Завдання демонстраційного тесту 2024 року ЄВІ ТЗНК
Тестові завдання тесту 2024 року ЄВІ ТЗНК
Завдання зорієнтовано на перевірку знання значень частовживаних, зокрема в текстах наукового й публіцистичного стилів, іншомовних слів і вміння добирати доречні мовні засоби, зважаючи на контекст, стиль, тип, жанр мовлення.
У завданні потрібно заповнити пропуск у реченні, вибравши необхідне за змістом слово з-поміж чотирьох запропонованих варіантів. Для цього варто передусім ознайомитися з усім реченням і проаналізувати його, зважаючи на стиль і жанр мовлення, а також звертаючи увагу на найближче оточення позиції, де зроблено пропуск.
У реченні йдеться про американську поетку, лауреатку Нобелівської премії Луїзу Ґлюк, поетичні твори якої розширюють межі буття людини, її внутрішній світ, до масштабів усього людства. У змісті висловлювання наголошено на протиставленні індивідуального (такого, що стосується певної особи) і загальнолюдського, властивого всім. Тож серед варіантів відповіді треба шукати слово, яке вказує на спільність для всіх.
З-поміж варіантів відповіді банальний (буденний, звичайний, неоригінальний), екзальтований (надміру збуджений, захоплений), універсальний (який охоплює всіх, усеосяжний), ірреальний (нереальний, уявний) у відповідних граматичних формах лише варіант універсальний відповідає смисловому наповненню речення.
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на перевірку знання питомо українських та іншомовних слів, уміння добирати доречні мовні засоби, зважаючи на контекст, зокрема на синтаксичну організацію речення, де зроблено пропуск.
Шукаючи правильну відповідь для заповнення пропуску 2, треба передусім зважити на синтаксис, адже перше й друге речення мікротексту утворюють антитезу: «Гендер не є визначеним…, він є флюїдним». Крім того, треба взяти до уваги, що в першому реченні використано однорідність для увиразнення того, чим не є гендер: він не є визначеним, строгим і постійним. У цьому ряду кожен наступний однорідний член ніби уточнює попередній. Тобто правильна відповідь для пропуску 2 буде також уточненням до лексеми флюїдний.
З-поміж варіантів відповіді перманентний (сталий, постійний), мінливий (який швидко змінюється), випадковий (несподіваний, непередбачуваний), передбачуваний (очікуваний, прогнозований) у потрібних граматичних формах лише варіант мінливий відповідає контексту. Власне українське слово на місці пропуску 2 уточнює, конкретизує стосовно гендеру метафору, яку виражено іншомовним словом флюїдний (подібний до рідини чи газу), і водночас продовжує думку, висловлену в попередньому реченні – «…не є чимось чітко визначеним, строгим і постійним», доповнюючи визначення поняття через антитезу.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на перевірку знання іншомовних слів, уміння добирати доречні мовні засоби, зважаючи на контекст.
Для виконання завдання треба зрозуміти загальний смисл речення, після чого опрацювати запропоновані варіанти заповнення пропуску 3. Шукаючи правильну відповідь для заповнення пропуску, треба взяти до уваги, що пошукуване слово в останньому реченні мікротексту має позначати результат, те, до чого приводить «визначення й класифікація», зважаючи, що Джудит Батлер уважає гендер флюїдним, мінливим, непостійним, невизначеним, нестрогим.
Розгляньмо значення слів, що запропоновані як варіанти відповіді для пропуску 3:
- варіативність – наявність варіантів,
- диверсифікованість – здатність поширювати діяльності на нові сфери,
- нормативність – відповідність нормі,
- гомогенність – однорідність за складом, походженням, властивостями.
Виділення усталеного набору ознак, за якими класифікують гендери, вочевидь може призвести до формування і нав’язування норм, що, як зрозуміло із загального контексту, суперечить поглядам філософині.
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності дотримуватися норм літературної мови.
Для виконання цього завдання передусім треба пригадати нормативні вимоги щодо вживання прийменників, зокрема те, що прийменник із-за має просторове значення, а не причинове, то за жодних обставин він не буде коректним у цьому контексті. Завдяки такому підходу вдасться відразу відкинути варіант відповіді В й звузити коло пошуку правильної відповіді до трьох варіантів, які залишилися.
Якщо ж культуромовна норма щодо прийменника із-за невідома, то можна йти іншим шляхом.
Вибираючи правильну прийменниково-іменникову конструкцію для заповнення пропуску 4 треба взяти до уваги зміст усього висловлювання. На підставі цього можна зробити висновок, що терміносполучення кліпове мислення вжито в негативному значенні, оскільки, зі слів педагогів, воно погано впливає на виконання студентами певних завдань. Саме тому прийменникова конструкція, якою треба заповнити пропуск у реченні, має вказувати на причину негативного явища.
Оскільки прийменник завдяки вживають для вказання на чинник позитивних змін, варіант Б не може бути ключем. Конструкцію зважаючи на (варіант Г) використовують для означення одного із чинників, залежно від яких відбуваються певні дії або процеси, тому варіант Г також не може бути правильною відповіддю. Уживання прийменника із-за (варіант В) для означення причини й мети, як було вже зауважено вище, суперечить нормам сучасної української літературної мови. Замість нього нормативним є вживання прийменника через (варіант А), що якраз і допомагає виразити бажане значення «негативної причини».
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності особи свідомо, невимушено, цілеспрямовано вживати мовні засоби залежно від контексту, зокрема термінну лексику.
На місце пропуску 5 в завданні треба вставити міжгалузевий термін, який використовують для позначення одного з методів дослідження. Серед запропонованих одиниць три варіанти (Б, В та Г) утворені в різний спосіб від термінів логічний (підпорядкований законам логіки) і формальний (зумовлений формою), а варіант А утворено складанням лексем логічний (підпорядкований законам логіки) і формалізований (поданий у формалізованому вигляді). Оскільки в тексті йдеться саме про узагальнені засвоєння і викладення наукового матеріалу, який передбачає заміну змістових термінів символами або іншими одиницями вищого рівня абстрагування, то ключем може бути тільки логіко-формалізований.
Крім того, для перевірки правильності вибраної відповіді доцільно буде також розглянути пропоновані варіанти відповідей з погляду орфографії. Тоді відразу буде відкинуто варіант В, оскільки таке написання свідчить про підпорядкованість, а не рівнорядність понять.
Також відкинути доведеться і варіант написання «логічного й формального» (варіант відповіді Г), оскільки введення цих однорідних членів у контекст не породжує раціонального змісту: «…що потребують узагальненого логічного й формального засвоєння та викладення матеріалу…» (Що таке «узагальнене логічне»? Як зрозуміти «формальне засвоєння»?).
Залишаються два варіанти А та Б, де запропоновано написання частин із дефісом: логіко-формалізований і логіко-формальний. Замислившись над семантикою (значенням) поєднаних у цих складних словах компонентів, можна дійти висновку, що поєднання логіко-формальний не має сенсу.
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності особи аналізувати синтаксичну організацію висловлення і, зважаючи на неї, добирати відповідні контексту лексичні засоби.
Найперше має бути взято до уваги, що пропуск 6 зроблено в межах синтаксичної конструкції з повторюваним сполучником (або…або), що забезпечує вираження ідеї протиставлення і вибору.
