ЗНО онлайн 2022 року ТЗНК в магістратуру – демоваріант
Тестові завдання демоваріанту тесту 2022 року ЄВІ ТЗНК
Для виконання цього завдання, зважаючи на стовпці діаграми, де позначено учасників, які вибороли бронзові медалі, обчислімо кількість бронзових призерів: $$ 14+22+50+38+13+3+8=148\ \text{(учасників).} $$
Отже, частка бронзових призерів така: $$ \frac{148}{401}=0\mathord{,}369\text{...}\approx 37\ \text{%}. $$
Виконуючи це завдання, важливо не сплутати загальний показник учасників з показником нагороджених учасників.
Правильна відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання передбачає виявлення здатності тестованих добирати лексику, яка відповідає контексту з огляду на загальний зміст висловлення.
Заповнюючи перший пропуск, треба взяти до уваги, що у висловлюванні йдеться про гуманізм Василя Стуса (принагідно буде корисним пригадати хоча б у загальних рисах життєпис митця), а отже, дібрати серед варіантів відповіді ту характеристику його гуманізму, яка відповідатиме уточненням «звісно, у хорошому сенсі» й «настільки відчайдушно щире і невикорінно глибоке у зв’язку з його особистістю вміння … до інших».
Проаналізувавши варіанти відповіді, з’ясуємо таке:
- варіант відповіді А дегенерації співвідносний із поняттями руйнування, виродження;
- варіант відповіді Б патологічності відсилає до значення відхилення від норми, тобто акцентує на певній надмірності ознаки.
- варіант відповіді В ретроградства вказує на ворожість до прогресу, до всього передового, реакційність;
- варіант відповіді Г депресивності вказує на пригніченість, спустошеність.
Зрозуміло, що серед усіх варіантів прийнятним для заповнення пропуску буде варіант відповіді Б патологічності. Перевірмо: По суті, Стусів гуманізм можна позначити поняттям патологічності, звісно, в хорошому сенсі, ‒ настільки відчайдушно щире і невикорінно глибоке у зв’язку з його особистістю вміння (3)__________________ до інших.
Щоб переконатися в прийнятності такого вибору, важливо також зробити перевірку після заповнення пропуску 3.
Правильна відповідь: A.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності тестованих редагувати тексти, добираючи лексично правильні одиниці серед можливих варіантів.
Слово відноситися (варіант відповіді А) неприйнятне в цьому контексті, бо виникне калька-росіянізм. Хоча словники радянського періоду й фіксують можливість такого слововжитку, однак сучасні культуромовні прескрипції повністю заперечують (див. QR-код) виправданість такого слововжитку.
Варіант відповіді Б є правильним. Дійсно, у цьому контексті єдино правильним є слово ставитися, адже його перше й основне словникове значення – виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь.
Варіант відповіді В треба відкинути, оскільки він передусім граматично є неприйнятним. Дієслово стосуватися не потребує після себе прийменника до.
У варіанті відповіді Г, як і в А, запропоновано кальку з російської мови, тому цей варіант не є прийнятним.
Варто зауважити, що, заповнивши цей пропуск, треба переконатися, що обидва варіанти заповнення пропусків, які є в цьому висловлюванні, дають цілісне й змістовне висловлювання.
Правильна відповідь: A.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання дає змогу оцінити здатність тестованих розрізняти частково синонімічні поняття, добираючи для контексту те, яке йому відповідає.
Працюючи із цим завданням, передусім треба відсікти варіант відповіді Г, оскільки лексема всенародний не стосується глобального рівня, рівня міжнародних соціально-політичних змін, про які йдеться у висловлюванні.
Після цього треба відзначити, що лексеми міжнародний та інтернаціональний (варіанти відповіді А та Б) є синонімами в одному зі значень. Обидві лексеми означають таке: стосується відносин між народами й країнами. Це спостереження допоможе зрозуміти, що в контексті таке значення неможливе, адже тут ідеться про явища суспільно-політичного життя, що характерні для різних країн.
Отже, залишається єдиний правильний варіант відповіді В світовий. Дійсно, лексема світовий має такі значення: стос. до світу; який стосується земної кулі; який охоплює всю земну кулю, усе людство; всесвітній. І саме це значення найкраще пасує контексту, де йдеться про те, що децентралізація є характерною для різних країн світу – і Сходу, і Заходу, тобто її можна назвати світовим трендом.
