ЗНО онлайн 2019 року в магістратуру – основна сесія

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-6

(цифри в дужках позначають номери абзаців).

Гібридна війна VS гібридна війна

(1) Агресія Росії проти України спричинила руйнівні наслідки для європейської та глобальної безпеки. Саме в контексті цих подій у сучасному дискурсі актуалізувалося поняття гібридної війни, яке виявилося теоретично й практично найбільш придатним для визначення дій РФ.

(2) Дискурс щодо «гібридної війни» має кілька складників. На рівні воєнної теорії можна говорити про особливі гібридні умови й композицію сил на полі бою, які не є абсолютно новими, однак отримали нову якість. На стратегічному рівні гібридна війна, яку веде Росія, є істотно новим поєднанням широкого спектру інструментів (мілітарних, квазімілітарних, дипломатичних, інформаційних, економічних, ядерного шантажу), які використовуються для руйнації відкритих демократичних систем урядування.

(3). Виникає питання щодо унікальності цієї війни. Дослідники гібридної війни визнають, що всі великі війни мають елемент  гібридності. Дійсно, жодна війна не зводилася до дій військових на полі бою, війни завжди мали принаймні політичний та економічний виміри. Форми гібридного поєднання були унікальні. К. фон Клаузевіц порівнював змінність умов ведення війни з водою, яка не має власної форми. Можливо, через цю змінність великі війни мали власні назви, які шифрували унікальні комбінації загалом не унікальних елементів: Пелопоннеські війни, Столітня, Перша й Друга світові війни тощо.

(4) Тож: нинішня гібридна війна - це назва власна чи загальна? На оперативно-тактичному рівні гібридні війни можна розглядати як новий тип війн і розробляти їхню загальну теорію. На стратегічному рівні, можливо, доречно говорити про Гібридну війну, яка має свою унікальну історію.

(5) Якщо прийняти гіпотезу про Гібридну війну, варто почати Її концептуалізацію з порівняння з холодною війною. Одним з її ключових елементів була стратегія стримування, яку США застосовували проти СРСР. Ця стратегія була гібридною за змістом. Формула перемоги, запропонована Дж. Кеннаном та інкорпорована США в стратегію холодної війни, полягала в тому, що, позбавлений можливості військової експансії, обмежений у доступі до світових ринків і сучасних технологій, СРСР знищить себе зсередини через брак демократичних процедур оновлення влади. Одного дня з'явиться нове покоління лідерів, які задля влади змушені будуть зруйнувати стару систему. Стратегія блискуче, хоча й із тривалою затримкою, спрацювала. Кеннан знайшов точку вразливості стратегічного ворога. Військові, політичні та економічні інструменти дали можливість завдати в цю точку руйнівного удару.

(6) Холодна війна була війною антагоністичних систем, для яких було неможливим стале мирне співіснування. Її метою була руйнація організації ворожої системи, бажано без фізичного знищення. На це був розрахований основний метод - стратегія стримування.

(7) Нині Росія у своїх сучасних діях намагається зруйнувати міжнародну систему, яка виникла під західним домінуванням після закінчення холодної війни. Неодноразово РФ заявляла, що сучасна міжнародна система несправедлива й внутрішньо нестабільна, тому має якнайшвидше бути замінена на багатополярну систему із зонами відповідальності головних «центрів сили», включаючи саму РФ. У 2013 р. різке збільшення тиску на Україну, яке зрештою призвело до воєнної розв'язки, було пов'язане з перспективою поширення на Україну дії принципів і норм ЄС у політиці та економіці й виходу країни з російської сфери впливу.

(8) Росія принаймні з 2007 р. розглядає міжнародні відносини як боротьбу антагоністичних систем, аналогічно до років холодної війни. Вона знайшла точки вразливості західної системи, що пов'язані з її відкритістю й внутрішньою конкурентністю, і спрямовано завдає по них удари методами гібридної війни. Агресія проти України, операція в Сирії, утручання в західні інформаційні системи й приховані впливи на політичні процеси вкладаються в схему більш масштабної й тривалої війни, яку іноді вже називають «новою холодною війною». Її можна назвати також гібридною війною. Цілі Росії в цій війні глобальні, вона хоче «переграти» результати холодної війни й повернути світ до потсдамсько-ялтинського устрою. Однак досягнути цих цілей в умовах глобалізації й системної безпекової кризи неможливо.

За Г. Яворською, О. Їжаком

Головним питанням, відповідь на яке намагаються дати автори тексту, є

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-6

(цифри в дужках позначають номери абзаців).

