ТЕМА: Гідросфера. Рух води в Світовому океані.

Тестове завдання оцінює знання про утворення припливів у Світовому океані.

Відомо, що припливи спричинені силою тяжіння Місяця і меншою мірою Сонця.

Припливна хвиля, на відміну від звичайної, має всепланетний характер дії. Величезний водний простір океану то піднімається, то опускається, ніби дихає. Місяць то відтягує водну оболонку, то відпускає. Так відбувається двічі на добу, ритмічно.

Найбільші припливи спостерігають у вузьких затоках і протоках, гирлах річок, що впадають в море.

На схемі зображення найбільшої висоти припливів буде у варіанті Г, коли Земля, Місяць і Сонце стоять на одній лінії, тобто Місяць і Сонце максимально діють в одному напрямку на Землю.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Атмосфера. Закономірності формування природи материків і океанів. Температура повітря.

Тестове завдання оцінює вміння аналізувати кліматограми і визначати за даними показниками тип клімату.

Якщо точка розташована найближче до Північного полярного кола, то її кліматичні умови будуть холодними і суворими, тобто температури повітря будуть дуже низькими, а опадів випадатиме мало.

Серед наведених кліматограм з низькими (до –35℃) температурами повітря є лише одна – Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Загальна географія. Гідросфера. Світовий океан і його частини. 

Завдання перевіряє уявлення про Світовий океан як єдину, безперервну систему.

Умовно Світовий океан поділено на окремі частини – Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий океани, але між ними немає фізичних кордонів чи розривів. На карті світу видно, що материки й острови не розділяють Океан повністю, тому всі частини Світового океану мають широкі зони з'єднання без природних суходільних бар'єрів. Вода вільно переміщується між частинами океану завдяки океанським течіям й утворює неперервний водний простір.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Загальна географія. Способи зображення Землі. Географічні координати.  

Завдання перевіряє вміння визначати географічні координати певного об’єкта на карті.

Для визначення географічних координат об'єкта на карту наносять градусну сітку (паралелі та меридіани). З лівого і правого країв рамки карти підписано номери паралелей (за ними визначають географічну широту), а вгорі і внизу номери меридіанів (за ними визначають географічну довготу). Спочатку на карті проведімо паралель  47° 50′ пн. ш. і меридіан  35° 08′ сх. д.  Місто, назву якого треба визначити, розташоване в точці перетину цієї паралелі та меридіану. Це – Запоріжжя.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Загальна географія. Способи зображення Землі. Географічна карта.

Завдання перевіряє знання карти й розуміння поняття масштабу.

Треба розпізнати географічні об'єкти на космічних знімках і зіставити їхні відносні й абсолютні площі. Після цього визначити, який півострів має найменшу площу, але зображений у найбільшому масштабі з найвищою деталізацією ландшафту.

На знімках зображено:

А – Скандинавський півострів (Північна Європа)

Б – Кримський півострів (Південь України)

В – Аравійський півострів (Південно-Західна Азія)

Г – півострів Індостан (Південна Азія)

Кримський півострів має площу близько 27 тис. км². Скандинавський – приблизно 800 тис. км², Індостан – приблизно 2 млн км², а Аравійський – понад 3,25 млн км² (найбільший півострів планети).

Отже, Кримський півострів найменший за площею з-поміж наведених і зображений на космічному знімку в найбільшому масштабі, тому має кращу деталізацію ландшафту.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Загальна географія. Атмосфера та клімат. Сезонні й місцеві вітри.

Завдання перевіряє розуміння фізичних процесів в атмосфері, пов’язаних із нерівномірним нагріванням поверхні суші й води.

Вітер, що виникає на узбережжі великих водойм (морів, озер, великих річок) і двічі на добу змінює свій напрямок на протилежний, називають бризом.

Головна причина формування бризу – нерівномірне нагрівання суші й води протягом доби, що спричиняє різницю в атмосферному тиску. Різниця атмосферного тиску спричиняє виникнення вітру – руху повітря з області високого тиску в область низького.

