ЗНО для вчителів початкових класів 2026 року – основна сесія

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

На занятті вчителька організувала роботу так: об'єднала учнів із приблизно однаковими навчальними можливостями в гомогенні групи із чотирьох осіб; кожна група опрацьовувала індивідуальну добірку завдань відповідної складності.

Який спосіб організації групової навчальної діяльності учнів передбачає таку роботу?

Яким документом визначено загальний обсяг (у годинах) навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти, його рекомендований розподіл за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов'язковими для вивчення, послідовність вивчення їх, кількість годин на вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів) за вибором та який затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти й науки?

Яка функція оцінювання навчальних досягнень учнів дає вчителеві змогу ефективно адаптувати освітній процес і спрямовує зусилля учнів на подолання труднощів, що виникли й гальмують процес навчання?

Доповніть речення, щоб воно стало правильним твердженням.

Дослідження конкретних перспектив і тенденцій розвитку освітньої сфери, особливостей навчання і виховання, формування соціально-педагогічних результатів й особистісних якостей – це

Що є виявом зовнішньої мотивації дитини до навчання?

Про які порушення можуть свідчити ознаки I–IV?

І. Ускладненість контролю дрібної моторики й загальної координації рухів.

II. Труднощі з формуванням навичок планування.

III. Чутливість до світла, звуків і зміни температури.

IV. Труднощі із запам'ятовуванням і відтворенням рухових послідовностей.

Яка порада вчителя батькам дитини, у якої знизилась успішність, є коректною?

Що НЕ є принципом інклюзивної освіти в Україні?

Що НЕ вважають формою булінгу?

Який показник НЕ враховують під час визначення мікрокліматичних характеристик внутрішнього середовища в закладах загальної середньої освіти?

Яка інформація щодо впливу комп'ютерної техніки на учнів є хибною?

Який засіб НЕ є доцільним для оповіщення людей про пожежу в закладі загальної середньої освіти?

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

Під час пожежі потерпілий обпік руку металевою дверною ручкою. Ділянка опіку незначна, але є почервоніння шкіри й утворюється пухир.

Яка дія буде помилковою в такій ситуації?

Доповніть речення, щоб воно стало правильним твердженням.

Патологічний стан, що загрожує життю, зумовлений нестачею кисню в крові та накопиченням вуглекислого газу в організмі, може бути спричинений різноманітними чинниками, що призводять до тривалої непрохідності дихальних шляхів, – це

Яке твердження відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є хибним?

Доповніть речення, щоб воно стало правильним твердженням.

Інтелектуальні або практичні дії людини, спрямовані на видобування з різних видів пам'яті раніше засвоєного досвіду для його подальшого використання, – це

Прочитайте речення (цифрою позначено наступне слово).

У нашому (1)довіднику ви (2)знайдете відповіді на такі (3)запитання: (4)вимоги до оформлення (5)рукопису статті, поради з надання (6)експертних висновків, (7)розбір складних (8)випадків слововживання.

НЕПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених голосних у ВСІХ словах, позначених цифрами

Яке речення НЕ потребує редагування?

Доцільно запропонувати учнівству створювати власні відео, записувати відеочеленджі, інтерв'ю, спробувати себе в блогерстві й самостійно добирати цікаві для цього теми. Таке завдання допоможе (1)________ учнів та учениць до взаємодії, (2)________ виокремлювати потрібну інформацію з різних джерел, зокрема медіатекстів. Така форма роботи також дасть кожній дитині змогу висловлювати власні погляди, добирати аргументи для підтвердження їх, зважаючи на думки інших осіб.

На місці пропуску (1) потрібно вставити

Доцільно запропонувати учнівству створювати власні відео, записувати відеочеленджі, інтерв'ю, спробувати себе в блогерстві й самостійно добирати цікаві для цього теми. Таке завдання допоможе (1)________ учнів та учениць до взаємодії, (2)________ виокремлювати потрібну інформацію з різних джерел, зокрема медіатекстів. Така форма роботи також дасть кожній дитині змогу висловлювати власні погляди, добирати аргументи для підтвердження їх, зважаючи на думки інших осіб.

На місці пропуску (2) потрібно вставити

Яке запитання до учнів містить зразок неконструктивної комунікації?

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

Попри невисокі статистичні показники використання освітніх платформ / курсів із вивчення або вдосконалення знань з української мови, 94 %, учителів і 88 % батьків учнів уважають, що треба й надалі розвивати таку мережу освітніх платформ / курсів, оскільки ресурси мають великий потенціал для збагачення словникового запасу, поліпшення граматичних навичок і розвитку мовленнєвих умінь старшокласників.

У якому варіанті найточніше визначено мету повідомлення?

Яка порада НЕ є доцільною для створення надійного пароля, щоб захистити свій обліковий запис, особисту інформацію, листи, файли та інші дані в інтернеті?

Позначте, що НЕ належить до ускладнень, через які не запускається комп'ютер.

Яку дію під час набору тексту виконують клавішею Enter?

Яке призначення має кнопка, розташована на панелі інструментів вікна поштової скриньки й позначена на рисунку кружечком?

Що НЕ є ознакою того, що сайт належить до шахрайських?

Особистісно зорієнтована модель освіти визначає всі наведені ідеї щодо дитиноцентризму в Новій українській школі, ОКРІМ

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

Під час уроку вчителька запропонувала учням інтерактивну вправу та правила до неї:

1. Намагатися згенерувати якомога більше ідей.

2. «Увімкнути» свою уяву: не відкидати жодної ідеї лише тому, що вона суперечить загальній думці.

3. Можна розвивати ідеї інших учасників.

4. Не можна критикувати висловлювання інших й оцінювати запропоновані ідеї.

Виконання якої інтерактивної вправи регламентують ці правила?

Яка тема уроку містить фактичну помилку?

Перевірте виконане учнем завдання і позначте, скількох помилок він припустився.

Яке завдання побудовано на основі принципу «читання слів за подібністю»?

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

На уроці української мови під час формування в учнів навичок каліграфічного письма вчителька використала наведений на рисунку метод Карстера.

Яка навчальна мета цього методу?

Проаналізуйте завдання з підручника й дайте відповідь на запитання.

Завдання

Відгадайте слово. Для цього розмістіть відповіді за зростанням (від найменшої до найбільшої).

Вгадайте й напишіть слова.

Які галузі зінтегровано в завданні?

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

Після ознайомлення з художнім текстом Миколи Снаговського «Про пасажирський лайнер і паперовий літачок» учителька запропонувала учням такі запитання і завдання:

1. Чи сподобалася тобі ця історія?

2. Віднайди в тексті напис, який хлопчик залишив на паперовому літачку.

3. Зміст якого абзацу ілюструє наведений у тексті малюнок?

4. Як ти зрозумів / зрозуміла значення слів: лайнер, ліцензія, потрібний, курс?

5. Обговоріть у парі: цей твір – оповідання чи казка? Обґрунтуйте свої відповіді, скориставшись текстом.

6. Прокоментуй розділові знаки в діалозі великого та маленького літаків.

Які запитання і завдання спрямовані на розвиток в учнів усвідомлення і розуміння прочитаного?

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

Під час опрацювання уривку з байки Леоніда Глібова «Муха і Бджола» вчителька поставила учням такі запитання:

1. Чим Муха і Бджола схожі на деяких людей?

2. Чи справді життя Бджоли є нещасним, а Муха – найщасливіша з комах?

3. Яким фразеологізмом можна висловити мораль байки?

4. Якої конотації надають твору слова зі зменшувально-пестливими суфіксами?

Яке запитання НЕ відповідає віковим особливостям учнів початкових класів?

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

На уроці з теми «Ліс – легені нашої планети» учителька запропонувала учням таблицю:

Позначте назву стратегії розвитку критичного мислення, яку застосувала вчителька.

Проаналізуйте фрагмент уроку й дайте відповідь на запитання.

Учителька: «Протягом уроку ми шукатимемо відповідь на запитання "Чи потрібно людям мандрувати?" Можливо, серед вас вже є ті, хто визначився, а також ті, хто вагається з відповіддю. Хто вважає, що мандрувати потрібно, станьте біля таблички з написом "ТАК". Хто гадає, що не потрібно, станьте біля таблички з написом "НІ". Ті, хто не визначилися, станьте біля таблички "НЕ ЗНАЮ". Упродовж трьох хвилин наведіть не менш як п'ять аргументів на підтвердження вашого вибору».

Який прийом розвитку критичного мислення застосувала вчителька?

Яке завдання спрямоване на формування вміння аналізувати й оцінювати зміст і мовне оформлення тексту?

Яке завдання спрямоване на розвиток діалогічного мовлення?

А Розкажи, як ти допомагаєш своїй родині. Використай початок речень і продовж їх.
1. Щодня я ...
2. Я намагаюсь ...
3. Я вмію...

Б Опиши синичку. Який у неї хвостик? Яка в неї голівка? Яке пір'ячко? Які лапки? Які щічки?

В Розглянь малюнок. Розкажи, як виготовляють сік.

Г Прочитай твердження. Поцікався в однокласників та однокласниць, хто куштував плоди калини. Які вони на смак?

Яке завдання спрямоване на формування в учнів уявлення про номінативну функцію іменника?

А Запиши слова дівчинка, акваріум, папуга, мавпа, стіл у два стовпчики.

Б Спиши речення. Визнач відмінки виділених іменників.
Духовне спілкування з природою дає людям крила для творчості, яка втілюється в літературі, музиці, живописі, архітектурі, хореографії і театрально-цирковому мистецтві.

