Тренувальний ТЗНК в магістратуру. Варіант 3

Особливість соціологічних досліджень (2)__________ в тому, що аналіз, узагальнення й висновки ґрунтуються на фактичному матеріалі, отриманому самим дослідником. Отже, (3)___________ досліджень, надійність їхніх результатів багато в чому залежать від якості використаних статистичних даних, правильного вибору методики, належної організації дослідження, дотримування певних принципів.

Особливість соціологічних досліджень (2)__________ в тому, що аналіз, узагальнення й висновки ґрунтуються на фактичному матеріалі, отриманому самим дослідником. Отже, (3)___________ досліджень, надійність їхніх результатів багато в чому залежать від якості використаних статистичних даних, правильного вибору методики, належної організації дослідження, дотримування певних принципів.

У планетарному масштабі відбувається позитивний, безупинний розвиток економіки. У його основі – досягнення науки, (4)__________ прогресу, що дозволяє оновлювати (5)____________ продукції і послуг, знижувати загальну ресурсоємність виробництва, витримувати екологічні вимоги й обмеження, які диктує суспільство. З іншого боку, змінюються соціальні стандарти рівня життя, освіти, культури, охорони здоров’я, інформаційного забезпечення населення і бізнесу. Це породжує принципово нові суспільні потреби. У результаті сукупний попит стає більш динамічним, а його імпульси виробництву – дедалі (6)___________.

У планетарному масштабі відбувається позитивний, безупинний розвиток економіки. У його основі – досягнення науки, (4)__________ прогресу, що дозволяє оновлювати (5)____________ продукції і послуг, знижувати загальну ресурсоємність виробництва, витримувати екологічні вимоги й обмеження, які диктує суспільство. З іншого боку, змінюються соціальні стандарти рівня життя, освіти, культури, охорони здоров’я, інформаційного забезпечення населення і бізнесу. Це породжує принципово нові суспільні потреби. У результаті сукупний попит стає більш динамічним, а його імпульси виробництву – дедалі (6)___________.

У планетарному масштабі відбувається позитивний, безупинний розвиток економіки. У його основі – досягнення науки, (4)__________ прогресу, що дозволяє оновлювати (5)____________ продукції і послуг, знижувати загальну ресурсоємність виробництва, витримувати екологічні вимоги й обмеження, які диктує суспільство. З іншого боку, змінюються соціальні стандарти рівня життя, освіти, культури, охорони здоров’я, інформаційного забезпечення населення і бізнесу. Це породжує принципово нові суспільні потреби. У результаті сукупний попит стає більш динамічним, а його імпульси виробництву – дедалі (6)___________.

Сьогодні ми спостерігаємо шалений попит на традиційні українські прикраси. Жінки почали (7)_____________ цілі образи автентичного вбрання, що обов’язково мають бути (8)____________ прикрасами. Майстрині починають не просто виготовляти традиційні прикраси, вони (9)_____________ стародавні екземпляри, а дизайнери органічно поєднують з ними свої сучасні колекції. Зґарди, дукачі, гердани, силянки, кризи. Різноманіття видів українських прикрас вражає і зачаровує. Сучасні українки шанують традиційні (10)_________ й доповнюють ними свої образи.

Сьогодні ми спостерігаємо шалений попит на традиційні українські прикраси. Жінки почали (7)_____________ цілі образи автентичного вбрання, що обов’язково мають бути (8)____________ прикрасами. Майстрині починають не просто виготовляти традиційні прикраси, вони (9)_____________ стародавні екземпляри, а дизайнери органічно поєднують з ними свої сучасні колекції. Зґарди, дукачі, гердани, силянки, кризи. Різноманіття видів українських прикрас вражає і зачаровує. Сучасні українки шанують традиційні (10)_________ й доповнюють ними свої образи.

Сьогодні ми спостерігаємо шалений попит на традиційні українські прикраси. Жінки почали (7)_____________ цілі образи автентичного вбрання, що обов’язково мають бути (8)____________ прикрасами. Майстрині починають не просто виготовляти традиційні прикраси, вони (9)_____________ стародавні екземпляри, а дизайнери органічно поєднують з ними свої сучасні колекції. Зґарди, дукачі, гердани, силянки, кризи. Різноманіття видів українських прикрас вражає і зачаровує. Сучасні українки шанують традиційні (10)_________ й доповнюють ними свої образи.