Гібридна війна VS гібридна війна

(1) Агресія Росії проти України спричинила руйнівні наслідки для європейської та глобальної безпеки. Саме в контексті цих подій у сучасному дискурсі актуалізувалося поняття гібридної війни, яке виявилося теоретично й практично найбільш придатним для визначення дій РФ.

(2) Дискурс щодо «гібридної війни» має кілька складників. На рівні воєнної теорії можна говорити про особливі гібридні умови й композицію сил на полі бою, які не є абсолютно новими, однак отримали нову якість. На стратегічному рівні гібридна війна, яку веде Росія, є істотно новим поєднанням широкого спектру інструментів (мілітарних, квазімілітарних, дипломатичних, інформаційних, економічних, ядерного шантажу), які використовуються для руйнації відкритих демократичних систем урядування.

(3). Виникає питання щодо унікальності цієї війни. Дослідники гібридної війни визнають, що всі великі війни мають елемент  гібридності. Дійсно, жодна війна не зводилася до дій військових на полі бою, війни завжди мали принаймні політичний та економічний виміри. Форми гібридного поєднання були унікальні. К. фон Клаузевіц порівнював змінність умов ведення війни з водою, яка не має власної форми. Можливо, через цю змінність великі війни мали власні назви, які шифрували унікальні комбінації загалом не унікальних елементів: Пелопоннеські війни, Столітня, Перша й Друга світові війни тощо.

(4) Тож: нинішня гібридна війна - це назва власна чи загальна? На оперативно-тактичному рівні гібридні війни можна розглядати як новий тип війн і розробляти їхню загальну теорію. На стратегічному рівні, можливо, доречно говорити про Гібридну війну, яка має свою унікальну історію.

(5) Якщо прийняти гіпотезу про Гібридну війну, варто почати Її концептуалізацію з порівняння з холодною війною. Одним з її ключових елементів була стратегія стримування, яку США застосовували проти СРСР. Ця стратегія була гібридною за змістом. Формула перемоги, запропонована Дж. Кеннаном та інкорпорована США в стратегію холодної війни, полягала в тому, що, позбавлений можливості військової експансії, обмежений у доступі до світових ринків і сучасних технологій, СРСР знищить себе зсередини через брак демократичних процедур оновлення влади. Одного дня з'явиться нове покоління лідерів, які задля влади змушені будуть зруйнувати стару систему. Стратегія блискуче, хоча й із тривалою затримкою, спрацювала. Кеннан знайшов точку вразливості стратегічного ворога. Військові, політичні та економічні інструменти дали можливість завдати в цю точку руйнівного удару.

(6) Холодна війна була війною антагоністичних систем, для яких було неможливим стале мирне співіснування. Її метою була руйнація організації ворожої системи, бажано без фізичного знищення. На це був розрахований основний метод - стратегія стримування.

(7) Нині Росія у своїх сучасних діях намагається зруйнувати міжнародну систему, яка виникла під західним домінуванням після закінчення холодної війни. Неодноразово РФ заявляла, що сучасна міжнародна система несправедлива й внутрішньо нестабільна, тому має якнайшвидше бути замінена на багатополярну систему із зонами відповідальності головних «центрів сили», включаючи саму РФ. У 2013 р. різке збільшення тиску на Україну, яке зрештою призвело до воєнної розв'язки, було пов'язане з перспективою поширення на Україну дії принципів і норм ЄС у політиці та економіці й виходу країни з російської сфери впливу.

(8) Росія принаймні з 2007 р. розглядає міжнародні відносини як боротьбу антагоністичних систем, аналогічно до років холодної війни. Вона знайшла точки вразливості західної системи, що пов'язані з її відкритістю й внутрішньою конкурентністю, і спрямовано завдає по них удари методами гібридної війни. Агресія проти України, операція в Сирії, утручання в західні інформаційні системи й приховані впливи на політичні процеси вкладаються в схему більш масштабної й тривалої війни, яку іноді вже називають «новою холодною війною». Її можна назвати також гібридною війною. Цілі Росії в цій війні глобальні, вона хоче «переграти» результати холодної війни й повернути світ до потсдамсько-ялтинського устрою. Однак досягнути цих цілей в умовах глобалізації й системної безпекової кризи неможливо.

За Г. Яворською, О. Їжаком

Відповідно до тексту, ключовими рисами стратегії США в холодній війні були всі, ОКРІМ

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-6

(цифри в дужках позначають номери абзаців).

Гібридна війна VS гібридна війна

(1) Агресія Росії проти України спричинила руйнівні наслідки для європейської та глобальної безпеки. Саме в контексті цих подій у сучасному дискурсі актуалізувалося поняття гібридної війни, яке виявилося теоретично й практично найбільш придатним для визначення дій РФ.

