ТЕМА: Обчислення в хімії.

Завдання скеровано на перевірку вміння розв’язувати комбіновані задачі.

Знайти:
\(w(\mathrm{C_3H_8})\ -\ ?\)

Відповідь: 30.

ТЕМА: Обчислення в хімії. Обчислення кількості речовини за її масою.

Завдання скеровано на перевірку знання формул для обчислення кількості речовини.

Кількість речовини – фізична величина, пропорційна кількості частинок (структурних одиниць) у порції речовини. Одиниця кількості речовини – моль.

Умову завдання задовольняє формула $$ n=\frac mM, $$ де \(n\) – кількість речовини (моль), \(m\) – маса речовини (г), \(M\) – молярна маса речовини (г/моль).

Відповідь: B.

ТЕМА: Обчислення в хімії. Молярна маса. Обчислення кількості речовини за її масою.

Завдання скеровано на перевірку вміння обчислювати молярну масу за формулою речовини.

Молярна маса речовини чисельно дорівнює її відносній молекулярній масі.

Відповідь: B.

ТЕМА: Періодична система хімічних елементів.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати природу хімічного елемента за його положенням у періодичній системі.

Протонне число хімічного елемента збігається з його номером у періодичній системі.

Лужноземельні елементи належать до ІІ А групи, із-поміж наведених цю умову задовольняє добірка \(\mathrm{Ca;\ Sr;\ Ba}\).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Основні хімічні поняття. Хімічна формула.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати хімічну формулу речовини.

Хімічна формула – умовний запис її якісного й кількісного складу за допомогою хімічних символів й індексів.

Молекулярна формула метилметаноату \(\mathrm{HCOOCH_3\ -\ C_2H_4O_2}\).

У ній записано символи трьох хімічних елементів – Карбону \((\mathrm{C})\), Гідрогену \((\mathrm{H})\), Оксигену \((\mathrm{O})\).

Праві підрядкові індекси біля хімічних символів у формулі показують кількість атомів відповідного хімічного елемента. Тобто в молекулі метилметаноату два атоми Карбону, чотири атоми Гідрогену й два атоми Оксигену – у сумі вісім атомів.

Відповідь: A.

ТЕМА: Хімічний зв’язок.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати хімічні формули й розпізнавати речовини з ковалентним полярним типом зв’язку.

Ковалентний зв’язок – зв’язок між атомами неметалічних елементів за рахунок спільних електронних пар. Ковалентний зв’язок полярний, якщо електронегативність атомів хімічних елементів різна.

У молекулі гідроген сульфіду, хімічна формула якого \(\mathrm{H_2S}\), зв’язок між атомами Гідрогену й Сульфуру ковалентний полярний.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Періодична система хімічних елементів.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати місце елемента в періодичній системі.

Хімічний елемент V A групи, розташований у ІV періоді, – Арсен.

Його порядковий номер у періодичній системі – 33. Тож і протонне число Арсену дорівнює 33.

Відповідь: B.

ТЕМА: Періодична система хімічних елементів. Обчислення в хімії.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати місце елемента в періодичній системі.

Відносна густина газу \(\mathrm{H_2E}\) за воднем 17. Це означає, що його відносна молекулярна маса вдвічі більша за відносну молекулярну масу водню, яка дорівнює 2. Тобто відносна молекулярна маса газу \(\mathrm{H_2E}\) становить 34, відносна атомна маса хімічного елемента \(\mathrm{E}\) – 32. Цей елемент – Сульфур.

Його летка сполука з Гідрогеном – гідроген сульфід – виявляє у водному розчині кислотні властивості й реагує з лугом.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Хімічні реакції. Хімічні властивості фосфору.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати зовнішні ефекти реакцій за участі фосфору.

Білий фосфор легко окиснюється киснем повітря навіть за звичайної температури. Згоряє білий фосфор з виділенням світла й тепла.

Відповідь: B.

ТЕМА: Суміші. Способи розділення сумішей.

Завдання скеровано на перевірку вміння добирати спосіб розділення суміші з огляду на її склад і розпізнавати зображення способів розділення сумішей.

Перегонка (дистиляція) – очищення рідин від розчинних у ній нелетких сумішей або розділення сумішей рідин на фракції, які відрізняються складом, способом випарювання і подальшої конденсації утвореної пари.

Відповідь: B.

ТЕМА: Дисперсні системи.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати дисперсні системи, що трапляються в повсякденному житті.

Дим – природне явище, стійка дисперсна система з дрібних твердих частинок, завислих у повітрі або в інших газах. Дим — типовий аерозоль із розмірами частинок від \(10^{-7}\) до \(10^{-5}\) м. На відміну від більш грубодисперсної системи – пилу – дим не осідає під дією сили земного тяжіння.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Дисперсні системи. Розчини. Розчинність речовин.

Завдання скеровано на перевірку розуміння впливу різних чинників на розчинність речовин.

Розчинність залежить від природи розчинюваної речовини й розчинника, температури й (для газуватих речовин) тиску. Розчинність газуватих речовин зменшується зі зниженням тиску.

Відповідь: A.

ТЕМА: Відносна густина газів.

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту поняття «відносна густина газів».

Відносна густина газуватої речовини \(\mathrm{X}\) за газуватою речовиною \(\mathrm{Y}\) дорівнює відношенню їхніх відносних молекулярних і, відповідно, молярних мас. Тобто молярні маси газів, що мають однакову відносну густину за воднем, однакові.

Цю умову задовольняє варіант відповіді А – відносні молекулярні маси азоту й карбон(ІІ) оксиду однакові:

Відповідь: A.

ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Оксиди.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати основні, кислотні, амфотерні оксиди й прогнозувати перебіг реакції між оксидами.

Класифікацію оксидів за їхнім складом і хімічними властивостями наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Класифікація оксидів

До основних оксидів належать:

• оксиди всіх металічних елементів головної підгрупи першої групи;
• оксиди всіх металічних елементів головної підгрупи другої групи, починаючи з магнію \(\mathrm{(Mg – Ra)}\);
• оксиди металічних елементів у нижчих значеннях валентності, наприклад \(\mathrm{MnO,\ FeO}\).

Кислотними оксидами є більшість оксидів неметалічних елементів (\(\mathrm{SO_3,\ P_2O_5}\) тощо). Вищі оксиди металічних елементів зі змінною валентністю також виявляють переважно кислотні властивості, наприклад: \(\mathrm{CrO_3,\ Mn_2O_7,\ V_2O_5}\).

Амфотерні оксиди під час взаємодії з кислотою або кислотним оксидом виявляють властивості, характерні для основних оксидів. Так само, як основні оксиди, вони взаємодіють з кислотами з утворенням солі й води. У реакціях із лугами або з оксидами лужних і лужноземельних елементів амфотерні оксиди виявляють кислотні властивості.

Із-поміж наведених пар оксидів умову завдання задовольняють основний кальцій оксид і кислотний силіцій(IV) оксид, які за стоплення утворюють кальцій силікат:

Решта з-поміж наведених оксидів є вищими кислотними, тому не реагують між собою.

Відповідь: A.