ЗНО онлайн 2020 року в магістратуру – основна сесія
Завдання спрямовано на виявлення здатності тестованих знаходити інформацію в тексті й ідентифікувати ряди однорідної інформації.
Відповідь міститься в абзаці 3, де автор називає види інтертекстуальності:
«алюзія як натяк на текст попередника, ремінісценція, що містить більш поширене пригадування раніше написаного, відверті цитати та й художні містифікації як крайній вияв інтертекстуальності – увесь цей інструментарій інтелектуального письма має на меті якраз упізнавання тих, із ким ведемо літературний діалог».
Те, що плагіат не можна інтерпретувати як вияв інтертекстуальності, пояснено в різних місцях тексту, але найчіткіше заявлено в таких пасажах:
- «Юристи – народ серйозний і добре вміють розрізняти художній твір, що бавиться ремінісценціями, і рукопис, який містить без дозволу закопіпащені сторінки» (абзац 5);
- «Що вже казати про науку й академічну сферу! Тут з усього згаданого вище арсеналу художніх засобів виживає лише суха цитата, яка заявляє про себе лапками, іншим шрифтом і обов’язковим покликанням на джерело» (абзац 6);
- «На відміну від художніх прийомів, описаних вище, це дослівне копіювання чужого тексту з рівночасним усуненням його автора» (абзац 7).
Правильна відповідь: B.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на вимірювання здатності тестованих визначати основні тематичні точки тексту, які розвивають загальну тему. Зазвичай мікротему зреалізовано в тематичних реченнях абзаців.
Мікротему «інтертекстуальність як наскрізна риса постмодерної літератури» чітко зреалізовано в абзаці 3: «Інтертекстуальність, що є наскрізною рисою постмодерної літератури, означає глобальну розмову автора з тими, хто писав до нього. Урешті, цей процес відомий давно – просто нині він стає особливо інтенсивним».
Мікротему «інтертекстуальність як прояв своєрідного нарцисизму» автор розгорнув у другій частині абзацу 3: «[Інтертекстуальність – це] Прекрасний спосіб потішитися власною начитаністю та багатством знань – дрібка нарцисизму і для архітектора тексту, що порозкладав у тексті принадних шоколадних зайчиків, і для читачів, які їх познаходять. Повторю: сенс гри саме в тому, щоб цитати знайти й успішно згамати».
Мікротему «мета використання інтертекстуальності в текстах» автор порушив в абзацах 3 та 4: «Загальна мета інтертекстуальності, тобто вкраплення одних текстів в інші, полягає в актуалізації позиції, сюжетів чи прийомів давніших авторів. А для читача це, знову ж, цікава гра: чи впізнає він приховану цитату? чи проведе паралелі й зрозуміє натяк автора?; У художній літературі, як і в кожному мистецтві, дозволені будь-які експерименти, адже це ігрове й довільне витворення умовної дійсності».
Мікротему «негативні наслідки інтертекстуальності в художньому тексті» не актуалізовано, оскільки автора цікавлять передусім негативні наслідки плагіату в науковому тексті.
Мікротему «різниця між автором, що використовує інтертекстуальність, і плагіатником» розкрито в абзацах 4–7.
Правильна відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання спрямовано на виявлення здатності тестованого знаходити в тексті поняття і зіставляти з ними відповідні їм дефініції.
З-поміж запропонованих у завданні своєрідних авторських визначень і тлумачень із категорією плагіату можна співвіднести лише дефініцію «рукопис, який містить без дозволу закопіпащені сторінки». Це випливає з останнього речення абзацу 5: «Юристи – народ серйозний і добре вміють розрізняти художній твір, що бавиться ремінісценціями, і рукопис, який містить без дозволу закопіпащені сторінки», – де автор чітко протиставляє інтертекстуальність у художньому творі та неінтертекстуальний вияв запозичень у вигляді безпринципного списування в інших типах рукописів.
Решта дефініцій, які запропоновано в завданні, стосуються інтертекстуальності: «натяк на текст попередника» – це алюзія (абзац 3); «поширене пригадування раніше написаного» – це ремінісценція (абзац 3); «спосіб потішитися власною начитаністю та багатством знань» – це про інтертекстуальність загалом (абзац 3); «твір, що бавиться ремінісценціями» – це також про інтертекстуальність (абзац 5).
Правильна відповідь: Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності тестованого робити узагальнювальні висновки про специфіку емоційного аспекту тексту, що виявляється в доборі автором мовних засобів, висловленні певних тверджень тощо.
Зі змісту тексту, передусім зі змісту останніх двох абзаців (7 і 8), чітко можна зрозуміти, що автор украй негативно ставиться до плагіату, порівнюючи його із чумою, епідемією, визнаючи його кодифікованим злочином. Тому є всі підстави кваліфікувати ставлення автора до плагіату як негативне.