В Запиши слова за абеткою.
Борсук, абетка, ягода, опеньки, школа, літо.

Г Прочитай слова. Добери до наведених перевірні слова.
В..шневий, с..рпи, ап..льсин, кр..жина, ст..жки, оч..рет, м..луюся, ол..нь, ч..ремха.
Запиши слова у два стовпчики за зразком.

Проаналізуйте фрагмент плану-конспекту уроку й виконайте завдання до нього.

Формат уроку: очно.

Перебіг уроку

1. Організація класу до роботи.

2. Актуалізація опорних знань.

Завдання 1. Встав потрібні слова й числа замість *.

3. Повідомлення теми й мети уроку.

4. Вивчення нового матеріалу.

Завдання 2. Розглянь записи й поясни спосіб додавання чисел. Обчисли.

Формулювання правила.

5. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання 3. Обчисли за підказками.

Завдання 4. Виконай додавання.

Завдання 5. Склади чотири вирази на додавання круглих трицифрових чисел. Обчисли їхні значення.

Завдання 6. Розв'яжи задачу.

Першого дня туристи проїхали 210 км, другого – на 120 км більше, ніж першого, а третього – на 150 км більше, ніж другого. Яку відстань проїхали туристи третього дня?

Завдання 7. Заповни пропуски.

6. Підсумок уроку.

Завдання 8. Онлайн-тестування.

Учителька, скориставшись сервісом для створення онлайн-вікторин, тестів й опитувань, розробила тестові завдання. Учні зайшли, зі своїх смартфонів у гру-тест за QR-кодом. На екрані телевізора були запитання з варіантами відповідей (рис. 1). На екранах своїх смартфонів учні бачили варіанти, відповідей у вигляді, кнопок і повинні були за визначений час вибрати правильну (рис. 2).

Після завершення онлайн-тестування програма автоматично підрахувала правильні відповіді кожного учасника й визначила переможців.

7. Рефлексія навчальної діяльності.

Для того щоб учні засвоїли новий матеріал цього уроку, у них обов'язково мають бути сформовані всі вміння, ОКРІМ

Проаналізуйте фрагмент плану-конспекту уроку й виконайте завдання до нього.

Формат уроку: очно.

Перебіг уроку

1. Організація класу до роботи.

2. Актуалізація опорних знань.

Завдання 1. Встав потрібні слова й числа замість *.

3. Повідомлення теми й мети уроку.

4. Вивчення нового матеріалу.

Завдання 2. Розглянь записи й поясни спосіб додавання чисел. Обчисли.

Формулювання правила.

5. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання 3. Обчисли за підказками.

Завдання 4. Виконай додавання.

Завдання 5. Склади чотири вирази на додавання круглих трицифрових чисел. Обчисли їхні значення.

Завдання 6. Розв'яжи задачу.

Першого дня туристи проїхали 210 км, другого – на 120 км більше, ніж першого, а третього – на 150 км більше, ніж другого. Яку відстань проїхали туристи третього дня?

Завдання 7. Заповни пропуски.

6. Підсумок уроку.

Завдання 8. Онлайн-тестування.

Учителька, скориставшись сервісом для створення онлайн-вікторин, тестів й опитувань, розробила тестові завдання. Учні зайшли, зі своїх смартфонів у гру-тест за QR-кодом. На екрані телевізора були запитання з варіантами відповідей (рис. 1). На екранах своїх смартфонів учні бачили варіанти, відповідей у вигляді, кнопок і повинні були за визначений час вибрати правильну (рис. 2).

Після завершення онлайн-тестування програма автоматично підрахувала правильні відповіді кожного учасника й визначила переможців.

7. Рефлексія навчальної діяльності.

Який етап уроку НЕ можна доповнити завданням на обчислення кругових виразів?

Проаналізуйте фрагмент плану-конспекту уроку й виконайте завдання до нього.

Формат уроку: очно.

Перебіг уроку

1. Організація класу до роботи.

2. Актуалізація опорних знань.

Завдання 1. Встав потрібні слова й числа замість *.

3. Повідомлення теми й мети уроку.

4. Вивчення нового матеріалу.

Завдання 2. Розглянь записи й поясни спосіб додавання чисел. Обчисли.

Формулювання правила.

5. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання 3. Обчисли за підказками.

Завдання 4. Виконай додавання.

Завдання 5. Склади чотири вирази на додавання круглих трицифрових чисел. Обчисли їхні значення.

Завдання 6. Розв'яжи задачу.

Першого дня туристи проїхали 210 км, другого – на 120 км більше, ніж першого, а третього – на 150 км більше, ніж другого. Яку відстань проїхали туристи третього дня?

Завдання 7. Заповни пропуски.

6. Підсумок уроку.

Завдання 8. Онлайн-тестування.

Учителька, скориставшись сервісом для створення онлайн-вікторин, тестів й опитувань, розробила тестові завдання. Учні зайшли, зі своїх смартфонів у гру-тест за QR-кодом. На екрані телевізора були запитання з варіантами відповідей (рис. 1). На екранах своїх смартфонів учні бачили варіанти, відповідей у вигляді, кнопок і повинні були за визначений час вибрати правильну (рис. 2).

Після завершення онлайн-тестування програма автоматично підрахувала правильні відповіді кожного учасника й визначила переможців.

7. Рефлексія навчальної діяльності.

Який прийом розвитку критичного мислення використано в Завданні 1?

Проаналізуйте фрагмент плану-конспекту уроку й виконайте завдання до нього.

Формат уроку: очно.

Перебіг уроку

1. Організація класу до роботи.

2. Актуалізація опорних знань.

Завдання 1. Встав потрібні слова й числа замість *.

3. Повідомлення теми й мети уроку.

4. Вивчення нового матеріалу.

Завдання 2. Розглянь записи й поясни спосіб додавання чисел. Обчисли.

Формулювання правила.

5. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання 3. Обчисли за підказками.

Завдання 4. Виконай додавання.

Завдання 5. Склади чотири вирази на додавання круглих трицифрових чисел. Обчисли їхні значення.

Завдання 6. Розв'яжи задачу.

Першого дня туристи проїхали 210 км, другого – на 120 км більше, ніж першого, а третього – на 150 км більше, ніж другого. Яку відстань проїхали туристи третього дня?

Завдання 7. Заповни пропуски.

6. Підсумок уроку.

Завдання 8. Онлайн-тестування.

Учителька, скориставшись сервісом для створення онлайн-вікторин, тестів й опитувань, розробила тестові завдання. Учні зайшли, зі своїх смартфонів у гру-тест за QR-кодом. На екрані телевізора були запитання з варіантами відповідей (рис. 1). На екранах своїх смартфонів учні бачили варіанти, відповідей у вигляді, кнопок і повинні були за визначений час вибрати правильну (рис. 2).

Після завершення онлайн-тестування програма автоматично підрахувала правильні відповіді кожного учасника й визначила переможців.

7. Рефлексія навчальної діяльності.

Виконавши Завдання 7, учень зробив такі записи в зошиті:

Над формуванням якого вміння треба попрацювати, щоб надалі учень не робив помилок цього типу?

Проаналізуйте фрагмент плану-конспекту уроку й виконайте завдання до нього.

Формат уроку: очно.

Перебіг уроку

1. Організація класу до роботи.

2. Актуалізація опорних знань.

Завдання 1. Встав потрібні слова й числа замість *.

3. Повідомлення теми й мети уроку.

4. Вивчення нового матеріалу.

Завдання 2. Розглянь записи й поясни спосіб додавання чисел. Обчисли.

Формулювання правила.

5. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання 3. Обчисли за підказками.

Завдання 4. Виконай додавання.

Завдання 5. Склади чотири вирази на додавання круглих трицифрових чисел. Обчисли їхні значення.

Завдання 6. Розв'яжи задачу.

Першого дня туристи проїхали 210 км, другого – на 120 км більше, ніж першого, а третього – на 150 км більше, ніж другого. Яку відстань проїхали туристи третього дня?

Завдання 7. Заповни пропуски.

6. Підсумок уроку.

Завдання 8. Онлайн-тестування.

Учителька, скориставшись сервісом для створення онлайн-вікторин, тестів й опитувань, розробила тестові завдання. Учні зайшли, зі своїх смартфонів у гру-тест за QR-кодом. На екрані телевізора були запитання з варіантами відповідей (рис. 1). На екранах своїх смартфонів учні бачили варіанти, відповідей у вигляді, кнопок і повинні були за визначений час вибрати правильну (рис. 2).

Після завершення онлайн-тестування програма автоматично підрахувала правильні відповіді кожного учасника й визначила переможців.

7. Рефлексія навчальної діяльності.

Позначте прийом обчислення, над яким працюють учні на цьому уроці.

Проаналізуйте фрагмент плану-конспекту уроку й виконайте завдання до нього.

Формат уроку: очно.

Перебіг уроку

1. Організація класу до роботи.

2. Актуалізація опорних знань.

Завдання 1. Встав потрібні слова й числа замість *.

3. Повідомлення теми й мети уроку.

4. Вивчення нового матеріалу.

Завдання 2. Розглянь записи й поясни спосіб додавання чисел. Обчисли.

Формулювання правила.

5. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання 3. Обчисли за підказками.

Завдання 4. Виконай додавання.

Завдання 5. Склади чотири вирази на додавання круглих трицифрових чисел. Обчисли їхні значення.

Завдання 6. Розв'яжи задачу.

