ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Основні класи неорганічних сполук. Солі.

Завдання перевіряє знання хімічних властивостей сполук неметалічних елементів, солей.

Для розв’язання завдання необхідно знати, що відбувається з різними солями за нагрівання, і визначати окисно-відновні реакції.

Проаналізуємо наведені варіанти солей з огляду на можливість їхнього термічного розкладання. Розкладання солей карбонатної кислоти (А і Б) відбувається без зміни ступеня окиснення з виділенням вуглекислого газу; амоній хлорид (В) легко розкладається за нагрівання на амоніак і гідроген хлорид, реакція відбувається без зміни ступеня окиснення; розкладання нітратів, зокрема магній нітрату (Г) супроводжується зміною ступеня окиснення.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук. Солі. Амфотерні сполуки.

Завдання перевіряє знання хімічних властивостей амфотерних сполук, а саме амфотерних гідроксидів, та їхню взаємодію з кислотами і лугами.

Для розв’язання завдання необхідно знати і розуміти, що цинк нітрат реагує з лугом з утворенням осаду – амфотерного цинк гідроксиду, який розчиняється як у надлишку лугу, так і в надлишку кислоти.

Відповідь: B

ТЕМА: Розчини. Електролітична дисоціація, йонно-молекулярні рівняння.

Завдання перевіряє вміння визначати можливість перебігу реакції обміну між електролітами в розчинах.

Для виконання завдання необхідно розуміти що означає осадити йон і за яких умов можлива реакція між електролітами в розчинах, уміння користуватися таблицею розчинності.

Осадити йон означає зв’язати його іншим йоном в осад. В умові завдання йдеться про катіон, а катіон можна осадити аніоном. Проаналізуємо, які є аніони в запропонованих варіантах водних розчинів:

За таблицею розчинності, яка є в тестовому зошиті, визначаємо, з яким із запропонованих аніонів катіон \(\mathrm{Cu^{2+}}\) утворює осад – і це лише з гідроксид-аніоном.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Хімічні реакції. Основні класи неорганічних сполук. Оксиди. Кислоти. Загальні відомості про металічні елементи і метали.

Завдання перевіряє знання хімічних властивостей кислот, зокрема хлоридної кислоти як сильної кислоти, уміння за описом досліду зробити висновок про хімічні реакції.

В умові завдання описано, як під дією газу з оксиду утворився метал, тобто відбулася реакція відновлення. Відновниками можуть бути різні речовини, тому необхідно проаналізувати запропоновані варіанти відповідей:

Відповідь: B.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук. Основи. Хімічні властивості, способи добування основ.

Завдання перевіряє знання хімічних властивостей і способів добування основ.

Основний оксид взаємодіє з водою з утворенням відповідного гідроксиду за умови, якщо такий гідроксид розчиняється у воді. Із запропонованих оксидів лише кальцій оксиду відповідає розчинний гідроксид.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук. Оксиди. Хімічні властивості солетворних оксидів.

Завдання перевіряє знання визначення кислотних і основних оксидів, хімічних властивостей солетворних оксидів.

Для розв’язання завдання необхідно вміти розрізняти кислотні й основні оксиди (основні оксиди – оксиди металічних елементів, кислотні – неметалічних елементів) і знати, що вони реагують між собою, не реагують між собою або два основних оксиди, або два кислотних. У варіантах А, В і Г наведено пари формул основного і кислотного оксидів, а у варіанті Б – два основних оксиди, тому правильна відповідь Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Розчини. Неорганічна хімія.

Завдання перевіряє знання розчинності газів у воді й способи збирання газів, а саме витисненням води.

Для розв’язання завдання необхідно знати, що гази, які розчиняються у воді, не можна зібрати витисненням води. Нітроген(IV) оксид, гідроген бромід і амоніак – гази, які добре розчиняються у воді, тому зібрати їх витисненням води не можна, а кисень – газ, який погано розчиняється у воді, тому його можна зібрати у такий спосіб.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Розчини

Завдання перевіряє знання понять «розчинність», «насичені та ненасичені розчини», розуміння масової частки розчиненої речовини в розчині, уміння визначати масу речовини в розчині, зіставляти отримані дані з табличними даними.

Для розв’язання завдання необхідно розрахувати маси солей у вихідних розчинах, масу води і маси солей в утворених після добавляння відповідних мас солей.

