На якому етапі уроку відбувається відтворення раніше засвоєних знань учнів, що на них ґрунтується вивчення нового навчального матеріалу, а також їх застосування в новій ситуації?

Проаналізуйте інформацію і виконайте завдання.

Мета уроку: перевірити знання учнів за темою «Таблиці додавання і віднімання чисел. Задачі на дві дії. Вирази з дужками»; розвивати мислення, пам’ять; виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Відповідно до наведеної мети це – урок

Проаналізуйте інформацію.

Під час вивчення теми «Спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови» учитель запропонував дітям такі завдання:

1) прочитайте слова зима, зимовий, зимувати й поясніть, що в них спільного, і чим вони відрізняються;

2) поміркуйте, якій темі присвячений сьогоднішній урок;

3) прочитайте в підручнику інформацію про спільнокореневі слова;

4) доберіть спільнокореневі слова до іменника праця;

5) поміркуйте, чи спільнокореневими             є пари слів праця і робота та праця і працівник; визначте, якою частиною мови є кожне з них; доведіть свою думку;

6) зробіть висновок про те, до яких частин мови можуть належати спільнокореневі слова.

Яка послідовність наведених завдань відповідає дослідницькому методу навчання?

У якому реченні виділене слово є прикметником?

У педагогіці терміном «компетентність» позначають таке поняття

Неправильно підкреслено літеру на позначення наголошеного звука у слові

Прочитайте текст. Виконайте завдання 18–26.

Україна без сміття

(1) «Україна без сміття» – назва сучасного вітчизняного проєкту, який уже чотири роки сприяє впровадженню культури сортування відходів і формуванню екологічного мислення українців. (2) Волонтерська ініціатива швидко переросла в насправді маштабну справу. (3) Нині «Україна без сміття» – це громадянська організація, що має кілька напрямів діяльності й низку освітніх та соціально орієнтованих проєктів. (4) До них належить, зокрема, громадська станція глибокого сортування. (5) Її двері відчинені для всіх охочих перетворити своє сміття на ресурс, що уникне звалища й отримає «нове життя», як перероблена сировина.

(6) Принцип роботи станції сортування – це не нова ідея: за тим самим форматом працюють станції у Швеції. (7) Відмінність лише в тому, що там на ці станції вхід платний, а в нас – вільний. (8) Сюди може прийти будь хто, принести відібрані заздалегідь відходи й віддати на переробку. (9) Після ретельного сортування скло чи пластик потрапляють на відповідний переробний завод, де їх очищують і перетворюють на новий матеріал.

(10) Процес очищення сировини доволі дорогий, тож у забрудненої менше шансів бути переробленою, ніж у чистої та сухої. (11) Особливо це стосується слідів жиру, бо з такого матеріалу виходить низькоякісний продукт. (12) Треба розуміти, що жоден пластик, на відміну від скла, неможливо переробити повністю: загалом до 60–70 % сміття може отримати «нове життя», а близько 30 % домішок чи неліквіду піде у відходи. (13) Для оптимізації переробки на пластикових виробах наносять спеціальні маркування.

(14) Крім цієї станції, «Україна без сміття» має проєкти, які допомагають зорієнтуватися в екологічному інформаційному просторі. (15) Адже є безліч ... щодо практики сортування непотребу. (16) Дехто вважає збут вторинної сировини прибутковим бізнесом, а тому очікує винагороди за свою «сортувальну працю», у чиємусь колі пріоритетів цієї теми просто не існує, а чиїмсь переконанням така практика взагалі суперечить. (17) У людини є вибір: узяти на себе відповідальність за своє сміття чи завдавати незворотної шкоди довкіллю, відсилаючи відходи на звалища й полігони.(18) Коли потроху міняти свої щоденні звички, життя неодмінно стане кращим.

У дванадцятому реченні числівники потрібно вжити у таких відмінкових формах

Прочитайте текст. Виконайте завдання 18–26.