Це протиставлення стосується способу пізнання, яке, за словами автора, може бути або цілісним (певною мірою одноактним), або, відповідно, якимось інакшим, але таким, що можна здійснити «від абстрактного до конкретного або від загального до одиничного». Зрозуміло, що в цьому разі неприйнятними є ані прикметник часткового (бо це суперечить ідеї всебічності й всеохопності пізнання, постульованій у виразі «від загального до одиничного»), ані прикметник елементарного (бо це суперечить ідеї складності пізнання, постульованій у виразі «від абстрактного до конкретного»). Так само недоречним буде й слово узагальненого, адже воно частково є синонімом до цілісного, натомість синтаксична конструкція вказує на необхідність протиставлення понять. Тож залишається варіант Г – послідовного.
Такі міркування можуть підтвердити й результати аналізування, здійсненого з іншого ракурсу. Слово на місці пропуску 6 є характеристикою пізнання, яке може, відповідно до контексту, відбуватися від абстрактного до конкретного або від загального до одиничного. З-поміж запропонованих варіантів часткове (яке є окремою частиною, фрагментом чогось цілого, загального), елементарне (яке стосується тільки основ), узагальнене (яке ввібрало в себе характерні риси, властиві багатьом предметам, явищам), послідовне (яке здійснюють кількома етапами, поступово) лише слово послідовний відповідає контексту.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності диференціювати тонкі смислові відтінки питомо українських або запозичених слів, уживати доречні мовні одиниці, зважаючи на контекст, стиль, тип, жанр мовлення.
Для виконання завдання важливо завважити на особливість запропонованого мікротексту: усе в ньому до сполучника адже – це рамка (слова автора), а все після цього сполучника – це переказування автором слів глупоти без оцінки того, що вона говорить.
Отже, завдання передбачає заповнення пропуску 7 у межах слів автора, тому під час виконання цього завдання треба взяти до уваги позицію автора, який (логічно припустити) сумнівається в тому, що глупота (синоніми: дурість, глупство, недоумство, тупість) як якась уособлена сутність є чимось позитивним, що варте похвали.
Щоб вибрати правильну відповідь на завдання, треба проаналізувати не лише зміст речення, у якому пропущено слово (яке належить автору і є оцінним щодо слів самої глупоти у творі Еразма Роттердамського), а й подальший контекст (слова власне глупоти). Розгляньмо запропоновані варіанти відповідей.
Слово шляхетно (аристократично, благородно) не поєднується з опорним словом вихваляє, оскільки суперечить йому за змістом (вихваляння себе – ознака невихованості, відсутності гарних, шляхетних манер).
Лексема голослівно (безпідставно) не відповідає подальшому контексту, адже, за словами глупоти, «якби не вона, то людство вимерло б», а тому підстави для вихваляння в неї, з її погляду, цілком обґрунтовані.
Слово завзято (енергійно, із захопленням) відповідає контексту якнайкраще, позаяк у наступних реченнях наведено широкий перелік позитивних рис глупоти, які вона приписує сама собі.
І, нарешті, справедливо (достатньо підтверджено, обґрунтовано) передбачає подальше підкріплення фактами, аргументами причин для вихваляння, але наведені далі ознаки не є логічними аргументами й незаперечними фактами, бо є лише самовихвалянням глупоти.
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
Виконання завдання передбачає виявлення здатності диференціювати смислові відтінки питомо українських слів, зважаючи на контекст.
Для виконання цього завдання досить опрацювати мінімальний реченнєвий контекст: глупота «… (8)______________ всі боки людського життя, усі верстви й фахи», підставляючи на місце пропуску 8 пропоновані варіанти відповіді й оцінюючи їхнє «звучання» в контексті.
З наведених дієслів охоплює / пронизує / оточує / переплітає треба вибрати те, яке можна поєднати зі сполукою всі боки, характеризуючи дію, що поширюється на велику кількість людей («усі верстви й фахи»), суб’єктом якої (тобто дії) є глупота.
Розгляньмо варіанти відповіді, з’ясувавши значення кожного дієслова й перевіривши його відповідність визначеній попередньо вимозі:
- охоплює – поширюючись, огортає, оточує з боків;
- пронизує – проходить через що-небудь основною, провідною думкою (про тему, ідею і т. ін.);
- оточує – густо оповиває, окутує кого-, що-небудь з усіх боків;
- переплітає – обвиває чим-небудь гнучким або витким; оплітає.
З-поміж запропонованих дієслів лише охоплює містить у своєму значенні ознаку поширюється, тобто охоплює щось / когось (усі боки життя, різні верстви й фахи людей).
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення знання значень питомих українських слів з антонімічною семантикою, а також уміння зважати на специфічний метафоричний контекст уживання слів.
Для виконання завдання треба завважити особливість мікротексту, який опрацьовуємо: усе до сполучника адже, – це рамка (слова автора), а все після цього сполучника, – це переказування автором слів глупоти без оцінки того, що вона говорить. Отже, завдання передбачає заповнення пропуску 9 у фразі, яка є переказом слів глупоти, і це вкрай важливо брати до уваги, оцінюючи можливість підставляння дієслова з-поміж запропонованих у варіантах відповіді: глупота навряд чи пропонуватиме щось розумне. Зважаючи на попереднє, на місце пропуску 9 треба вставити слово, яке вказуватиме на дію «найщасливіших» і водночас «найближчих духом до тварин» людей щодо розуму. Треба також зважити на те, що «автором» цієї тези є глупота, яка намагається підкреслити свою значущість.
Серед запропонованих варіантів дієслів у сполученні зі словом розуму, зокрема відкриваються (розкриваючись, стають доступними для проникнення розуму ззовні), віддаються (віддають себе під владу розуму), уникають (з певних причин не використовують розум, обходяться без нього) та цураються (не виявляють інтересу до розумової діяльності, зневажають розум), лексема цураються відповідає контексту якнайкраще, оскільки підкреслює зневажливе, презирливе ставлення до розуму.
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності розуміти контекст, уживаючи доречні мовні одиниці, зважаючи на контекст і стиль мовлення.
Для виконання завдання треба завважити особливість мікротексту, який опрацьовуємо: усе до сполучника адже, – це рамка (слова автора), а все після відповідного сполучника, – це переказування автором слів глупоти без оцінки того, що вона говорить. У завданні треба заповнити пропуск у висловлюванні, приписуваному глупоті, а це означає, що поновлений смисл фрази тісно залежить від контексту.
Щоб вибрати правильний варіант відповіді для заповнення пропуску 10, треба зважити на таке: правильна відповідь повинна сполучатися зі словом коштує і відповідати загальному контексту (вихвалянню глупоти, яка вважає свої поради істинними й глибокими, хоча насправді вони є сумнівними й підступними.
Варіанти В (найцінніше) та Г (найдрібніше) не задовольняють першу умову, оскільки не утворюють із дієсловом коштує змістового словосполучення.
Варіант А, де запропоновано слово найдорожче, видається правдоподібним, оскільки побудоване на омані щастя справді може дорого коштувати. Однак ця теза суперечить другій умові – вихвалянню глупоти, яка фактично стверджує, що «найщасливіші люди, які духом найближчі до тварин і цураються розуму» (тобто бути дурними означає бути щасливими), «найкраще щастя – те, що ґрунтується на омані, бо воно коштує найдешевше» (тобто найдешевше щастя в омані).
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Виконання завдання передбачає виявлення здатності узагальнювати інформацію, конденсувати її до рівня ідеї / центральної проблеми тексту, а також визначати авторську інтенцію щодо використання певної інформації чи способу подання відповідної інформації.