Масова частка речовини – це відношення маси речовини до маси розчину:

із цієї формули можна знайти масу речовини:

Після добавляння до кожного розчину по 5 г солі, маса солей у кожній посудині становить 30 г, маса води не змінюється – по 100 г у кожній посудині. Розчинність – маса речовини, яка може розчинитися в 100 г води з отриманням насиченого розчину, наведена у таблиці. У кожній посудині після проведення досліду по 30 г солі у 100 г води. Не складно зіставити отримані дані з даними таблиці й зробити висновок, що в обох посудинах розчини будуть ненасиченими.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Хімічна реакція. Типи хімічних реакцій. Загальні відомості про металічні елементи та метали. Основи.

Завдання перевіряє здатність з опису хімічного досліду зрозуміти тип хімічної реакції, фізичних і хімічних властивостей лужноземельних елементів.

Лужноземельні елементи активно реагують з водою, тому реакція є екзотермічною. Унаслідок взаємодії лужноземельних елементів з водою утворюється основа (кальцій гідроксид – малорозчинна у воді основа) і водень. Тому з наведених тверджень правильними є лише І і ІV.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Хімічна реакція. Поняття ступінь окиснення.

Завдання на розуміння поняття «ступінь окиснення» та вміння визначати ступінь окиснення елементів у речовині.

Для розв’язання завдання достатньо визначити ступінь окиснення елементів у сполуках наведеної схеми хімічної реакції:

Аналіз ступенів окиснення Силіцію, Флуору і Нітрогену показує, що ступінь окиснення жодного з хімічних елементів не змінився.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Хімічний зв'язок. Основні типи хімічного зв’язку. Типи кристалічних ґраток

Завдання перевіряє вміння за фізичними властивостями визначати тип кристалічної ґратки.

За умовою завдання речовина летка, має запах і невисоку температуру плавлення. Такі властивості мають речовини з молекулярною кристалічною ґраткою.

Відповідь: А.

ТЕМА: Будова атома. Склад атомних ядер. Поняття нуклід, нуклонне і протонне число, число нейтронів.

Завдання перевіряє знання протонного і нуклонного чисел, уміння визначати за протонним і нуклонним числами число нейтронів.

Ізотопи – це елементи з однаковим числом протонів, тому твердження А неправильне. Нуклонне число – це сума протонів і нейтронів. У ядер атомів X та Y однакова сума протонів і нейтронів, а тому й однакове нуклонне число – 19. Твердження Б правильне. Число електронів в атомі таке саме, як і число протонів, тому твердження В неправильне. Твердження Г також неправильне, тому що їхні нуклонні числа однакові.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Будова атома. Поняття нуклід, нуклонне число, протонне число. Формули атомів і простих йонів.

Завдання перевіряє розуміння понять нуклідного символу, простих йонів, уміння визначати кількість електронів за формулою нуклідного символу.

Порядковий номер Магнію – 12, кількість електронів також – 12, у катіона із зарядом +2 на два електрони менше, тому – 10.

Відповідь: A.

ТЕМА: Основні хімічні поняття. Хімічна і графічна формули. Масова частка елемента у сполуці.

Завдання перевіряє розуміння молекулярної, структурної і найпростішої формул речовини. Розуміння масової частки елементів, не проводячи обчислень масової частки хімічного елемента, який входить до складу речовини.

І. Перше твердження є правильним. Для ствердження або спростування цього твердження необхідно порахувати число атомів кожного елемента в структурній формулі \(\mathrm{ C_4H_8O_2 }\), що відповідає найпростішій формулі \(\mathrm{ C_2H_4O}\) (індекси можна скоротити на 2).

ІІ. Друге твердження є неправильним. Масова частка елемента – це відношення маси атомів елемента в молекулі речовини до молекулярної маси речовини. Тобто \begin{gather*} \mathrm{ w(E) =\frac{n\ \cdotp\ Ar(E)}{Mr(\text{речовини})}. } \end{gather*}

Під час розрахунку масової частки кожного елемента необхідно масу атомів елемента в молекулі речовини поділити на відносну молекулярну масу речовини, тобто знаменник буде однаковим, і тому достатньо порівняти чисельник. Чисельником є маса атомів елемента в молекулі речовини. Гідроген має найменшу відносну атомну масу \(\mathrm{ Ar(H)=1}\), тому маса атомів Гідрогену в молекулі речовини найменша і масова частка Гідрогену буде найменшою, що суперечить твердженню ІІ.

Відповідь: A.