Правильна відповідь: B.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності розрізняти паронімічні поняття й добирати для певного контексту відповідну за змістом лексичну одиницю.
Оскільки в цьому завданні запропоновано для аналізу пароніми, то передусім варто звертати увагу на їхню морфемну структуру, тобто з’ясувати, від якого слова утворилося похідне й за допомогою якого словотвірного засобу (у цьому разі – якого саме суфікса). Цей аналіз відразу допоможе відкинути лексему центристський (варіант відповіді Г) як прикметникове утворення від іменника центрист (прихильник центризму, тобто хто не підтримує ні правих, ні лівих, стоїть на принципах демократії).
Треба взяти до уваги, що шуканий правильний варіант має узгоджуватися з подальшим іменником управління. Перевірмо прийнятність кожного словосполучення із цим іменником і прикметниками з варіантів відповіді: центральне управління, централізоване управління, центроване управління.
Серед цих словосполучень відповідним контексту, де йдеться про епоху постоталітаризму у світі, є лише централізоване управління, адже саме лексема централізований (варіант відповіді Б) фіксує потрібний для контексту сенс зосереджений в одному центрі, в одних руках (словникові значення: дієпр. пас. до централізува́ти; у знач. прикм. який має центральну державну владу; зосереджений у руках держави; у знач. прикм. який виходить з одного центру, здійснюється під керівництвом одного центру (у 6 знач.).
Правильна відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності учасників тестування розрізняти близькі за семантичним обсягом поняття і добирати для певного контексту відповідну за змістом лексичну одиницю.
На місці пропуску, який треба заповнити, треба використати лексему, яка вписується в контекст «децентралізація як реформа стала реакцією на… політики комуністичного режиму». Спробуймо заповнити відповідний пропуск кожною з одиниць, запропонованих як варіанти відповіді:
А децентралізація як реформа стала реакцією на загибель політики комуністичного режиму;
Б децентралізація як реформа стала реакцією на провал політики комуністичного режиму;
В децентралізація як реформа стала реакцією на регрес політики комуністичного режиму»;
Г децентралізація як реформа стала реакцією на смерть політики комуністичного режиму.
Цей простий експеримент показує, що коли йдеться про політику як цілеспрямовану діяльність, пов’язану з ухваленням рішень у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, а також із боротьбою за здобуття або утримання державної влади, то найбільш питомим для контексту є поняття провалу, оскільки невдало вибудувана політика є саме провальною.
Правильна відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності тестованих працювати з паронімічними одиницями, деякі з яких водночас можуть бути синонімічними, і добирати з-поміж них для контексту ту, яка відповідає загальному змісту висловлювання.
Варіант відповіді А є неприйнятним, оскільки основне значення цієї лексеми – це почуття приязні, доброзичливості, симпатії тощо до кого-небудь; приязне, доброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь. До списування явно застосувати такий зміст складно. Щоправда, словники також фіксують, що в цієї лексеми є додаткове значення: до чого – рідко. нахил, прагнення до чого-небудь; схильність, однак цю інформацію не можна використати як аргумент для доведення правильності варіанта відповіді А в цьому завданні, оскільки в діловому або науковому мовленні (а цей фрагмент варто кваліфікувати саме як зразок цих стилів) слова вживають в основних значеннях для уникнення різночитань.
Варіант відповіді Б є правильним, оскільки це слово найпитоміше вписується в контекст і дає цілком очікуваний правильний зміст: Згідно з одним із досліджень, схильність (потяг, прагнення до якої-небудь діяльності, бажання чогось) до списування під час іспитів різниться за країнами.
Лексеми нахильність і нахил мають спільний корінь, як власне й спільні основні значення, що стосуються розташування тіл у просторі. А ці значення ніяк не відповідають контексту. Звісно, в обох цих лексем є вторинне значення, яке перетинається зі значенням лексем прихильність і схильність, однак, як і в ситуації з варіантом відповіді А, це не є достатнім аргументом у ситуації, коли серед варіантів відповіді є очевидно контекстуально прийнятне слово схильність.
Правильна відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення спроможності тестованих розрізняти синонімічні в певних значеннях лексеми й добирати прийнятну для контексту.
Використані як варіанти відповіді лексеми типово плутають і вживають дуже часто як взаємозамінні, хоча кожна з них має свою специфіку щодо вживання в тих чи тих контекстах.