Першого дня туристи проїхали 210 км, другого – на 120 км більше, ніж першого, а третього – на 150 км більше, ніж другого. Яку відстань проїхали туристи третього дня?

Завдання 7. Заповни пропуски.

6. Підсумок уроку.

Завдання 8. Онлайн-тестування.

Учителька, скориставшись сервісом для створення онлайн-вікторин, тестів й опитувань, розробила тестові завдання. Учні зайшли, зі своїх смартфонів у гру-тест за QR-кодом. На екрані телевізора були запитання з варіантами відповідей (рис. 1). На екранах своїх смартфонів учні бачили варіанти, відповідей у вигляді, кнопок і повинні були за визначений час вибрати правильну (рис. 2).

Після завершення онлайн-тестування програма автоматично підрахувала правильні відповіді кожного учасника й визначила переможців.

7. Рефлексія навчальної діяльності.

Який сервіс використано на уроці в Завданні 8?

Проаналізуйте фрагмент плану-конспекту уроку й виконайте завдання до нього.

Формат уроку: очно.

Перебіг уроку

1. Організація класу до роботи.

2. Актуалізація опорних знань.

Завдання 1. Встав потрібні слова й числа замість *.

3. Повідомлення теми й мети уроку.

4. Вивчення нового матеріалу.

Завдання 2. Розглянь записи й поясни спосіб додавання чисел. Обчисли.

Формулювання правила.

5. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання 3. Обчисли за підказками.

Завдання 4. Виконай додавання.

Завдання 5. Склади чотири вирази на додавання круглих трицифрових чисел. Обчисли їхні значення.

Завдання 6. Розв'яжи задачу.

Першого дня туристи проїхали 210 км, другого – на 120 км більше, ніж першого, а третього – на 150 км більше, ніж другого. Яку відстань проїхали туристи третього дня?

Завдання 7. Заповни пропуски.

6. Підсумок уроку.

Завдання 8. Онлайн-тестування.

Учителька, скориставшись сервісом для створення онлайн-вікторин, тестів й опитувань, розробила тестові завдання. Учні зайшли, зі своїх смартфонів у гру-тест за QR-кодом. На екрані телевізора були запитання з варіантами відповідей (рис. 1). На екранах своїх смартфонів учні бачили варіанти, відповідей у вигляді, кнопок і повинні були за визначений час вибрати правильну (рис. 2).

Після завершення онлайн-тестування програма автоматично підрахувала правильні відповіді кожного учасника й визначила переможців.

7. Рефлексія навчальної діяльності.

Яка задача є оберненою до задачі в Завданні 6?

Який різновид організації навчального матеріалу передбачає роботу за наведеним алгоритмом?

1. Визначення теми.

2. Складання орієнтовного плану.

3. Створення шаблона або макета з інтерактивними елементами.

4. Опрацювання інформації щодо визначеної теми.

5. Наповнення елементів шаблона або макета відповідною інформацією.

6. Презентування результатів.

Доповніть речення, щоб воно стало правильним твердженням.

Зібрані й систематизовані однорідні предмети, які належать до живої або неживої природи й мають спільні ознаки, – це

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

На уроці «Я досліджую світ» діти мали попрацювати над запитанням «Павукоподібні: наші друзі чи вороги)». Для цього вчителька об'єднала їх у дві групи: І група мала зібрати інформацію, чим корисні павукоподібні для людини та природи в цілому; ІІ група – знайти докази шкідливого впливу павукоподібних на довкілля і життя людини зокрема. Після цього мало відбутися обговорення, під час якого кожна група аргументувала б свою позицію.

Який метод використала вчителька?

Позначте зображення діорами.

Проаналізуйте тексти (А, Б та В) й виконайте завдання до них (число в дужках позначає номер абзацу).

Текст А

Домашнє завдання: користь чи шкода?

(1) Чи потрібні домашні завдання школярам і школяркам? Дискусія про доцільність домашніх завдань точиться роками.

(2) Скільки годин витрачає на домашнє завдання учнівство в різних країнах світу? Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 2014 року опублікувала дані країн, які беруть участь у міжнародному дослідженні PISA. Виявилося, що найбільше часу на «домашку» витрачають у Шанхаї (Китай) – у середньому 14 годин на тиждень. Найменше навантаження мають фінські й корейські діти – трохи більше ніж дві години на тиждень.

(3) Яка ж кількість годин домашнього завдання оптимальна? У статистиці ОЕСР зазначено, що чотири години домашніх завдань на тиждень – оптимальне навантаження. А збільшення обсягу завдань понад цей час не дасть відчутних поліпшень у навчанні.

(4) Учителька Бренді Янг із Техасу з 2016 року вирішила відмовитися від домашніх завдань: її учні й учениці мали лише закінчувати вдома те, що не встигли доробити в класі. Вільний час учителька порадила дітям проводити за заняттями, які, на її думку, справді покращують результати навчання. Наприклад, повечеряти з родиною, почитати, погратися на свіжому повітрі й вчасно лягти спати.

(5) Та чи справді домашнім завданням можна знехтувати? Дослідники зі США 2006 року опублікували огляд досліджень за 1987-2003 роки. Результати доводять, що домашнє завдання поліпшує успішність учнівства в навчанні. Позитивні зміни були відчутніші в учнів й учениць 7-12 класів американських шкіл і менш відчутні – в учнівства 1-6 класів.

(6) Подальший метааналіз за 1986-2015 роки підтвердив попередні висновки. Проте цього разу результати навчання істотно поліпшилися в учнів й учениць початкової та старшої школи й менше – в учнівства середньої ланки.

(7) Науковий журнал  «Educational Leadership» 2007 року опублікував матеріал, у якому наведено дослідження професора Х. Купера, який понад 25 років вивчає вплив домашніх завдань на дітей. Психолог обстоює правило «десяти хвилин», поширене в американських школах. За цим правилом оптимальний обсяг часу на виконання домашнього завдання – це 10 хвилин щодня, помножені на рік навчання. Тобто 10 хвилин для першого класу, 20 хвилин – для другого тощо.

(8) Отже, домашнє завдання все-таки потрібне для ефективнішого навчання, а його обсяг варіюють залежно від віку дітей. За тими ж рекомендаціями ОЕСР до чотирьох годин домашніх завдань на тиждень – цілком достатньо.

За матеріалами сайту EdEra

Текст Б

Чи потрібні домашні завдання в школі? Думки експертів

(9) Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт освіта». Одна з функцій школи – навчити дитину вчитися. Відповідно потрібно навчити дитину вчитися самостійно, а не лише в стінах школи. Саме цю функцію мали б виконувати домашні завдання – заохочувати самостійно шукати, добирати, аналізувати, використовувати інформацію і застосовувати здобуті знання і набуті навички.

(10) Опанування частини матеріалу вдома вчить дитину самостійно керувати своїм часом, вибирати місце й спосіб навчання, вибудовувати власний темп роботи. Погодьтеся, це корисні навички для дорослого життя.

(11) Узагалі інструмент сам собою (тут – домашні завдання) не може бути негативним. Негативними можуть бути способи застосування його. Особливо безглуздими є однотипні завдання в робочих зошитах. У старших класах домашні завдання можуть бути частиною навчання, якщо їх розумно розподілити.

(12) Катерина Гольцберг, психологиня. Початкова школа – це період, коли дитина має полюбити школу. Зараз же домашні завдання призводять до того, що дитина ненавидить школу. Ба більше, разом із дитиною школу ненавидять і батьки. Батько цербером стоїть над дитиною, дитина нещасна, утомлена, не бажає це робити й не розуміє користі такого заняття. Це все завдає лише шкоди взаєминам дитина – батьки, дитина – школа та школа – батьки.

(13) Теоретично від домашніх завдань можна відмовитися. Та нашій системі дуже важко це зробити. Тож треба відразу усвідомлювати, що з боку школи буде величезний опір такому рішенню.

(14) Батькам також складно відмовитися від домашніх завдань, адже дорослі їх використовують для контролю над тим, щоб дитина не займалася чимось іншим – тим, що їй не корисно. Наприклад, мама каже: «Поки не зробиш домашнього, за комп'ютер не сідай!». Отже, зараз домашні завдання – це те, чим ми нібито можемо зайняти дітей, хоча користі від цього дуже мало.

(15) Богдан Олександрук, засновник і керівник приватної школи. Якщо дитина проводить у школі весь день, то домашні завдання стають тим, чим для дорослих робота вдома. Якщо ж дитина проводить у школі нетривалий час, то, звісно, вона не зможе глибоко розібратися в якомусь питанні, у неї немає часу попрактикуватися.

(16) Часто дитина може гарно працювати в групі, команді, але коли залишається сам на сам із якоюсь проблемою, завданням, то може пасувати. Тож дуже важливо розвивати вольові якості, уміння самостійно розв'язати завдання.

(17) Інша річ, що домашнє завдання все-таки має бути для дитини, а не для батьків. У реальності домашні завдання часом перетворюються на змагання батьків. Я б не робив із цього висновків, що домашнє завдання – це щось негативне, тому його треба скасувати. Адже це корисний інструмент, який потрібно використовувати.

(18) Так, це негатив, якщо домашнє завдання лише перевантажує дитину. Ми змалку привчаємо дитину до того, що вихідні не є її персональним часом. Це час, коли вона має працювати, працювати й працювати.

(19) Якщо ж ми розглядатимемо домашні завдання як дозовану роботу, до того ж роботу, яка підвищує якість взаємодії батьків і дітей, бо дитина може прийти до них із запитанням, проблемою, і ті із задоволенням допоможуть, – це може дати більше точок дотику для них.