Для виконання завдання треба побіжно переглянути абзац 2 тексту А, звернувши передусім увагу на «тематичне речення», тобто перше речення, де чітко вказано на складність поняття (термін не має єдиного визначення, але саме явище досліджують уже кілька десятиліть):
(2) Цей термін не має єдиного визначення, але саме явище досліджують уже кілька десятиліть. Соціолог Л. Гудков у працях, які вже стали класикою, визначає, що цей тип людей характеризує: 1) масоподібність, або бажання «бути як усі»; 2) пристосуванство й адаптація до наявного соціального порядку, готовність вимагати менше; 3) простота й обмеженість в інтелектуальному та етичному планах; 4) ієрархічність – таким людям далеке поняття «еліти», вони певні, що як матеріальні блага, так і права людини, повага, інтелектуальні якості тощо розподіляють залежно від «посади» й «статусу»; 5) хронічна невдоволеність тим, що «дало життя»; 6) невпевненість у собі, оскільки через нерозвинутість державних інститутів у них немає відчуття соціальної захищеності, «стабільності», унаслідок чого виникає хронічний комплекс недооціненості; 7) відчуття винятковості й зверхності, яким «радянська людина» компенсує свою розчарованість і недооціненість; 8) корумпованість і, як результат, готовність терпіти жорстоке ставлення до себе з боку влади, причому ця корумпованість має різні сторони: не лише влада підкуповується, але й саме населення «продається» за привілеї.
Після цього треба переглянути й проаналізувати варіанти відповіді, беручи до уваги загальне розуміння перечитаного абзацу й водночас зважаючи на позиції авторки, означені перед і після абзацу 2. Наведені у варіантах відповіді проблеми висвітлено в тексті так.
Варіант А «підтвердити думку, що патерналізм невикорінюваний» є неприйнятним, адже в абзаці 5 авторка окреслює умови, за яких патерналізм можна подолати.
Варіант В «переконати, що українцям притаманні всі ці ознаки» також не можна вважати правильним, оскільки авторка стверджує: навіть «людям, що сумують за Союзом чи вважають себе громадянами СРСР, характерні окремі ознаки “радянської людини”» (абзац 3).
Так само неправильним є варіант відповіді Г «інформувати про найбільш авторитетний перелік ознак»: хоч авторка й покликається на праці, що «вже стали класикою» (абзац 2), але не стверджує, що наведений перелік є вичерпним, і не уточнює зв’язків між поняттями Homo Sovieticus і патерналізм.
Тож правильним є варіант Б – «показати, що патерналізм – складне соціальне явище». Дійсно, завдяки наведенню в тексті розлогого переліку ознак Homo Sovieticus (за Л. Гудковим) авторці вдається якнайкраще показати, що патерналізм є складною, багатогранною проблемою.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності працювати з текстами як цілісністю, конденсовано подавати результати свого розуміння змісту прочитаного.
Для виконання цього завдання передусім треба звернутися до згаданого в умові абзацу 6 у тексті Б, перечитати й проаналізувати його, особливу увагу звернувши на фрагмент після речення «Це складне й контроверсійне явище»:
(6) У найзагальнішому сенсі під патерналізмом розуміють практику, коли індивід або соціальна група покладає відповідальність за індивідуальне / групове благополуччя на владних суб’єктів, відмовляється від самостійного прийняття рішень, самоорганізації в ситуаціях сприятливих соціальних взаємодій. Патерналізм є станом ціннісної свідомості, проявом ставлення індивіда й колективних соціальних акторів до системи та її владних суб’єктів. Це складне й контроверсійне явище. З одного боку, воно сприяє розвитку в індивідів чи колективних акторів відчуття підтримки, захищеності, відсторонення від різних суспільних проблем, а з іншого, – пригнічує приватну ініціативу, налаштованість на самореалізацію, на чому будується громадянське суспільство.
Після цього варто пригадати значення слова контроверсійність – суперечливість, неоднозначність. Завдяки цьому, а також з огляду на зміст синтаксичної конструкції «з одного боку…, а з іншого» після речення «Це складне й контроверсійне явище» легко виснувати, що авторка, «стверджуючи, що патерналізм є контроверсійним явищем», має на увазі «суперечливу природу цього явища» (варіант Б). Адже патерналізм сприяє розвитку в людей відчуття «підтримки, захищеності» та водночас, на противагу цьому, пригнічує «приватну ініціативу» й «налаштованість на самореалізацію».
Щоб переконатися в правильності попереднього висновку, обов’язково варто проаналізувати й інші варіанти відповіді. На підставі цього вдасться з’ясувати, що в абзаці 6 не йдеться про прояви патерналізму (варіант Г – багатогранність проявів цього явища) або складність змістового наповнення терміна, тобто неузгодженість в інтерпретації явища (варіант В). Також у цьому фрагменті зазначено, що патерналізм «сприяє розвитку в індивідів чи колективних акторів відчуття підтримки, захищеності, відсторонення від різних суспільних проблем», тобто частково сприяє індивідуалізму, а не є його протилежністю (варіант А). Такі міркування переконають у правильності вибраного варіанта відповіді.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності визначати систему / мережу концептів (опорних слів, смислових домінант) тексту, яка є його своєрідним смисловим каркасом й у згорнутому вигляді репрезентує ту проблематику, яку порушує автор, і ті ідеї, які для нього є актуальними, а також порівнювати ці системи у двох тематично споріднених текстах, тобто в текстах, для яких частина стрижневих понять обов’язково є спільною. Фактично, це завдання на оцінювання рівня сформованості актуальної на сьогодні здатності працювати в пошукових системах, користуючись системою тегів – опорних / ключових слів.
Розгляньмо наявність мікротем, що відповідають наведеним ключовим словам, у текстах А і Б.
| Варіант відповіді | Ключове слово | Текст А | Текст Б |
|---|---|---|---|
| A | захищеність | - | + |
| пасивність | + | + | |
| корупція | + | + | |
| Б | диктатор | + | - |
| тоталітаризм | + | - | |
| радянська система | + | + | |
| B | відповідальність | - | + |
| ризики | - | + | |
| суспільство | + | + | |
| Г | патерналізм | + | + |
| влада | + | + | |
| політична культура | + | + |
На основі цього легко виявити, що правильною відповіддю є варіант Г, де подано ключові слова патерналізм, влада, політична культура. Дійсно, мікротеми, які в згорнутому вигляді відбивають ці ключові слова, є в обох текстах.
Порівнюючи тексти й визначаючи спільні для них ключові слова, варто пам’ятати, що ключові слова – це зазвичай іменники у формі називного відмінка однини (інколи множини) із залежними від них прикметниками. Такі іменники мають бути вжиті в обох текстах. У своїй сукупності ряд ключових слів може дати загальне уявлення про тематичну й ідейну спільність порівнюваних текстів.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності визначати обсяг важливих понять, використаних у текстах, і визначати співвідношення обсягу одного або кількох понять (на рівні їхнього лексичного / термінологійного / експресивного / прагматичного значення).
Виконуючи завдання, варто актуалізувати зміст поняття патерналізму. Потім треба перечитати обидва абзаци, згадані в умові завдання, тобто абзац 1 тексту А й абзац 6 тексту Б.