Так, лексема знаходитися (варіант відповіді А) означає бувати виявленим у результаті розшуків; відшукуватися, хоча її часто під впливом російської мови вживають у значенні перебувати, міститися. Отже, цей варіант точно не є правильним.
Лексему розташований (варіант відповіді Б) уживають, коли йдеться про географічне положення. І саме цей варіант правильний, оскільки в контексті йдеться про географічне розташування університетів у Скандинавських країнах.
Варіанти відповіді В й Г – лексеми перебувають і містяться – не пасують контексту. Перша з них хоч і має просторове значення, однак воно передусім стосується існування в певній локації об’єкта, який може переміщуватися в просторі (тобто такого, що може бувати в різних місцях). А лексема міститися чітко вказує на певне вмістилище, а країна, якщо апелювати до аналізованого контексту, явно не може бути вмістилищем університету.
Докладніше про різні випадки вживання згаданих лексем можна дізнатися за QR-кодом.
Правильна відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання дає змогу розрізнити учасників, які розуміють нюанси у вираженні синонімічними лексемами певних пов’язаних значень і здатні добирати для контексту прийнятний варіант слова.
Працюючи із цим завданням, передусім корисно перевірити граматичну сполучуваність запропонованих у варіантах відповіді словоформ із подальшими словоформами й відсікти те, що дає граматично хибні конструкції. Цей експеримент допоможе відкинути варіант відповіді Г, оскільки дієслово сприяють керує формою давального відмінка іменника, а в реченні залежна форма (списування) в знахідному відмінку: …що сприяють (кому? чому?) і обмежують (кого? що?) списування.
Три варіанти відповіді, які залишилися після відсікання варіанта Г, треба аналізувати, беручи до уваги лексичне значення запропонованих слів. Зокрема зважити на слово фактори перед пропуском, а після пропуску – вказівку на певне коло суб’єктів, які не є суб’єктами списування.
Фактор – це те, що є спричинником чогось (умова, рушійна сила будь-якого процесу, явища; чинник). Відповідно серед варіантів відповіді треба вибрати лексему, яка має як основне значення семантику причиновості. Найточніше цю семантику, звісно, виражає лексема зумовлювати (варіант відповіді А), у формі якої вже зафіксовано, що щось є спричинником чогось. Подібну до неї лексему зумовлювати (варіант відповіді Б) треба відкинути, бо вона означає: обмежувати якимись умовами, обставинами, застереженнями.
Лексему породжувати (варіант відповіді В) логічно відкинути з переліку потенційно правильних варіантів відповіді, узявши до уваги подальший після пропуску контекст, у якому треба звернути увага на суб’єкта дії і його співвіднесеність із чинниками: Вирішальними факторами, що (9)_____________ чи обмежують списування, є ставлення самого соціального середовища до недоброчесних і корупційних практик і суворість покарань за академічні (10)_____________ (клімат для шахрайства). Як бачимо, суб’єкта дії соціальне середовище не можна вважати тим, хто породжує списування, бо справжнім суб’єктом, який породжує цей негативний феномен, є той, хто списує.
Правильна відповідь: A.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання дає змогу тестованим продемонструвати свою спроможність зорієнтуватися в поняттєвому обсязі термінологійних одиниць, які є частиною загального активного лексикону будь-якого активного громадянина.
У цьому завданні тестовані передусім мають показати, що вони розуміють різницю в змісті понять злочин, злодіяння і проступок. Відповідно до загальномовних словників, перше означає суспільно небезпечну, протизаконну дію, що передбачає кримінальну відповідальність, друге – тяжкий злочин, а третє – учинок, що порушує які-небудь норми, правила поведінки, загальноприйнятий порядок; провину. Зрозуміло, що, зважаючи на контекст, де йдеться про списування на іспитах в університетах, неприйнятними будуть перші дві лексеми (злочин – варіант відповіді А) і злодіяння – варіант відповіді В).
Отже, правильним буде варіант відповіді Б. Дійсно, здебільшого порушення академічної доброчесності на рівні студентства можна кваліфікувати саме як проступки, тобто вчинки, які порушують визначені законодавством норми академічної доброчесності (наприклад Законом України «Про освіту» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text).
Варіант відповіді Г прорахунки (лексичне значення – помилка в діях, припущеннях, задумах тощо) можна не розглядати, оскільки використання цього слова в контексті створює хибний зміст.
Правильна відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на оцінювання спроможності тестованих бачити подібне й відмінне в різних текстах спорідненої тематики, працюючи з мікротематикою текстів.