(20) Світлана Ломовцева, психотерапевт і багатодітна мама. Відповідальність за навчання та виконання домашнього завдання має бути покладено на дитину. Батьки не повинні втручатись у процес навчання. Адже дитина, беручи відповідальність на себе, робить внесок у свою самостійність. Звісно, усі батьки хочуть, щоб їхні син чи донька були розумними й успішними. Батькам потрібно бути з дитиною, так би мовити, в одній команді, бути їй наставниками, помічниками, а не тими, хто сварить чи карає. Допомагати дитині з навчанням треба лише тоді, коли вона про це попросить. Не сидіть над душею, коли ваші син чи донька роблять уроки. Довіряйте своїм дітям.

За матеріалами сайту УП. Життя

Текст В

Що ми знаємо про приховану шкоду домашніх завдань?

(21) Як ви ставитеся до роботи, яку треба брати додому й робити щодня допізна, ще й у вихідні та під час відпустки? Відповідь очевидна. Але водночас не секрет, що багато батьків і переважна більшість учителів уболівають саме за це для дітей – за домашні завдання. Питання в тому, чи виконують діти домашні завдання, щоб учитись жити, або вчаться і живуть для того, щоб виконувати «домашку».

(22) Якщо ми зважимо зміст завдань, час, який займає виконання їх, корисність для життя і розвитку необхідних компетентностей, вплив на пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання – здебільшого відповідь змусить задуматися, чи варта шкурка вичинки.

(23) Золотий принцип що занадто – то не здорово ми застосовуємо щодо дітей майже в усьому: обмежуємо ігри з гаджетами чи поїдання солодощів тощо. А от щодо навчання в дорослій свідомості діє інший принцип забагато не буває.

(24) У сполученні зі знання за плечима не носити діти часто отримують школотоксикоз – гостре отруєння шкільним навчанням через його надлишковість і недозованість. Дітлахи, які пів дня чи й більше перебувають у школі, а потому ще й скніють над «домашкою» під невтомним батьківським контролем, навряд чи відчуватимуть тремку радість від засвоєння нових знань – радше бажання зробити й забути, щоб якнайшвидше зайнятися природними для їхнього віку справами: молодші школярі – гратися, підлітки – спілкуватися, молодь – шукати себе й планувати майбутнє.

(25) Передозування школою, так само як і усунення її із життя дитини, – це погано. В ідеалі денний час має бути більш-менш збалансованим у частинах навчання, відпочинку, захоплення і допомоги дорослим. Адже діти, які перевтомлюються, схильні до «втеч» у хворобу, щоб мати право не навчатися.

(26) Сучасні батьки скаржаться на перевантаженість навчальної програми, завелику кількість уроків і домашніх завдань, говорять про те, що для виконання потрібного мінімуму діти мають уставати вдосвіта й лягати затемна. І самі діти, щоб не почуватися невдахами, скніють над підручниками.

(27) Тут складно говорити про єдино правильну стратегію, адже традиційно склалося, що навчальну успішність сприймають як щось найважливіше, до чого варто прагнути понад усе. Одне слово: учись змолоду – на старість не будеш знати голоду.

(28) Якось я стала випадковим свідком нотації, яку батьки читали маленькому школярикові: «Нині твоє головне завдання в житті – гарно вчитися!» Дуже хотілося заперечити їм: «Ні, ви не маєте рації, його головне завдання й особливо зараз – радіти життю!». Пропоную кожній сім'ї визначити ту межу, за якою обсяг навчання в житті дитини перестає бути корисним, і намагатися не переходити її.

За матеріалами сайту НУШ

Спільною для всіх текстів є мікротема –

Проаналізуйте тексти (А, Б та В) й виконайте завдання до них (число в дужках позначає номер абзацу).

Текст А

Домашнє завдання: користь чи шкода?

(1) Чи потрібні домашні завдання школярам і школяркам? Дискусія про доцільність домашніх завдань точиться роками.

(2) Скільки годин витрачає на домашнє завдання учнівство в різних країнах світу? Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 2014 року опублікувала дані країн, які беруть участь у міжнародному дослідженні PISA. Виявилося, що найбільше часу на «домашку» витрачають у Шанхаї (Китай) – у середньому 14 годин на тиждень. Найменше навантаження мають фінські й корейські діти – трохи більше ніж дві години на тиждень.

(3) Яка ж кількість годин домашнього завдання оптимальна? У статистиці ОЕСР зазначено, що чотири години домашніх завдань на тиждень – оптимальне навантаження. А збільшення обсягу завдань понад цей час не дасть відчутних поліпшень у навчанні.

(4) Учителька Бренді Янг із Техасу з 2016 року вирішила відмовитися від домашніх завдань: її учні й учениці мали лише закінчувати вдома те, що не встигли доробити в класі. Вільний час учителька порадила дітям проводити за заняттями, які, на її думку, справді покращують результати навчання. Наприклад, повечеряти з родиною, почитати, погратися на свіжому повітрі й вчасно лягти спати.

(5) Та чи справді домашнім завданням можна знехтувати? Дослідники зі США 2006 року опублікували огляд досліджень за 1987-2003 роки. Результати доводять, що домашнє завдання поліпшує успішність учнівства в навчанні. Позитивні зміни були відчутніші в учнів й учениць 7-12 класів американських шкіл і менш відчутні – в учнівства 1-6 класів.

(6) Подальший метааналіз за 1986-2015 роки підтвердив попередні висновки. Проте цього разу результати навчання істотно поліпшилися в учнів й учениць початкової та старшої школи й менше – в учнівства середньої ланки.

(7) Науковий журнал  «Educational Leadership» 2007 року опублікував матеріал, у якому наведено дослідження професора Х. Купера, який понад 25 років вивчає вплив домашніх завдань на дітей. Психолог обстоює правило «десяти хвилин», поширене в американських школах. За цим правилом оптимальний обсяг часу на виконання домашнього завдання – це 10 хвилин щодня, помножені на рік навчання. Тобто 10 хвилин для першого класу, 20 хвилин – для другого тощо.

(8) Отже, домашнє завдання все-таки потрібне для ефективнішого навчання, а його обсяг варіюють залежно від віку дітей. За тими ж рекомендаціями ОЕСР до чотирьох годин домашніх завдань на тиждень – цілком достатньо.

За матеріалами сайту EdEra

Текст Б

Чи потрібні домашні завдання в школі? Думки експертів

(9) Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт освіта». Одна з функцій школи – навчити дитину вчитися. Відповідно потрібно навчити дитину вчитися самостійно, а не лише в стінах школи. Саме цю функцію мали б виконувати домашні завдання – заохочувати самостійно шукати, добирати, аналізувати, використовувати інформацію і застосовувати здобуті знання і набуті навички.

(10) Опанування частини матеріалу вдома вчить дитину самостійно керувати своїм часом, вибирати місце й спосіб навчання, вибудовувати власний темп роботи. Погодьтеся, це корисні навички для дорослого життя.

(11) Узагалі інструмент сам собою (тут – домашні завдання) не може бути негативним. Негативними можуть бути способи застосування його. Особливо безглуздими є однотипні завдання в робочих зошитах. У старших класах домашні завдання можуть бути частиною навчання, якщо їх розумно розподілити.

(12) Катерина Гольцберг, психологиня. Початкова школа – це період, коли дитина має полюбити школу. Зараз же домашні завдання призводять до того, що дитина ненавидить школу. Ба більше, разом із дитиною школу ненавидять і батьки. Батько цербером стоїть над дитиною, дитина нещасна, утомлена, не бажає це робити й не розуміє користі такого заняття. Це все завдає лише шкоди взаєминам дитина – батьки, дитина – школа та школа – батьки.

(13) Теоретично від домашніх завдань можна відмовитися. Та нашій системі дуже важко це зробити. Тож треба відразу усвідомлювати, що з боку школи буде величезний опір такому рішенню.

(14) Батькам також складно відмовитися від домашніх завдань, адже дорослі їх використовують для контролю над тим, щоб дитина не займалася чимось іншим – тим, що їй не корисно. Наприклад, мама каже: «Поки не зробиш домашнього, за комп'ютер не сідай!». Отже, зараз домашні завдання – це те, чим ми нібито можемо зайняти дітей, хоча користі від цього дуже мало.

(15) Богдан Олександрук, засновник і керівник приватної школи. Якщо дитина проводить у школі весь день, то домашні завдання стають тим, чим для дорослих робота вдома. Якщо ж дитина проводить у школі нетривалий час, то, звісно, вона не зможе глибоко розібратися в якомусь питанні, у неї немає часу попрактикуватися.

(16) Часто дитина може гарно працювати в групі, команді, але коли залишається сам на сам із якоюсь проблемою, завданням, то може пасувати. Тож дуже важливо розвивати вольові якості, уміння самостійно розв'язати завдання.

(17) Інша річ, що домашнє завдання все-таки має бути для дитини, а не для батьків. У реальності домашні завдання часом перетворюються на змагання батьків. Я б не робив із цього висновків, що домашнє завдання – це щось негативне, тому його треба скасувати. Адже це корисний інструмент, який потрібно використовувати.

(18) Так, це негатив, якщо домашнє завдання лише перевантажує дитину. Ми змалку привчаємо дитину до того, що вихідні не є її персональним часом. Це час, коли вона має працювати, працювати й працювати.

(19) Якщо ж ми розглядатимемо домашні завдання як дозовану роботу, до того ж роботу, яка підвищує якість взаємодії батьків і дітей, бо дитина може прийти до них із запитанням, проблемою, і ті із задоволенням допоможуть, – це може дати більше точок дотику для них.