Решта варіантів відповіді (упереджене, песимістичне, іронічне, виважене) якщо й показують авторське ставлення, то не щодо плагіату, а відносно інших аспектів, про які йдеться в тексті. Виваженість можна пов’язати зі спробою автора аналітично підійти до розрізнення інтертекстуальності та плагіату (але це ставлення до проблеми, а не до плагіату); іронічність – із сутністю інтертекстуальності як своєрідної інтелектуальної гри; песимістичність – із ситуацією, що склалася в сучасній українській науці й пов’язана з поширенням плагіату; упередженість – з позицією людей, які «намагаються виправдати цілком меркантильні вчинки (плагіат) “віяннями часу”” та “веліннями доби” (постмодернізмом)».
Правильна відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення спроможності тестованого визначати цілепокладання автора, тобто те, заради чого й для якої цільової авдиторії автор вирішив створити текст.
Відповідь, зважаючи на постановку проблеми, міститься в абзаці 1: «Багато хто нині намагається виправдати цілком меркантильні вчинки (плагіат) “віяннями часу» та «веліннями доби» (постмодернізмом). Що ж розберімося із цим”. Цільовою авдиторією тексту є передусім категорія людей, які в якийсь спосіб намагаються виправдати плагіат. Далі, в абзаці 2, автор чітко заявляє, що така позиція цієї категорії людей базується на їхньому «небажанні розрізняти, де можна гратися, а де це порушує правила інших, серйозніших ігор», і стверджує засадничу для подальших своїх міркувань позицію: «У царині письменства щось може пасувати художній літературі, але є неможливим у науці». Власне останнє твердження і дає підстави говорити, що правильною відповіддю є варіант «показати різницю між плагіатом та інтертекстуальністю», адже, як свідчить подальший текст, автор далі послідовно чітко пояснює, що таке інтертекстуальність та які вияви вона має, і потім обґрунтовує, що плагіат – це щось зовсім інше.
Решта варіантів відповіді неправильні. Варіант «довести ігрову природу сучасного художнього мистецтва» – це засновок, а не мета авторських міркувань. Варіант «обґрунтувати плагіат як кодифікований карний злочин» – це сумнівне твердження, оскільки автор не обґрунтовує його, а приймає його як уже доведене, аксіомне. Варіант «схарактеризувати відмінність між художнім і науковим текстом» – не відповідає змісту тексту, бо автор ставить за мету не пояснення різниці у функційних стилях мовлення, а в окресленні того, які засоби можливі в текстах цих стилів. Варіант «заохотити юристів більш активно боротися з плагіатниками» не випливає з тексту, бо, урешті-решт, автор дискутує із самими плагіатниками, а не з юристами про те, що саме останні повинні робити.
Правильна відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання спрямовано на виявлення спроможності тестованого робити висновки про факти, які автор тексту залучає у свій виклад, з огляду на їхню функцію в тексті для донесення авторської ідеї, а не з огляду, наприклад, на те, що читачеві відомо з-поза тексту про відповідні факти.
Варіант відповіді «будь-яка інтертекстуальність тягне за собою настання негативних правових наслідків» є сумнівним передусім з огляду на те, що в ньому постульовано настання завжди негативних наслідків у разі використання інтертекстуальності, хоча це не так, адже сам автор тексту говорить, що «Юристи – народ серйозний і добре вміють розрізняти художній твір, що бавиться ремінісценціями, і рукопис, який містить без дозволу закопіпащені сторінки» (абзац 5), тим самим опосередковано стверджуючи, що настання негативних наслідків можливе лише подеколи.
Варіант відповіді «будь-якій особі ще треба довести своє авторське право на певний інтелектуальний продукт» є сумнівним, оскільки в тексті про цей аспект нічого не говориться.
Варіант відповіді «міжнародні правові норми щодо авторського права превалюють над національними» з погляду юриста може видаватися правильним (щоправда, тут треба зважати, що відповідні міжнародні норми мають бути визнані в установленому порядку Україною), однак у межах тексту це неправильна інтерпретація факту згадки Бернської конвенції.
Варіант відповіді «за кордоном, на відміну від України, уже давно вирішено питання авторського права» також не є прийнятним, оскільки про протиставлення вітчизняного й міжнародного законодавства в тексті не йдеться.
Єдиним варіантом відповіді, який відповідає змісту тексту й пояснює мотив згадки автором у своєму тексті Бернської конвенції, є варіант «для боротьби з проявами плагіату в усіх видах текстів є необхідні правові передумови». Правильність цього припущення випливає з того, що автор у тексті пояснює можливості застосування положень цієї конвенції (абзац 5).
Правильна відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності тестованого, працюючи з текстами спільної тематики, визначати проблематику, яку не розглядають у тому чи тому тексті.