Правильну відповідь на тестове завдання можна вибрати, безпосередньо порівнявши основний акцент, який авторки роблять у своїх дефініціях відповідного терміна в згаданих абзацах.
| У тексті А у визначенні наголос зроблено на ролі влади: «Україні властивий патерналізм – політична практика, коли влада сприймає народ як “дитину”, яка потребує “батьківської уваги”...». Тобто саме влада є головним бенефіціаром формування в людей цієї риси. | У тексті Б на патерналізм поглянуто через об’єктивування функції індивіда / соціальної групи, а не влади: «...під патерналізмом розуміють практику, коли індивід або соціальна група покладає відповідальність за індивідуальне / групове благополуччя на владних суб’єктів…». |
Отже, правильною відповіддю є варіант В: авторка тексту А розглядає патерналізм передусім крізь призму влади, а вже потім – людей, а авторка тексту Б – індивіда / групи.
Щоб упевнитися в правильності висновку, доцільно проаналізувати й інші варіанти відповіді. На підставі цього вдасться з’ясувати: у них запропоновано відмінності у визначеннях (стосовно України – узагальнене; політичне – неполітичне; коротка дефініція – розлога дефініція), що не можна кваліфікувати як концептуально значущі, про які запитано в умові завдання.
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання передбачає виявлення здатності визначати коло домінантних проблем в окремих тематично пов’язаних текстах і зіставляти ці тексти в аспекті актуалізації в них цих проблем. Для виконання такого завдання буде корисним досвід роботи із завданнями на пошук ключових слів.
Наведені у варіантах відповіді проблеми висвітлено в текстах А та Б так:
- у варіанті відповіді А запропоновано твердження, з яким би, імовірно, погодилися обидві авторки, адже і в тексті А (абзаци 1 і 3), і в тексті Б (абзац 7) є позиції, суголосні твердженню «Патерналізм в Україні значною мірою є спадком цілеспрямованої політики, що проводилася в СРСР»;
- у варіанті відповіді В також запропоновано твердження «Українська влада так чи так своїми діями підтримує патерналістську модель поведінки своїх громадян», яке відповідне позиціям обох авторок, висловленим ними в текстах: у тексті А – в абзаці 1, у тексті Б – в абзацах 8 і 9;
- думка, відбита у твердженні варіанта відповіді Г «Зміни в політичній культурі українців можливі передусім завдяки змінам в індивідуальній свідомості кожного», також прийнятна для обох авторок: у тексті А про це йдеться в абзацах 1 і 3, а в тексті Б – в абзацах 7 і 9.
Натомість у варіанті відповіді Б наведено твердження «Україна унікальна за специфікою своїх патерналістських настроїв на пострадянському просторі», з яким би авторки не погодилися. Адже в тексті А в абзаці 1 патерналізм розглянуто як явище, успадковане від СРСР, тож не унікальне, а в тексті Б (абзац 7) – як явище притаманне певним суспільствам у минулому.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання передбачає виявлення здатності встановлювати логічні й смислові зв’язки між структурними елементами різних текстів і зіставляти ці тексти в аспекті актуалізації в них виокремлених елементів.
Перш ніж виконувати завдання, варто пригадати, що мікротема – це розкриті в межах зазвичай кожного абзацу аспекти загальної (наскрізної) теми. Зміст мікротем і послідовність розгортання їх відображає авторське бачення теми й забезпечує розрізнення текстів спільної тематики. Центральний предмет мовлення в межах мікротеми означено тематичним реченням – найбільш значущим реченням у межах абзацу, яке найкраще дає змогу зрозуміти, про що йдеться саме в цьому абзаці. Правильно визначені тематичні речення – це майже завжди готовий план тексту, а отже, його мікротеми.
Пригадавши, що таке мікротеми, варто методом сканування переглянути обидва тексти, звертаючи увагу на перші або на останні речення абзаців, оскільки зазвичай саме ці речення є тематичними. Така операція дасть змогу виявити, що в тексті Б актуалізовано такі мікротеми:
- «історичні корені патерналістських настроїв серед частини українців» (абзац 7) (варіант А),
- «небажання брати на себе відповідальність як ознака частини українців» (абзаци 6, 9) (варіант Б),
- «неготовність значної частини громадян виявляти соціальну активність» (абзац 9) (варіант В).
Однак у цьому тексті не йдеться про те, що патерналістськи налаштовані українці мають прихильність до диктатури (варіант Г). Натомість у тексті А ця мікротема є:
(1) Україні властивий патерналізм – політична практика, коли влада сприймає народ як «дитину», яка потребує «батьківської уваги», а населення очікує, що змінювати країну повинна саме влада. Статистика станом на 2018 р. демонструє: 30 % українців хотіли б, щоб на чолі стояв диктатор. Але не тому, що їм подобається тиранія, а тому що «вождь» змінить усе самостійно. Значною мірою патерналізм став спадком СРСР, де було вирощено «людину радянську», або Homo Sovieticus.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання передбачає виявлення здатності на підставі прочитання тематично пов’язаних джерел інформації встановлювати ті аспекти змісту, що є спільними й відмінними для цих джерел.
Виконання завдання передбачає звернення до обох текстів. Фрагмент, до якого треба звернутися в тексті А, чітко вказано в умові завдання – це абзац 2:
(2) Цей термін не має єдиного визначення, але саме явище досліджують уже кілька десятиліть. Соціолог Л. Гудков у працях, які вже стали класикою, визначає, що цей тип людей характеризує: 1) масоподібність, або бажання «бути як усі»; 2) пристосуванство й адаптація до наявного соціального порядку, готовність вимагати менше; 3) простота й обмеженість в інтелектуальному та етичному планах; 4) ієрархічність – таким людям далеке поняття «еліти», вони певні, що як матеріальні блага, так і права людини, повага, інтелектуальні якості тощо розподіляють залежно від «посади» й «статусу»; 5) хронічна невдоволеність тим, що «дало життя»; 6) невпевненість у собі, оскільки через нерозвинутість державних інститутів у них немає відчуття соціальної захищеності, «стабільності», унаслідок чого виникає хронічний комплекс недооціненості; 7) відчуття винятковості й зверхності, яким «радянська людина» компенсує свою розчарованість і недооціненість; 8) корумпованість і, як результат, готовність терпіти жорстоке ставлення до себе з боку влади, причому ця корумпованість має різні сторони: не лише влада підкуповується, але й саме населення «продається» за привілеї.
Повторно перечитавши абзац 2 в тексті А, варто зосередитися на визначеннях ознак «гомо совєтікуса», які запропоновано у варіантах відповіді:
| А пристосуванство й адаптація | 2) пристосуванство й адаптація до наявного соціального порядку, готовність вимагати менше; |
| Б корумпованість | 8) корумпованість і, як результат, готовність терпіти жорстоке ставлення до себе з боку влади, причому ця корумпованість має різні сторони: не лише влада підкуповується, але й саме населення «продається» за привілеї. |
| В невпевненість у собі | 6) невпевненість у собі, оскільки через нерозвинутість державних інститутів у них немає відчуття соціальної захищеності, «стабільності», унаслідок чого виникає хронічний комплекс недооціненості; |
| Г відчуття винятковості й зверхності | 7) відчуття винятковості й зверхності, яким «радянська людина» компенсує свою розчарованість і недооціненість; |
Після цього можна починати пошук відповідників у тексті Б. На підставі цього вдасться з’ясувати, що в тексті Б наголошено на таких властивостях пострадянської людини:
| Текст А | Текст Б | |
|---|---|---|
| А пристосуванство й адаптація | 2) пристосуванство й адаптація до наявного соціального порядку, готовність вимагати менше; | «...патерналізм … є наслідком радянської системи соціального забезпечення, коли від громадян вимагали послуху, а у відповідь забезпечували соціальний мінімум. Це базисні передумови для виживання, і люди до всього цього звикли» (абзац 7) |
| Б корумпованість | 8) корумпованість і, як результат, готовність терпіти жорстоке ставлення до себе з боку влади, причому ця корумпованість має різні сторони: не лише влада підкуповується, але й саме населення «продається» за привілеї. | «призводить … до корупційного вирішення питання з владою» (абзац 9) |
| В невпевненість у собі | 6) невпевненість у собі, оскільки через нерозвинутість державних інститутів у них немає відчуття соціальної захищеності, «стабільності», унаслідок чого виникає хронічний комплекс недооціненості; | «потреба, викликана низьким рівнем життя, невизначеністю, суспільними ризиками та політичним дискурсом» (абзац 8) |
| Г відчуття винятковості й зверхності | 7) відчуття винятковості й зверхності, яким «радянська людина» компенсує свою розчарованість і недооціненість; | - |
З такого дослідження тексту Б випливає, що в ньому авторка нічого не говорить про щось, що можна було б зіставити з такого ознакою «гомо совєтікуса», як «відчуття винятковості й зверхності» (варіант Г).