(20) Світлана Ломовцева, психотерапевт і багатодітна мама. Відповідальність за навчання та виконання домашнього завдання має бути покладено на дитину. Батьки не повинні втручатись у процес навчання. Адже дитина, беручи відповідальність на себе, робить внесок у свою самостійність. Звісно, усі батьки хочуть, щоб їхні син чи донька були розумними й успішними. Батькам потрібно бути з дитиною, так би мовити, в одній команді, бути їй наставниками, помічниками, а не тими, хто сварить чи карає. Допомагати дитині з навчанням треба лише тоді, коли вона про це попросить. Не сидіть над душею, коли ваші син чи донька роблять уроки. Довіряйте своїм дітям.

За матеріалами сайту УП. Життя

Текст В

Що ми знаємо про приховану шкоду домашніх завдань?

(21) Як ви ставитеся до роботи, яку треба брати додому й робити щодня допізна, ще й у вихідні та під час відпустки? Відповідь очевидна. Але водночас не секрет, що багато батьків і переважна більшість учителів уболівають саме за це для дітей – за домашні завдання. Питання в тому, чи виконують діти домашні завдання, щоб учитись жити, або вчаться і живуть для того, щоб виконувати «домашку».

(22) Якщо ми зважимо зміст завдань, час, який займає виконання їх, корисність для життя і розвитку необхідних компетентностей, вплив на пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання – здебільшого відповідь змусить задуматися, чи варта шкурка вичинки.

(23) Золотий принцип що занадто – то не здорово ми застосовуємо щодо дітей майже в усьому: обмежуємо ігри з гаджетами чи поїдання солодощів тощо. А от щодо навчання в дорослій свідомості діє інший принцип забагато не буває.

(24) У сполученні зі знання за плечима не носити діти часто отримують школотоксикоз – гостре отруєння шкільним навчанням через його надлишковість і недозованість. Дітлахи, які пів дня чи й більше перебувають у школі, а потому ще й скніють над «домашкою» під невтомним батьківським контролем, навряд чи відчуватимуть тремку радість від засвоєння нових знань – радше бажання зробити й забути, щоб якнайшвидше зайнятися природними для їхнього віку справами: молодші школярі – гратися, підлітки – спілкуватися, молодь – шукати себе й планувати майбутнє.

(25) Передозування школою, так само як і усунення її із життя дитини, – це погано. В ідеалі денний час має бути більш-менш збалансованим у частинах навчання, відпочинку, захоплення і допомоги дорослим. Адже діти, які перевтомлюються, схильні до «втеч» у хворобу, щоб мати право не навчатися.

(26) Сучасні батьки скаржаться на перевантаженість навчальної програми, завелику кількість уроків і домашніх завдань, говорять про те, що для виконання потрібного мінімуму діти мають уставати вдосвіта й лягати затемна. І самі діти, щоб не почуватися невдахами, скніють над підручниками.

(27) Тут складно говорити про єдино правильну стратегію, адже традиційно склалося, що навчальну успішність сприймають як щось найважливіше, до чого варто прагнути понад усе. Одне слово: учись змолоду – на старість не будеш знати голоду.

(28) Якось я стала випадковим свідком нотації, яку батьки читали маленькому школярикові: «Нині твоє головне завдання в житті – гарно вчитися!» Дуже хотілося заперечити їм: «Ні, ви не маєте рації, його головне завдання й особливо зараз – радіти життю!». Пропоную кожній сім'ї визначити ту межу, за якою обсяг навчання в житті дитини перестає бути корисним, і намагатися не переходити її.

За матеріалами сайту НУШ

Наведене зображення ілюструє зміст усіх абзаців, ОКРІМ

Проаналізуйте тексти (А, Б та В) й виконайте завдання до них (число в дужках позначає номер абзацу).

Текст А

Домашнє завдання: користь чи шкода?

(1) Чи потрібні домашні завдання школярам і школяркам? Дискусія про доцільність домашніх завдань точиться роками.

(2) Скільки годин витрачає на домашнє завдання учнівство в різних країнах світу? Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 2014 року опублікувала дані країн, які беруть участь у міжнародному дослідженні PISA. Виявилося, що найбільше часу на «домашку» витрачають у Шанхаї (Китай) – у середньому 14 годин на тиждень. Найменше навантаження мають фінські й корейські діти – трохи більше ніж дві години на тиждень.

(3) Яка ж кількість годин домашнього завдання оптимальна? У статистиці ОЕСР зазначено, що чотири години домашніх завдань на тиждень – оптимальне навантаження. А збільшення обсягу завдань понад цей час не дасть відчутних поліпшень у навчанні.

(4) Учителька Бренді Янг із Техасу з 2016 року вирішила відмовитися від домашніх завдань: її учні й учениці мали лише закінчувати вдома те, що не встигли доробити в класі. Вільний час учителька порадила дітям проводити за заняттями, які, на її думку, справді покращують результати навчання. Наприклад, повечеряти з родиною, почитати, погратися на свіжому повітрі й вчасно лягти спати.

(5) Та чи справді домашнім завданням можна знехтувати? Дослідники зі США 2006 року опублікували огляд досліджень за 1987-2003 роки. Результати доводять, що домашнє завдання поліпшує успішність учнівства в навчанні. Позитивні зміни були відчутніші в учнів й учениць 7-12 класів американських шкіл і менш відчутні – в учнівства 1-6 класів.

(6) Подальший метааналіз за 1986-2015 роки підтвердив попередні висновки. Проте цього разу результати навчання істотно поліпшилися в учнів й учениць початкової та старшої школи й менше – в учнівства середньої ланки.

(7) Науковий журнал  «Educational Leadership» 2007 року опублікував матеріал, у якому наведено дослідження професора Х. Купера, який понад 25 років вивчає вплив домашніх завдань на дітей. Психолог обстоює правило «десяти хвилин», поширене в американських школах. За цим правилом оптимальний обсяг часу на виконання домашнього завдання – це 10 хвилин щодня, помножені на рік навчання. Тобто 10 хвилин для першого класу, 20 хвилин – для другого тощо.

(8) Отже, домашнє завдання все-таки потрібне для ефективнішого навчання, а його обсяг варіюють залежно від віку дітей. За тими ж рекомендаціями ОЕСР до чотирьох годин домашніх завдань на тиждень – цілком достатньо.

За матеріалами сайту EdEra

Текст Б

Чи потрібні домашні завдання в школі? Думки експертів

(9) Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт освіта». Одна з функцій школи – навчити дитину вчитися. Відповідно потрібно навчити дитину вчитися самостійно, а не лише в стінах школи. Саме цю функцію мали б виконувати домашні завдання – заохочувати самостійно шукати, добирати, аналізувати, використовувати інформацію і застосовувати здобуті знання і набуті навички.

(10) Опанування частини матеріалу вдома вчить дитину самостійно керувати своїм часом, вибирати місце й спосіб навчання, вибудовувати власний темп роботи. Погодьтеся, це корисні навички для дорослого життя.

(11) Узагалі інструмент сам собою (тут – домашні завдання) не може бути негативним. Негативними можуть бути способи застосування його. Особливо безглуздими є однотипні завдання в робочих зошитах. У старших класах домашні завдання можуть бути частиною навчання, якщо їх розумно розподілити.

(12) Катерина Гольцберг, психологиня. Початкова школа – це період, коли дитина має полюбити школу. Зараз же домашні завдання призводять до того, що дитина ненавидить школу. Ба більше, разом із дитиною школу ненавидять і батьки. Батько цербером стоїть над дитиною, дитина нещасна, утомлена, не бажає це робити й не розуміє користі такого заняття. Це все завдає лише шкоди взаєминам дитина – батьки, дитина – школа та школа – батьки.

(13) Теоретично від домашніх завдань можна відмовитися. Та нашій системі дуже важко це зробити. Тож треба відразу усвідомлювати, що з боку школи буде величезний опір такому рішенню.

(14) Батькам також складно відмовитися від домашніх завдань, адже дорослі їх використовують для контролю над тим, щоб дитина не займалася чимось іншим – тим, що їй не корисно. Наприклад, мама каже: «Поки не зробиш домашнього, за комп'ютер не сідай!». Отже, зараз домашні завдання – це те, чим ми нібито можемо зайняти дітей, хоча користі від цього дуже мало.

(15) Богдан Олександрук, засновник і керівник приватної школи. Якщо дитина проводить у школі весь день, то домашні завдання стають тим, чим для дорослих робота вдома. Якщо ж дитина проводить у школі нетривалий час, то, звісно, вона не зможе глибоко розібратися в якомусь питанні, у неї немає часу попрактикуватися.

(16) Часто дитина може гарно працювати в групі, команді, але коли залишається сам на сам із якоюсь проблемою, завданням, то може пасувати. Тож дуже важливо розвивати вольові якості, уміння самостійно розв'язати завдання.

(17) Інша річ, що домашнє завдання все-таки має бути для дитини, а не для батьків. У реальності домашні завдання часом перетворюються на змагання батьків. Я б не робив із цього висновків, що домашнє завдання – це щось негативне, тому його треба скасувати. Адже це корисний інструмент, який потрібно використовувати.

(18) Так, це негатив, якщо домашнє завдання лише перевантажує дитину. Ми змалку привчаємо дитину до того, що вихідні не є її персональним часом. Це час, коли вона має працювати, працювати й працювати.