Мікротему «дискусійність історичного українського минулого» зактуалізовано в обох текстах: у тексті А – в абзаці 2, у тексті Б – загалом по тексту й зокрема в абзацах 11 та 12.
Мікротему «історія як інструмент у руках політиків» зактуалізовано в обох текстах: у тексті А – в абзацах 3, 5 та 6, у тексті Б – в абзаці 10.
Мікротему «труднощі в знаходженні компромісів щодо історії» розкривають обидва автори: у тексті А – в абзацах 5 та 6, у тексті Б – в абзацах 10–13.
Мікротему «політичні маніпуляції українською історією» автор тексту А проговорює в абзаці 6, а автор тексту Б – в абзацах 9 та 10.
Мікротему «антиукраїнська сутність російської пропаганди» зактуалізовано лише в тексті А (абзаці 6).
Правильна відповідь: Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності тестованого бачити суперечності в поглядах авторів на певну проблематику.
На підставі аналізу мікротем й основних позицій, висловлених авторами, можна дійти висновку, що автори сходяться в питаннях: суперечливості української історії; необхідності спільних історичних цінностей; ролі освіти в історичному вихованні молоді; історичного минулого як політичного інструменту.
Однак водночас автори висловлюють категорично різне розуміння ролі держави в процесах пошуку компромісів в історичних питаннях. Тобто мають розбіжність у питанні значущості ролі держави в історичній політиці. Автор тексту А вважає, що в нинішніх умовах держава має активно опікуватися політикою історичної пам’яті: «Відтак історична політика, політика пам’яті стали важливою складовою політики багатьох постсоціалістичних держав; «Влада та громадянське суспільство України мають активніше використовувати потенціал історичної політики як основи формування та збереження національної ідентичності, консолідації соціуму, зміцнення держави».
Автор тексту Б стверджує, що держава має бути осторонь: «Ключовий момент для досягнення такого консенсусу – роль держави у формуванні підходів до аналізу історичних подій має бути мінімальною. Надто в Україні, де зміна влади призводить до перегляду всієї державної «політики пам’яті»; «А як представник професійної корпорації істориків я зацікавлений у тому, щоб ані держава, ані будь-хто інший не диктували мені “єдино правильний” підхід до аналізу історичних подій».
Правильна відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на перевірку спроможності учасників тестування виявляти в текстах спільної тематики аргументи, судження, що посилюють або послаблюють певні позиції, висловлені автором / авторами.
Для визначення правильної відповіді треба проаналізувати наведені варіанти й виявити ті, де йдеться про певні конфліктогенні соціальні, політичні, історичні чинники, які в той чи той спосіб могли спричинити виникнення відповідних розбіжностей у поглядах. Такий аналіз покаже, що про подібні чинники йдеться у варіантах відповіді Б (несистемність державної історичної політики), В (відсутність єдності в суспільстві щодо своїх / чужих наративів), Г (застосування маніпулятивних технологій політиками) та Д (суперечливий цивілізаційний розвиток України).
Натомість у варіанті відповіді А йдеться про нейтральний феномен – наукове вивчення історії в різних аспектах – і нічого не говориться про інтерпретування історії, упередженість істориків чи політиків тощо.
Правильна відповідь: A.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на перевірку здатності тестованих визначати спільні точки різних текстів через виявлення понять-домінант – спільних для текстів ключових (опорних, концептуальних) слів і словосполучень.
З-поміж запропонованих у варіантах відповіді понять відразу можна відкинути варіанти А та Г, оскільки в них наведено поняття сепаратизму й пропаганди, які актуальні лише для тексту А.
Варіанти відповіді В та Д хоча й містять важливі для обох текстів поняття, однак наведені в них переліки слів надто загальні, щоб визначити за ними, про що саме йдеться в текстах.
Тож прийнятний та інформативний для обох текстів набір опорних слів містить варіант відповіді Б: Україна, національна історія, дискусія.
Правильна відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на те, щоб виявити в учасників тестування здатність робити висновки з прочитаного й використовувати інформацію для формулювання наступних висновків, про які безпосередньо не йдеться в тексті / текстах.
Для розв’язання цього завдання важливо передусім проаналізувати сутність поняття ліберальної моделі пам’яті. В абзаці 4 зазначено: «У країні немає загальносуспільної згоди щодо “чужого”, антиукраїнського характеру імперської та комуністичної влади, нав’язаної ззовні. Тому відбувалися запеклі політичні дискусії щодо інтерпретації російсько-імперського й тоталітарного радянського минулого між носіями різних конфліктних моделей пам’яті – “радянської”, “національно-патріотичної” та “ліберальної”». На підставі змісту цього абзацу й загального уявлення про зміст соціолого-політологічних категорій радянський, національно-патріотичний і ліберальний можна зрозуміти, що під поняттям ліберальної моделі пам’яті автор тексту А має на увазі такий підхід до історії, за якого ані не відкидають радянське бачення історії як усуціль негативне, ані не приймають національно-патріотичне бачення як усуціль позитивне, а шукають компроміс, консенсус. Саме категорія компромісу-консенсусу має стати чільною під час визначення тих тез із-поміж запропонованих у завданні, які свідчать про лібералізм автора тексту Б в питаннях історії.