Удень швидше нагрівається суходіл, над ним формується область низького атмосферного тиску, тому повітря рухається з водойми на суходіл. Уночі швидше охолоджується суходіл, над ним формується область високого атмосферного тиску, тому напрямок руху повітря змінюється на протилежний.

Відповідь: В.

ТЕМА: Фізична географія України. Україна на карті світу. Формування території, розміри, кордони, адміністративно-територіальний поділ.

Завдання перевіряє знання географічного положення країн-сусідів України та розуміння того, які з них мають вихід до Чорного моря.

Угорщина й Словаччина взагалі не мають виходу до моря, морського узбережжя і, відповідно, морських кордонів.

Польща й Румунія мають вихід до моря. Однак береги Польщі омиває Балтійське море, тоді як на схемі зображено акваторію Чорного моря.

Отже, з-поміж зазначених країн лише Румунія має таку ж, як зображено на схемі, структуру морських кордонів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Материки. Північна Америка. Особливості розміщення природних зон.

Завдання перевіряє розуміння основних закономірностей широтної  зональності, зокрема вплив рельєфу на розташування природних зон.

Проявом закону широтної зональності є зміна природних зон із півночі на південь паралельно екватору внаслідок зміни кількості сонячної радіації. На півночі Північної Америки зональність збережено (арктичні пустелі, тундра, тайга простягаються широтно).

У центральній і південній частині материка порушується широтне розташування природних зон. Це зумовлено особливостями рельєфу Північної Америки. На заході материка простягнулися високі молоді гори Кордильєри, а на сході – старі Аппалачі.

Кордильєри є перешкодою на шляху вологих повітряних мас із Тихого океану, Аппалачі частково затримують вологу з Атлантики. Це створює умови для меридіонального простягання природних зон у центральній і південній частинах Північної Америки.

Відповідь: В.

ТЕМА: Материки. Північна Америка. Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату.

Завдання перевіряє вміння аналізувати кліматодіаграми й знання про кліматичні особливості природних зон.

Проаналізуймо основні показники кліматодіаграми: річну кількість опадів (число в прямокутнику внизу), режим їх випадання протягом року (стовпчикова діаграма), а також річний хід температури повітря (червона лінія).

Кількість опадів

На діаграмі зазначено дуже велику річну суму опадів – 2400 мм. Така кількість опадів характерна для вузької смуги тихоокеанського узбережжя (західні схили Кордильєр), де західні вітри приносять насичені вологою повітряні маси з Тихого океану.

Режим опадів

Максимум опадів припадає на осінньо-зимовий період (листопад–лютий, коли стовпчики сягають 250–300 мм на місяць), а влітку опадів менше.

Температурний режим

Зима м'яка (температура не опускається нижче ніж 0 °C і становить приблизно +2...+4 °C), а літо прохолодне (приблизно +12...+14 °C). Амплітуда коливань температури невелика.

Усі ці ознаки властиві помірному морському клімату тихоокеанського узбережжя Північної Америки, де формуються унікальні помірні дощові ліси. Цю вузьку смугу зони лісів на західному узбережжі на карті позначено літерою Б.

Інші запропоновані варіанти неправильні.

Зона мохів і лишайників / тундра

Для тундри характерні тривала й дуже сувора морозна зима (середні температури сягають -20...-30 °C) і мала кількість опадів (зазвичай 200–300 мм на рік). Зазначена на діаграмі температура є додатною протягом усього року.

Зона прерій

Прерії розташовані у внутрішніх районах материка з континентальним кліматом. Для них характерні спекотне літо, морозна зима й невелика кількість опадів (300–600 мм на рік) із чітким літнім максимумом.

Зона лісів на сході

На атлантичному сході Північної Америки зима значно холодніша (з мінусовими температурами через вплив континентального повітря й холодної Лабрадорської течії), а загальна кількість опадів становить 800–1200 мм на рік (майже вдвічі менше, ніж зазначено на діаграмі).

Відповідь: Б.