(2) Дискурс щодо «гібридної війни» має кілька складників. На рівні воєнної теорії можна говорити про особливі гібридні умови й композицію сил на полі бою, які не є абсолютно новими, однак отримали нову якість. На стратегічному рівні гібридна війна, яку веде Росія, є істотно новим поєднанням широкого спектру інструментів (мілітарних, квазімілітарних, дипломатичних, інформаційних, економічних, ядерного шантажу), які використовуються для руйнації відкритих демократичних систем урядування.

(3). Виникає питання щодо унікальності цієї війни. Дослідники гібридної війни визнають, що всі великі війни мають елемент  гібридності. Дійсно, жодна війна не зводилася до дій військових на полі бою, війни завжди мали принаймні політичний та економічний виміри. Форми гібридного поєднання були унікальні. К. фон Клаузевіц порівнював змінність умов ведення війни з водою, яка не має власної форми. Можливо, через цю змінність великі війни мали власні назви, які шифрували унікальні комбінації загалом не унікальних елементів: Пелопоннеські війни, Столітня, Перша й Друга світові війни тощо.

(4) Тож: нинішня гібридна війна - це назва власна чи загальна? На оперативно-тактичному рівні гібридні війни можна розглядати як новий тип війн і розробляти їхню загальну теорію. На стратегічному рівні, можливо, доречно говорити про Гібридну війну, яка має свою унікальну історію.

(5) Якщо прийняти гіпотезу про Гібридну війну, варто почати Її концептуалізацію з порівняння з холодною війною. Одним з її ключових елементів була стратегія стримування, яку США застосовували проти СРСР. Ця стратегія була гібридною за змістом. Формула перемоги, запропонована Дж. Кеннаном та інкорпорована США в стратегію холодної війни, полягала в тому, що, позбавлений можливості військової експансії, обмежений у доступі до світових ринків і сучасних технологій, СРСР знищить себе зсередини через брак демократичних процедур оновлення влади. Одного дня з'явиться нове покоління лідерів, які задля влади змушені будуть зруйнувати стару систему. Стратегія блискуче, хоча й із тривалою затримкою, спрацювала. Кеннан знайшов точку вразливості стратегічного ворога. Військові, політичні та економічні інструменти дали можливість завдати в цю точку руйнівного удару.

(6) Холодна війна була війною антагоністичних систем, для яких було неможливим стале мирне співіснування. Її метою була руйнація організації ворожої системи, бажано без фізичного знищення. На це був розрахований основний метод - стратегія стримування.

(7) Нині Росія у своїх сучасних діях намагається зруйнувати міжнародну систему, яка виникла під західним домінуванням після закінчення холодної війни. Неодноразово РФ заявляла, що сучасна міжнародна система несправедлива й внутрішньо нестабільна, тому має якнайшвидше бути замінена на багатополярну систему із зонами відповідальності головних «центрів сили», включаючи саму РФ. У 2013 р. різке збільшення тиску на Україну, яке зрештою призвело до воєнної розв'язки, було пов'язане з перспективою поширення на Україну дії принципів і норм ЄС у політиці та економіці й виходу країни з російської сфери впливу.

(8) Росія принаймні з 2007 р. розглядає міжнародні відносини як боротьбу антагоністичних систем, аналогічно до років холодної війни. Вона знайшла точки вразливості західної системи, що пов'язані з її відкритістю й внутрішньою конкурентністю, і спрямовано завдає по них удари методами гібридної війни. Агресія проти України, операція в Сирії, утручання в західні інформаційні системи й приховані впливи на політичні процеси вкладаються в схему більш масштабної й тривалої війни, яку іноді вже називають «новою холодною війною». Її можна назвати також гібридною війною. Цілі Росії в цій війні глобальні, вона хоче «переграти» результати холодної війни й повернути світ до потсдамсько-ялтинського устрою. Однак досягнути цих цілей в умовах глобалізації й системної безпекової кризи неможливо.

За Г. Яворською, О. Їжаком

Думку авторів про те, що Росії не вдасться «повернути світ до потсдамсько-ялтинського устрою» (абзац 8), по-іншому передано в рядку

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-6

(цифри в дужках позначають номери абзаців).

Гібридна війна VS гібридна війна

(1) Агресія Росії проти України спричинила руйнівні наслідки для європейської та глобальної безпеки. Саме в контексті цих подій у сучасному дискурсі актуалізувалося поняття гібридної війни, яке виявилося теоретично й практично найбільш придатним для визначення дій РФ.