(19) Якщо ж ми розглядатимемо домашні завдання як дозовану роботу, до того ж роботу, яка підвищує якість взаємодії батьків і дітей, бо дитина може прийти до них із запитанням, проблемою, і ті із задоволенням допоможуть, – це може дати більше точок дотику для них.

(20) Світлана Ломовцева, психотерапевт і багатодітна мама. Відповідальність за навчання та виконання домашнього завдання має бути покладено на дитину. Батьки не повинні втручатись у процес навчання. Адже дитина, беручи відповідальність на себе, робить внесок у свою самостійність. Звісно, усі батьки хочуть, щоб їхні син чи донька були розумними й успішними. Батькам потрібно бути з дитиною, так би мовити, в одній команді, бути їй наставниками, помічниками, а не тими, хто сварить чи карає. Допомагати дитині з навчанням треба лише тоді, коли вона про це попросить. Не сидіть над душею, коли ваші син чи донька роблять уроки. Довіряйте своїм дітям.

За матеріалами сайту УП. Життя

Текст В

Що ми знаємо про приховану шкоду домашніх завдань?

(21) Як ви ставитеся до роботи, яку треба брати додому й робити щодня допізна, ще й у вихідні та під час відпустки? Відповідь очевидна. Але водночас не секрет, що багато батьків і переважна більшість учителів уболівають саме за це для дітей – за домашні завдання. Питання в тому, чи виконують діти домашні завдання, щоб учитись жити, або вчаться і живуть для того, щоб виконувати «домашку».

(22) Якщо ми зважимо зміст завдань, час, який займає виконання їх, корисність для життя і розвитку необхідних компетентностей, вплив на пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання – здебільшого відповідь змусить задуматися, чи варта шкурка вичинки.

(23) Золотий принцип що занадто – то не здорово ми застосовуємо щодо дітей майже в усьому: обмежуємо ігри з гаджетами чи поїдання солодощів тощо. А от щодо навчання в дорослій свідомості діє інший принцип забагато не буває.

(24) У сполученні зі знання за плечима не носити діти часто отримують школотоксикоз – гостре отруєння шкільним навчанням через його надлишковість і недозованість. Дітлахи, які пів дня чи й більше перебувають у школі, а потому ще й скніють над «домашкою» під невтомним батьківським контролем, навряд чи відчуватимуть тремку радість від засвоєння нових знань – радше бажання зробити й забути, щоб якнайшвидше зайнятися природними для їхнього віку справами: молодші школярі – гратися, підлітки – спілкуватися, молодь – шукати себе й планувати майбутнє.

(25) Передозування школою, так само як і усунення її із життя дитини, – це погано. В ідеалі денний час має бути більш-менш збалансованим у частинах навчання, відпочинку, захоплення і допомоги дорослим. Адже діти, які перевтомлюються, схильні до «втеч» у хворобу, щоб мати право не навчатися.

(26) Сучасні батьки скаржаться на перевантаженість навчальної програми, завелику кількість уроків і домашніх завдань, говорять про те, що для виконання потрібного мінімуму діти мають уставати вдосвіта й лягати затемна. І самі діти, щоб не почуватися невдахами, скніють над підручниками.

(27) Тут складно говорити про єдино правильну стратегію, адже традиційно склалося, що навчальну успішність сприймають як щось найважливіше, до чого варто прагнути понад усе. Одне слово: учись змолоду – на старість не будеш знати голоду.

(28) Якось я стала випадковим свідком нотації, яку батьки читали маленькому школярикові: «Нині твоє головне завдання в житті – гарно вчитися!» Дуже хотілося заперечити їм: «Ні, ви не маєте рації, його головне завдання й особливо зараз – радіти життю!». Пропоную кожній сім'ї визначити ту межу, за якою обсяг навчання в житті дитини перестає бути корисним, і намагатися не переходити її.

За матеріалами сайту НУШ

Проаналізуйте полілог.

Мама Оксана: «У нас усі вихідні – це суцільні уроки від ранку до смерканку. Уважайте, що знову стала школяркою: учуся разом із донькою».

Тато Сергій: «А я гадаю, що своє відучився, тому дитині взагалі не допомагаю: привчаю до самостійності й відповідальності».

Бабуся Вікторія: «Привчати до самостійності – не означає пускати все на самоплив. Контроль має бути постійно: що задано, що виконано, як виконано».

Дідусь Олексій: «Я вважаю, що в родині всі мають підтримувати одне одного, отже, завдання моїх онуків – це моє завдання і справа честі для мене – виконати його на належному рівні».

Думки якого експерта з тексту Б ілюструють міркування всіх учасників розмови?

Проаналізуйте тексти (А, Б та В) й виконайте завдання до них (число в дужках позначає номер абзацу).

Текст А

Домашнє завдання: користь чи шкода?

(1) Чи потрібні домашні завдання школярам і школяркам? Дискусія про доцільність домашніх завдань точиться роками.

(2) Скільки годин витрачає на домашнє завдання учнівство в різних країнах світу? Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 2014 року опублікувала дані країн, які беруть участь у міжнародному дослідженні PISA. Виявилося, що найбільше часу на «домашку» витрачають у Шанхаї (Китай) – у середньому 14 годин на тиждень. Найменше навантаження мають фінські й корейські діти – трохи більше ніж дві години на тиждень.

(3) Яка ж кількість годин домашнього завдання оптимальна? У статистиці ОЕСР зазначено, що чотири години домашніх завдань на тиждень – оптимальне навантаження. А збільшення обсягу завдань понад цей час не дасть відчутних поліпшень у навчанні.

(4) Учителька Бренді Янг із Техасу з 2016 року вирішила відмовитися від домашніх завдань: її учні й учениці мали лише закінчувати вдома те, що не встигли доробити в класі. Вільний час учителька порадила дітям проводити за заняттями, які, на її думку, справді покращують результати навчання. Наприклад, повечеряти з родиною, почитати, погратися на свіжому повітрі й вчасно лягти спати.

(5) Та чи справді домашнім завданням можна знехтувати? Дослідники зі США 2006 року опублікували огляд досліджень за 1987-2003 роки. Результати доводять, що домашнє завдання поліпшує успішність учнівства в навчанні. Позитивні зміни були відчутніші в учнів й учениць 7-12 класів американських шкіл і менш відчутні – в учнівства 1-6 класів.

(6) Подальший метааналіз за 1986-2015 роки підтвердив попередні висновки. Проте цього разу результати навчання істотно поліпшилися в учнів й учениць початкової та старшої школи й менше – в учнівства середньої ланки.

(7) Науковий журнал  «Educational Leadership» 2007 року опублікував матеріал, у якому наведено дослідження професора Х. Купера, який понад 25 років вивчає вплив домашніх завдань на дітей. Психолог обстоює правило «десяти хвилин», поширене в американських школах. За цим правилом оптимальний обсяг часу на виконання домашнього завдання – це 10 хвилин щодня, помножені на рік навчання. Тобто 10 хвилин для першого класу, 20 хвилин – для другого тощо.

(8) Отже, домашнє завдання все-таки потрібне для ефективнішого навчання, а його обсяг варіюють залежно від віку дітей. За тими ж рекомендаціями ОЕСР до чотирьох годин домашніх завдань на тиждень – цілком достатньо.

За матеріалами сайту EdEra

Текст Б

Чи потрібні домашні завдання в школі? Думки експертів

(9) Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт освіта». Одна з функцій школи – навчити дитину вчитися. Відповідно потрібно навчити дитину вчитися самостійно, а не лише в стінах школи. Саме цю функцію мали б виконувати домашні завдання – заохочувати самостійно шукати, добирати, аналізувати, використовувати інформацію і застосовувати здобуті знання і набуті навички.

(10) Опанування частини матеріалу вдома вчить дитину самостійно керувати своїм часом, вибирати місце й спосіб навчання, вибудовувати власний темп роботи. Погодьтеся, це корисні навички для дорослого життя.

(11) Узагалі інструмент сам собою (тут – домашні завдання) не може бути негативним. Негативними можуть бути способи застосування його. Особливо безглуздими є однотипні завдання в робочих зошитах. У старших класах домашні завдання можуть бути частиною навчання, якщо їх розумно розподілити.

(12) Катерина Гольцберг, психологиня. Початкова школа – це період, коли дитина має полюбити школу. Зараз же домашні завдання призводять до того, що дитина ненавидить школу. Ба більше, разом із дитиною школу ненавидять і батьки. Батько цербером стоїть над дитиною, дитина нещасна, утомлена, не бажає це робити й не розуміє користі такого заняття. Це все завдає лише шкоди взаєминам дитина – батьки, дитина – школа та школа – батьки.

(13) Теоретично від домашніх завдань можна відмовитися. Та нашій системі дуже важко це зробити. Тож треба відразу усвідомлювати, що з боку школи буде величезний опір такому рішенню.

(14) Батькам також складно відмовитися від домашніх завдань, адже дорослі їх використовують для контролю над тим, щоб дитина не займалася чимось іншим – тим, що їй не корисно. Наприклад, мама каже: «Поки не зробиш домашнього, за комп'ютер не сідай!». Отже, зараз домашні завдання – це те, чим ми нібито можемо зайняти дітей, хоча користі від цього дуже мало.

(15) Богдан Олександрук, засновник і керівник приватної школи. Якщо дитина проводить у школі весь день, то домашні завдання стають тим, чим для дорослих робота вдома. Якщо ж дитина проводить у школі нетривалий час, то, звісно, вона не зможе глибоко розібратися в якомусь питанні, у неї немає часу попрактикуватися.

