ЗНО онлайн 2017 року в магістратуру – основна сесія (іспит у ВНЗ)

123456789101112131415161718192021222324252627282930
Завдання 1 з 30

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-6
(цифри в дужках позначають номери абзаців).

(1) «Щоб убити поета, достатньо поставити йому пам’ятник ». Цей, може, дещо категоричний афоризм в Україні набув виняткової актуальності. Кількість монументів Батькові нації не піддається точному підрахунку. У кожному разі вона значно перевищує кількість видань «Кобзаря». І йдеться навіть не про те, що будь-якого поета краще читати, ніж на нього дивитися. Питання: на кого дивитися? На похмурого старого (про всяк випадок нагадаю: Тарасові Григоровичу було відпущено 47 років земного життя), заглибленого у свої невеселі думки? Це лише одне ,з можливих облич живого Шевченка, але чи такого його обличчя потребує сучасна Україна?

(2) Сам Тарас Григорович був цілком свідомий своєї місії як взірця новітньої української ідентичності й ставився до цього цілком відповідально, випереджаючи свій час.

(3) 1840 року, коли вийшло перше видання «Кобзаря», його автор був 26-річним красенем, перед яким капітулювали чимало аристократок. Шевченко сформувався на хвилі європейського романтизму, коли літераторів, художників, композиторів визнавали цікавими також як володарів думок, громадських лідерів, законодавців моди. І від того, наскільки їхній образ (або, як тепер сказали б, імідж) був артистично переконливим, залежало й донесення до публіки їхніх ідей.

(4) Шевченко грав у цю гру свідомо й із задоволенням. Під впливом яких саме чинників змінювався зовнішній вигляд поета від талановитого гульвіси, улюбленця столичних салонів і провінційних маєтків до народного мудреця, патріарха, - тема окремого дослідження. Крім обставин долі (хвороба, ув’язнення, заслання, військова служба та ін.), у цій зміні був і окремий творчий елемент. Але жодного дешевого маскараду за зразком Байрона, який полюбляв гуляти Лондоном у турецьких строях.

(б) Гадаю, не було б перебільшенням визначити роль Шевченка в петербурзькому світі як денді - не тієї людини, яка бездоганно дотримується вимог новітньої моди, а навпаки, ексцентрика, якому дозволено моду порушувати й диктувати. Ідеться не про одяг, а передусім про цілісний образ, основою якого є водночас демонстрація національного коріння та волелюбного духу, незалежності від офіціозу.

(6) Що ж до постійної похмурості, то сучасники запам'ятали зовсім іншу людину: веселу й енергійну, привітну й чарівну, із винятковим почуттям гумору, дещо беззахисну в побуті та цілком світську. Цей комплекс якостей найпростіше визначити грецьким словом «харизма». Із такого металу ллють полководців, політиків, проповідників, інакше кажучи, лідерів. Такий Шевченко - живий і сучасний – значно ширший, ніж депресивний дідуган із позеленілих пам’ятників. Річ в акцентах.

(7) Шевченко-cтраждалець є частиною дуже застарілого національного міфу, де українцям відведено роль покірних жертв історії. Таке бачення України не може виховати в сучасниках нічого, крім комплексу жертви. Від страждальця до невдахи - один крок. Людину ж, яка стала «іконою» нації, за всього бажання недоброзичливців, важко назвати лузером. Кожна не просто несприятлива, але направду критична обставина біографії парадоксально дарувала Шевченкові перевагу як особистості та митцеві. Народження в сім’ї кріпака - укоріненість у народну культуру й ментальність, сирітство - незалежний характер, служба в пана - знайомство з Європою, заслання - військова служба на фініші епохи географічних відкриттів. І все це разом - унікальний життєвий досвід.

(8) Плейбой, денді, харизматичний лідер - ця низка іншомовних слів насправді цілком відповідає потребам сучасної доби. Час нагадати, що Шевченко може стати для нас зразком успішності. Як іще назвати людину, яка спромоглася перекодувати свій народ, а пам’ятники якій стоять по всьому світу? Як іще назвати людину, яку сучасні студенти фамільярно називають «Шева» й тексти якої успішно кладуть на акорди важкого року?

(9) Попри все, що ми намагалися з ним зробити, Шева досі живий!

За Юрієм Макаровим.

За автором, виняткова актуальність для України афоризму «Щоб убити поета, достатньо поставити йому пам'ятник» (абзац 1) пояснюється передовсім тим, що

Амонументів поетові значно більше, ніж видань «Кобзаря».
Бу монументах відображено сприйняття Шевченка його сучасниками.
Ву пам’ятників не те з облич живого Шевченка, якого потребує Україна.
Гмонументи Шевченкові - це втілення образу Батька нації.
Дбудь-якого поета краще читати, ніж на нього дивитися.
Позначте відповіді:
АБВГД
Пропустити Відповісти
Наступне Завершити тест
Вид завдання: Завдання з вибором однієї правильної відповіді
Знайшли помилку? Пишіть на
ПРЕМІУМ ДОСТУП