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на виявлення здатності працювати з тематично пов’язаними текстами з метою вичленування з них однорідної інформації щодо певного феномена, а також спроможності кваліфікувати та класифікувати певні явища, факти, об’єкти тощо.
Для успішного виконання завдання передусім необхідно переглянути абзаци текстів, згадані в умові, тобто абзац 4 в тексті А та абзац 10 в тексті Б.
| Текст А | Текст Б |
|---|---|
| (4) Щоб у країні не переважали «гомосовєтікуси», потрібно змінювати політичну культуру. Науковці розрізняють чотири її типи: 1) активна антидемократична, характерна для епохи сталінізму; 2) пасивна антидемократична, властива періоду застою, коли система ще тоталітарна, але захищати її «мовчазна більшість» вже не бажає; 3) активна демократична, характерна для розвинутих держав, де люди готові боротися за демократію та 4) пасивна демократична, коли декларують демократичні принципи, але для їх утілення немає критичної маси людей. | (10) Зважаючи на зростання почуття соціальної відповідальності серед частини населення, яка почала формуватися після подій Євромайдану кінця 2013 р. – початку 2014 р. і на сьогодні бере участь у різних формах самоорганізації, громадських ініціатив, контролі над владою та взаємодії з нею, можна припустити поступове зниження установок на патерналізм у вимірі ставлення індивіда до своєї ролі в суспільно-політичній системі України. Водночас в умовах сучасної кризи й суспільних ризиків патерналістські очікування громадян від самої системи залишатимуться високими, зокрема серед найменш забезпечених і найменш захищених верств суспільства. |
На підставі цього з’ясовуємо, що в абзаці 10 тексту Б йдеться про частину населення, «яка почала формуватися після подій Євромайдану кінця 2013 р. – початку 2014 р. і на сьогодні бере участь у різних формах самоорганізації, громадських ініціатив, контролі над владою та взаємодії з нею», тобто про людей, які активно обстоюють свою громадянську позицію, що відповідає схарактеризованому в тексті А опису політичної культури типу 4 «активна демократична, характерна для розвинутих держав, де люди готові боротися за демократію».
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання передбачає виявлення здатності аналізувати структуру аргументації: визначати тезу (висновок, який необхідно обґрунтувати), аргументи й спосіб (форму, метод) обґрунтування.
Проаналізуймо аргументацію фермера. Тезою є твердження про те, що «в довгостроковій перспективі використання фермерами інсектицидів є контрпродуктивним». Для обґрунтування цієї тези фермер використовує аргументи:
- аргумент 1: стійкість комах до інсектицидів зростає залежно від тривалості використання інсектицидів;
- аргумент 2: фермери змушені застосовувати все більшу й більшу кількість дорогих інсектицидів для боротьби з комахами-шкідниками.
Методом обґрунтування є дедуктивні міркування, у яких аргументи й висновки пов’язані відношенням логічного слідування. Міркування фермера мають таку форму:
Вид завдання: Завдання з вибором однієї правильної відповіді
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на перевірку вміння аналізувати аргументацію, визначати, які факти можуть посилити / послабити аргументацію, збільшити / зменшити вірогідність модальних суджень.
Розгляньмо аргументацію археолога. Вона стосується таких груп об’єктів:
- будівлі, побудовані тільки з вапняку;
- будівлі, побудовані з використанням каменю інших порід;
- будівлі, які використовували як людське житло;
- будівлі, яке є нежитловими.
Водночас множина всіх кам’яних будівель археологічного розкопу складається з двох частин: більша частина – будівлі тільки з вапняку; менша частина – будівлі, побудовані з використанням каменю інших порід.
З аргументації археолога випливає, що всі будівлі, побудовані тільки з вапняку, використовували як людське житло. Археолог також стверджує, що стародавня будівля, побудована з трьох видів каменю, вірогідно не була людським житлом.
Розгляньмо запропоновані варіанти відповіді й визначмо серед них той, який може підсилити аргументацію археолога.
Варіант А є неправильним, оскільки в ньому стверджують: більшу частину будівель, які використовували як людське житло, становили будівлі, у побудові яких використовували вапняк (тобто всі будівлі, побудовані тільки з вапняку, і частина будівель, побудована з кількох порід каменю). Тобто факт, запропонований у варіанті відповіді А, не додає нової інформації до аргументації археолога, а випливає з неї.
У варіанті Б зазначено: для побудови більшості будівель на місці розкопу, які не були людським житлом, було використано породи каменю відмінні від вапняку, оскільки, за твердженням археолога, вапняк був єдиним природним каменем для цієї місцевості. Факт, наведений у цьому варіанті відповіді, доповнює інформацію щодо нежитлових будівель на місці розкопу й збільшує вірогідність висновку археолога.
Варіант В – неправильна відповідь, тому що в ній схарактеризовано тільки використання різних порід каменю і не згадано нічого про житлові або нежитлові будівлі. Тобто ця інформація не допомагає кваліфікувати будівлю, побудовану з трьох порід каменю, як нежитлову.
Варіант відповіді Г також є неправильним, бо постулює, що більшість будівель на місці розкопу використовували як людське житло, тобто частка нежитлових будівель є меншою за 0,5. Це може послабити, а не підсилити аргументацію археолога.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на перевірку вміння порівнювати й аналізувати різні аргументи й форми аргументації, виявляти твердження, які відображають спільні риси або розбіжності в аргументаціях і висновках учасників комунікації.
У завданні треба знайти твердження, яке найповніше відбиває сутність розбіжностей в аргументаціях філософа та йога.
Варіант А є неправильним, оскільки думку про те, що «екологічні загрози постали перед людством унаслідок прогресу науки й технологій», прямо формулює філософ (речення 1 аргументації філософа) і підтримує йог (речення 1 аргументації йога).
Варіант Б є неправильним, позаяк тезу про загрозу ядерної енергії, генної інженерії та штучного інтелекту формулює йог (речення 2 аргументації йога) й не розглядає у своїй аргументації філософ.
Варіант Г також є неправильним, бо ідею гармонізації з навколишнім світом формулює йог (речення 3 аргументації йога) і підтримує філософ (речення 3 аргументації філософа).
У варіанті В зазначено, що «прогрес науки й технологій має забезпечити виживання людства як виду на Землі». Цю тезу підтримує філософ (речення 3 аргументації філософа) й заперечує йог: «…перехід від суспільства споживання до ССР має стати тільки проміжним етапом на шляху до виживання людства … через медитацію, а не на основі досягнень науки та технологій».
