ТЕМА: Хімічні властивості гідроген пероксиду. Масова частка речовини в розчині.

Завдання скеровано на перевірку вміння обчислювати масу розчину за об’ємом газу, що утворився внаслідок розкладання гідроген пероксиду.

Рівняння реакції розкладання гідроген пероксиду:

$$ \mathrm{2H_2O_2=2H_2O+O_2\uparrow} $$

За рівнянням: \(0\)

Відповідь: 68.

ТЕМА: Реакції горіння. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях.

Завдання скеровано на перевірку знання рівняння реакції повного окиснення карбон(ІІ) оксиду, розуміння, що об’єм газів за однакових умов пропорційний кількості речовини, уміння визначити, який реактант у надлишку, зіставляти об’єми реактантів і продуктів за рівнянням реакції.

Рівняння реакції горіння карбон(ІІ) оксиду: $$ \mathrm{2CO+O_2=2CO_2.} $$

\(V(\mathrm{CO})=25\ \text{мл}\)

\(V(\mathrm{O_2})=10\ \text{мл}.\)

За рівнянням: \(V\mathrm{(O_2)}=0\mathord{,}5V\mathrm{(CO)}\), тобто об’єм кисню для повного згоряння карбон(ІІ) оксиду становить \(12\mathord{,}5\ \text{мл}.\) Отже, карбон(ІІ) оксид у надлишку й повністю не прореагує.

Прореагує карбон(ІІ) оксид: \(V\mathrm{(CO)}=2V\mathrm{(O_2)}=20\ \text{мл}.\)

Залишиться карбон(ІІ) оксид об’ємом \(5\ \text{мл}\) (надлишок).

Відповідь: 25.

ТЕМА: Повне окиснення вуглеводнів. Співвідношення мас реагентів і продуктів.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати рівняння повного окиснення органічної речовини, застосувати закону збереження маси для порівняння мас реактанту і продуктів, визначати хімічну формулу вуглеводню за масовим співвідношенням реактантів і продуктів реакції.

Рівняння реакції горіння вуглеводню:

Продукти реакції:

За умовою:

Формула вуглеводню \(\mathrm{CH_4}.\) Загальна кількість атомів дорівнює п’яти.

Відповідь: 5.

ТЕМА: Прості і складні речовини. Класифікація за складом.

Завдання скеровано на перевірку вміння розрізняти прості і складні речовини за хімічним складом, знання ознаки складної речовини.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Електронна будова атома. Вищі оксиди. Визначення валентності за формулою.

Завдання скеровано на перевірку знання електронних конфігурацій елементів перших трьох періодів, уміння визначати валентність елемента за формулою його оксиду, зіставляти електронні конфігурації атомів із місцем елемента в періодичній таблиці й хімічними властивостями.

Формула вищого оксиду: \(\mathrm{E_2O_3}.\)

Кожен атом \(E\) тривалентний, оскільки \(2(+3)+3(-2)=0.\)

Тривалентний елемент міститься в групи \(13\) (IIIА). Тобто в межах зовнішнього енергетичного рівня його атома три електрони: \(s^2p^1.\)

Отже, ідеться про Алюміній – хімічний елемент \(13\) групи, електронна конфігурація атома \(1s^22s^22p^63s^23p^1.\)

Відповідь: Б.

ТЕМА: Закономірності зміни в періодичній таблиці радіуса атома, електронегативності, ступеня окиснення, окисних властивостей хімічних елементів.

Завдання скеровано на перевірку знання закономірностей періодичної таблиці, уміння порівнювати атомні радіуси, електронегативність й окисні властивості елементів.

У періодичній таблиці зі збільшенням протонного числа:

електронегативність хімічних елементів у періоді (зліва направо) зростає, а в групі (зверху вниз): зменшується. Найвища електронегативність у Флуору \((\mathrm{F})\), найнижча – у Францію \((\mathrm{Fr})\);

атомний радіус у періоді зменшується (через збільшення заряду ядра), у групі зростає (через збільшення кількості енергетичних рівнів);

окисні властивості в періоді зростають у неметалів, у групі зменшуються. Флуор – найсильніший окисник поміж хімічних елементів, фтор – найсильніший окисник поміж галогенів й інших речовин.

Максимальний ступінь окиснення галогенів дорівнює семи \((+7)\), \(\mathrm{F}\) – виняток: у простій речовині ступінь окиснення Флуору дорівнює нулю, у сполуках ступінь окиснення Флуору \(-1.\)

Тому:

А Радіус атома Хлору менший, ніж радіус атома Силіцію, бо Хлор \((\mathrm{Cl})\) розташований правіше в періоді, ніж Силіцій \((\mathrm{Si}).\)

Б Хлор і Флуор мають різний максимальний ступінь окиснення.

В Електронегативність Хлору \((3\mathord{,}0)\) більша за електронегативність Сульфуру \((2\mathord{,}5)\), бо Хлор \((\mathrm{Cl})\) правіше в періоді, ніж Сульфур \((\mathrm{S}).\)

Г Окисні властивості хлору слабші, ніж окисні властивості фтору, бо фтор – найсильніший окисник серед усіх елементів.

Відповідь: B.

ТЕМА: Типи кристалічних ґраток. Електропровідність речовин. Температура плавлення як ознака будови.

Завдання скеровано на перевірку знання ознак йонних, атомних, металічних і молекулярних ґраток, уміння класифікувати речовини за типом кристалічних ґраток, зіставляти фізичні властивості (температура плавлення, електропровідність) із типом ґраток.

Властивості речовини \(\textbf{Y}\) свідчать про те, що вона має йонні кристалічні ґратки.

Відповідь: A.

ТЕМА: Температурна залежність розчинності солей. Аналіз графіків.

Завдання скеровано на перевірку вміння тлумачити криві розчинності речовин.

Найбільше значення розчинності – у натрій нітрату за \(20\ ^\circ\mathrm{C}.\)

Відповідь: Г.

ТЕМА: Йонний склад розчинів. Реакції обміну. Осадження малорозчинних сполук.

Завдання скеровано на перевірку знання умов утворення осаду в реакціях обміну між солями у водних розчинах, уміння аналізувати йонний склад розчинів.

Після зливання розчинів хлорид-іони утворюються внаслідок електролітичної дисоціації двох солей, бо відбулася реакція обміну:

Рівняння електролітичної дисоціації розчинених у воді солей.

Загальна кількість йонів \(\mathrm{Cl^-}:\)

Кількість речовини (моль) катіонів \(\mathrm{Ba^{2+}}\) і \(\mathrm{Zn^{2+}}\) у розчині різна, бо катіони Барію сполучені із сульфат-аніонами, а барій сульфат у воді не розчиняється.

Унаслідок реакції обміну між барій хлоридом і цинк сульфатом утворюється нерозчинний у воді барій сульфат.

Відповідь: Б.