Прочитайте текст. Виконайте завдання.

(1) Забування здебільшого сприймають як не/бажану рису. (2) Деякі люди, щоби протидіяти йому, споруджують так звані палаци пам’яті. (3) Вони нагадують архітектурні споруди, у яких спогади схожі на пов’язані між собою елементи. (4) Шістнадцять століть назад святий Августин писав про «скарби з не/зчисленних зображень», що зберігаються в його «просторих палацах пам’яті».

(5) Однак науковці ХХІ століття помітили одну важливу ознаку, яку варто запам’ятати: навіть у найрозкішніших «палацах пам’яті» потрібні […]. (6) «Є спогади, яких ми не хочемо й не потребуємо, – каже нейро-науковець Марія Вімбер з Університету Бірмінгема. – Тож забування – це добра й корисна якість».

(7) Спогади традиційно розглядають як пасивний розпад інформації, яка записана й зберігається в мозку. (8) Хоча окремі з них справді вигорають, наче чорнило на сонці, інші ж, здається, мозок стирає навмисне – за допомогою незбагненних чарівних механізмів, що їх науковці відкрили зовсім не/давно. (9) І забудькуватість – це не ознака поганої пам’яті. (10) «Власне, комп’ютерні моделі й дослідження на тваринах укотре показують, що розумне використання пам’яті не може обійтися без забування», – зазначає Вімбер.

(11) Отже, забування лише здається ґанджем. (12) Насправді ж це одна з визначальних властивостей мозку під час опрацювання інформації. (13) Її роль полягає в тому, що мета пам’яті – не/просто зберігати спогади, а давати змогу мозкові знаходити способи розв’язання проблем. (14) Тож розуміння того, як він стирає зайву інформацію може вказувати на шляхи оптимізації розумової продуктивності й терапії деяких психічних розладів.

Слово ґанджем (11 речення) у тексті можна замінити словом

Прочитайте текст. Виконайте завдання.

(1) Забування здебільшого сприймають як не/бажану рису. (2) Деякі люди, щоби протидіяти йому, споруджують так звані палаци пам’яті. (3) Вони нагадують архітектурні споруди, у яких спогади схожі на пов’язані між собою елементи. (4) Шістнадцять століть назад святий Августин писав про «скарби з не/зчисленних зображень», що зберігаються в його «просторих палацах пам’яті».

(5) Однак науковці ХХІ століття помітили одну важливу ознаку, яку варто запам’ятати: навіть у найрозкішніших «палацах пам’яті» потрібні […]. (6) «Є спогади, яких ми не хочемо й не потребуємо, – каже нейро-науковець Марія Вімбер з Університету Бірмінгема. – Тож забування – це добра й корисна якість».

(7) Спогади традиційно розглядають як пасивний розпад інформації, яка записана й зберігається в мозку. (8) Хоча окремі з них справді вигорають, наче чорнило на сонці, інші ж, здається, мозок стирає навмисне – за допомогою незбагненних чарівних механізмів, що їх науковці відкрили зовсім не/давно. (9) І забудькуватість – це не ознака поганої пам’яті. (10) «Власне, комп’ютерні моделі й дослідження на тваринах укотре показують, що розумне використання пам’яті не може обійтися без забування», – зазначає Вімбер.

(11) Отже, забування лише здається ґанджем. (12) Насправді ж це одна з визначальних властивостей мозку під час опрацювання інформації. (13) Її роль полягає в тому, що мета пам’яті – не/просто зберігати спогади, а давати змогу мозкові знаходити способи розв’язання проблем. (14) Тож розуміння того, як він стирає зайву інформацію може вказувати на шляхи оптимізації розумової продуктивності й терапії деяких психічних розладів.

У восьмому реченні є всі засоби художньої виразності, ОКРІМ

Прочитайте текст. Виконайте завдання.

(1) Забування здебільшого сприймають як не/бажану рису. (2) Деякі люди, щоби протидіяти йому, споруджують так звані палаци пам’яті. (3) Вони нагадують архітектурні споруди, у яких спогади схожі на пов’язані між собою елементи. (4) Шістнадцять століть назад святий Августин писав про «скарби з не/зчисленних зображень», що зберігаються в його «просторих палацах пам’яті».

(5) Однак науковці ХХІ століття помітили одну важливу ознаку, яку варто запам’ятати: навіть у найрозкішніших «палацах пам’яті» потрібні […]. (6) «Є спогади, яких ми не хочемо й не потребуємо, – каже нейро-науковець Марія Вімбер з Університету Бірмінгема. – Тож забування – це добра й корисна якість».

(7) Спогади традиційно розглядають як пасивний розпад інформації, яка записана й зберігається в мозку. (8) Хоча окремі з них справді вигорають, наче чорнило на сонці, інші ж, здається, мозок стирає навмисне – за допомогою незбагненних чарівних механізмів, що їх науковці відкрили зовсім не/давно. (9) І забудькуватість – це не ознака поганої пам’яті. (10) «Власне, комп’ютерні моделі й дослідження на тваринах укотре показують, що розумне використання пам’яті не може обійтися без забування», – зазначає Вімбер.

(11) Отже, забування лише здається ґанджем. (12) Насправді ж це одна з визначальних властивостей мозку під час опрацювання інформації. (13) Її роль полягає в тому, що мета пам’яті – не/просто зберігати спогади, а давати змогу мозкові знаходити способи розв’язання проблем. (14) Тож розуміння того, як він стирає зайву інформацію може вказувати на шляхи оптимізації розумової продуктивності й терапії деяких психічних розладів.

Крива забування Еббінгауза

Крива забування Еббінгауза, зображена на рисунку, показує, скільки інформації залишається в пам’яті з плином часу, ілюструє висловлену в тексті тезу про те, що

Прочитайте текст. Виконайте завдання.