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на перевірку вміння робити логічні висновки на основі дедуктивних міркувань, визначати припущення і помилки в аргументації, а також оцінювати обґрунтованість висновків на основі аналізу аргументів.
Розгляньмо приклад. Нехай 55 % (більшість) студентів факультету є кваліфікованими користувачами MathLab, 80 % студентів факультету є кваліфікованими програмістами мовою Python. При цьому 44 % студентів факультету володіють MathLab і Python одночасно. Ці студенти становлять більшість кваліфікованих користувачів пакета MathLab. Отже, дістанемо розподіл студентів, який відображено на діаграмі.
- 44 % володіють MathLab і Python;
- тільки MathLab володіють 55 % – 44 % =11 %;
- тільки Python володіють 80 % – 44 % = 36 %;
- не володіють ані MathLab, ані Python 100 % – 44 % – 11 % – 36 % = 9 %.
Отже, для наведеного прикладу виконано всі умови, зазначені в інформації викладача.
Наведений приклад демонструє неправильність варіантів А, Б та Г.
Варіант А є неправильним, оскільки тільки 44 % студентів володіють одночасно MathLab і Python.
Варіант Б є неправильним, адже 9 % студентів не володіють ані MathLab, ані Python.
Варіант Г є неправильним, оскільки тільки 20 % студентів не володіють мовою Python.
Отже, правильною відповіддю є варіант В. Дійсно, з інформації викладача випливає, що частка студентів, які є користувачами MathLab, є більшою за 0,5 (50 %) від загальної кількості студентів.
Водночас частка програмістів мовою Python є більшою за 0,5 (50 %) від користувачів MathLab.
Отже, частка тих, хто одночасно є користувачами MathLab і програмістами мовою Python, від загальної кількості студентів є більшою за 0,25 (25 %).
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на перевірку вміння ідентифікувати / застосовувати методи та принципи в аргументації, оцінювати їхню валідність (відповідність меті) й обґрунтованість.
У завданні треба визначити мету міркувань Сальваті, який використовує метод міркувань Симпліціо для обґрунтування нової тези.
Розгляньмо аргументацію Симпліціо. Він розглядає такі аргументи:
1) якщо зробити термоізоляцію стін, то можна знизити втрати тепла до 20 %;
2) якщо зробити термоізоляцію стелі, то можна знизити втрати тепла до 30 %;
3) якщо зробити термоізоляцію вікон, то можна знизити втрати тепла до 10 %;
4) якщо зробити термоізоляцію підлоги, то можна знизити втрати тепла до 15 %.
Із цих аргументів Симпліціо виводить тезу: утрати тепла оселі можна знизити на 75 %.
Аргументи й теза Симпліціо загалом не є хибними. Хибним є сам метод міркувань: Симпліціо вважає, що події, які забезпечують зниження втрат тепла на певний відсоток, є незалежними (тобто утеплення стін не вплине на втрати тепла через стелю або підлогу). Це приводить Симпліціо до хибного висновку: для розрахунку загального зниження втрат тепла оселі відсотки зниження втрат через різні конструкції оселі можна додавати.
Розгляньмо запропоновані в завданні варіанти відповіді.
Варіант Б є неправильним, оскільки Сальваті не використовує міркування Симпліціо для того, щоб розглянути приклад утеплення оселі в реальних умовах.
Варіант В є неправильним, оскільки міркування Сальваті не є демонстрацією (обґрунтуванням) тези про можливість обігріву оселі внаслідок теплоізоляції. Він починає свої міркування словами: «Якщо керуватися вашим міркуванням…», тобто наголошує на тому, що він використовує метод міркувань Симпліціо, щоб отримати тезу, яка загалом може й не бути істинною.
Варіант Г є неправильним, позаяк Сальваті не узагальнює міркування Симпліціо, а розглядає інші (аналогічні) аргументи, які є одним з варіантів аргументації подібного типу.
Отже, правильним є варіант А, оскільки Сальваті обґрунтовує хибність методу міркувань Симпліціо за допомогою прикладу правильних даних, для яких правило Симпліціо дає очевидно хибний результат.
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на перевірку вміння виконувати операції над висловленнями, знаходити еквівалентні висловлювання або будувати заперечення. Завдання передбачає виявлення учасником тестування здатності аналізувати різні типи тверджень (часткові і загальні, ствердні і заперечні), коректно застосовувати логічні операції, формалізувати твердження й аналізувати їхню логічну структуру.
Завдання полягає в тому, щоб, незалежно від трактування складних філософських понять (істина, уява, лінія, ілюзії), якими оперує скептик, вибрати із запропонованих варіантів заперечення твердження скептика. Це означає вибрати з наведених варіантів відповіді такий, що разом із твердженням скептика утворить пару, у якій з істинності одного твердження обов’язково випливатиме хибність другого.
Розгляньмо твердження. Воно містить дві групи об’єктів:
1) усе, що є істиною;
2) усі уявні лінії, що ділять наші ілюзії на дві частини.
Зауважмо, що характеристика уявної лінії як такої, що ділить наші ілюзії на дві частини, не впливає на логічну структуру твердження, тому надалі вживатимемо скорочену назву уявна лінія.
Зв’язок між цими об’єктами можна, відповідно до умови, сформулювати так: кожен об’єкт, що є істиною, є уявною лінією.
Розгляньмо варіанти відповіді.
У варіанті А зазначено, що існують об’єкти, які є істинами і не є уявними лініями. Якщо твердження умови істинне, то твердження варіанта А хибне. І навпаки, якщо твердження варіанта А істинне, то це означає, що не всі об’єкти, що є істинами, є уявними лініями, що суперечить твердженню умови. Відповідно, варіант відповіді А є правильним.
Перевірмо інші варіанти відповіді.
Твердження, наведене у варіанті Б, можна сформулювати так: будь-який об’єкт, який є істиною, є уявною лінією, що є еквівалентом твердження скептика, а отже, не є його запереченням.
Варіант В також є неправильним, оскільки в ньому зазначено, що існують такі об’єкти, що є істинами й уявними лініями. Якщо твердження умови істинне, то твердження варіанта В також є істинним, а отже, є його наслідком, а не запереченням.
У варіанті Г зазначено, що не існує об’єктів, які є уявними лініями, але не є істинами. Твердження варіанта Г може бути як істинним (якщо об’єкт є істиною та уявною лінією), так і хибним (якщо об’єкт є уявною лінією, але не є істиною). Це означає, що твердження Г не є запереченням твердження скептика. Отже, варіант Г є неправильним.
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
Для виконання завдання, що стосується ситуації, спочатку треба ретельно пропрацювати саму ситуацію, тобто проаналізувати її, уважно опрацьовуючи умови (за наявності), формалізувати її, скориставшись системою скорочень елементів ситуації (наприклад, використовуючи певні символи, числа, абревіатури), у разі потреби створити схему, таблицю, діаграму тощо.
Завдання, що стосується ситуації, зорієнтовано на перевірку вміння визначати структуру скінченних множин, які задовольняють задані умови. Формалізувати зміст умов цієї ситуації можна у вигляді таблиці, де комірки заповнено знаками, кольорами й необхідними додатковими написами. Знаки + у таблиці позначають часові проміжки, у які Марко зможе виконати дію; знаки – із заливкою позначають часові проміжки, у які виконання дії неможливе; порожні клітинки означають, що у відповідний проміжок часу виконання певної дії є можливим (може стояти як +, так і –).