Для виконання цього завдання важливо в обох текстах простежити актуалізованість відповідних мікротем, скориставшись для цього, наприклад, порівняльною таблицею.
| Мікротема | Текст А | Текст Б |
|---|---|---|
| А дискусійність українського історичного минулого | Абзац 2, де, зокрема, сказано: «Однак запропонувати суспільству цілісний, консолідуючий концепт бачення минулого поки що не вдалося» | Абзац 13, де автор говорить: «Згоди досягти можна». Тим самим констатуючи, що існують дискусійні питання. Також абзац 15 |
| Б історія як інструмент у руках політичних сил | Абзац 5, де, зокрема, є таке: «Антиукраїнські політики ділили країну масовими маніпуляціями історії, які десуверенізували свідомість, підважували основи державності» | Абзац 9, де перше речення прямо на це вказує: «Історія все частіше стає політичним інструментом» |
| В труднощі в знаходженні компромісів щодо історії | Абзаци 3–6, де обговорено різні аспекти проблеми знаходження компромісу | Абзаци 10, 11, 12, де автор показує, які перепони стоять на шляху пошуку компромісів. |
| Г антиукраїнська сутність російської пропаганди | Абзац 6, де йдеться про російську пропаганду як зброю проти України | Про це автор не згадує |
Правильна відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності учасників бачити істотні відмінності в поглядах авторів текстів на споріднену тематику.
Варіанти відповіді А та В є неправильними, оскільки автори сходяться в тому, що історія України складна й неоднозначна (варіант відповіді А) та що для розвитку держави важливим є спільне розуміння історичних цінностей (варіант відповіді В).
Своєю чергою варіант відповіді Г можна відкинути, оскільки в тексті Б не порушено питання ролі освіти в історичному вихованні молоді, водночас у тексті А цьому відведено значну увагу (абзац 7). Тобто залишається варіант відповіді Б, який і є правильним. Дійсно, у тексті А в останньому абзаці 8 наголошено: «Влада та громадянське суспільство України мають активніше використовувати потенціал історичної політики як основи формування та збереження національної ідентичності, консолідації соціуму, зміцнення держави», натомість автор тексту Б в абзаці 10 стверджує: «Ключовий момент для досягнення такого консенсусу – роль держави у формуванні підходів для аналізу історичних подій має бути мінімальною. Надто в Україні, де зміна влади призводить до перегляду всієї державної “політики пам’яті”».
Правильна відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності учасників знаходити в одному тексті докази (аргументи) на підтримку або спростування певної позиції, заявленої в іншому тексті.
Для виконання цього завдання важливо спочатку переглянути всі запропоновані варіанти відповіді й виявити в них спільне. Це допоможе з’ясувати, що у варіантах відповіді Б, В й Г наведено негативні явища, натомість у варіанті відповіді А – позитивне.
На основі цього можна зробити логічний висновок, що саме фрагмент, запропонований у варіанті відповіді А, не можна використати як пояснення того, чому в Україні «є значні розбіжності в поглядах на національних героїв, на події, які є символічними для української історії».
Правильна відповідь: A.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на оцінювання спроможності тестованих узагальнювати основні позиції споріднених тематично текстів до категорії ключових слів, які наприклад, допомогли б знайти ці тексти в Інтернеті.
У пошуках правильного варіанта відповіді передусім треба звернути увагу, що лише в трьох варіантах відповіді використано занадто загальні поняття, які не дадуть змоги звузити діапазон пошуку. І лише у варіанті відповіді Б є локалізація, виражена поняттям Україна. Два інші концепти доповнюють цю інформацію.
Отже, ці тексти поєднує те, що в них ідеться про дискусії, пов’язані з проблемою національної пам’яті в Україні. Це і є правильна відповідь.
Правильна відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання спрямовано на оцінювання здатності тестованих використовувати фонові знання для поглибленого розуміння змісту текстів.
Для виконання завдання передусім треба перечитати абзац 4, де йдеться про три типи носіїв моделей пам’яті й у загальних рисах визначити, які ознаки характеризують кожну модель, зважаючи на загальне розуміння назв цих моделей:
(4) У країні немає загальносуспільної згоди щодо «чужого», антиукраїнського характеру імперської та комуністичної влади, нав’язаної ззовні. Тому відбувалися запеклі політичні дискусії щодо інтерпретації російськоімперського й тоталітарного радянського минулого між носіями різних конфліктних моделей пам’яті – «радянської», «національно-патріотичної» та «ліберальної».
