ТЕМА: Органічна хімія. Оксигеновмісні органічні сполуки. Спирти.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей одноатомних насичених спиртів, а саме реакції міжмолекулярної дегідратації спиртів.

Унаслідок міжмолекулярної дегідратації етанолу утворюється діетиловий етер:

Відповідь: Б.

ТЕМА: Оксигеновмісні органічні сполуки. Спирти. Феноли.

Завдання скеровано на перевірку знання класів органічних сполук, а саме спиртів і фенолів; уміння за структурною формулою визначати як належність речовини до певного класу сполук, так і її найпростішу формулу.

Проаналізуємо твердження:

І. Проаналізувавши структурну формулу речовини, доходимо висновку, що в її молекулі дві гідроксильні групи безпосередньо сполучені з бензеновим кільцем, тому ця сполука – двоатомний фенол. Тобто твердження I неправильне.

ІІ. За структурною формулою визначаємо молекулярну формулу речовини: \(\mathrm{C_6H_6O_2}\), скорочуємо індекси на 2 й дістаємо найпростішу формулу – \(\mathrm{C_3H_3O.}\) Тож твердження ІІ є правильним.

Тобто правильна відповідь – Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Органічна хімія. Теоретичні основи органічної хімії.

Завдання скеровано на перевірку вміння за фізичними властивостями визначати агрегатний стан речовини за певних умов.

Для виконання завдання потрібно проаналізувати температури плавлення речовин. За температури –90 °C у твердому стані буде перебуватиме речовина, температура плавлення якої вища за температуру –90 °C. З-поміж наведених це температура –80 °C.

Відповідь: B.

ТЕМА: Алкани. Номенклатура алканів.

Завдання скеровано на перевірку знання номенклатури IUPAC.

Для виконання завдання необхідно знати номенклатуру IUPAC і вміти за її правилами назвати речовину.

Речовина належить до класу оксигеновмісних сполук – одноатомних насичених спиртів.

Вибираємо найдовший карбоновий ланцюг, нумеруємо атоми Карбону так, щоби атом Карбону, сполучений із характеристичною групою \(\mathrm{-OH}\), був позначений найменшим числом. Третій атом Карбону в ланцюзі з’єднаний із вуглеводневим замісником. Його формула \(\mathrm{-CH_3}\), назва – метил. Тож назва цього спирту – 3-метилбутан-2-ол.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Теоретичні основи органічної хімії. Вуглеводні. Алкани.

Завдання скеровано на перевірку знання елементів-органогенів для розпізнавання органічної сполуки за її складом.

Для виконання завдання необхідно знати, що одним з елементів-органогенів є Карбон, який є складником усіх органічних речовин.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Загальні відомості про неметалічні елементи й неметали.

Завдання скеровано на перевірку вміння порівнювати фізичні й хімічні властивості неметалів, оксидів неметалічних елементів.

Для виконання завдання необхідно знати якісну реакцію на карбон(ІV) оксид.

Реактивом на карбон(ІV) оксид, який належить до кислотних, є вапняна вода (насичений розчин кальцій гідроксиду). Карбон(ІV) оксид із вапняною водою утворює осад білого кольору (\(\mathrm{CaCO_3}\)), азот із вапняною водою не реагує. $$ \mathrm{ CO_2+Ca(OH)_2\rightarrow CaCO_3\downarrow +H_2O } $$

Відповідь: B.

ТЕМА: Суміші речовин. Розчини.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати можливість перебігу реакції обміну між електролітами в розчині.

Для виконання завдання необхідно знати, за яких умов відбуваються реакції обміну між електролітами в розчинах.

Проаналізуємо описані в завданні досліди й зіставимо їх із варіантами відповіді.

У першій пробірці після добавляння до розчину речовини Х розчину барій нітрату утворився осад: \(\mathrm{X +Ba(NO_3)_2\rightarrow\ \text{осад.}}\) Барій нітрат дисоціює в розчині: \(\mathrm{Ba(NO_3)_2\rightarrow Ba^{2+}+2NO_3^{-}}\). З-поміж речовин, назви яких наведено у варіантах відповіді, осад унаслідок реакції з барій нітратом у розчині може утворити або магній сульфат (А), або калій сульфат (В). Варіанти відповіді Б і Г виключаємо.

У другій пробірці після добавляння до розчину речовини Х розчину натрій гідроксиду також утворюється осад: \(\mathrm{X +NaOH\rightarrow\ \text{осад.}}\) Натрій гідроксид дисоціює в розчині: \(\mathrm{NaOH\rightarrow Na^{+}+OH^{-}}\). Осад із розчином натрій гідроксиду утворює магній сульфат (А), із калій сульфатом (В) реакція не відбувається.