Оскільки прасувати речі можна тільки через 3 години після завершення прання, але в той самий день, коли речі випрано (умова 3), прати треба до 14-ї години, а прасувати – після. Прибрати у ванній кімнаті, на кухні, у вітальні й у спальні треба в один день, водночас на кухні Марко прибиратиме в останню чергу (умова 5). Відповідно прибирати на кухні не можна до 14-ї години, а в останній часовий проміжок (з 16:00 до 17:00) не можна прибирати у ванній кімнаті, у вітальні й у спальні.
| Приготувати їжу | Попрати речі | Попрасувати речі | Зробити прибирання у вітальні й спальні | Зробити прибирання у ванній кімнаті | Зробити прибирання на кухні | Помити вікна | Скласти сезонний одяг | ||
| В один день, через 3 години | В один день, кухня – остання | ||||||||
| Сб | з 10:00 до 11:00 | + | - | - | - | ||||
| з 12:00 до 13:00 | + | - | - | - | |||||
| з 14:00 до 15:00 | - | - | - | ||||||
| з 16:00 до 17:00 | - | - | - | - | - | ||||
| Нд | з 10:00 до 11:00 | - | - | - | + | ||||
| з 12:00 до 13:00 | - | - | - | + | |||||
| з 14:00 до 15:00 | - | - | + | ||||||
| з 16:00 до 17:00 | - | - | - | - | + | ||||
Виконуючи завдання, треба уважно проаналізувати таблицю, зосередившись на тому, що в цьому завданні запитують про прибирання кухні за умови, «якщо сезонний одяг Марко складатиме в неділю».
За такої умови на неділю припадають миття вікон, складання одягу й прання з прасуванням, оскільки три послідовні прибирання в неділю здійснити неможливо. Тож у суботу Марко готуватиме їжу, прибиратиме у вітальні, спальні, ванній кімнаті та на кухні. Відповідно до умови 5 останнім буде прибирання на кухні з 16:00 до 17:00.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Для виконання завдання, що стосується ситуації, спочатку треба ретельно пропрацювати саму ситуацію, тобто проаналізувати її, уважно опрацьовуючи умови (за наявності), формалізувати її, скориставшись системою скорочень елементів ситуації (наприклад, використовуючи певні символи, числа, абревіатури), у разі потреби створити схему, таблицю, діаграму тощо.
Завдання, що стосується ситуації, зорієнтовано на перевірку вміння визначати структуру скінченних множин, які задовольняють задані умови. Формалізувати зміст умов цієї ситуації можна у вигляді таблиці, де комірки заповнено знаками, кольорами й додатковими написами. Знаки + у таблиці позначають часові проміжки, у які Марко зможе виконати дію; знаки – із заливкою позначають часові проміжки, у які виконання дії неможливе; порожні клітинки означають, що у відповідний проміжок часу виконання певної дії є можливим (може стояти як +, так і –).
Оскільки прасувати речі можна тільки через 3 години після завершення прання, але в той самий день, коли речі випрано (умова 3), прати треба до 14-ї години, а прасувати – після. Прибрати у ванній кімнаті, на кухні, у вітальні й у спальні треба в один день, водночас на кухні Марко прибиратиме в останню чергу (умова 5). Відповідно прибирати на кухні не можна до 14-ї години, а в останній часовий проміжок (з 16:00 до 17:00) не можна прибирати у ванній кімнаті, у вітальні й у спальні.
| Приготувати їжу | Попрати речі | Попрасувати речі | Зробити прибирання у вітальні й спальні | Зробити прибирання у ванній кімнаті | Зробити прибирання на кухні | Помити вікна | Скласти сезонний одяг | ||
| В один день, через 3 години | В один день, кухня – остання | ||||||||
| Сб | з 10:00 до 11:00 | + | - | - | - | ||||
| з 12:00 до 13:00 | + | - | - | - | |||||
| з 14:00 до 15:00 | - | - | - | ||||||
| з 16:00 до 17:00 | - | - | - | - | - | ||||
| Нд | з 10:00 до 11:00 | - | - | - | + | ||||
| з 12:00 до 13:00 | - | - | - | + | |||||
| з 14:00 до 15:00 | - | - | + | ||||||
| з 16:00 до 17:00 | - | - | - | - | + | ||||
Виконуючи завдання, треба уважно проаналізувати таблицю, зосередитися на суботі й зважити на умову, зазначену в завданні: «Якщо Марко займається прасуванням у суботу з 14:00 до 15:00, то якою справою він буде займатися в суботу з 16:00 до 17:00?».
Проаналізуймо вплив умови, наведеної в завданні, на можливі варіанти відповіді.
Якщо прасування заплановано на суботу з 14:00 до 15:00, можемо точно визначити інші справи в цей день:
- прання (з 10:00 до 11:00), яке відповідно до умови 3 має закінчитися за 3 години до прасування;
- приготування їжі (з 12:00 до 13:00);
- складання сезонного одягу (з 16:00 до 17:00).
Митиме вікна (умова 4) й прибиратиме (недостатня кількість часових проміжків для трьох послідовних прибирань у суботу) Марко в неділю.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Для виконання завдання, що стосується ситуації, спочатку треба ретельно пропрацювати саму ситуацію, тобто проаналізувати її, уважно опрацьовуючи умови (за наявності), формалізувати її, скориставшись системою скорочень елементів ситуації (наприклад, використовуючи певні символи, числа, абревіатури), у разі потреби створити схему, таблицю, діаграму тощо.
Завдання, що стосується ситуації, зорієнтовано на перевірку вміння визначати структуру скінченних множин, які задовольняють задані умови. Формалізувати зміст умов цієї ситуації можна у вигляді таблиці, де комірки заповнено знаками, кольорами й необхідними додатковими написами. Знаки + у таблиці позначають часові проміжки, у які Марко зможе виконати дію; знаки – із заливкою позначають часові проміжки, у які виконання дії неможливе; порожні клітинки означають, що у відповідний проміжок часу виконання певної дії є можливим (може стояти як +, так і –).
Оскільки прасувати речі можна тільки через 3 години після завершення прання, але в той самий день, коли речі випрано (умова 3), прати треба до 14-ї години, а прасувати – після. Прибрати у ванній кімнаті, на кухні, у вітальні й у спальні треба в один день, водночас на кухні Марко прибиратиме в останню чергу (умова 5). Відповідно прибирати на кухні не можна до 14-ї години, а в останній часовий проміжок (з 16:00 до 17:00) не можна прибирати у ванній кімнаті, у вітальні й у спальні.
| Приготувати їжу | Попрати речі | Попрасувати речі | Зробити прибирання у вітальні й спальні | Зробити прибирання у ванній кімнаті | Зробити прибирання на кухні | Помити вікна | Скласти сезонний одяг | ||
| В один день, через 3 години | В один день, кухня – остання | ||||||||
| Сб | з 10:00 до 11:00 | + | - | - | - | ||||
| з 12:00 до 13:00 | + | - | - | - | |||||
| з 14:00 до 15:00 | - | - | - | ||||||
| з 16:00 до 17:00 | - | - | - | - | - | ||||
| Нд | з 10:00 до 11:00 | - | - | - | + | ||||
| з 12:00 до 13:00 | - | - | - | + | |||||
| з 14:00 до 15:00 | - | - | + | ||||||
| з 16:00 до 17:00 | - | - | - | - | + | ||||
Виконуючи завдання, треба уважно проаналізувати таблицю й зважити на умову, зазначену в завданні «Якщо прибиранням у ванній кімнаті Марко займатиметься в суботу, то коли він може займатися пранням речей?».