На підставі цього вдасться виснувати, що «радянську» модель характеризує, імовірно, сповідування антиукраїнських (проросійських) наративів.
Національно-патріотичну модель є підстави інтерпретувати як абсолютну протилежність першій (підстави для цього можна знайти в абзаці 3).
А ліберальну модель можна розглядати як таку, що перебуває посередині й намагається не входити в крайнощі, а пропонувати об’єктивне бачення історичного процесу.
Таке трактування «ліберальної» моделі дає ґрунт для того, щоб вважати варіанти відповіді А, Б й Г своєрідними тлумаченнями ліберального погляду на історію та історичну пам’ять, адже в усіх цих варіантах виразно помітною є позиція, що держава не має абсолютного права визначати те, як треба інтерпретувати історію. Натомість у варіанті відповіді В влада через освітню систему чи медіа, накидає суспільству прийнятну для неї самої концепцію національної історії, певну національну історичну міфологію ідеться позірно про те, що держава має таке право.
Варто відзначити: якщо звернутися до частини тексту, де наведений у варіанті відповіді В уривок постає в цілісному контексті, то правильність вибору варіанта В стає ще очевиднішою: «Один із таких підходів – авторитарний, коли влада через освітню систему чи медіа, накидає суспільству прийнятну для неї самої концепцію національної історії, певну національну історичну міфологію».
Правильна відповідь: B.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності тестованих шукати в одному тексті аргументи для спростування позиції, заявленої в іншому тексті.
Виконуючи це завдання, спочатку варто переглянути всі запропоновані варіанти відповіді й виявити в них спільне. Це допоможе з’ясувати, що у варіантах відповіді А, Б й В закцентовано негативні явища:
варіант відповіді А – цілісний концепт минулого запропонувати не вдалося;
варіант відповіді Б – загальносуспільної згоди щодо минулого немає;
варіант відповіді В – історія перестала бути предметом науки, а стала зброєю.
Отже, саме ці тези з тексту А можна буде використати для заперечення позиції автора тексту Б, що відкрите громадське обговорення історії може бути дієвим.
У варіанті відповіді А наведено позитивне твердження, яке не дає нічого, що можна було використати як аргумент для спростування думки автора тексту Б, тим паче, що автор тексту Б взагалі не порушує питання історичної освіти.
Правильна відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання дає змогу оцінити здатність тестованих визначати основну думку тексту, оцінюючи весь діапазон, порушеної в ньому проблематики й визначаючи як автор бачить оптимальний варіант розв’язання проблеми.
Виконуючи подібні завдання важливо пам’ятати, що зазвичай основну думку тексту може бути виражено або на його початку або наприкінці. Крім того, у ситуації з текстом А доречно взяти до уваги, що він за жанром є аналітичною довідкою, а це означає, що основна думка в такому тексті має бути серед висновкових (прикінцевих) позицій.
Зважаючи на це, цілком логічно припустити, що правильним є варіант відповіді Г Влада та громадянське суспільство України мають активніше використовувати потенціал історичної політики як основи формування та збереження національної ідентичності, консолідації соціуму, зміцнення держави.
Решта варіантів відповіді є уривками, які несуть інше смислове навантаження в змістовій структурі тексту:
А Після розпаду СРСР проблема інтерпретації історії та переформатування історичної пам’яті стала надзвичайно актуальною як для України, так і для всього пострадянського простору… – уривок, де зактуалізовано проблематику;
Б Пострадянська Україна так і не завершила критичного переосмислення своєї історії – уривок, де показано причину гостроти проблеми;
В На сьогодні історія перестала бути предметом лише наукових дискусій і перетворилася на справжню зброю – в уривку привернуто увагу до негативних наслідках існування проблеми.
Правильна відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання дає змогу оцінити здатність тестованих визначати мету тексту, тобто розуміти його цільову аудиторію та те, що автор хоче донести до відповідної аудиторії.
Виконуючи це завдання треба передусім звернути увагу на те, що його автор – фаховий історик (абзац 12: «Це моя точка зору як громадянина. А як представник професійної корпорації істориків я зацікавлений у тому, щоб ані держава, ані будь-хто інший не диктували мені «єдино правильний» підхід до аналізу історичних подій»).