Відповідь: A.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук. Амфотерні сполуки.

Завдання скеровано на перевірку знання про амфотерні сполуки.

Для виконання завдання необхідно знати, які металічні елементи можуть утворювати амфотерні сполуки.

Із запропонованих варіантів відповіді лише алюміній гідроксид і цинк гідроксид виявляють амфотерні властивості.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Суміші речовин. Розчини. Гідроліз солей. Загальні відомості про неметалічні елементи й неметали. Основні класи неорганічних сполук.

Завдання скеровано на перевірку знання властивостей основних класів неорганічних сполук, розуміння процесу гідролізу солей і вміння визначати середовища водного розчину солі залежно від того, якими електролітами утворена сіль.

Для виконання завдання необхідно знати, що таке гідроліз; розуміти, як визначити середовище водного розчину солі.

Проаналізуємо склад розчину кожної речовини й визначимо реакцію середовища.
1 – сульфур(IV) оксид (\(\mathrm{SO_2}\)) є кислотним оксидом, розчин речовини має кисле середовище: $$ \mathrm{ SO_2+H_2O \rightleftarrows H^{+}+HSO_3^{-}; } $$ 2 – амоніак (\(\mathrm{NH_3}\)) добре розчиняється у воді й має лужне середовище: $$ \mathrm{ NH_3 + H_2O \rightleftarrows NH^{+}_4+OH^{-}; } $$ 3 – амоній хлорид (\(\mathrm{NH_4Cl}\)), сіль утворена слабкою основою і сильною кислотою, гідроліз відбувається за катіоном, у такому разі реакція середовища кисла: \begin{gather*} \mathrm{ NH_4Cl+HOH \rightleftarrows NH_3\cdot H_2O+HCl; }\\[7pt] \mathrm{ NH^{+}_4+HOH\leftrightarrows NH_3\cdot H_2O+H^{+} } \end{gather*} 4 – кальцій оксид (\(\mathrm{CaO}\)) є основним оксидом, розчин речовини має лужне середовище: \begin{gather*} \mathrm{ CaO+H_2O \rightleftarrows Ca(OH)_2; }\\[7pt] \mathrm{ Ca(OH)_2\rightarrow Ca^{2+} +2OH^{-} } \end{gather*} До кожного розчину добавили водно-спиртовий розчин фенолфталеїну, який набуває малинового забарвлення лише в лужному середовищі.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Загальні відомості про металічні елементи й метали. Солі.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей металів.

Метал може відновлювати катіони металів або протон (катіон Гідрогену), якщо він активніший за той метал, який утворює катіон, або активніший за катіон Гідрогену.

Для порівняння активності металів користуємося рядом активності металів (таблиця 4 тестового зошита). За умовою завдання необхідно вказати катіон, який цинк не може відновити. Скориставшись рядом активності металів, визначаємо, що цинк у ньому розташований лівіше від міді, срібла й водню, тому може відновити відповідні йони з водного розчину. Проте, цинк менш активний, ніж магній, тому не відновлює катіони цього металу з водного розчину.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Загальні відомості про металічні елементи й метали. Солі.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей металів; розуміння, за яких умов метал реагує із сіллю.

Метал реагує із сіллю, якщо він активніший за той метал, який входить до складу солі. Для порівняння активності металів користуємося рядом активності металів (таблиця 4 тестового зошита). За умовою завдання одна з пластинок виготовлена з кадмію, а інша – з міді. Пластинки занурили у водний розчин плюмбум(ІІ) етаноату. Порівняємо активність металів. Кадмій активніший за свинець, тому реагуватиме із сіллю, мідь – менш активний метал порівняно зі свинцем, тому із сіллю не реагує. Унаслідок взаємодії металу з розчином солі маса металу (пластинки) змінюється, тому що відносні атомні маси різних металів різні. В умові зазначено, що змінилася маса лише пластинки, виготовленої з металу Х, тому Х – кадмій, тоді Y – мідь. Отже, твердження ІІ правильне. Проаналізуємо, як зміниться маса пластинки, виготовленої з кадмію. Напишемо рівняння реакції кадмію з плюмбум(ІІ) етаноатом:

Порівняємо відносні атомні маси кадмію і свинцю: \(A_r\mathrm{(Cd)}=112;\ A_r\mathrm{(Pb)}=207\). Унаслідок реакції кадмію з плюмбум(ІІ) етаноатом, кадмій переходить у розчин, а свинець осідає на пластинці. Якщо, наприклад, розчиняється кадмій кількістю речовини 1 моль (це 112 г), то на пластинці осідає свинець кількістю речовини 1 моль (це 207 г), маса пластинки збільшується. Отже, твердження І неправильне.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Суміші речовин. Розчини. Гідроліз солей. рН розчинів.