Цьому критерію відповідають варіанти відповіді А, Б, Г, Д, у яких ідея компромісності, консенсусності, необхідності пошуку спільного знаменника є виразно помітною як авторська позиція (у наступних фразах це показано грубим шрифтом):
А …мусить бути певний перелік історичних постатей і подій, яким держава надає статусу національних символів, але це стосується лише тих осіб і подій, щодо оцінки яких існує широкий консенсус у суспільстві.
Б …як представник професійної корпорації істориків я зацікавлений у тому, щоб ані держава, ані будь-хто інший не диктували мені «єдино правильний» підхід до аналізу історичних подій.
Г …тільки результатом такого відкритого громадського обговорення може бути якийсь національний консенсус стосовно національної історії.
Д Згоди досягти можна. … Основна засада – це відкрите громадське обговорення, без спроб замовчування, без спроб нав’язати якусь офіційну чи іншу точку зору.
Водночас у варіанті відповіді В (…влада через освітню систему чи медіа, накидає суспільству прийнятну для неї самої концепцію національної історії, певну національну історичну міфологію) окреслено тезу, яка є радше відповідною авторитарним моделям історії, а не ліберальним.
Правильна відповідь: B.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності тестованих знаходити в текстах докази, які можуть бути використані для спростування позицій тих чи тих комунікантів.
Для виконання цього завдання треба знайти у варіантах відповіді ті твердження, які вказують на певні факти та чинники, що свідчать про недієвість «відкритого громадського обговорення» історії, тобто на проблемність пошуку компромісів, згоди, консолідованої позиції в питаннях історії. Такі твердження запропоновано у варіантах А, Б, В та Г.
Так, у варіанті А чітко зазначено, що історикам не вдалося дійти спільної позиції; у варіанті Б – що в суспільстві немає згоди; у варіанті В – що в Україні немає загальноукраїнської системи цінностей; у варіанті Г – що історія веде не до порозуміння, а до воєн. І лише у варіанті відповіді Д запропоновано тезу, яку не можна використати для спростування позиції автора тексту Б.
Правильна відповідь: Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
Для виконання завдання доречно візуалізувати дані умов у вигляді таблиці, позначивши відоме. Ця інформація спростить опрацювання варіантів відповіді в завданні.
Інвестор | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
---|---|---|---|---|---|
І | або, якщо М1 | або, якщо М2 | |||
Л раніше, ніж Х | якщо І3 | ||||
М | або | або | |||
П | |||||
Х пізніше, ніж Л | або, якщо Л2 | або, якщо Л3 |
Варіант В морський, літературний, історичний, художній, природничий відповідає умовам 1–5.
Варіант А морський, історичний, літературний, художній, природничий суперечить умові 4, відповідно до якої між відвідуваннями морського та історичного музеїв Максим міг відвідати лише один музей.
Варіанти Б та Г суперечать умові 2, відповідно до якої літературний музей Максим має відвідати раніше, ніж художній.
Варіант Д природничий, літературний, морський, художній, історичний суперечить умові 3, відповідно до якої морський музей Максим відвідає першим або другим.
Правильна відповідь: B.
Знайшли помилку? Пишіть на
Варіант В Максим відвідає художній музей другим правильний. Дійсно, Максим може відвідати музеї в такій послідовності: природничий, морський, літературний, історичний, художній.
Варіанти А та Д суперечать умові 2, відповідно до якої літературний музей Максим має відвідати раніше, ніж художній.
Варіант Б неправильний. Якщо Максим відвідає художній музей другим, то, за умовою 2, літературний музей він відвідає першим. Тож морський музей він не відвідає ні першим, ні другим, що суперечить умові 3.
Варіант Г також неправильний. Якщо Максим відвідає літературний музей четвертим, то, за умовами 3 та 4, морський музей він відвідає першим, а історичний – третім. Це суперечить умові 5, відповідно до якої якщо Максим відвідає історичний музей третім, то літературний відвідає раніше, ніж історичний.
Правильна відповідь: B.
Знайшли помилку? Пишіть на
Якщо природничий музей Максим відвідає четвертим, то, за умовами 3 та 4, морський музей він відвідає першим, а історичний – третім. З умови 5 (якщо історичний музей Максим відвідає третім, то літературний відвідає раніше, ніж історичний) випливає, що літературний музей Максим відвідає другим. Тоді художній музей він відвідає п’ятим.
Отже, твердження І, ІІ та ІІІ істинні.