Це означає, що його цільовою аудиторією є, вірогідно, колеги по цеху, а отже, мета автора – окреслити оптимальний для України шлях вироблення національного консенсусу в питаннях історії (варіант відповіді Б).
Решту варіантів відповіді, зважаючи на головну передумову – історик заявляє свою позицію перед іншими істориками, не можна вважати метою автора.
Правильна відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання спрямовано на оцінювання спроможності тестованих виявляти пункти схожості / розбіжності в аргументаціях учасників комунікації.
Варіант відповіді А неправильний, оскільки з висловлювання читача не можна зробити жодних логічних висновків щодо того, що в березні кролики-самці поводять себе дуже агресивно, захищаючи свою територію, що стверджує літературний критик.
Варіант відповіді Б неправильний, оскільки аргументації і читача, і літературного критика стосуються лише авторських міфів (тобто міфів, створених митцями, які відомі як їхні автори), а тому на основі висловлень читача й критика не можна зробити логічного висновку про міфи взагалі, які можуть мати й інше походження.
Варіант відповіді В неправильний, оскільки з висловлювання читача не можна зробити жодних логічних висновків про те, що використання ртуті під час виготовлення капелюхів часто призводило до психічних розладів у капелюшників за часів Льюїса Керрола, що стверджує літературний критик.
Варіант відповіді Г правильний, оскільки читач явно стверджує: «Свобода мистецтва творить неймовірні речі, приписуючи реальності фантастичні властивості, які потім закріплюються в культурі у формі усталених міфів, що не мають стосунку до реальності», наводячи приклади Березневого Кролика й Божевільного Капелюшника з одного зі світових бестселерів – книги «Аліса в країні чудес» Льюїса Керрола. І саме це заперечує літературний критик: «Сила митця полягає в прискіпливому вивченні життя й здатності акцентувати його характерні особливості в такий спосіб, щоб вони були сприйняті як природні», ілюструючи це якраз на прикладах Березневого Кролика й Божевільного Капелюшника, характерні властивості яких мають реальну основу.
Правильна відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання спрямовано на оцінювання здатності учасників визначати припущення й помилки в аргументації, а також обґрунтованість висновків аргументації.
Варіанти відповіді А й Г неправильні, оскільки вони спираються на необґрунтованість висновку про наявність причиново-наслідкового зв’язку між величинами за наявності кореляційного зв’язку (як-от «якщо птахи активно співають уранці, це означає те, що пташиний спів є причиною приходу ранку»).
Варіант відповіді Б також неправильний, оскільки в міркуваннях освітнього аналітика взагалі не йдеться про освітню політику шкіл.
Варіант відповіді В правильний: у ньому констатовано арифметичне співвідношення числових даних, наведених у міркуваннях освітнього аналітика.
Правильна відповідь: B.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання дає змогу оцінити здатність тестованих застосовувати / визначати форми аргументації (індукція, дедукція, аналогія), аналізувати структуру аргументації, а також з’ясовувати коректність використання в аргументації логічних операцій і, або, ні, якщо, то.
Структура аргументації декана – це кілька тверджень про студентів підрозділу вишу. Учаснику треба вибрати з варіантів запропонованих тверджень те, яке є логічним наслідком аргументації декана.
Вибрати правильну відповідь допоможе унаочнення за допомогою діаграми, на якій колами позначено множини студентів, які вивчають відповідну мову.
Діаграма 1 є ілюстрацією контрприкладу до тверджень Б й В: вона відповідає усім твердженням декана, проте показує, що є студенти, які одночасно вивчають англійську, китайську і японську мови (варіант відповіді Б), також є студенти, які вивчають одночасно англійську й китайську мови.
Діаграма 1
Діаграма 2 є ілюстрацією контрприкладу до твердження Г.
Діаграма 2
Варіант відповіді А правильний, оскільки, за словами декана, немає студентів, які б вивчали одночасно німецьку та японську мови, із чого випливає, що кожен студент не вивчає або німецької, або японської мови, а тому вивчає не більш як три мови.
Правильна відповідь: A.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання спрямовано на виявлення спроможності учасників визначати, як нові факти посилюють / послаблюють аргументацію.
Варіант відповіді А неправильний, оскільки в аргументації кухаря не йдеться ні про важливість зовнішнього вигляду страв, ні про їхній смак.
Варіант відповіді Б неправильний, оскільки в аргументації кухаря не йдеться про вплив швидкого приготування страв на їхню якість.