(16) Часто дитина може гарно працювати в групі, команді, але коли залишається сам на сам із якоюсь проблемою, завданням, то може пасувати. Тож дуже важливо розвивати вольові якості, уміння самостійно розв'язати завдання.

(17) Інша річ, що домашнє завдання все-таки має бути для дитини, а не для батьків. У реальності домашні завдання часом перетворюються на змагання батьків. Я б не робив із цього висновків, що домашнє завдання – це щось негативне, тому його треба скасувати. Адже це корисний інструмент, який потрібно використовувати.

(18) Так, це негатив, якщо домашнє завдання лише перевантажує дитину. Ми змалку привчаємо дитину до того, що вихідні не є її персональним часом. Це час, коли вона має працювати, працювати й працювати.

(19) Якщо ж ми розглядатимемо домашні завдання як дозовану роботу, до того ж роботу, яка підвищує якість взаємодії батьків і дітей, бо дитина може прийти до них із запитанням, проблемою, і ті із задоволенням допоможуть, – це може дати більше точок дотику для них.

(20) Світлана Ломовцева, психотерапевт і багатодітна мама. Відповідальність за навчання та виконання домашнього завдання має бути покладено на дитину. Батьки не повинні втручатись у процес навчання. Адже дитина, беручи відповідальність на себе, робить внесок у свою самостійність. Звісно, усі батьки хочуть, щоб їхні син чи донька були розумними й успішними. Батькам потрібно бути з дитиною, так би мовити, в одній команді, бути їй наставниками, помічниками, а не тими, хто сварить чи карає. Допомагати дитині з навчанням треба лише тоді, коли вона про це попросить. Не сидіть над душею, коли ваші син чи донька роблять уроки. Довіряйте своїм дітям.

За матеріалами сайту УП. Життя

Текст В

Що ми знаємо про приховану шкоду домашніх завдань?

(21) Як ви ставитеся до роботи, яку треба брати додому й робити щодня допізна, ще й у вихідні та під час відпустки? Відповідь очевидна. Але водночас не секрет, що багато батьків і переважна більшість учителів уболівають саме за це для дітей – за домашні завдання. Питання в тому, чи виконують діти домашні завдання, щоб учитись жити, або вчаться і живуть для того, щоб виконувати «домашку».

(22) Якщо ми зважимо зміст завдань, час, який займає виконання їх, корисність для життя і розвитку необхідних компетентностей, вплив на пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання – здебільшого відповідь змусить задуматися, чи варта шкурка вичинки.

(23) Золотий принцип що занадто – то не здорово ми застосовуємо щодо дітей майже в усьому: обмежуємо ігри з гаджетами чи поїдання солодощів тощо. А от щодо навчання в дорослій свідомості діє інший принцип забагато не буває.

(24) У сполученні зі знання за плечима не носити діти часто отримують школотоксикоз – гостре отруєння шкільним навчанням через його надлишковість і недозованість. Дітлахи, які пів дня чи й більше перебувають у школі, а потому ще й скніють над «домашкою» під невтомним батьківським контролем, навряд чи відчуватимуть тремку радість від засвоєння нових знань – радше бажання зробити й забути, щоб якнайшвидше зайнятися природними для їхнього віку справами: молодші школярі – гратися, підлітки – спілкуватися, молодь – шукати себе й планувати майбутнє.

(25) Передозування школою, так само як і усунення її із життя дитини, – це погано. В ідеалі денний час має бути більш-менш збалансованим у частинах навчання, відпочинку, захоплення і допомоги дорослим. Адже діти, які перевтомлюються, схильні до «втеч» у хворобу, щоб мати право не навчатися.

(26) Сучасні батьки скаржаться на перевантаженість навчальної програми, завелику кількість уроків і домашніх завдань, говорять про те, що для виконання потрібного мінімуму діти мають уставати вдосвіта й лягати затемна. І самі діти, щоб не почуватися невдахами, скніють над підручниками.

(27) Тут складно говорити про єдино правильну стратегію, адже традиційно склалося, що навчальну успішність сприймають як щось найважливіше, до чого варто прагнути понад усе. Одне слово: учись змолоду – на старість не будеш знати голоду.

(28) Якось я стала випадковим свідком нотації, яку батьки читали маленькому школярикові: «Нині твоє головне завдання в житті – гарно вчитися!» Дуже хотілося заперечити їм: «Ні, ви не маєте рації, його головне завдання й особливо зараз – радіти життю!». Пропоную кожній сім'ї визначити ту межу, за якою обсяг навчання в житті дитини перестає бути корисним, і намагатися не переходити її.

За матеріалами сайту НУШ

Розгляньте таблицю, у якій схарактеризовано тексти А, Б та В за низкою змістових і формальних ознак. Позначте рядок, у якому допущено помилку.

Проаналізуйте тексти (А, Б та В) й виконайте завдання до них (число в дужках позначає номер абзацу).

Текст А

Домашнє завдання: користь чи шкода?

(1) Чи потрібні домашні завдання школярам і школяркам? Дискусія про доцільність домашніх завдань точиться роками.

(2) Скільки годин витрачає на домашнє завдання учнівство в різних країнах світу? Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 2014 року опублікувала дані країн, які беруть участь у міжнародному дослідженні PISA. Виявилося, що найбільше часу на «домашку» витрачають у Шанхаї (Китай) – у середньому 14 годин на тиждень. Найменше навантаження мають фінські й корейські діти – трохи більше ніж дві години на тиждень.

(3) Яка ж кількість годин домашнього завдання оптимальна? У статистиці ОЕСР зазначено, що чотири години домашніх завдань на тиждень – оптимальне навантаження. А збільшення обсягу завдань понад цей час не дасть відчутних поліпшень у навчанні.

(4) Учителька Бренді Янг із Техасу з 2016 року вирішила відмовитися від домашніх завдань: її учні й учениці мали лише закінчувати вдома те, що не встигли доробити в класі. Вільний час учителька порадила дітям проводити за заняттями, які, на її думку, справді покращують результати навчання. Наприклад, повечеряти з родиною, почитати, погратися на свіжому повітрі й вчасно лягти спати.

(5) Та чи справді домашнім завданням можна знехтувати? Дослідники зі США 2006 року опублікували огляд досліджень за 1987-2003 роки. Результати доводять, що домашнє завдання поліпшує успішність учнівства в навчанні. Позитивні зміни були відчутніші в учнів й учениць 7-12 класів американських шкіл і менш відчутні – в учнівства 1-6 класів.

(6) Подальший метааналіз за 1986-2015 роки підтвердив попередні висновки. Проте цього разу результати навчання істотно поліпшилися в учнів й учениць початкової та старшої школи й менше – в учнівства середньої ланки.

(7) Науковий журнал  «Educational Leadership» 2007 року опублікував матеріал, у якому наведено дослідження професора Х. Купера, який понад 25 років вивчає вплив домашніх завдань на дітей. Психолог обстоює правило «десяти хвилин», поширене в американських школах. За цим правилом оптимальний обсяг часу на виконання домашнього завдання – це 10 хвилин щодня, помножені на рік навчання. Тобто 10 хвилин для першого класу, 20 хвилин – для другого тощо.

(8) Отже, домашнє завдання все-таки потрібне для ефективнішого навчання, а його обсяг варіюють залежно від віку дітей. За тими ж рекомендаціями ОЕСР до чотирьох годин домашніх завдань на тиждень – цілком достатньо.

За матеріалами сайту EdEra

Текст Б

Чи потрібні домашні завдання в школі? Думки експертів

(9) Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт освіта». Одна з функцій школи – навчити дитину вчитися. Відповідно потрібно навчити дитину вчитися самостійно, а не лише в стінах школи. Саме цю функцію мали б виконувати домашні завдання – заохочувати самостійно шукати, добирати, аналізувати, використовувати інформацію і застосовувати здобуті знання і набуті навички.

(10) Опанування частини матеріалу вдома вчить дитину самостійно керувати своїм часом, вибирати місце й спосіб навчання, вибудовувати власний темп роботи. Погодьтеся, це корисні навички для дорослого життя.

(11) Узагалі інструмент сам собою (тут – домашні завдання) не може бути негативним. Негативними можуть бути способи застосування його. Особливо безглуздими є однотипні завдання в робочих зошитах. У старших класах домашні завдання можуть бути частиною навчання, якщо їх розумно розподілити.

(12) Катерина Гольцберг, психологиня. Початкова школа – це період, коли дитина має полюбити школу. Зараз же домашні завдання призводять до того, що дитина ненавидить школу. Ба більше, разом із дитиною школу ненавидять і батьки. Батько цербером стоїть над дитиною, дитина нещасна, утомлена, не бажає це робити й не розуміє користі такого заняття. Це все завдає лише шкоди взаєминам дитина – батьки, дитина – школа та школа – батьки.

(13) Теоретично від домашніх завдань можна відмовитися. Та нашій системі дуже важко це зробити. Тож треба відразу усвідомлювати, що з боку школи буде величезний опір такому рішенню.

(14) Батькам також складно відмовитися від домашніх завдань, адже дорослі їх використовують для контролю над тим, щоб дитина не займалася чимось іншим – тим, що їй не корисно. Наприклад, мама каже: «Поки не зробиш домашнього, за комп'ютер не сідай!». Отже, зараз домашні завдання – це те, чим ми нібито можемо зайняти дітей, хоча користі від цього дуже мало.