Україна без сміття

(1) «Україна без сміття» – назва сучасного вітчизняного проєкту, який уже чотири роки сприяє впровадженню культури сортування відходів і формуванню екологічного мислення українців. (2) Волонтерська ініціатива швидко переросла в насправді маштабну справу. (3) Нині «Україна без сміття» – це громадянська організація, що має кілька напрямів діяльності й низку освітніх та соціально орієнтованих проєктів. (4) До них належить, зокрема, громадська станція глибокого сортування. (5) Її двері відчинені для всіх охочих перетворити своє сміття на ресурс, що уникне звалища й отримає «нове життя», як перероблена сировина.

(6) Принцип роботи станції сортування – це не нова ідея: за тим самим форматом працюють станції у Швеції. (7) Відмінність лише в тому, що там на ці станції вхід платний, а в нас – вільний. (8) Сюди може прийти будь хто, принести відібрані заздалегідь відходи й віддати на переробку. (9) Після ретельного сортування скло чи пластик потрапляють на відповідний переробний завод, де їх очищують і перетворюють на новий матеріал.

(10) Процес очищення сировини доволі дорогий, тож у забрудненої менше шансів бути переробленою, ніж у чистої та сухої. (11) Особливо це стосується слідів жиру, бо з такого матеріалу виходить низькоякісний продукт. (12) Треба розуміти, що жоден пластик, на відміну від скла, неможливо переробити повністю: загалом до 60–70 % сміття може отримати «нове життя», а близько 30 % домішок чи неліквіду піде у відходи. (13) Для оптимізації переробки на пластикових виробах наносять спеціальні маркування.

(14) Крім цієї станції, «Україна без сміття» має проєкти, які допомагають зорієнтуватися в екологічному інформаційному просторі. (15) Адже є безліч ... щодо практики сортування непотребу. (16) Дехто вважає збут вторинної сировини прибутковим бізнесом, а тому очікує винагороди за свою «сортувальну працю», у чиємусь колі пріоритетів цієї теми просто не існує, а чиїмсь переконанням така практика взагалі суперечить. (17) У людини є вибір: узяти на себе відповідальність за своє сміття чи завдавати незворотної шкоди довкіллю, відсилаючи відходи на звалища й полігони.(18) Коли потроху міняти свої щоденні звички, життя неодмінно стане кращим.

Орфографічної помилки НЕМАЄ в реченні

Прочитайте текст. Виконайте завдання 18–26.

Україна без сміття

(1) «Україна без сміття» – назва сучасного вітчизняного проєкту, який уже чотири роки сприяє впровадженню культури сортування відходів і формуванню екологічного мислення українців. (2) Волонтерська ініціатива швидко переросла в насправді маштабну справу. (3) Нині «Україна без сміття»  – це громадянська організація, що має кілька напрямів діяльності й низку освітніх та соціально орієнтованих проєктів. (4) До них належить, зокрема, громадська станція глибокого сортування. (5) Її двері відчинені для всіх охочих перетворити своє сміття на ресурс, що уникне звалища й отримає «нове життя», як перероблена сировина.

(6) Принцип роботи станції сортування – це не нова ідея: за тим самим форматом працюють станції у Швеції. (7) Відмінність лише в тому, що там на ці станції вхід платний, а в нас – вільний. (8) Сюди може прийти будь хто, принести відібрані заздалегідь відходи й віддати на переробку. (9) Після ретельного сортування скло чи пластик потрапляють на відповідний переробний завод, де їх очищують і перетворюють на новий матеріал.

(10) Процес очищення сировини доволі дорогий, тож у забрудненої менше шансів бути переробленою, ніж у чистої та сухої. (11) Особливо це стосується слідів жиру, бо з такого матеріалу виходить низькоякісний продукт. (12) Треба розуміти, що жоден пластик, на відміну від скла, неможливо переробити повністю: загалом до 60–70 % сміття може    отримати «нове життя», а близько 30 % домішок чи неліквіду піде у відходи. (13) Для оптимізації переробки на пластикових виробах наносять спеціальні маркування.