Варіант відповіді В правильний, оскільки для висновку кухаря «Тому, якщо якість страви з квасолі важливіша, ніж її швидке приготування, суху квасолю не варто попередньо замочувати» бракує даних про вплив пухкості квасолі на якість страв, і якраз цю необхідну інформацію надано у варіанті відповіді В.
Варіанти відповіді Г неправильний, оскільки надана в ньому інформація не стосується взагалі міркувань кухаря.
Правильна відповідь: B.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання дає змогу оцінити здатність учасників ідентифікувати / застосовувати принципи або правила в аргументації, оцінювати їхню валідність й обґрунтованість застосування.
Наведене правило корпорації «Pelican» стосується тільки відбору кандидата на посаду в корпорації «Pelican», коли жоден кандидат не працював у корпорації на момент конкурсу, а решту ситуацій регулюють, мабуть, за іншими правилами. Тому для обґрунтування зарахування на посаду за результатами конкурсу саме кандидата Жовтобрюха, а не Чорнобрюха треба виконати дві умови застосування правила, а саме:
1) усі кандидати на момент конкурсу не працювали в корпорації;
2) Жовтобрюх має найвищий рейтинг серед усіх кандидатів, зокрема більший, ніж рейтинг кандидата Чорнобрюха.
Варіант відповіді Г правильний, оскільки в ньому стверджено виконання обох зазначених вище вимог.
Варіант відповіді А неправильний, оскільки він не охоплює виконання зазначеної вище умови 2.
Варіанти відповіді Б й В неправильні, оскільки вони не охоплюють виконання зазначеної вище умови 1.
Правильна відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Метою завдання є виявлення здатності учасників тестування визначати / будувати еквівалентні форми аргументації або заперечення аргументації.
Варіант відповіді А правильний, оскільки переформулювати твердження Публія Сіра можна так: «За будь-яких обставин дружба корисна, запереченням якого є твердження Неістинно, що за будь-яких обставин дружба корисна», або «Існують обставини, за яких дружба не корисна», або «Дружба інколи не корисна».
Варіанти відповіді Б й В неправильні, оскільки оперують поняттям ворожнечі, і це вже викликає сумніви. Чи можна вважати запереченням дружби ворожнечу (точнішим, мабуть, є поняття недружності або ще м’якше – відсутності дружби). Але навіть якщо прийняти, що альтернативою дружби є ворожнеча, то твердження «Ворожнеча завжди корисна» або «Ворожнеча завжди корисна» не еквівалентні твердженню «Дружба інколи не корисна».
Варіант відповіді Б – це окреме твердження про ворожнечу, але воно не заперечує вихідне висловлювання про дружбу.
Варіант відповіді В – це просто протилежне твердження, але воно не заперечує початкової думки про дружбу.
Варіант відповіді Г також неправильний. Це занадто сильне заперечення, бо воно не просто спростовує вислів, а змінює його зміст, говорячи, що дружба взагалі ніколи не корисна.
Правильна відповідь: A.
Знайшли помилку? Пишіть на
Для виконання завдань такого типу варто скоротити варіанти слів до ініціальних літер. Відповідно музеї матимуть такі умовні позначення: І, Л, М, П й Х. Скоротимо умови, подавши їх, наприклад, у вигляді таблиці з умовними позначеннями.
| І | Л раніше за Х (умова 2) |
М | П | Х пізніше за Л (умова 2) |
|
| 1 | або (умова 3) + якщо, то І буде 3 (умова 4) | ||||
| 2 | АБО (умова 3) + Якщо, то І буде 4 (умова 4) | ||||
| 3 | якщо 3, то Л раніше (умова 5) | ||||
| 4 | – | ||||
| 5 | – |
Керуючись навіть таким спрощеним записом, легше встановити, що варіант відповіді А суперечить умові 4, бо між відвідуванням морського та історичного музею має бути якийсь інший музей.
Варіанти відповіді Б й Г суперечать умові 2, відповідно до якої відвідування літературного музею має відбутися раніше, якщо історичний буде відвідано третім.
Отже, задовольняє умовам 1–5 лише варіант відповіді В.
Правильна відповідь: B.