Сьогодні ми спостерігаємо шалений попит на традиційні українські прикраси. Жінки почали (7)_____________ цілі образи автентичного вбрання, що обов’язково мають бути (8)____________ прикрасами. Майстрині починають не просто виготовляти традиційні прикраси, вони (9)_____________ стародавні екземпляри, а дизайнери органічно поєднують з ними свої сучасні колекції. Зґарди, дукачі, гердани, силянки, кризи. Різноманіття видів українських прикрас вражає і зачаровує. Сучасні українки шанують традиційні (10)_________ й доповнюють ними свої образи.

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

                                                                                                 За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, -- невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, – каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. – Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише – «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, – зазначає представник черокі Белт, – ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, – додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. – Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови – це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови – це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, – каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

                                                                                                                       За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Автор тексту Б, на відміну від автора тексту А

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

                                                                                      За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, -- невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, – каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. – Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише – «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, – зазначає представник черокі Белт, – ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, – додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. – Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови – це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови – це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, – каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

                                                                                           За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Метою тексту А є

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, – невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, – каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. – Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише – «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, – зазначає представник черокі Белт, – ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, – додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. – Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови – це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови – це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, – каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Авторка тексту А могла б дібрати з тексту Б аргументи для всіх позицій, заявлених у її тексті, ОКРІМ

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, – невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, – каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. – Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише – «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, – зазначає представник черокі Белт, – ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, – додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. – Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови – це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови – це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, – каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Текст Б, на відміну від тексту А, НЕ порушує проблеми

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, – невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, – каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. – Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише – «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, – зазначає представник черокі Белт, – ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, – додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. – Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови – це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови – це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, – каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Причину того, чому англомовній людині важко, як стверджує Ленор Гренобль, зрозуміти особисту трагедію носіїв загрожених мов (абзац 10 тексту Б), допомагає прояснити фрагмент тексту А, наведений у рядку

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, – невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, – каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. – Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише – «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, – зазначає представник черокі Белт, – ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, – додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. – Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови – це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови – це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, – каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Автори обох текстів погодилися б з усіма твердженнями, ОКРІМ

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, – невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, – каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. – Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише – «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, – зазначає представник черокі Белт, – ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, – додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. – Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови – це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови – це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, – каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Оптимізм автора тексту А з приводу потенціалу розвитку мов завдяки сучасним технологіям (абзац 4) є об'єктивно сумнівним передусім стосовно мов, які в таблиці (текст Б) віднесено до категорії

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, – невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, – каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. – Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише – «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, – зазначає представник черокі Белт, – ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, – додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. – Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови – це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови – це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, – каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Найбільш точно окреслює взаємозв'язок тексту А й тексту Б твердження в рядку

Прочитайте мікротексти й виконайте завдання.

Підприємець: Висновки щодо національних особливостей культури праці в Німеччині й в Україні можна зробити на основі такого факту з мого досвіду.

У 1998 р. мені знадобилося перевезти фурами 700 велосипедів із Німеччини до України. Троє німецьких робітників попросили за їх завантаження 15 євро за годину на кожного. Мені це здалося задорого, але погодився, хоча й припускав, що вони будуть тягнути час, адже оплата погодинна, а отже, чим довше вантажиш - тим більше отримуєш. Проте німці накинулися на велосипеди й уже за 2 год. 45 хв. закінчили роботу.

Приїхала мої фури в Україну. Підрядник, якого я знайшов для розвантаження, сказав, що для роботи йому потрібні вісім робітників. Розвантажували вони велосипеди два дні по вісім годин... Те, що троє завантажили за менше ніж три години!

Таким чином, наша культура праці набагато нижча за німецьку.

Яке з наведених нижче тверджень показує найбільший недолік аргументації підприємця?

Проректор: Цього року кафедра філософії продемонструвала високий рівень наукової роботи. З цього випливає, що за звітний рік кожен викладач кафедри має високі наукові досягнення.

Форма якого з наведених нижче міркувань найбільше схожа на форму міркувань проректора?

Соціальний працівник: Кожен житель району Бобурка має дозвіл відвідувати басейн «Хвиля» в певний час кожного дня, коли басейн працює. Діти у віці до 6 років можуть відвідувати цей басейн тільки з 12:00 до 17:00, а із 17:00 до закриття басейн доступний винятково для дорослих.