Правильна відповідь: Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
Для спрощення роботи із завданням доцільно скористатися скороченими до першої букви формами імен, які наведено в стимулі завдання.
Відповідно до заданих умов склад пар можна визначити на підставі логічних кроків, які зазначено в дужках у відповідних клітинках таблиці.
Пара 1 | Пара 2 | Пара 3 | Пара 4 | Пара 5 |
---|---|---|---|---|
К(1) Т(5) |
Л(1) С(2) |
М(1) Р(6) |
Н(1) У(4) |
О(1) П(3) |
Крок 1: Костянтин працює в парі 1, Лариса – у парі 2, Мирон – у парі 3, Надія – у парі 4, Орест – у парі 5 (умова 4 стимулу).
Крок 2: Лариса працює зі Святославом (умова 1 стимулу).
Крок 3: Орест працює з Петром (пара 5, умова завдання).
Крок 4: Надія працює з Устимом (пара 4) (умова 3 стимулу).
Крок 5: Тамара працює з Костянтином (умови 1 і 2 стимулу).
Крок 6: Раїса працює з Мироном (це єдина можливість для Раїси).
Правильна відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Для спрощення роботи із завданням доцільно скористатися скороченими до першої букви формами імен, які наведено в стимулі завдання.
Відповідно до заданих умов склад пар можна визначити на підставі логічних кроків, які зазначено в дужках у відповідних клітинках таблиці.
Пара 1 | Пара 2 | Пара 3 | Пара 4 | Пара 5 |
---|---|---|---|---|
К(1) Т(5) |
Л(1) С(2) |
М(1) Р(6) |
Н(1) У(4) |
О(1) П(3) |
Крок 1: Костянтин працює в парі 1, Лариса – у парі 2, Мирон – у парі 3, Надія – у парі 4, Орест – у парі 5 (умова 4 стимулу).
Крок 2: Лариса працює зі Святославом (умова 1 стимулу).
Крок 3: Устим працює з Орестом (пара 5, умова завдання).
Крок 4: Надія працює з Петром (умова 3 стимулу).
Крок 5: Тамара працює з Костянтином (умова 2 стимулу).
Крок 6: Раїса працює з Мироном (це єдина можливість для Раїси).
Правильна відповідь: A.
Знайшли помилку? Пишіть на
Для спрощення роботи із завданням доцільно скористатися скороченими до першої букви формами імен, які наведено в стимулі завдання.
За заданих умов склад пар визначають на підставі логічних кроків, які зазначено в дужках у відповідних клітинках таблиць, які відповідають двом варіантам партнерів Надії (у кожного із цих двох варіантів також є два варіанти вибору для Костянтина та Мирона, які зазначено в цих таблицях).
У парі з Надією Петро
Пара 1 | Пара 2 | Пара 3 | Пара 4 | Пара 5 |
---|---|---|---|---|
К(1) Р(5) (варіант 1) У(5) (варіант 2) |
Л(1) С(2) |
М(1) У(5)(варіант 1) Р(5) (варіант 2) |
Н(1) П(4) |
О(1) Т(3) |
У парі з Надією Устим
Пара 1 | Пара 2 | Пара 3 | Пара 4 | Пара 5 |
---|---|---|---|---|
К(1) Р(5) (варіант 3) П(5) (варіант 4) |
Л(1) С(2) |
М(1) П(5)(варіант 3) Р(5) (варіант 4) |
Н(1) У(4) |
О(1) Т(3) |
Крок 1: Костянтин працює в парі 1, Лариса – у парі 2, Мирон – у парі 3, Надія – у парі 4, Орест – у парі 5 (умова 4 стимулу).
Крок 2: Лариса працює зі Святославом (умова 1 стимулу).
Крок 3: Тамара працює з Орестом (пара 5, умова завдання).
Крок 4: Надія працює з Петром або з Устимом (умова 3 стимулу).
Крок 5: Раїса працює з Костянтином або Мироном (залежно від кроку 4).
Перевірмо твердження І–ІІІ із завдання.
Твердження І істинне. Дійсно, можливий такий склад груп: група 1 – Костянтин, Раїса; група 2 – Лариса, Святослав; група 3 – Мирон, Петро; група 4 – Надія, Устим; група 5 – Орест, Тамара (варіант 1).
Твердження ІІ істинне. Дійсно, можливий такий склад груп: група 1 – Костянтин, Устим; група 2 – Лариса, Святослав; група 3 – Мирон, Раїса; група 4 – Надія, Петро; група 5 – Орест, Тамара (варіант 2).
Твердження ІІІ суперечить умові 3 стимулу.
Правильна відповідь: B.
Знайшли помилку? Пишіть на
Правенко може скористатися добіркою з п’ятьох анекдотів – \(X, Y, Z, P, Q.\) Кожного парного року він може розповідати анекдоти \(X, Y, Z,\) а непарного – \(X, P, Q.\)
Чотирьох анекдотів замало, щоб задовольнити умову задачі. Дійсно, за два роки поспіль треба розповісти шість анекдотів, а отже, якщо добірка складається із чотирьох анекдотів, то два з них неминуче повторяться.