Знайшли помилку? Пишіть на
Для виконання завдань такого типу варто скоротити варіанти слів до ініціальних літер. Відповідно музеї матимуть такі умовні позначення: І, Л, М, П й Х. Скоротимо умови, подавши їх, наприклад, у вигляді таблиці з умовними позначеннями.
| І | Л раніше за Х (умова 2) |
М | П | Х пізніше за Л (умова 2) |
|
| 1 | або (умова 3) + якщо, то І буде 3 (умова 4) | ||||
| 2 | АБО (умова 3) + Якщо, то І буде 4 (умова 4) | ||||
| 3 | якщо 3, то Л раніше (умова 5) | ||||
| 4 | – | ||||
| 5 | – |
Це допоможе дійти висновку:
варіант відповіді А суперечить умові 2, адже перед Х Максим має відвідати Л.
варіант відповіді Б неправильний. Дійсно, якщо Максим відвідає Х другим, то з умови 2 випливає, що Л він відвідає першим. Отже, Максим не відвідає М ні першим, ні другим, що суперечить умові 3.
Варіант відповіді В правильний. Дійсно, Максим може відвідати музеї в такій послідовності: П, М, Л, І, Х.
Варіант відповіді Г неправильний. Дійсно, якщо Максим відвідає Л четвертим, то з умов 3 й 4 випливає, що М він відвідає першим, а І – третім. Але це суперечить умові 5.
Правильна відповідь: B.
Знайшли помилку? Пишіть на
Якщо природничий музей Максим відвідає четвертим, то з умов 3 й 4 випливає, що морський музей він відвідає першим, а історичний – третім. Зважаючи на умову 5, літературний музей Максим відвідає другим. Тоді художній музей він відвідає п’ятим.
Отже, твердження І, ІІ й ІІІ істинні.
Правильна відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Викладачеві Правенку треба приготувати добірки щонайменше з п’яти анекдотів:
E, F, G, P, Q.
Що парного року він може розповідати анекдоти E, F, G, а непарного – E, P, Q.
Чотирьох анекдотів викладачеві замало, щоб задовольнити визначену завданням умову. Дійсно, за два роки поспіль потрібно розповісти шість анекдотів, а отже, якщо в добірці чотири анекдоти, то два з них неминуче повторяться.
Правильна відповідь: A.
Знайшли помилку? Пишіть на
Правенко може скористатися добіркою із шести анекдотів:
E, F, G, P, Q, R.
Що парного року він може розповідати анекдоти E, F, G, а непарного – P, Q, R.
П’яти анекдотів замало, щоб задовольнити умову задачі. Дійсно, за два роки поспіль треба розповісти шість анекдотів, а отже, якщо в добірці п’ять анекдотів, то один із них неминуче повториться.
Правильна відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Правенко може скористатися добіркою з \(18\) анекдотів. Дійсно, він може розповісти в перші два роки ту саму трійку анекдотів, наступні два роки – іншу трійку анекдотів тощо.
Отже, буде використано \(18\) анекдотів: $$ (12:2)\cdot 3=18. $$
Оскільки кожен з анекдотів із підготовленої добірки має повторитися впродовж \(12\) років рівно два рази, то скористатися добіркою з меншою кількістю анекдотів неможливо.
Правильна відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Для виконання цього завдання треба опрацювати діаграму й узяти до уваги, що найуспішнішим є той учасник, який виборов золоту медаль. Для цього на діаграмі шукаємо позначки золотих медалей і з’ясовуємо, що ромбик (який позначає учасників олімпіади з України) міститься на позначці \(36\) балів.
Отже, найуспішніший учасник олімпіади з України набрав \(36\) балів.
Правильна відповідь: B.
Знайшли помилку? Пишіть на
Із шести українських учасників олімпіади один учасник набрав \(15\) балів, два – по \(22\) бали, два – по \(27\) балів та ще один – \(36\) балів.
Отже, середній бал, набраний українськими учасниками (середнє арифметичне балів), дорівнює: $$ \frac{15+22+22+27+27+36}{6}=\frac{149}{6}=24\mathord{,}8\text{...}\approx 25\ \text{(балів).} $$
Правильна відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Для виконання цього завдання, зважаючи на стовпці діаграми, де позначено учасників, які вибороли бронзові медалі, обчислімо кількість бронзових призерів: $$ 14+22+50+38+13+3+8=148\ \text{(учасників).} $$
Отже, частка бронзових призерів така: $$ \frac{148}{401}=0\mathord{,}369\text{...}\approx 37\ \text{%}. $$
Виконуючи це завдання, важливо не сплутати загальний показник учасників з показником нагороджених учасників.
Правильна відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на