(2) Дискурс щодо «гібридної війни» має кілька складників. На рівні воєнної теорії можна говорити про особливі гібридні умови й композицію сил на полі бою, які не є абсолютно новими, однак отримали нову якість. На стратегічному рівні гібридна війна, яку веде Росія, є істотно новим поєднанням широкого спектру інструментів (мілітарних, квазімілітарних, дипломатичних, інформаційних, економічних, ядерного шантажу), які використовуються для руйнації відкритих демократичних систем урядування.

(3). Виникає питання щодо унікальності цієї війни. Дослідники гібридної війни визнають, що всі великі війни мають елемент  гібридності. Дійсно, жодна війна не зводилася до дій військових на полі бою, війни завжди мали принаймні політичний та економічний виміри. Форми гібридного поєднання були унікальні. К. фон Клаузевіц порівнював змінність умов ведення війни з водою, яка не має власної форми. Можливо, через цю змінність великі війни мали власні назви, які шифрували унікальні комбінації загалом не унікальних елементів: Пелопоннеські війни, Столітня, Перша й Друга світові війни тощо.

(4) Тож: нинішня гібридна війна - це назва власна чи загальна? На оперативно-тактичному рівні гібридні війни можна розглядати як новий тип війн і розробляти їхню загальну теорію. На стратегічному рівні, можливо, доречно говорити про Гібридну війну, яка має свою унікальну історію.

(5) Якщо прийняти гіпотезу про Гібридну війну, варто почати Її концептуалізацію з порівняння з холодною війною. Одним з її ключових елементів була стратегія стримування, яку США застосовували проти СРСР. Ця стратегія була гібридною за змістом. Формула перемоги, запропонована Дж. Кеннаном та інкорпорована США в стратегію холодної війни, полягала в тому, що, позбавлений можливості військової експансії, обмежений у доступі до світових ринків і сучасних технологій, СРСР знищить себе зсередини через брак демократичних процедур оновлення влади. Одного дня з'явиться нове покоління лідерів, які задля влади змушені будуть зруйнувати стару систему. Стратегія блискуче, хоча й із тривалою затримкою, спрацювала. Кеннан знайшов точку вразливості стратегічного ворога. Військові, політичні та економічні інструменти дали можливість завдати в цю точку руйнівного удару.

(6) Холодна війна була війною антагоністичних систем, для яких було неможливим стале мирне співіснування. Її метою була руйнація організації ворожої системи, бажано без фізичного знищення. На це був розрахований основний метод - стратегія стримування.

(7) Нині Росія у своїх сучасних діях намагається зруйнувати міжнародну систему, яка виникла під західним домінуванням після закінчення холодної війни. Неодноразово РФ заявляла, що сучасна міжнародна система несправедлива й внутрішньо нестабільна, тому має якнайшвидше бути замінена на багатополярну систему із зонами відповідальності головних «центрів сили», включаючи саму РФ. У 2013 р. різке збільшення тиску на Україну, яке зрештою призвело до воєнної розв'язки, було пов'язане з перспективою поширення на Україну дії принципів і норм ЄС у політиці та економіці й виходу країни з російської сфери впливу.

(8) Росія принаймні з 2007 р. розглядає міжнародні відносини як боротьбу антагоністичних систем, аналогічно до років холодної війни. Вона знайшла точки вразливості західної системи, що пов'язані з її відкритістю й внутрішньою конкурентністю, і спрямовано завдає по них удари методами гібридної війни. Агресія проти України, операція в Сирії, утручання в західні інформаційні системи й приховані впливи на політичні процеси вкладаються в схему більш масштабної й тривалої війни, яку іноді вже називають «новою холодною війною». Її можна назвати також гібридною війною. Цілі Росії в цій війні глобальні, вона хоче «переграти» результати холодної війни й повернути світ до потсдамсько-ялтинського устрою. Однак досягнути цих цілей в умовах глобалізації й системної безпекової кризи неможливо.

За Г. Яворською, О. Їжаком

Відповідають змісту тексту всі твердження, ОКРІМ

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-6

(цифри в дужках позначають номери абзаців).

Гібридна війна VS гібридна війна

(1) Агресія Росії проти України спричинила руйнівні наслідки для європейської та глобальної безпеки. Саме в контексті цих подій у сучасному дискурсі актуалізувалося поняття гібридної війни, яке виявилося теоретично й практично найбільш придатним для визначення дій РФ.

(2) Дискурс щодо «гібридної війни» має кілька складників. На рівні воєнної теорії можна говорити про особливі гібридні умови й композицію сил на полі бою, які не є абсолютно новими, однак отримали нову якість. На стратегічному рівні гібридна війна, яку веде Росія, є істотно новим поєднанням широкого спектру інструментів (мілітарних, квазімілітарних, дипломатичних, інформаційних, економічних, ядерного шантажу), які використовуються для руйнації відкритих демократичних систем урядування.