Правильна відповідь: A.
Знайшли помилку? Пишіть на
Правенко може скористатися добіркою з п’ятьох анекдотів – \(X, Y, Z, P, Q.\) Щоразу парного року він може розповідати анекдоти \(X, Y, Z,\) а непарного – \(X, P, Q.\)
П’яти анекдотів замало, щоб задовольнити умову задачі. Дійсно, за два роки поспіль треба розповісти шість анекдотів, а отже, якщо добірка складається з п’ятьох анекдотів, то один із них неминуче повториться.
Правильна відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Правенко може скористатися добіркою з \(18\) анекдотів. Дійсно, він може розповісти в перші два роки ту саму трійку анекдотів, наступні два роки – іншу трійку анекдотів тощо. Отже, буде використано \(18\) анекдотів: $$ (12 : 2)\cdot 3=18. $$
Оскільки кожен з анекдотів із підготовленої добірки має повторитися впродовж \(12\) років рівно двічі, то скористатися добіркою з меншою кількістю анекдотів неможливо.
Правильна відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Варіант відповіді Г Свобода мистецтва породжує міфи, які не пов'язані з реальністю правильний.
Сутність розбіжності в поглядах читача й літературного критика полягає в тому, що перший уважає, що мистецтво може бути не пов’язаним із реальністю: «Свобода мистецтва творить неймовірні речі, приписуючи реальності фантастичні властивості, які потім закріплюються в культурі у формі усталених міфів, що не мають стосунку до дійсності».
Натомість другий уважає, що творчість завжди має своїм підґрунтям життя: «Сила митця полягає у прискіпливому вивченні життя й здатності акцентувати його характерні особливості в такий спосіб, щоб вони були сприйняті як природні». Цю розбіжність у поглядах читача й літературного критика найкраще відбиває варіант відповіді Г.
Варіанти відповіді А, Б, В, Д неправильні, оскільки в наведеному діалозі читача й літературного критика з приводу тверджень, що запропоновані в цих варіантах відповіді, або один із учасників діалогу, або обидва вони не висловлюють своїх позицій.
Отже, відповідні твердження не можуть відбивати сутність розбіжностей у поглядах співрозмовників.
Правильна відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Варіант відповіді А Добре поставлена задача – наполовину розв'язана задача правильний. Науковець уважає, що успішність розв’язання проблеми визначено «сутнісним усвідомленням проблеми», тобто усвідомленням суті проблеми, того, у чому вона полягає.
Альберт Айнштайн говорить про те саме, але іншими словами: він стверджує, що треба якомога більше уваги приділити формулюванню ключового питання проблеми (іншими словами сутності проблеми), що й забезпечить швидке розв’язання відповідної проблеми. На цій спільності в поглядах науковця й Айнштайна зосереджено увагу в твердженні варіанта А.
Варіант відповіді Б неправильний: у ньому йдеться про те, що якщо особистість стикнеться з проблемою, то вона вже здатна її розв’язати, а це не відповідає ані поглядам науковця, ані поглядам Альберта Айнштайна. Адже вони говорять про те, що для успішного розв’язання проблеми важливо не тільки стикнутися з нею, а й усвідомити її, ба більше – усвідомити її сутність, тобто її ключове питання.
Варіант відповіді В неправильний. Хоч і науковець, й Альберт Айнштайн передбачають необхідність наполегливого міркування над проблемою для успішного розв’язання її, але вони передбачають більше – спрямованість цих міркувань на визначення сутності проблеми (або ключового питання проблеми). Тому варіант відповіді А точніше, ніж варіант відповіді В відбиває спільність поглядів науковця й Альберта Айнштайна.
Варіант відповіді Г неправильний на тих самих підставах, що й варіант відповіді В. Варіант відповіді А точніше, ніж варіант відповіді Г відбиває спільність поглядів науковця й Альберта Айнштайна.
Варіант відповіді Д неправильний. Про успішність стимулювання для навчання розв’язування задач не йдеться в наведених словах науковця, а тому це твердження не відбиває спільних поглядів науковця й Альберта Айнштайна.
Правильна відповідь: A.
Знайшли помилку? Пишіть на
Варіант відповіді В У Грузії батьки учнів у середньому знають на ім'я в чотири рази більшу кількість однокласників своїх дітей, ніж батьки учнів у Гонконзі правильний. Якщо середня кількість однокласників дітей, яких батьки знають на ім’я, у Грузії дорівнює 8, а в Гонконзі – 2, то із цього логічно випливає, що «У Грузії батьки учнів у середньому знають на ім’я в чотири рази більшу кількість однокласників своїх дітей, ніж батьки учнів у Гонконзі».
