АВідходили все далі й далі зрадливі вітряні дні і вже з другого ранку вони їхали царством весни – адже був кінець квітня!
БВесна гомоніла навколо них, вода гоготіла, гурчала струмками по ярках і пагорках, неспокійно ворушилися ріки немов ремствували на береги.
ВНабираючи сили, водяні потоки раптом долали перешкоди, свої кордони, і розливалися на всю міць, на всю широчінь, ген-ген заливаючи луки.
ГДерева й кущі стояли по коліна у воді, і де-не-де поодинокі рибалки плавали на своїх маленьких човниках між тими деревами вибираючи місце для ловів.
ДЗ дитячих років найдужче вона любила весну з її гомоном неспинної води, цвіріньканням перших пташок, жадобою цвіту, росту кожного дерева, кожного кущика, кожної билинки.