Якщо всі наведені вище твердження соціального працівника істинні, то яке з наведених нижче тверджень також істинне?

Слідчий: Провадження охоплює чотири події Х, Y, Z, V. Під час слідства було встановлено учасників кожної iз цих подій. У результаті слідчих дій було також установлено, що кожен учасник події Х був учасником принаймні однієї з подій Y, Z, V. Крім того, удалося з'ясувати таке: кожен учасник події Y брав участь у події Х; кожен учасник події Z брав участь у події Х; кожен учасник події V брав участь у події Х.

Істинність якого з наведених нижче тверджень логічно випливає з інформації слідчого?

Історик: Одним із найбільш корисних суспільних інструментів є гроші, універсальність яких можна порівняти хіба що з мовою. Проте якщо мова своїм виникненням укорінена в природній здатності людини, то гроші є штучним винаходом людей. Тому цілком імовірним є те, що в різних суспільствах гроші виникали незалежно.

Яке з наведених нижче тверджень, якщо воно істинне, є необхідним, щоб висновок історика був логічно обґрунтованим?

Іван: Художні музеї створюють заради того, щоб зберігати витвори мистецтва й робити їх доступними для громадськості. Тому музеї мають шукати, купувати й експонувати витвори мистецтва кожного мистецького періоду й жанру, навіть якщо ці роботи не визнані експертами за шедеври.

Катерина: Художні музеї мають витрачати свої обмежені кошти на придбання творів лише визнаних майстрів, щоб забезпечити збереження найкращих творів мистецтва.

Яке з наведених нижче тверджень найкраще відображає розбіжність у поглядах Івана й Катерини, висловлених у наведеному вище діалозі?

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

У запливі на 100 м узяли участь 6 плавців E, F, G, R, S, T. Про результати цього запливу відомо таке:

1) Будь-які два плавці не фінішували одночасно.

2) Результати трьох плавців Е, F та G, незалежно від порядку, у якому ці результати подати, не є трьома послідовними результатами запливу.

3) Результати трьох плавців R, S і Т, незалежно від порядку, у якому ці результати подати, не є трьома послідовними результатами запливу.

4). Плавець Е прийшов до фінішу раніше, ніж плавець S.

5) Плавець F не був на фініші ані першим, ані останнім.

6) Плавець Т фінішував ані безпосередньо перед фінішем плавця F, ані відразу після фінішу цього плавця.

Який із наведених нижче варіантів може відображати послідовність, у якій фінішували плавці?

​Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

У запливі на 100 м узяли участь 6 плавців E, F, G, R, S, T. Про результати цього запливу відомо таке:

1) Будь-які два плавці не фінішували одночасно.

2) Результати трьох плавців Е, F та G, незалежно від порядку, у якому ці результати подати, не є трьома послідовними результатами запливу.

3) Результати трьох плавців R, S і Т, незалежно від порядку, у якому ці результати подати, не є трьома послідовними результатами запливу.

4). Плавець Е прийшов до фінішу раніше, ніж плавець S.

5) Плавець F не був на фініші ані першим, ані останнім.

6) Плавець Т фінішував ані безпосередньо перед фінішем плавця F, ані відразу після фінішу цього плавця.

Якщо третім фінішував плавець Т, то п'ятим - плавець

​Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

У запливі на 100 м узяли участь 6 плавців E, F, G, R, S, T. Про результати цього запливу відомо таке:

1) Будь-які два плавці не фінішували одночасно.

2) Результати трьох плавців Е, F та G, незалежно від порядку, у якому ці результати подати, не є трьома послідовними результатами запливу.

3) Результати трьох плавців R, S і Т, незалежно від порядку, у якому ці результати подати, не є трьома послідовними результатами запливу.

4). Плавець Е прийшов до фінішу раніше, ніж плавець S.

5) Плавець F не був на фініші ані першим, ані останнім.

6) Плавець Т фінішував ані безпосередньо перед фінішем плавця F, ані відразу після фінішу цього плавця.

Якщо плавець S фінішував третім, а Т - четвертим, то результат плавця G кращий, ніж результат плавця

​Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

Логістична фірма впродовж двох днів - середи й четверга - повинна доставити замовнику сім контейнерів Р, Q, R, S, T, U, V.