(14) Крім цієї станції, «Україна без сміття» має проєкти, які допомагають зорієнтуватися в екологічному інформаційному просторі. (15) Адже є безліч ... щодо практики сортування непотребу. (16) Дехто вважає збут вторинної сировини прибутковим бізнесом, а тому очікує винагороди за свою «сортувальну працю», у чиємусь колі пріоритетів цієї теми просто не існує, а чиїмсь переконанням така практика взагалі суперечить. (17) У людини є вибір: узяти на себе відповідальність за своє сміття чи завдавати незворотної шкоди довкіллю, відсилаючи відходи на звалища й полігони.(18) Коли потроху міняти свої щоденні звички, життя неодмінно стане кращим.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст. Виконайте завдання 18–26.

Україна без сміття

(1) «Україна без сміття» – назва сучасного вітчизняного проєкту, який уже чотири роки сприяє впровадженню культури сортування відходів і формуванню екологічного мислення українців. (2) Волонтерська ініціатива швидко переросла в насправді маштабну справу. (3) Нині «Україна без сміття» – це громадянська організація, що має кілька напрямів діяльності й низку освітніх та соціально орієнтованих проєктів. (4) До них належить, зокрема, громадська станція глибокого сортування. (5) Її двері відчинені для всіх охочих перетворити своє сміття на ресурс, що уникне звалища й отримає «нове життя», як перероблена сировина.

(6) Принцип роботи станції сортування – це не нова ідея: за тим самим форматом працюють станції у Швеції. (7) Відмінність лише в тому, що там на ці станції вхід платний, а в нас – вільний. (8) Сюди може прийти будь хто, принести відібрані заздалегідь відходи й віддати на переробку. (9) Після ретельного сортування скло чи пластик потрапляють на відповідний переробний завод, де їх очищують і перетворюють на новий матеріал.

(10) Процес очищення сировини доволі дорогий, тож у забрудненої менше шансів бути переробленою, ніж у чистої та сухої. (11) Особливо це стосується слідів жиру, бо з такого матеріалу виходить низькоякісний продукт. (12) Треба розуміти, що жоден пластик, на відміну від скла, неможливо переробити повністю: загалом до 60–70 % сміття може    отримати «нове життя», а близько 30 % домішок чи неліквіду піде у відходи. (13) Для оптимізації переробки на пластикових виробах наносять спеціальні маркування.

(14) Крім цієї станції, «Україна без сміття» має проєкти, які допомагають зорієнтуватися в екологічному інформаційному просторі. (15) Адже є безліч ... щодо практики сортування непотребу. (16) Дехто вважає збут вторинної сировини прибутковим бізнесом, а тому очікує винагороди за свою «сортувальну працю», у чиємусь колі пріоритетів цієї теми просто не існує, а чиїмсь переконанням така практика взагалі суперечить. (17) У людини є вибір: узяти на себе відповідальність за своє сміття чи завдавати незворотної шкоди довкіллю, відсилаючи відходи на звалища й полігони. (18) Коли потроху міняти свої щоденні звички, життя неодмінно стане кращим.

Лексичну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст. Виконайте завдання 18–26.

Україна без сміття

(1) «Україна без сміття» – назва сучасного вітчизняного проєкту, який уже чотири роки сприяє впровадженню культури сортування відходів і формуванню екологічного мислення українців. (2) Волонтерська ініціатива швидко переросла в насправді маштабну справу. (3) Нині «Україна без сміття»  – це громадянська організація, що має кілька напрямів діяльності й низку освітніх та соціально орієнтованих проєктів. (4) До них належить, зокрема, громадська станція глибокого сортування. (5) Її двері відчинені для всіх охочих перетворити своє сміття на ресурс, що уникне звалища й отримає «нове життя», як перероблена сировина.

(6) Принцип роботи станції сортування – це не нова ідея: за тим самим форматом працюють станції у Швеції. (7) Відмінність лише в тому, що там на ці станції вхід платний, а в нас – вільний. (8) Сюди може прийти будь хто, принести відібрані заздалегідь відходи й віддати на переробку. (9) Після ретельного сортування скло чи пластик потрапляють на відповідний переробний завод, де їх очищують і перетворюють на новий матеріал.

(10) Процес очищення сировини доволі дорогий, тож у забрудненої менше шансів бути переробленою, ніж у чистої та сухої. (11) Особливо це стосується слідів жиру, бо з такого матеріалу виходить низькоякісний продукт. (12) Треба розуміти, що жоден пластик, на відміну від скла, неможливо переробити повністю: загалом до 60–70 % сміття може    отримати «нове життя», а близько 30 % домішок чи неліквіду піде у відходи. (13) Для оптимізації переробки на пластикових виробах наносять спеціальні маркування.

