ятінням, яке забезпечує перетворення розчинних гідрогенкарбонатів Кальцію і Магнію на нерозчинні карбонати цих елементів:
Також для усунення тимчасової твердості води використовують кальцій гідроксид, що забезпечує осадження з розчину катіонів Кальцію і Магнію:
Укажіть формулу оксиду, якому відповідає нітратна кислота.
ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Кислотні оксиди, кислоти, генетичні зв’язки між ними.
Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати генетичні зв’язки між кислотними оксидами й кислотами.
Нітратній кислоті \(\mathrm{HNO_3}\) відповідає вищий оксид Нітрогену \(\mathrm{N_2O_5}\): $$ \mathrm{N_2O_5+H_2O=2HNO_3}. $$
Які властивості виявляє купрум(ІІ) гідроксид?
1 за нагрівання розкладається 2 реагує із хлоридною кислотою 3 легко окиснюється 4 є сильним електролітом
ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Нерозчинні основи.
Завдання скеровано на перевірку знання нерозчинних основ.
Купрум(ІІ) гідроксид є нерозчинною основою, розкладається за нагрівання і реагує з хлоридною кислотою з утворенням солі та води:
Відповідь: A.
Укажіть кислотний оксид.
ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Оксиди. Класифікація оксидів.
Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати кислотні оксиди.
Класифікацію оксидів за їхнім складом та хімічними властивостями наведено на рисунку 1.
Кислотними оксидами є більшість оксидів неметалічних елементів \((\mathrm{CO_2,\ SO_3,\ P_2O_5}\ \text{тощо})\).
Проаналізуйте твердження й укажіть правильні.
І. Розчинність газів у воді зростає внаслідок підвищення тиску.
ІІ. Розчинність газів у воді зменшується внаслідок підвищення температури.
ТЕМА: Загальна хімія. Розчини. Розчинність.
Завдання скеровано на перевірку знання впливу різних чинників на розчинність речовин.
Розчинність – це максимальна маса (г) речовини, яка може за певних умов (температури, тиску) розчинитися в розчиннику масою \(100\ \text{г}\).
Розчинність залежить від природи розчинюваної речовини й розчинника, температури й (для газуватих речовин) тиску.
Зі зменшенням тиску розчинність газів у воді зменшується.
На відміну від більшості твердих речовин, розчинність газів у воді зі зростанням температури зменшується.
Відповідь: B.
Укажіть кількість речовини (моль) катіонів, що утворилися внаслідок електролітичної дисоціації в розбавленому водному розчині натрій сульфату кількістю речовини 3 моль.
ТЕМА: Загальна хімія. Електроліти. Електролітична дисоціація.
Завдання скеровано на перевірку вміння складати й інтерпретувати рівняння електролітичної дисоціації.
Натрій сульфат – добре розчинна у воді середня сіль, яка дисоціює на катіони Натрію і сульфат-аніони:
Що спостерігатиме учень, який до розбавленого водного розчину калій гідроксиду, підфарбованого фенолфталеїном, поступово добавлятиме хлоридну кислоту?
ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Кислоти. Луги. Індикатори. Реакція нейтралізації.
Завдання скеровано на перевірку розуміння суті реакції нейтралізації та знання кольорів індикаторів у різних середовищах – лужному, кислому, нейтральному.
У водному розчині калій гідроксиду є гідроксид-аніони, під дією яких фенолфталеїн набуває малинового кольору. Унаслідок поступового додавання хлоридної кислоти відбувається реакція нейтралізації, гідроксид-аніони реагують із катіонами Гідрогену:
Тому учень, який до розбавленого водного розчину калій гідроксиду, підфарбованого фенолфталеїном, поступово добавлятиме хлоридну кислоту, спостерігатиме знебарвлення розчину.
І. Швидкість хімічної реакції зростає внаслідок подрібнення реагентів.
ІІ. Швидкість хімічної реакції зростає внаслідок збільшення концентрації реагентів.
ТЕМА: Загальна хімія. Швидкість хімічної реакції.
Завдання скеровано на перевірку знання залежності швидкості хімічної реакції від різних чинників.
Швидкість хімічної реакції – поняття, яке характеризує швидкість утворення її продуктів або витрати реагентів.
Щоби під час зіткнення частинок реагентів зруйнувалися старі й утворилися нові хімічні зв’язки, енергія цих частинок має сягнути певної мінімальної величини (або перевищити її).
Швидкість хімічної реакції залежить від природи реагентів, їхньої концентрації, площі поверхні контактування, температури, каталізатора тощо.
Швидкість хімічної реакції зростає внаслідок подрібнення реагентів і збільшення їхньої концентрації.