Умовами договору доставки передбачено, що:

1) три або чотири контейнери повинні бути доставлені замовнику в середу, а решта - у четвер;

2) контейнери Р та Т повинні бути доставлені в різні дні;

3) контейнер Q має бути доставлено в четвер.

4) контейнери S та V повинні бути доставлені в один день;

5) якщо контейнер U буде доставлено в середу, то контейнер V має бути доставлений у четвер

Фірма доставила замовнику в середу чотири контейнери. Який із наведених нижче переліків може бути переліком цих контейнерів?

​Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

Логістична фірма впродовж двох днів - середи й четверга - повинна доставити замовнику сім контейнерів Р, Q, R, S, T, U, V.

Умовами договору доставки передбачено, що:

1) три або чотири контейнери повинні бути доставлені замовнику в середу, а решта - у четвер;

2) контейнери Р та Т повинні бути доставлені в різні дні;

3) контейнер Q має бути доставлено в четвер.

4) контейнери S та V повинні бути доставлені в один день;

5) якщо контейнер U буде доставлено в середу, то контейнер V має бути доставлений у четвер

Якщо контейнери Q та U доставлено замовнику в різні дні, то яке/які з наведених тверджень І-ІІІ істинне/істинні?

І. Контейнер R доставлено в середу.

II. Контейнер V доставлено в середу.

IІ. У четвер доставлено чотири контейнери.

​Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

Логістична фірма впродовж двох днів - середи й четверга - повинна доставити замовнику сім контейнерів Р, Q, R, S, T, U, V.

Умовами договору доставки передбачено, що:

1) три або чотири контейнери повинні бути доставлені замовнику в середу, а решта - у четвер;

2) контейнери Р та Т повинні бути доставлені в різні дні;

3) контейнер Q має бути доставлено в четвер.

4) контейнери S та V повинні бути доставлені в один день;

5) якщо контейнер U буде доставлено в середу, то контейнер V має бути доставлений у четвер

Будь-яка з наведених нижче пар контейнерів може бути доставлена замовнику в один день, ОКРІМ

​Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

На виставці квітів нові сорти орхідей призначили оцінювати суддю Квітка, хоча він і спеціалізується на оцінюванні тюльпанів. Оскільки Квітко погано розуміється на орхідеях, то свої оцінки він виставляє, користуючись не «Квітникарським кодексом», а правилами, які сам установив. Шкала оцінок, яку використовує суддя Квітко, п'ятибальна: A, В, С, D, Е, де А - найвища оцінка, а Е - найнижча. Йому потрібно оцінити за цією шкалою п'ять нових сортів орхідей: O1, O2, O3, O4 та O5.

Скількома різними способами суддя Квітко може розставити оцінки так, щоб жодні два сорти орхідей не отримали одну й ту ж оцінку?

​Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

На виставці квітів нові сорти орхідей призначили оцінювати суддю Квітка, хоча він і спеціалізується на оцінюванні тюльпанів. Оскільки Квітко погано розуміється на орхідеях, то свої оцінки він виставляє, користуючись не «Квітникарським кодексом», а правилами, які сам установив. Шкала оцінок, яку використовує суддя Квітко, п'ятибальна: A, В, С, D, Е, де А - найвища оцінка, а Е - найнижча. Йому потрібно оцінити за цією шкалою п'ять нових сортів орхідей: O1, O2, O3, O4 та O5.

Скількома різними способами суддя Квітко може розставити оцінки так, щоб жодні два сорти орхідей не отримали одну й ту ж оцінку, а крім того, сорт O1 отримав більш високу оцінку, ніж сорт O2?

​Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

На виставці квітів нові сорти орхідей призначили оцінювати суддю Квітка, хоча він і спеціалізується на оцінюванні тюльпанів. Оскільки Квітко погано розуміється на орхідеях, то свої оцінки він виставляє, користуючись не «Квітникарським кодексом», а правилами, які сам установив. Шкала оцінок, яку використовує суддя Квітко, п'ятибальна: A, В, С, D, Е, де А - найвища оцінка, а Е - найнижча. Йому потрібно оцінити за цією шкалою п'ять нових сортів орхідей: O1, O2, O3, O4 та O5.

Скількома різними способами суддя Квітко може розставити оцінки так, щоб усі п'ять сортів орхідей отримали найвищі оцінки - А та В?