Завдання скеровано на перевірку розуміння процесу гідролізу солей і вміння визначати середовище водного розчину солі залежно від того, якими електролітами утворена сіль, знання значень рН для кожного середовища.

Для виконання завдання необхідно знати, що таке гідроліз, розуміти, як визначити середовище водного розчину солі, знати значення рН для кожного середовища.

Гідроліз – це реакція обміну між сіллю і водою. Якщо сіль утворена слабкою основою і сильною кислотою, то гідроліз відбувається за катіоном, у такому разі реакція середовища кисла; якщо сильною основою і слабкою кислотою , то – за аніоном, реакція середовища – лужна; якщо слабкою основою і слабкою кислотою, то – як за катіоном, так і за аніоном, реакція середовища може бути нейтральною; якщо сильною кислотою і сильною основою, то гідроліз не відбувається, відбувається електролітична дисоціація, реакція середовища – нейтральна.

Аналізуємо твердження:
І. Водний розчин \(\mathrm{Na_2S\ (NaOH\ \text{й}\ H_2S}\), сильна основа, слабка кислота) – лужне середовище, pH > 7. Лужне середовище можна визначити водно-спиртовим розчином фенолфталеїну, він набуває малинового забарвлення. Правильне твердження.
ІІ. Водний розчин \(\mathrm{NH_4NO_3\ (NH_3\cdot\ H_2O\ \text{й}\ HNO_3}\), слабка основа, сильна кислота) – кисле середовище, pH < 7. Значення рН розчину 2 менше, ніж значення рН розчину 1. Правильне твердження.

Відповідь: B.

ТЕМА: Суміші речовин. Розчини. Гідроліз солей.

Завдання скеровано на перевірку розуміння процесу гідролізу солей і вміння визначати середовище водного розчину солі залежно від того, якими електролітами утворена сіль.

Для виконання завдання необхідно знати, що таке гідроліз, розуміти як визначити середовище водного розчину солі.

Гідроліз – це реакція обміну між сіллю і водою. Якщо сіль утворена слабкою основою і сильною кислотою, то гідроліз відбувається за катіоном, у такому разі реакція середовища кисла; якщо сильною основою і слабкою кислотою , то – за аніоном, реакція середовища – лужна; якщо слабкою основою і слабкою кислотою, то – як за катіоном, так і за аніоном – реакція середовища може бути нейтральною; якщо сильною кислотою і сильною основою, то гідроліз не відбувається, відбувається електролітична дисоціація, реакція середовища – нейтральна.

Проаналізуємо, якою основою і кислотою утворена кожна сіль, і визначимо реакцію середовища:
\(\mathrm{ZnSO_4\ (Zn(OH)_2\ \text{i}\ H_2SO_4,}\) слабка основа, сильна кислота) – кисле середовище;
\(\mathrm{Na_2CO_3\ (NaOH\ \text{i}\ H_2CO_3,}\) сильна основа, слабка кислота) – лужне середовище
\(\mathrm{NaCl\ (NaOH\ \text{i}\ HCl,}\) сильна основа, сильна кислота) – нейтральне середовище
Зіставляємо визначене середовище водного розчину солі з варіантами відповідей.

Відповідь: A.

ТЕМА: Суміші речовин. Розчини. Загальні відомості про металічні елементи й метали.

Завдання скеровано на перевірку розуміння реакцій йонного обміну, якісне виявлення катіонів Ферум(3+).

Для виконання завдання необхідно знати, що осадити катіон можна аніоном, і вміти користуватися таблицею розчинності.

Проаналізуємо запропоновані водні розчини на вміст аніонів і за допомогою таблиці розчинності визначимо, який саме аніон з катіоном \(\mathrm{Fe^{3+}}\) утворює осад. Із нітратом (варіанти відповідей А й Г) і сульфатом (варіант відповіді В) катіон \(\mathrm{Fe^{3+}}\) осад не утворює. Лише з гідроксид-аніоном \(\mathrm{Fe^{3+}}\) утворює нерозчинну речовину.

Відповідь: Б.