(3). Виникає питання щодо унікальності цієї війни. Дослідники гібридної війни визнають, що всі великі війни мають елемент  гібридності. Дійсно, жодна війна не зводилася до дій військових на полі бою, війни завжди мали принаймні політичний та економічний виміри. Форми гібридного поєднання були унікальні. К. фон Клаузевіц порівнював змінність умов ведення війни з водою, яка не має власної форми. Можливо, через цю змінність великі війни мали власні назви, які шифрували унікальні комбінації загалом не унікальних елементів: Пелопоннеські війни, Столітня, Перша й Друга світові війни тощо.

(4) Тож: нинішня гібридна війна - це назва власна чи загальна? На оперативно-тактичному рівні гібридні війни можна розглядати як новий тип війн і розробляти їхню загальну теорію. На стратегічному рівні, можливо, доречно говорити про Гібридну війну, яка має свою унікальну історію.

(5) Якщо прийняти гіпотезу про Гібридну війну, варто почати Її концептуалізацію з порівняння з холодною війною. Одним з її ключових елементів була стратегія стримування, яку США застосовували проти СРСР. Ця стратегія була гібридною за змістом. Формула перемоги, запропонована Дж. Кеннаном та інкорпорована США в стратегію холодної війни, полягала в тому, що, позбавлений можливості військової експансії, обмежений у доступі до світових ринків і сучасних технологій, СРСР знищить себе зсередини через брак демократичних процедур оновлення влади. Одного дня з'явиться нове покоління лідерів, які задля влади змушені будуть зруйнувати стару систему. Стратегія блискуче, хоча й із тривалою затримкою, спрацювала. Кеннан знайшов точку вразливості стратегічного ворога. Військові, політичні та економічні інструменти дали можливість завдати в цю точку руйнівного удару.

(6) Холодна війна була війною антагоністичних систем, для яких було неможливим стале мирне співіснування. Її метою була руйнація організації ворожої системи, бажано без фізичного знищення. На це був розрахований основний метод - стратегія стримування.

(7) Нині Росія у своїх сучасних діях намагається зруйнувати міжнародну систему, яка виникла під західним домінуванням після закінчення холодної війни. Неодноразово РФ заявляла, що сучасна міжнародна система несправедлива й внутрішньо нестабільна, тому має якнайшвидше бути замінена на багатополярну систему із зонами відповідальності головних «центрів сили», включаючи саму РФ. У 2013 р. різке збільшення тиску на Україну, яке зрештою призвело до воєнної розв'язки, було пов'язане з перспективою поширення на Україну дії принципів і норм ЄС у політиці та економіці й виходу країни з російської сфери впливу.

(8) Росія принаймні з 2007 р. розглядає міжнародні відносини як боротьбу антагоністичних систем, аналогічно до років холодної війни. Вона знайшла точки вразливості західної системи, що пов'язані з її відкритістю й внутрішньою конкурентністю, і спрямовано завдає по них удари методами гібридної війни. Агресія проти України, операція в Сирії, утручання в західні інформаційні системи й приховані впливи на політичні процеси вкладаються в схему більш масштабної й тривалої війни, яку іноді вже називають «новою холодною війною». Її можна назвати також гібридною війною. Цілі Росії в цій війні глобальні, вона хоче «переграти» результати холодної війни й повернути світ до потсдамсько-ялтинського устрою. Однак досягнути цих цілей в умовах глобалізації й системної безпекової кризи неможливо.

За Г. Яворською, О. Їжаком

Пресупозиціями для того, щоб простий наказ «Зачиніть вікно» мав сенс, необхідна наявність таких мінімальних умов: 1) існування конкретного вікна, 2) вікно відчинене, 3) є хтось, хто може виконати цей наказ, 4) той, хто наказує, має визнане право наказувати. Виходячи з цього, пресупозиціями для тексту Г. Яворської та О. Їжака можна вважати всі, ОКРІМ

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання 7-12

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, -- невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, - каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. - Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише - «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, - зазначає представник черокі Белт, - ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, - додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. - Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови - це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови - це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, - каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Авторка тексту А могла б дібрати з тексту Б аргументи для всіх позицій, заявлених у її тексті, ОКРІМ

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання 7-12

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, -- невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, - каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. - Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише - «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, - зазначає представник черокі Белт, - ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, - додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. - Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови - це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови - це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, - каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Текст Б, на відміну від тексту А, НЕ порушує проблеми