(1) Забування здебільшого сприймають як не/бажану рису. (2) Деякі люди, щоби протидіяти йому, споруджують так звані палаци пам’яті. (3) Вони нагадують архітектурні споруди, у яких спогади схожі на пов’язані між собою елементи. (4) Шістнадцять століть назад святий Августин писав про «скарби з не/зчисленних зображень», що зберігаються в його «просторих палацах пам’яті».

(5) Однак науковці ХХІ століття помітили одну важливу ознаку, яку варто запам’ятати: навіть у найрозкішніших «палацах пам’яті» потрібні […]. (6) «Є спогади, яких ми не хочемо й не потребуємо, – каже нейро-науковець Марія Вімбер з Університету Бірмінгема. – Тож забування – це добра й корисна якість».

(7) Спогади традиційно розглядають як пасивний розпад інформації, яка записана й зберігається в мозку. (8) Хоча окремі з них справді вигорають, наче чорнило на сонці, інші ж, здається, мозок стирає навмисне – за допомогою незбагненних чарівних механізмів, що їх науковці відкрили зовсім не/давно. (9) І забудькуватість – це не ознака поганої пам’яті. (10) «Власне, комп’ютерні моделі й дослідження на тваринах укотре показують, що розумне використання пам’яті не може обійтися без забування», – зазначає Вімбер.

(11) Отже, забування лише здається ґанджем. (12) Насправді ж це одна з визначальних властивостей мозку під час опрацювання інформації. (13) Її роль полягає в тому, що мета пам’яті – не/просто зберігати спогади, а давати змогу мозкові знаходити способи розв’язання проблем. (14) Тож розуміння того, як він стирає зайву інформацію може вказувати на шляхи оптимізації розумової продуктивності й терапії деяких психічних розладів.

Замість пропуску в п’ятому реченні потрібно вставити слово

Прочитайте текст. Виконайте завдання.

(1) Забування здебільшого сприймають як не/бажану рису. (2) Деякі люди, щоби протидіяти йому, споруджують так звані палаци пам’яті. (3) Вони нагадують архітектурні споруди, у яких спогади схожі на пов’язані між собою елементи. (4) Шістнадцять століть назад святий Августин писав про «скарби з не/зчисленних зображень», що зберігаються в його «просторих палацах пам’яті».

(5) Однак науковці ХХІ століття помітили одну важливу ознаку, яку варто запам’ятати: навіть у найрозкішніших «палацах пам’яті» потрібні […]. (6) «Є спогади, яких ми не хочемо й не потребуємо, – каже нейро-науковець Марія Вімбер з Університету Бірмінгема. – Тож забування – це добра й корисна якість».

(7) Спогади традиційно розглядають як пасивний розпад інформації, яка записана й зберігається в мозку. (8) Хоча окремі з них справді вигорають, наче чорнило на сонці, інші ж, здається, мозок стирає навмисне – за допомогою незбагненних чарівних механізмів, що їх науковці відкрили зовсім не/давно. (9) І забудькуватість – це не ознака поганої пам’яті. (10) «Власне, комп’ютерні моделі й дослідження на тваринах укотре показують, що розумне використання пам’яті не може обійтися без забування», – зазначає Вімбер.

(11) Отже, забування лише здається ґанджем. (12) Насправді ж це одна з визначальних властивостей мозку під час опрацювання інформації. (13) Її роль полягає в тому, що мета пам’яті – не/просто зберігати спогади, а давати змогу мозкові знаходити способи розв’язання проблем. (14) Тож розуміння того, як він стирає зайву інформацію може вказувати на шляхи оптимізації розумової продуктивності й терапії деяких психічних розладів.

Слово забування виконує однакову синтаксичну функцію в таких парах речень

За яких значень а значення виразу а : 8 є натуральним числом, і виконується нерівність а : 8 > 4?

Виберіть математичну рівність, яка є правильною, якщо a в n разів менше с і різниця с і а дорівнює b.

Довжина сторони прямокутника KМОР – а, ширина  – b. Укажіть неправильний вираз для обчислення периметра прямокутника KМОР.

Підлога кімнати має форму прямокутника зі сторонами 5 м і 4 м 16 см. Цю підлогу планують викласти прямокутною плиткою розміром 50 см × 32 см. Яка найменша кількість таких плиток потрібна для цього?

Проміжками між сусідніми плитками знехтуйте.

Ознайомтеся з інформацією й укажіть правильну відповідь на запитання.

У залі 18 рядів по 15 стільців у кожному. До зали прийшли діти з шести класів по 26 осіб і з двох класів по 27 осіб у кожному. Скільки вільних стільців залишилося?

Який із буквених виразів відповідає умові?

Два кола із центрами в точках N i P перетинаються (див. рисунок). Радіуси цих кіл: NК = 6 см, РО = 10 см. Обчисліть довжину відрізка ОК, якщо NP = 14 см.

На якому з рисунків на числовому промені виокремлено множину цілих невід’ємних розв’язків нерівності 2x + 2 < 12?

Кількість пасажирів авіарейсу менша за 40. Якщо розсадити їх парами, то залишиться один пасажир. Якщо ж розмістити трійками або п’ятірками, то все одно залишиться по одному пасажиру. Скільки пасажирів на цьому авіарейсі?

На діаграмі показано розподіл учнів за рівнями навчальних досягнень за результатами контрольної роботи 1. Після виконання контрольної роботи 2 кількість учнів (у %), що продемонстрували високий рівень, збільшилася вдвічі. Яка кількість (у %)учнів має достатній рівень навчальних досягнень за результатами виконання контрольної роботи 2 за умови, що середній і початковий рівні мають 15 % і 5 % учнів відповідно?

Контрольна робота 1