Варіант відповіді А неправильний. Наявність кореляційного зв’язку між двома величинами не є свідченням наявності причиново-наслідкового зв’язку. Тому зі слів освітнього аналітика про те, що «дослідження показало, що в більшості країн батьки, чиї діти навчаються в соціально благополучних школах, знають більше друзів своїх дітей, ніж батьки, чиї діти навчаються в неблагополучних школах», логічно не випливає, що «якщо в деякій школі познайомити батьків з усіма однокласниками їхніх дітей і батьками цих однокласників, то така школа перетвориться на соціально найблагополучнішу школу країни» (варіант відповіді А).
Варіант відповіді Б неправильний. Наявність кореляційного зв’язку між двома величинами не є свідченням наявності причиново-наслідкового зв’язку. Тому зі слів освітнього аналітика про те, що «дослідження показало, що в більшості країн батьки, чиї діти навчаються в соціально благополучних школах, знають більше друзів своїх дітей, ніж батьки, чиї діти навчаються в неблагополучних школах», логічно не випливає, що «у соціально благополучних школах освітня політика сприяє тому, що батьки знайомляться з однокласниками своїх дітей і батьками цих однокласників» (варіант відповіді Б).
Варіант відповіді Г неправильний. Оскільки в рамках проєкту PISA за показник залученості батьків у справи школи взято середню кількість однокласників, яких батьки знають на ім’я, то для обґрунтування неправильності відповіді Г можна скористатися обґрунтуванням неправильності відповіді Б.
Варіант відповіді Д неправильний, оскільки в словах освітнього аналітика немає ніякої інформації про випадковість розподілення дітей по школах.
Правильна відповідь: B.
Знайшли помилку? Пишіть на
Варіант відповіді А Жоден зі студентів не вивчає одночасно всі чотири іноземні мови правильний. Оскільки жоден зі студентів не вивчає одночасно німецьку та японську мови, то максимально можлива кількість мов, які вивчає студент, є англійська, китайська й одна з таких, як-от німецька або японська, тобто не більш як три мови.
Варіанти відповіді Б, В, Г неправильні. Контрприкладом до них може бути ситуація, відображена на діаграмі (рис. 1), що відповідає всім умовам, окресленим деканом і водночас суперечить твердженням Б, В, Г.

Рис. 1. Контрприклад до варіантів відповіді Б, В, Г
Варіант відповіді Д неправильний. Контрприкладом до нього може бути ситуація, відображена на діаграмі (рис. 2), що відповідає всім умовам, окресленим деканом.

Рис. 2. Контрприклад до варіанта відповіді Д
Правильна відповідь: А.
Знайшли помилку? Пишіть на
(ЗАВДАННЯ ДИСКВАЛІФІКОВАНО)
Варіант відповіді В правильний. Аналітик робить логічний висновок про те, що багато економістів переоцінюють вплив фінансової вигоди на мотивацію людей під час вибору роботи порівняно з впливом будь-яких інших чинників на основі того, що багато досліджень показують, що більшість опитаних не зазначає розмір заробітної плати як найпривабливішу характеристику роботи. Однак аналітик нехтує тим, що окрім заробітної платні роботодавці надають працівникам різні фінансові бонуси, які можуть суттєво впливати на фінансову вигоду. Саме про це йдеться у варіанті відповіді В.
Варіант відповіді А неправильний, оскільки твердження, наведене в цій відповіді, не стосується чинників впливу на вибір роботи.
Варіант відповіді Б неправильний. Оскільки поняття аналогічних робіт охоплює сукупність робіт, у яких інші чинники, окрім заробітної плати, є приблизно однаковими, то за таких умов вибір роботи з вищою заробітною платою не може свідчити ні за, ні проти того, що саме заробітна плата є найвпливовішим чинником у виборі роботи.
Варіант відповіді Д неправильний, оскільки міркування аналітика не стосуються питання усвідомлення людьми того, що робота з вищою заробітною платою зазвичай залишає дуже мало часу для відпочинку.
Правильна відповідь: В.
Знайшли помилку? Пишіть на
Варіант відповіді В Пухка квасоля підвищує якість страви правильний. Щоб міркування кухаря були логічно обґрунтованими, для його висновку про те, що квасолю не варто попередньо замочувати, якщо якість страви з квасолі важливіша, ніж її швидке приготування, бракує інформації про те, що пухкість квасолі підвищує якість страви, і саме цю інформацію запропоновано у варіанті відповіді В.
Варіант відповіді А неправильний, оскільки в міркуваннях кухаря немає обговорення зовнішнього вигляду страв і їхніх смакових якостей.
Варіант відповіді Б неправильний, оскільки в загальному твердженні Б не йдеться про інші аспекти впливу попереднього замочування квасолі, окрім скорочення часу готування, зокрема це не виключає погіршення якості страви. Водночас відсутність підвищення якості страви не означає її зниження внаслідок швидкого приготування.