(14) Крім цієї станції, «Україна без сміття» має проєкти, які допомагають зорієнтуватися в екологічному інформаційному просторі. (15) Адже є безліч ... щодо практики сортування непотребу. (16) Дехто вважає збут вторинної сировини прибутковим бізнесом, а тому очікує винагороди за свою «сортувальну працю», у чиємусь колі пріоритетів цієї теми просто не існує, а чиїмсь переконанням така практика взагалі суперечить. (17) У людини є вибір: узяти на себе відповідальність за своє сміття чи завдавати незворотної шкоди довкіллю, відсилаючи відходи на звалища й полігони.(18) Коли потроху міняти свої щоденні звички, життя неодмінно стане кращим.

Однорідними членами ускладнено речення

Прочитайте текст. Виконайте завдання 18–26.

Україна без сміття

(1) «Україна без сміття» – назва сучасного вітчизняного проєкту, який уже чотири роки сприяє впровадженню культури сортування відходів і формуванню екологічного мислення українців. (2) Волонтерська ініціатива швидко переросла в насправді маштабну справу. (3) Нині «Україна без сміття» – це громадянська організація, що має кілька напрямів діяльності й низку освітніх та соціально орієнтованих проєктів. (4) До них належить, зокрема, громадська станція глибокого сортування. (5) Її двері відчинені для всіх охочих перетворити своє сміття на ресурс, що уникне звалища й отримає «нове життя», як перероблена сировина.

(6) Принцип роботи станції сортування – це не нова ідея: за тим самим форматом працюють станції у Швеції. (7) Відмінність лише в тому, що там на ці станції вхід платний, а в нас – вільний. (8) Сюди може прийти будь хто, принести відібрані заздалегідь відходи й віддати на переробку. (9) Після ретельного сортування скло чи пластик потрапляють на відповідний переробний завод, де їх очищують і перетворюють на новий матеріал.

(10) Процес очищення сировини доволі дорогий, тож у забрудненої менше шансів бути переробленою, ніж у чистої та сухої. (11) Особливо це стосується слідів жиру, бо з такого матеріалу виходить низькоякісний продукт. (12) Треба розуміти, що жоден пластик, на відміну від скла, неможливо переробити повністю: загалом до 60–70 % сміття може отримати «нове життя», а близько 30 % домішок чи неліквіду піде у відходи. (13) Для оптимізації переробки на пластикових виробах наносять спеціальні маркування.

(14) Крім цієї станції, «Україна без сміття» має проєкти, які допомагають зорієнтуватися в екологічному інформаційному просторі. (15) Адже є безліч ... щодо практики сортування непотребу. (16) Дехто вважає збут вторинної сировини прибутковим бізнесом, а тому очікує винагороди за свою «сортувальну працю», у чиємусь колі пріоритетів цієї теми просто не існує, а чиїмсь переконанням така практика взагалі суперечить. (17) У людини є вибір: узяти на себе відповідальність за своє сміття чи завдавати незворотної шкоди довкіллю, відсилаючи відходи на звалища й полігони.(18) Коли потроху міняти свої щоденні звички, життя неодмінно стане кращим.

До якого стилю української мови належить наведений текст?

Прочитайте текст. Виконайте завдання 18–26.

Україна без сміття

(1) «Україна без сміття» – назва сучасного вітчизняного проєкту, який уже чотири роки сприяє впровадженню культури сортування відходів і формуванню екологічного мислення українців. (2) Волонтерська ініціатива швидко переросла в насправді маштабну справу. (3) Нині «Україна без сміття» – це громадянська організація, що має кілька напрямів діяльності й низку освітніх та соціально орієнтованих проєктів. (4) До них належить, зокрема, громадська станція глибокого сортування. (5) Її двері відчинені для всіх охочих перетворити своє сміття на ресурс, що уникне звалища й отримає «нове життя», як перероблена сировина.