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання 7-12

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, -- невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, - каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. - Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише - «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, - зазначає представник черокі Белт, - ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, - додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. - Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови - це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови - це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, - каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Причину того, чому англомовній людині важко, як стверджує Ленор Гренобль, зрозуміти особисту трагедію носіїв загрожених мов (абзац 10 тексту Б), допомагає прояснити фрагмент тексту А, наведений у рядку

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання 7-12

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, -- невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, - каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. - Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише - «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, - зазначає представник черокі Белт, - ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, - додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. - Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови - це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови - це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, - каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Автори обох текстів погодилися б з усіма твердженнями, ОКРІМ

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання 7-12

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, -- невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, - каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. - Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише - «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, - зазначає представник черокі Белт, - ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, - додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. - Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови - це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови - це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, - каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Оптимізм автора тексту А з приводу потенціалу розвитку мов завдяки сучасним технологіям (абзац 4) є об'єктивно сумнівним передусім стосовно мов, які в таблиці (текст Б) віднесено до категорії

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання 7-12

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, -- невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, - каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. - Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише - «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, - зазначає представник черокі Белт, - ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, - додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. - Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови - це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови - це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, - каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Найбільш точно окреслює взаємозв'язок тексту А й тексту Б твердження в рядку

СЕКЦІЯ 2

АНАЛІТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання 13-15.

Ситуація № 1

У запливі на 100 м узяли участь 6 плавців E,F,G,R,S,T. Про результати цього запливу відомо таке:

1) Будь-які два плавці не фінішували одночасно.

2) Результати трьох плавців Е, F та G, незалежно від порядку, у якому ці результати подати, не є трьома послідовними результатами запливу.

3) Результати трьох плавців R, S і Т, незалежно від порядку, у якому ці результати подати, не є трьома послідовними результатами запливу.

4). Плавець Е прийшов до фінішу раніше, ніж плавець S.

5) Плавець F не був на фініші ані першим, ані останнім.

6) Плавець Т фінішував ані безпосередньо перед фінішем плавця F, ані відразу після фінішу цього плавця.

Який із наведених нижче варіантів може відображати послідовність, у якій фінішували плавці?

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання 13-15.

Ситуація № 1

У запливі на 100 м узяли участь 6 плавців E,F,G,R,S,T. Про результати цього запливу відомо таке:

1) Будь-які два плавці не фінішували одночасно.

2) Результати трьох плавців Е, F та G, незалежно від порядку, у якому ці результати подати, не є трьома послідовними результатами запливу.

3) Результати трьох плавців R, S і Т, незалежно від порядку, у якому ці результати подати, не є трьома послідовними результатами запливу.

4). Плавець Е прийшов до фінішу раніше, ніж плавець S.

5) Плавець F не був на фініші ані першим, ані останнім.

6) Плавець Т фінішував ані безпосередньо перед фінішем плавця F, ані відразу після фінішу цього плавця.

Якщо третім фінішував плавець Т, то п'ятим - плавець

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання 13-15.

Ситуація № 1

У запливі на 100 м узяли участь 6 плавців E,F,G,R,S,T. Про результати цього запливу відомо таке:

1) Будь-які два плавці не фінішували одночасно.

2) Результати трьох плавців Е, F та G, незалежно від порядку, у якому ці результати подати, не є трьома послідовними результатами запливу.

3) Результати трьох плавців R, S і Т, незалежно від порядку, у якому ці результати подати, не є трьома послідовними результатами запливу.

4). Плавець Е прийшов до фінішу раніше, ніж плавець S.

5) Плавець F не був на фініші ані першим, ані останнім.

6) Плавець Т фінішував ані безпосередньо перед фінішем плавця F, ані відразу після фінішу цього плавця.

Якщо плавець S фінішував третім, а Т - четвертим, то результат плавця G кращий, ніж результат плавця

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання 16-18.

Ситуація № 2

Логістична фірма впродовж двох днів - середи й четверга - повинна доставити замовнику сім контейнерів Р, Q, R, S, T, U, V.

Умовами договору доставки передбачено, що:

1) три або чотири контейнери повинні бути доставлені замовнику в середу, а решта - у четвер;

2) контейнери Р та Т повинні бути доставлені в різні дні;

3) контейнер Q має бути доставлено в четвер.

4) контейнери S та V повинні бути доставлені в один день;

5) якщо контейнер U буде доставлено в середу, то контейнер V має бути доставлений у четвер

Фірма доставила замовнику в середу чотири контейнери. Який із наведених нижче переліків може бути переліком цих контейнерів?

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання 16-18.

Ситуація № 2

Логістична фірма впродовж двох днів - середи й четверга - повинна доставити замовнику сім контейнерів Р, Q, R, S, T, U, V.

