ТЕМА: Національна економіка та світове господарство. Природокористування.

Тестове завдання оцінює знання особливостей виробничого процесу підприємств і їх вплив на навколишнє середовище.

Теплові електростанції під час спалювання вугілля викидають в атмосферу парникові гази, зокрема вуглекислий газ.

Гірничо-збагачувальна фабрика видобуває сировину, а відходи гірських порід накопичуються.

Цегельний завод з глиняним кар'єром призведе до зниження рівня ґрунтових вод.

Паперово-картонний комбінат використовує у своєму виробничому процесі воду, тому забруднює поверхневі і ґрунтові води.

Правильна відповідь – 1А 2В 3Г 4Б.

ТЕМА: Населення України та світу. Демографічні процеси.

Тестове завдання оцінює знання демографічних процесів та їх вплив на роботу місцевої влади.

Якщо зростає народжуваність, то підвищується попит на дитячі садочки, тому необхідно розширити їх мережу.

Збільшення тривалості життя призводить до зростання частки людей похилого віку, професійний досвід яких варто використати.

Якщо збільшується кількість жіночих рук, то їх можна залучити до роботи на швейних фабриках.

Прискорення субурбанізації, що веде за собою розростання приміської зони, вплине на оптимізацію маршрутів приміського транспорту.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3А 4В.

ТЕМА: Національна економіка та світове господарство. Світове господарство. Поняття «міжнародний поділ праці».

Тестове завдання оцінює знання про місце країни в міжнародному географічному поділі праці.

Прислів’я «За одну чашку рису тричі поле обійдеш» поширене в країнах, які вирощують і споживають багато рису – Південно-Східна Азія.

Каравани верблюдів можна побачити в пустелях Північної Африки («Старий верблюд не підведе»).

Жито – вологолюбна культура, росте у країнах Східної Європи («Як уродить жито, то всім буде сито»).

Виноградництво поширене у країнах Південної Європи – «Мало-помало стає й незрілий виноград медом».

Правильна відповідь – 1Г 2А 3Б 4В.

ТЕМА: Національна економіка та світове господарство. Світове господарства. Чинники розміщення підприємств.

Тестове завдання оцінює знання чинників розміщення підприємств у країнах світу.

Природно-ресурсний чинник важливий для вугільної промисловості, яка орієнтується на сировину (ресурси) – Верхня Сілезія (Польща).

Науковий чинник важливий для складного виробництва – електронне та авіаційно-космічне машинобудування Каліфорнії (США).

Легка промисловість Східного Китаю орієнтується на велику кількість трудових ресурсів – працересурсний.

Металургія Японії має експортний характер, тому для неї важливий транспортний чинник.

Правильна відповідь – 1Г 2Б 3В 4А.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати географічні координати об’єкта.

Географічними координатами є географічні широта і довгота. У цьому випадку потрібно визначити географічну довготу міста Каджаббі.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового меридіана виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіана, тобто від 0°. Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти (в нашому випадку – внизу).

Знаходимо місто Каджаббі і ведемо по лінії вниз. Зупиняємось на позначці 140°, це і буде географічна довгота.

Правильна відповідь – 140.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати географічну широту об’єктів і відстань між ними у градусах.

Щоб визначити відстань в градусах, необхідно знати широту обидвох об’єктів.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах. Широту визначають від екватору за лініями паралелей, що проведені паралельно до екватору від 0° до 90° в обидвох півкулях. Значення широти надписано на вертикальній рамці фрагмента карти ( в нашому випадку – справа).

Знаходимо місто Каджаббі, ведемо вправо по паралелі до краю карти, бачимо, що широта Каджаббі становить 20°. Широта озера Фром – 30°. Шукаємо різницю, тобто відстань від міста Каджаббі до озера Фром: 30° – 20° = 10°

Правильна відповідь – 10.

ТЕМА: Географічний простір України. Україна на карті годинних поясів.

Завдання перевіряє вміння визначати місцевий час об’єкта.

Місцевий час – це час на цьому меридіані і визначається за меридіанами, тобто за географічною довготою.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового меридіана виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіана, тобто від 0°. Значення довготи надписано на нижній горизонтальній лінії.

Знаходимо місто Каджаббі і ведемо по лінії меридіана вниз, зупиняємось на 140°. Місто Уілуна розташоване на меридіані 120°.

Шукаємо спочатку різницю в градусах між містами: 140° – 120° = 20°, а в часі це буде: 20°× 4 хв. = 80 хв. Чому на 4 хвилини перемножуємо? Тому що Земля робить оберт на 1°дуги меридіану за 4 хвилини, а в нас є 20°. Отже, це буде 80 хвилин.

Правильна відповідь – 80.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати відстань між об’єктами в кілометрах за градусною сіткою.

У цьому випадку потрібно визначити широту міста Каджаббі.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах. Широту визначають від екватора за лініями паралелей, що проведені паралельно до екватора від 0° до 90° в обидвох півкулях.

Значення широти надписано на краю карти (справа). Знаходимо місто Каджаббі, ведемо до краю карти по лінії паралелі, зупиняємось на позначці 20°. Отже, Каджаббі від екватора віддалений на 20°. Щоб визначити відстань у кілометрах, потрібно одержане перемножити на значення 1° дуги меридіана. Відомо, що 1°дуги меридіана це 111км. Якщо 20°×111 км, одержимо 2220 км.

Правильна відповідь – 2220.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Масштаб та його види.

Завдання перевіряє вміння визначати відстані за допомогою масштабу.

Відстань між об’єктами зіставлена з лінійним масштабом.

Спочатку визначаємо масштаб карти: в 1 см 250 м. У користуванні лінійним масштабом важливо правильно визначити ціну поділки. Її визначають на рисунку в кружечку: відрізок від 0 до 250 поділений на 5 частин (дві чорні та три світлі).

250:5=50. Отже, ціна поділки 50м.

Тепер визначаємо скільки сантиметрів відкладено вимірювачем вправо – 5см. На місцевості це буде 1250 м (250×5). Залишилось додати маленький відрізок зліва – 3 частинки по 50м (3×50=150м).

Отже, 1250 м+150 м=1400 м

Правильна відповідь – 1400.