(6) Принцип роботи станції сортування – це не нова ідея: за тим самим форматом працюють станції у Швеції. (7) Відмінність лише в тому, що там на ці станції вхід платний, а в нас – вільний. (8) Сюди може прийти будь хто, принести відібрані заздалегідь відходи й віддати на переробку. (9) Після ретельного сортування скло чи пластик потрапляють на відповідний переробний завод, де їх очищують і перетворюють на новий матеріал.

(10) Процес очищення сировини доволі дорогий, тож у забрудненої менше шансів бути переробленою, ніж у чистої та сухої. (11) Особливо це стосується слідів жиру, бо з такого матеріалу виходить низькоякісний продукт. (12) Треба розуміти, що жоден пластик, на відміну від скла, неможливо переробити повністю: загалом до 60–70 % сміття може отримати «нове життя», а близько 30 % домішок чи неліквіду піде у відходи. (13) Для оптимізації переробки на пластикових виробах наносять спеціальні маркування.

(14) Крім цієї станції, «Україна без сміття» має проєкти, які допомагають зорієнтуватися в екологічному інформаційному просторі. (15) Адже є безліч ... щодо практики сортування непотребу. (16) Дехто вважає збут вторинної сировини прибутковим бізнесом, а тому очікує винагороди за свою «сортувальну працю», у чиємусь колі пріоритетів цієї теми просто не існує, а чиїмсь переконанням така практика взагалі суперечить. (17) У людини є вибір: узяти на себе відповідальність за своє сміття чи завдавати незворотної шкоди довкіллю, відсилаючи відходи на звалища й полігони. (18) Коли потроху міняти свої щоденні звички, життя неодмінно стане кращим.

У шістнадцятому реченні висловлено думки всіх зображених на малюнку учасників полілогу, ОКРІМ

Прочитайте текст. Виконайте завдання 18–26.

Україна без сміття

(1) «Україна без сміття» – назва сучасного вітчизняного проєкту, який уже чотири роки сприяє впровадженню культури сортування відходів і формуванню екологічного мислення українців. (2) Волонтерська ініціатива швидко переросла в насправді маштабну справу. (3) Нині «Україна без сміття» – це громадянська організація, що має кілька напрямів діяльності й низку освітніх та соціально орієнтованих проєктів. (4) До них належить, зокрема, громадська станція глибокого сортування. (5) Її двері відчинені для всіх охочих перетворити своє сміття на ресурс, що уникне звалища й отримає «нове життя», як перероблена сировина.

(6) Принцип роботи станції сортування – це не нова ідея: за тим самим форматом працюють станції у Швеції. (7) Відмінність лише в тому, що там на ці станції вхід платний, а в нас – вільний. (8) Сюди може прийти будь хто, принести відібрані заздалегідь відходи й віддати на переробку. (9) Після ретельного сортування скло чи пластик потрапляють на відповідний переробний завод, де їх очищують і перетворюють на новий матеріал.

(10) Процес очищення сировини доволі дорогий, тож у забрудненої менше шансів бути переробленою, ніж у чистої та сухої. (11) Особливо це стосується слідів жиру, бо з такого матеріалу виходить низькоякісний продукт. (12) Треба розуміти, що жоден пластик, на відміну від скла, неможливо переробити повністю: загалом до 60–70 % сміття може отримати «нове життя», а близько 30 % домішок чи неліквіду піде у відходи. (13) Для оптимізації переробки на пластикових виробах наносять спеціальні маркування.

(14) Крім цієї станції, «Україна без сміття» має проєкти, які допомагають зорієнтуватися в екологічному інформаційному просторі. (15) Адже є безліч ... щодо практики сортування непотребу. (16) Дехто вважає збут вторинної сировини прибутковим бізнесом, а тому очікує винагороди за свою «сортувальну працю», у чиємусь колі пріоритетів цієї теми просто не існує, а чиїмсь переконанням така практика взагалі суперечить. (17) У людини є вибір: узяти на себе відповідальність за своє сміття чи завдавати незворотної шкоди довкіллю, відсилаючи відходи на звалища й полігони. (18) Коли потроху міняти свої щоденні звички, життя неодмінно стане кращим.

На місці пропуску в п’ятнадцятому реченні тексту потрібно вжити слово