Умовами договору доставки передбачено, що:

1) три або чотири контейнери повинні бути доставлені замовнику в середу, а решта - у четвер;

2) контейнери Р та Т повинні бути доставлені в різні дні;

3) контейнер Q має бути доставлено в четвер.

4) контейнери S та V повинні бути доставлені в один день;

5) якщо контейнер U буде доставлено в середу, то контейнер V має бути доставлений у четвер

Якщо контейнери Q та U доставлено замовнику в різні дні, то яке/які з наведених тверджень І-ІІІ істинне/істинні?

І. Контейнер R доставлено в середу.

II. Контейнер V доставлено в середу.

IІ. У четвер доставлено чотири контейнери.

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання 16-18.

Ситуація № 2

Логістична фірма впродовж двох днів - середи й четверга - повинна доставити замовнику сім контейнерів Р, Q, R, S, T, U, V.

Умовами договору доставки передбачено, що:

1) три або чотири контейнери повинні бути доставлені замовнику в середу, а решта - у четвер;

2) контейнери Р та Т повинні бути доставлені в різні дні;

3) контейнер Q має бути доставлено в четвер.

4) контейнери S та V повинні бути доставлені в один день;

5) якщо контейнер U буде доставлено в середу, то контейнер V має бути доставлений у четвер

Будь-яка з наведених нижче пар контейнерів може бути доставлена замовнику в один день, ОКРІМ

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання 19-21.

Ситуація № 3

На виставці квітів нові сорти орхідей призначили оцінювати суддю Квітка, хоча він і спеціалізується на оцінюванні тюльпанів. Оскільки Квітко погано розуміється на орхідеях, то свої оцінки він виставляє, користуючись не «Квітникарським кодексом», а правилами, які сам установив. Шкала оцінок, яку використовує суддя Квітко, п'ятибальна: A, В, С, D, Е, де А - найвища оцінка, а Е - найнижча. Йому потрібно оцінити за цією шкалою п'ять нових сортів орхідей: O1, O2, O3, O4 та O5.

Скількома різними способами суддя Квітко може розставити оцінки так, щоб жодні два сорти орхідей не отримали одну й ту ж оцінку?

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання 19-21.

Ситуація № 3

На виставці квітів нові сорти орхідей призначили оцінювати суддю Квітка, хоча він і спеціалізується на оцінюванні тюльпанів. Оскільки Квітко погано розуміється на орхідеях, то свої оцінки він виставляє, користуючись не «Квітникарським кодексом», а правилами, які сам установив. Шкала оцінок, яку використовує суддя Квітко, п'ятибальна: A, В, С, D, Е, де А - найвища оцінка, а Е - найнижча. Йому потрібно оцінити за цією шкалою п'ять нових сортів орхідей: O1, O2, O3, O4 та O5.

Скількома різними способами суддя Квітко може розставити оцінки так, щоб жодні два сорти орхідей не отримали одну й ту ж оцінку, а крім того, сорт O1 отримав більш високу оцінку, ніж сорт O2?

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання 19-21.

Ситуація № 3

На виставці квітів нові сорти орхідей призначили оцінювати суддю Квітка, хоча він і спеціалізується на оцінюванні тюльпанів. Оскільки Квітко погано розуміється на орхідеях, то свої оцінки він виставляє, користуючись не «Квітникарським кодексом», а правилами, які сам установив. Шкала оцінок, яку використовує суддя Квітко, п'ятибальна: A, В, С, D, Е, де А - найвища оцінка, а Е - найнижча. Йому потрібно оцінити за цією шкалою п'ять нових сортів орхідей: O1, O2, O3, O4 та O5.

Скількома різними способами суддя Квітко може розставити оцінки так, щоб усі п'ять сортів орхідей отримали найвищі оцінки - А та В?

СЕКЦІЯ 3

ЛОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ

Прочитайте мікротексти й виконайте завдання 22-30.

Підприємець: Висновки щодо національних особливостей культури праці в Німеччині й в Україні можна зробити на основі такого факту з мого досвіду.

У 1998 р. мені знадобилося перевезти фурами 700 велосипедів із Німеччини до України. Троє німецьких робітників попросили за їх завантаження 15 євро за годину на кожного. Мені це здалося задорого, але погодився, хоча й припускав, що вони будуть тягнути час, адже оплата погодинна, а отже, чим довше вантажиш - тим більше отримуєш. Проте німці накинулися на велосипеди й уже за 2 год. 45 хв. закінчили роботу.

Приїхала мої фури в Україну. Підрядник, якого я знайшов для розвантаження, сказав, що для роботи йому потрібні вісім робітників. Розвантажували вони велосипеди два дні по вісім годин... Те, що троє завантажили за менше ніж три години!