Варіант відповіді Г неправильний, бо в ньому взагалі не обговорюють питання впливу на якість страви попереднього замочування інших складників квасолевої страви.
Варіант відповіді Д неправильний, оскільки в міркуваннях кухаря питання зовнішнього вигляду пухкої квасолі не обговорюються.
Правильна відповідь: B.
Знайшли помилку? Пишіть на
Варіант відповіді Д Жоден із кандидатів не працює в корпорації «Реlican» на момент конкурсу, причому Жовтобрюх має найвищий рейтинг правильний. За умовою Д, жоден із кандидатів не працює на момент конкурсу в корпорації «Pelican», причому в Жовтобрюха найвищий рейтинг, тому, за правилом корпорації «Pelican», на посаду має бути зараховано кандидата Жовтобрюха, а кандидата Чорнобрюха, відповідно, ні.
Варіант відповіді А неправильний, оскільки в цій умові нічого не сказано про співвідношення рейтингів як Чорнобрюха й Жовтобрюха, так й інших кандидатів.
Варіант відповіді Б неправильний. Оскільки умова Б не суперечить тому, що кандидат Чорнобрюх працює на момент конкурсу в корпорації «Pelican» й успішно пройшов конкурс, то на посаду мали б зарахувати саме Чорнобрюха, а Жовтобрюха – ні.
Варіант відповіді В неправильний. Оскільки з умови В невідомо, чи пройшов успішно конкурс кандидат Чорнобрюх, то на посаду мали б призначити саме Чорнобрюха, а Жовтобрюха – ні.
Варіант відповіді Г неправильний. Оскільки з умови Г невідомо, чи пройшов успішно конкурс будь-який кандидат, що на момент конкурсу працював у корпорації «Pelican», то на посаду мали б зарахувати саме його, а не Чорнобрюха чи Жовтобрюха.
Правильна відповідь: Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
Варіант відповіді А Дружба інколи не корисна правильний. Відповідно до висловлювання Публія Сира, за будь-яких обставин дружба є корисною, тому його запереченням є наявність такої ситуації, коли дружба не є корисною, що еквівалентно твердженню про те, що існують ситуації, коли дружба не є корисною або що дружба інколи не корисна.
Варіанти відповіді Б, В, Д неправильні. Оскільки співвідношення понять дружби та ворожнечі є складним питанням радше психології, ніж логіки, то варіанти тверджень Б, В, Д не можна вважати запереченнями твердження Публія Сира.
Варіант відповіді Г неправильний, оскільки його твердження є загальнозаперечувальним висловлюванням стосовно підпорядкованості властивостей дружби й корисності. Такі висловлювання не можуть бути водночас істинними, але можуть бути одночасно хибними, а тому Г не є запереченням твердження Публія Сира.
Правильна відповідь: А.
Знайшли помилку? Пишіть на
Варіант відповіді А У родині Олега й Оленки 5 дітей правильний. З другої умови «в моєї сестри Оленки братів стільки ж, скільки й сестер» випливає, що в родині сестер на 1 більше, ніж братів, оскільки, говорячи про кількість сестер Оленки, саму Оленку не враховано. З іншого боку, Олег, говорячи про кількість своїх братів, не враховує себе. Саме унаслідок цього співвідношення кількості братів і сестер у родині так і різняться. Залишається перевірити пари послідовних натуральних чисел (<1, 2>, <2, 3>, <4, 5>, … ) на задоволення першій умові, яку висловив Олег: «У мене сестер утричі більше, ніж братів». Пара <2, 3> задовольняє умову.
Варіанти відповідей Б, В, Г, Д неправильні, у чому можна переконатися шляхом безпосередньої перевірки. Варіанти відповідей Б і Д не дають змоги задовольнити другу вимогу, оскільки згідно з нею кількість дітей у родині є непарним числом (сума парного й непарного числа є парним числом).
Для варіанта відповіді В кількість хлопчиків у родині має бути 3, а дівчаток – 4, тоді кількість сестер в Олега буде вдвічі більшою за кількість братів, а це суперечить першій умові – їх має бути втричі більше.
Правильна відповідь: A.
Зауваження: Задача можна легко розв’язати через систему лінійних рівнянь (\(x\) – кількість хлопчиків у родині, \(y\) – кількість дівчаток): $$ \left\{\begin{array}{l} y=3(x-1);\\ x=y-1. \end{array}\right. $$
Підставляючи значення \(x\) із другого в перше рівняння, маємо: \begin{gather*} y=3((y-1)-1);\\[7pt] y=3(y-2);\\[7pt] 2y=6;\\[7pt] y=3,\ \ x=2. \end{gather*}
Отже, у родині п’ятеро дітей.
Знайшли помилку? Пишіть на