Якщо Марко готуватиме (умова 2) й прибиратиме в суботу (відповідно до умови 5 всі три прибирання Марко робитиме в один день), то прати й прасувати йому доведеться в неділю. Отже, варіанти А й Б не можуть бути правильною відповіддю. Прати після 14:00 в неділю Марко не може, оскільки білизна не встигне висохнути для прасування (варіант Г не відповідає умові 3).
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання до ситуації зорієнтовано на перевірку вміння розв’язувати прості задачі комбінаторного змісту на визначення ймовірності подій.
Перш ніж виконувати завдання, треба ретельно проаналізувати й схематизувати ситуацію. Для цього можна використати скорочення і для спрощення сприйняття інформації оформити основні відомості як таблицю.
| Сорт карамелі | Маса карамелі, кг | Кількість пакетів з карамеллю масою 100 г кожен |
|---|---|---|
| Г | 1,4 | 14 |
| Ж | 1 | 10 |
| Л | 0,6 | 6 |
| М | 1 | 10 |
| Ф | 0,5 | 5 |
| Ш | 0,5 | 5 |
| Загалом | 5 | 50 |
Оскільки всі сорти карамелі розфасовано в пакетики порціями однакової маси, імовірність вибрати навмання пакетик із карамеллю певного сорту пропорційна її масі в загальній масі солодощів. Мандрівник купив 5 кг карамелі, у якій маса медової (М) карамелі дорівнює 1 кг. Тож ймовірність того, що у вибраному навмання пакетику буде саме медова карамель становить 1/5.
Правильна відповідь – А.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання до ситуації зорієнтовано на перевірку вміння розв’язувати прості задачі комбінаторного змісту на визначення ймовірності подій.
Перш ніж виконувати завдання, треба ретельно проаналізувати й схематизувати ситуацію. Для цього можна використати скорочення і для спрощення сприйняття інформації оформити основні відомості як таблицю.
| Сорт карамелі | Маса карамелі, кг | Кількість пакетів з карамеллю масою 100 г кожен |
|---|---|---|
| Г | 1,4 | 14 |
| Ж | 1 | 10 |
| Л | 0,6 | 6 |
| М | 1 | 10 |
| Ф | 0,5 | 5 |
| Ш | 0,5 | 5 |
| Загалом | 5 | 50 |
Щоб визначити найменшу кількість пакетиків, серед яких ОБОВ’ЯЗКОВО буде хоча б по 100 г карамелі кожного найменування, уявімо найгірший із можливих сценаріїв. Він буде таким: спочатку вибрано 14 пакетиків Г (1,4 кг), по 10 – Ж (1 кг) і М (1 кг), а також 6 – Л (0,6 кг). Щоб отримати необхідний результат, потрібно також узяти 5 пакетиків одного найменування з тих, що залишилися (або 5 пакетиків Ф (0,5 кг), або 5 – Ш (0,5 кг)). Лише наступний пакетик гарантовано приведе до очікуваного результату. Розрахунки будуть такими: 14+10+10+6+5+1=46.
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання до ситуації зорієнтовано на перевірку вміння розв’язувати прості задачі комбінаторного змісту на визначення ймовірності подій.
Перш ніж виконувати завдання, треба ретельно проаналізувати й схематизувати ситуацію. Для цього можна використати скорочення і для спрощення сприйняття інформації оформити основні відомості як таблицю.
| Сорт карамелі | Маса карамелі, кг | Кількість пакетів з карамеллю масою 100 г кожен |
|---|---|---|
| Г | 1,4 | 14 |
| Ж | 1 | 10 |
| Л | 0,6 | 6 |
| М | 1 | 10 |
| Ф | 0,5 | 5 |
| Ш | 0,5 | 5 |
| Загалом | 5 | 50 |
У завданні треба уявити найгірший із можливих сценаріїв, за якого ОБОВ’ЯЗКОВО виявиться 5 пакетиків (0,5 кг) карамелі одного найменування. Це ситуація, коли спочатку буде вибрано по чотири пакетики кожного найменування в довільному порядку (шість найменувань, 6×4=24). Для виконання умови досить узяти ще пакетик будь-якого найменування.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на перевірку вмінь опрацьовувати й аналізувати дані у формі таблиць, графіків, діаграм, а також здійснювати перехід від однієї форми наведення даних до іншої.
Під час опрацювання тексту ситуації і доданих діаграм важливо тримати в пам’яті, що на діаграмах подано різне: на одній – частки (відсотки), а на іншій – кількості.
За діаграмою з даними про прибутки, отримані підприємством А, можна визначити, що найвищим прибуток підприємства був 2019 року.
Правильна відповідь – Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання зорієнтовано на перевірку вмінь опрацьовувати й аналізувати дані у формі таблиць, графіків, діаграм, а також здійснювати перехід від однієї форми наведення даних до іншої.
Під час опрацювання тексту ситуації й доданих діаграм важливо тримати в пам’яті, що на діаграмах подано різне: на одній – частки (відсотки), а на іншій – кількості.
Для відповіді треба зіставити інформацію з обох діаграм і здійснити розрахунки. За першою діаграмою прибуток, отриманий підприємством С 2018 року, дорівнює 3/5 прибутку, отриманого підприємством А 2018 року (частка прибутку підприємства С в сукупному доході становить 30 %, частка підприємства А – 50 %). За другою діаграмою прибуток підприємства А 2018 року становить 160 млн грн. Отже, прибуток, отриманий підприємством С у 2019 році, становить 160:5×3=96 млн грн.
Правильна відповідь – Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
Завдання до ситуації зорієнтовано на перевірку вмінь опрацьовувати й аналізувати дані у формі таблиць, графіків, діаграм, а також здійснювати перехід від однієї форми наведення даних до іншої.
Під час опрацювання тексту ситуації і доданих діаграм важливо тримати в пам’яті, що на діаграмах подано різне: на одній – частки (відсотки), а на іншій – кількості.
Особливістю цього завдання є наявність двох тверджень, які можуть бути як істинними, так і хибними, зважаючи на інформацію, надану в ситуації. Кожне твердження треба проаналізувати й зробити висновок про його хибність або істинність.
Твердження І: Сумарний прибуток, отриманий підприємствами В і С у 2019 році, більший, ніж сумарний прибуток, отриманий ними в 2018 році.
За першою діаграмою, сумарний прибуток, отриманий 2019 року підприємствами В і С, дорівнює прибутку, отриманому цього ж року підприємством А (частка прибутку підприємств В і С в сукупному доході становить 50 %, так само, як і підприємства А). Тому сумарний прибуток, отриманий 2019 року підприємствами В і С, становить 180 млн грн. Сумарний прибуток, отриманий 2018 року підприємствами В і С, також дорівнює прибутку, отриманому 2018 року підприємством А, і становить 160 млн грн. Отже, твердження І істинне.
Твердження ІІ: Прибуток, отриманий підприємством С у 2021 році, більший, ніж його прибуток у 2019 році.
Підприємство С отримало 2019 року прибуток, який дорівнює 1/5 частині прибутку, отриманого цього ж року підприємством А (частка прибутку підприємства С в сукупному доході становить 10 %, частка підприємства А – 50 %). А тому сумарний прибуток, отриманий 2019 року підприємством С, становить 180:5=36 млн грн. Аналогічно прибуток підприємства С 2021 року становить 144:3=48 млн грн. Отже, твердження ІІ теж істинне.
Зважаючи на висновки за підсумками дослідження обох тверджень, правильною відповіддю є варіант В – І та ІІ.
Правильна відповідь – В.
Знайшли помилку? Пишіть на