Таким чином, наша культура праці набагато нижча за німецьку.

Яке з наведених нижче тверджень показує найбільший недолік аргументації підприємця?

Прочитайте мікротексти й виконайте завдання 22-30.

Проректор: Цього року кафедра філософії продемонструвала високий рівень наукової роботи. З цього випливає, що за звітний рік кожен викладач кафедри має високі наукові досягнення.

Форма якого з наведених нижче міркувань найбільше схожа на форму міркувань проректора?

Прочитайте мікротексти й виконайте завдання 22-30.

Психолог: Добре відомо, що гнів часто призводить до тимчасового підвищення кров'яного тиску. Недавні дослідження також показали, що люди, які легко впадають у стан гніву, мають суттєво вищу ймовірність мати постійно високий кров'яний тиск, ніж люди з більш урівноваженим характером. Зіставлення цих даних із даними багаторічних спостережень, які свідчать, що люди з постійним високим тиском крові мають більше шансів мати захворювання серця, дає підстави для висновку, що сердечні захворювання можуть бути наслідком дії психологічних факторів.

Яке з наведених нижче тверджень, якщо воно істинне, може послабити аргументацію психолога?

Прочитайте мікротексти й виконайте завдання 22-30.

Соціальний працівник: Кожен житель району Бобурка має дозвіл відвідувати басейн «Хвиля» в певний час кожного дня, коли басейн працює. Діти у віці до 6 років можуть відвідувати цей басейн тільки з 12:00 до 17:00, а із 17:00 до закриття басейн доступний винятково для дорослих.

Якщо всі наведені вище твердження соціального працівника істинні, то яке з наведених нижче тверджень також істинне?

Прочитайте мікротексти й виконайте завдання 22-30.

Культуролог: Малоймовірно, що хтось буде заперечувати, що абсурдно критикувати когось за критичність. Цілком зрозуміло, що люди мають оцінювати одне одного й що при цьому не всі оцінки будуть позитивними. Разом із тим мудрість полягає в запобіганні засуджувальному мисленню. Засуджувально мислити - значить не просто негативно оцінювати іншого, а робити це ще до того, як було докладено максимальних зусиль для того, щоб його зрозуміти.

Яке з наведених нижче тверджень найбільш точно виражає головну думку культуролога?

Прочитайте мікротексти й виконайте завдання 22-30.

Слідчий: Провадження охоплює чотири події Х, Y, Z, V. Під час слідства було встановлено учасників кожної iз цих подій. У результаті слідчих дій було також установлено, що кожен учасник події Х був учасником принаймні однієї з подій Y, Z, V. Крім того, удалося з'ясувати таке: кожен учасник події Y брав участь у події Х; кожен учасник події Z брав участь у події Х; кожен учасник події V брав участь у події Х.

Істинність якого з наведених нижче тверджень логічно випливає з інформації слідчого?

Прочитайте мікротексти й виконайте завдання 22-30.

Історик: Одним із найбільш корисних суспільних інструментів є гроші, універсальність яких можна порівняти хіба що з мовою. Проте якщо мова своїм виникненням укорінена в природній здатності людини, то гроші є штучним винаходом людей. Тому цілком імовірним є те, що в різних суспільствах гроші виникали незалежно.

Яке з наведених нижче тверджень, якщо воно істинне, є необхідним, щоб висновок історика був логічно обґрунтованим?

Прочитайте мікротексти й виконайте завдання 22-30.

Іван: Художні музеї створюють заради того, щоб зберігати витвори мистецтва й робити їх доступними для громадськості. Тому музеї мають шукати, купувати й експонувати витвори мистецтва кожного мистецького періоду й жанру, навіть якщо ці роботи не визнані експертами за шедеври.

Катерина: Художні музеї мають витрачати свої обмежені кошти на придбання творів лише визнаних майстрів, щоб забезпечити збереження найкращих творів мистецтва.

Яке з наведених нижче тверджень найкраще відображає розбіжність у поглядах Івана й Катерини, висловлених у наведеному вище діалозі?

Прочитайте мікротексти й виконайте завдання 22-30.

На склад завезли 10 ящиків зі цвяхами: 5 ящиків - із великими цвяхами, 3 - із середніми та 2 - із малими. У кожному ящику містяться цвяхи тільки одного розміру. Усі ящики закриті, і невідомо, у якому з них які цвяхи лежать. На ящиках є бирки, де вказано розмір цвяхів. Водночас відомо, що бирки переплутали й що інформація на жодній із них не відповідає дійсності.

Яку мінімальну кількість ящиків необхідно відкрити, щоб установити розмір цвяхів у кожному ящику?