ТЕМА: Алюміній

Завдання перевіряє знання фізичних і хімічних властивостей алюмінію.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Лужні та лужноземельні елементи. Твердість води.

Завдання перевіряє знання визначення твердості води.

Твердість води зумовлена вмістом у воді катіонів Кальцію \(\mathrm{Ca^{2+}}\) і Магнію \(\mathrm{Mg^{2+}}\). Постійна (некарбонатна) твердість води зумовлена наявністю хлоридів і сульфатів Кальцію і Магнію.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук. Солі. Хімічні властивості і добування солей.

Завдання перевіряє знання хімічних властивостей і добування солей.

Для виконання завдання необхідно знати за якої умови солі реагують між собою у водному розчині й вміти користуватися таблицею розчинності, яка є в тестовому зашиті. Дві солі можуть реагувати за умови, якщо вихідні солі розчинні у воді, а одна із солей, що утворюється, не розчина у воді. Розчинна чи нерозчинна сіль у воді – визначають за таблицею розчинності. Таким умовам з наведеного переліку назв речовин відповідає лише барій нітрат.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук. Солі. Амфотерні сполуки.

Завдання перевіряє знання хімічних властивостей сполук амфотерних елементів і вміння складати рівняння реакцій взаємодії солей амфотерних елементів з лугами в розчині.

Для виконання завдання необхідно знати, що алюміній хлорид – сіль амфотерного елемента й розуміти, що солі амфотерних елементів реагують з лугом з утворенням осаду, який розчиняється в надлишку лугу.

Відповідь: B.

ТЕМА: Хімічна реакція. Типи хімічних реакцій. Основні класи неорганічних сполук. Солі.

Завдання перевіряє знання типів хімічних реакцій, хімічних властивостей солей, зокрема карбонатів, хлоридів, нітратів.

Усі солі, назви яких наведено в завданні, розкладаються, але зі зміною ступеня окиснення – лише натрій нітрат \begin{gather*} \mathrm{ 2Na\stackrel{+5}{N}\stackrel{-2}{O_3}\stackrel{t}{\longrightarrow} 2Na\stackrel{+3}{N}O_2\ +\ \stackrel{0}{O}_2\uparrow } \end{gather*} Тому з наведених варіантів правильною відповіддю є лише Г.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук. Кислоти. Хімічні властивості кислот.

Завдання перевіряє знання хімічних властивостей кислот, зокрема сульфатної кислоти як сильної кислоти, уміння розрізняти основні класи неорганічних сполук.

Сульфатна кислота як сильна кислота реагує (із наведеного у завданні переліку речовин) з солями слабких кислот і основами і не реагує з кислотними оксидами. Тому з наведених варіантів правильним є лише А.

Відповідь: A.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук. Основи. Хімічні властивості, способи добування основ.

Завдання перевіряє знання хімічних властивостей і способів добування основ.

Купрум(ІІ) гідроксид – нерозчинна у воді основа (див. таблицю розчинності в тестовому зошиті), яка за нагрівання легко розкладається (властивість нерозчинних основ), і яку добувають реакцією обміну між розчинною сіллю й лугом. Тому з наведених варіантів відповіді правильний лише Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук. Оксиди. Хімічні властивості солетворних оксидів.

Завдання перевіряє знання визначення кислотних і основних оксидів, хімічних властивостей солетворних оксидів.

Для виконання завдання необхідно вміти розрізняти кислотні й основні оксиди і знати, що вони реагують між собою. Кислотні і основні оксиди наведено в парах під номерами 1 і 3.

Відповідь: A.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук. Дія основних класів сполук на індикатор.

Завдання перевіряє знання кольору універсального індикаторного папірця залежно від середовища та дії на індикатор водневих сполук неметалічних елементів і оксидів неметалічних елементів за наявності води.

Для виконання завдання необхідно знати, що універсальний індикаторний папірець змінює колір на синій у лужному середовищі. Із наведених сполук лужне середовище в присутності води дає лише \(\mathrm{NH_3}\) (амоніак).

Відповідь: B.

ТЕМА: Розчини. Йонно-молекулярне рівняння. Реакції обміну між електролітами у розчині.

Завдання перевіряє вміння визначати можливість перебігу реакції обміну між електролітами в розчині

Реакція обміну між електролітами в розчині відбувається за умов утворення осаду, або виділення газу, або утворення слабкого електроліту (води). Бажано написати рівняння хімічних реакцій:

Аналіз рівнянь показує, що осад випадає лише в одній реакції.

Відповідь: Б

ТЕМА: Хімічна реакція. Типи хімічних реакцій. Основи. Лужні та лужноземельні метали.

Завдання перевіряє розуміння з опису досліду типів хімічних реакцій, дії лугів на індикатор, фізичних і хімічних властивостей лужних металів.

Речення «Він плавиться, перетворюючись на кульку, яка швидко рухається поверхнею води» говорить про те, що реакція є екзотермічною. Натрій – лужний метал, а лужні метали з водою утворюють луг і при цьому виділяється водень. Про утворення лугу свідчить те, що розчин поступово набуває малинового кольору. Отже, із наведених тверджень правильними є І і ІV.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Хімічна реакція. Поняття окисник, відновник, окиснення, відновлення, ступінь окиснення.

Завдання на розуміння понять ступінь окиснення, окиснення, відновлення та вміння визначати ступінь окиснення елементів в речовині.

Для виконання завдання достатньо визначити ступінь окиснення Нітрогену в сполуках, які містять Нітроген. \begin{gather*} \mathrm{ \stackrel{+2}{N}O\ +\ NaOH \longrightarrow Na\stackrel{+3}{N}O_2\ +\ \stackrel{+1}N_2O\ +\ H_2O } \end{gather*} Аналіз зміни ступеня окиснення показує, що Нітроген і віддає і приймає електрони, тому він і окиснюється і відновлюється.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Хімічний зв'язок. Основні типи хімічного зв’язку.

Завдання на розуміння основних типів хімічного зв’язку.

Йонна сполука має йонний зв’язок, який зазвичай виникає між металічними й неметалічними елементами. Для виконання завдання необхідно вміти відрізняти за періодичною системою хімічних елементів Д.І. Менделєєва металічні та неметалічні елементи.

Відповідь: B.

ТЕМА: Будова атома. Склад атомних ядер. Поняття нуклід, нуклонне і протонне число, число нейтронів.

Завдання перевіряє знання протонного і нуклонного чисел, уміння визначати за протонним і нуклонним числами число нейтронів.

Нуклонне число (А) – відносна атомна маса, протонне число (Z) – порядковий номер елемента. Число нейтронів (N) визначається як різниця між нуклонним і протонним числами. Отже, у нукліда Ферум-56, \(\mathrm{\textbf{A}\ =\ 56,}\) \(\mathrm{\textbf{Z}\ =\ 26,}\) \(\mathrm{\textbf{N}\ =\ 56\ -\ 26\ =\ 30.}\)

Відповідь: A.