(15) Богдан Олександрук, засновник і керівник приватної школи. Якщо дитина проводить у школі весь день, то домашні завдання стають тим, чим для дорослих робота вдома. Якщо ж дитина проводить у школі нетривалий час, то, звісно, вона не зможе глибоко розібратися в якомусь питанні, у неї немає часу попрактикуватися.

(16) Часто дитина може гарно працювати в групі, команді, але коли залишається сам на сам із якоюсь проблемою, завданням, то може пасувати. Тож дуже важливо розвивати вольові якості, уміння самостійно розв'язати завдання.

(17) Інша річ, що домашнє завдання все-таки має бути для дитини, а не для батьків. У реальності домашні завдання часом перетворюються на змагання батьків. Я б не робив із цього висновків, що домашнє завдання – це щось негативне, тому його треба скасувати. Адже це корисний інструмент, який потрібно використовувати.

(18) Так, це негатив, якщо домашнє завдання лише перевантажує дитину. Ми змалку привчаємо дитину до того, що вихідні не є її персональним часом. Це час, коли вона має працювати, працювати й працювати.

(19) Якщо ж ми розглядатимемо домашні завдання як дозовану роботу, до того ж роботу, яка підвищує якість взаємодії батьків і дітей, бо дитина може прийти до них із запитанням, проблемою, і ті із задоволенням допоможуть, – це може дати більше точок дотику для них.

(20) Світлана Ломовцева, психотерапевт і багатодітна мама. Відповідальність за навчання та виконання домашнього завдання має бути покладено на дитину. Батьки не повинні втручатись у процес навчання. Адже дитина, беручи відповідальність на себе, робить внесок у свою самостійність. Звісно, усі батьки хочуть, щоб їхні син чи донька були розумними й успішними. Батькам потрібно бути з дитиною, так би мовити, в одній команді, бути їй наставниками, помічниками, а не тими, хто сварить чи карає. Допомагати дитині з навчанням треба лише тоді, коли вона про це попросить. Не сидіть над душею, коли ваші син чи донька роблять уроки. Довіряйте своїм дітям.

За матеріалами сайту УП. Життя

Текст В

Що ми знаємо про приховану шкоду домашніх завдань?

(21) Як ви ставитеся до роботи, яку треба брати додому й робити щодня допізна, ще й у вихідні та під час відпустки? Відповідь очевидна. Але водночас не секрет, що багато батьків і переважна більшість учителів уболівають саме за це для дітей – за домашні завдання. Питання в тому, чи виконують діти домашні завдання, щоб учитись жити, або вчаться і живуть для того, щоб виконувати «домашку».

(22) Якщо ми зважимо зміст завдань, час, який займає виконання їх, корисність для життя і розвитку необхідних компетентностей, вплив на пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання – здебільшого відповідь змусить задуматися, чи варта шкурка вичинки.

(23) Золотий принцип що занадто – то не здорово ми застосовуємо щодо дітей майже в усьому: обмежуємо ігри з гаджетами чи поїдання солодощів тощо. А от щодо навчання в дорослій свідомості діє інший принцип забагато не буває.

(24) У сполученні зі знання за плечима не носити діти часто отримують школотоксикоз – гостре отруєння шкільним навчанням через його надлишковість і недозованість. Дітлахи, які пів дня чи й більше перебувають у школі, а потому ще й скніють над «домашкою» під невтомним батьківським контролем, навряд чи відчуватимуть тремку радість від засвоєння нових знань – радше бажання зробити й забути, щоб якнайшвидше зайнятися природними для їхнього віку справами: молодші школярі – гратися, підлітки – спілкуватися, молодь – шукати себе й планувати майбутнє.

(25) Передозування школою, так само як і усунення її із життя дитини, – це погано. В ідеалі денний час має бути більш-менш збалансованим у частинах навчання, відпочинку, захоплення і допомоги дорослим. Адже діти, які перевтомлюються, схильні до «втеч» у хворобу, щоб мати право не навчатися.

(26) Сучасні батьки скаржаться на перевантаженість навчальної програми, завелику кількість уроків і домашніх завдань, говорять про те, що для виконання потрібного мінімуму діти мають уставати вдосвіта й лягати затемна. І самі діти, щоб не почуватися невдахами, скніють над підручниками.

(27) Тут складно говорити про єдино правильну стратегію, адже традиційно склалося, що навчальну успішність сприймають як щось найважливіше, до чого варто прагнути понад усе. Одне слово: учись змолоду – на старість не будеш знати голоду.

(28) Якось я стала випадковим свідком нотації, яку батьки читали маленькому школярикові: «Нині твоє головне завдання в житті – гарно вчитися!» Дуже хотілося заперечити їм: «Ні, ви не маєте рації, його головне завдання й особливо зараз – радіти життю!». Пропоную кожній сім'ї визначити ту межу, за якою обсяг навчання в житті дитини перестає бути корисним, і намагатися не переходити її.

За матеріалами сайту НУШ

Який вислів із тексту В дає змогу узагальнити інформацію з тексту А?

Проаналізуйте інформацію і позначте правильний варіант послідовного заповнення пропусків.

Закінчення – це змінна частина слова, яка розташована переважно в кінці його й слугує для ________. Закінчення ________.

Які види помилок є в уривку учнівського твору?

Схід сонця влітку ранній. Від дотику теплих і ласкавих променів прокидається природа, плоди покриваються рум'янцем. До середини дня спека зависає в зеніті, повітря немовби-то розжарюється, тому краще грати в тіні або ж, купаючись у водоймищі. Увечері стає прохолодніше. Сонечко втомилося і йде, поступається місцем ранньому місяцю, до якого потім приєднуються перші зірки, і небо стає більш темнішим, глибшим.

У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

У якому реченні НЕ з дієсловом треба писати разом?

Який фразеологізм потрібно вставити на місці пропуску в реченні?

Леся Українка не намагалася ________, вона шукала нові шляхи і не використовувала вже готових перекладів.

У якому рядку вказано форми одного слова?

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

На уроці «Я досліджую світ» учні ознайомлювалися з темою «Магнетизм». Учителька запропонувала їм розглянути два магніти (рис. 1), північний полюс яких пофарбовано синім кольором (N), а південний – червоним (S).

Потім. учителька запитала в учнів: «Як ви вважаєте, якими полюсами магніти притягуються, а якими – відштовхуються?». Діти, висунули припущення і розділилися на дві групи: І група вважала, що магніти притягуються, якщо їх наближають різними полюсами; ІІ група – що магніти притягуються, якщо їх наближають однаковими полюсами. Для перевірки учнівських припущень учителька запропонувала прив'язати до магнітів нитки, й підвісити, їх на невеликій відстані один від одного (рис. 2). Після цього магніти наближали один до одного різними та однаковими полюсами почергово. У результаті це дало змогу підтвердити припущення групи І та спростувати гіпотезу групи ІІ.

Який метод наукового пізнання використала вчителька?

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

Насичує кров киснем, який потрібен для вироблення енергії; виводить газуваті продукти обміну речовин; кисень до клітин не транспортує.

Яку систему організму людини схарактеризовано?

Яка рослина розмножується вегетативно за допомогою вусів?

Яку планету відносять до планет-гігантів?

У якому вислові йдеться про взаємозв'язок живої і неживої природи?

На рисунку зображено процес утворення

До якого державного свята України приурочено щорічну акцію символічного об'єднання лівого й правого берегів Дніпра «живим ланцюгом»?

Який собор зображено на фото?

У якому рядку правильно встановлено послідовність подій, зафіксованих на фото 1-5

Яке твердження про історичну діячку, зображену на малюнку, є хибним?

Проаналізуйте інформацію і дайте відповідь на запитання.

З трьох полів зібрали 2340 кг сіна. З другого поля сіна зібрали вдвічі більше, ніж з першого, а з третього – на 30 кг більше, ніж з першого та другого разом. Скільки кілограмів сіна зібрали з першого поля? Уважайте, що з першого поля зібрали х кг сіна.

За допомогою якого рівняння можна розв'язати цю задачу?

Яке твердження щодо інформації на картосхемі є хибним?

Якщо число 54 733 округлити до сотень, то дістанемо

Серед батьків учнів 4 класу провели опитування, щоб з'ясувати, скільки годин на тиждень діти зайняті в позашкільних гуртках. Результати опитування наведено на діаграмі.

Якою є середня кількість часу, яку учні 4 класу витрачають на заняття в позашкільних гуртках на тиждень?

Проаналізуйте малюнки й дайте відповідь на запитання.

У якій фігурі порушено логічну закономірність?

Яку з розгорток потрібно використати, щоб скласти куб?

За якого значення змінної x вирази 7 – x(5 – 3) i 9x – 8(x + 1) набувають рівних значень?

Периметр прямокутника дорівнює 84 см. Визначте площу (см²) цього прямокутника, якщо його ширина дорівнює половині довжини.

Пані Лариса вирішила приготувати бісквіт за улюбленим рецептом. Для приготування бісквіта на 6 персон потрібно взяти: 4 яйця, 120 г цукру й 200 г борошна. Визначте вартість (грн) продуктів для приготування такого бісквіта на 15 осіб. Інформацію про ціну продуктів для приготування наведено в таблиці.

Захар придбав самокат за ціною 6 300 грн, а через деякий час перепродав його за 5 355 грн. На скільки відсотків нижчою від початкової стала ціна самоката?

У марафонському забігу довжина дистанції становить 42 км 195 м. Відстань, що подолав бігун за першу годину забігу, дорівнює половині тієї відстані, яку йому залишилося подолати. Обчисліть відстань (км), яку бігуну залишилося подолати. Відповідь округліть до десятих.