Правенко може скористатися добіркою із шести анекдотів:
E, F, G, P, Q, R.

Що парного року він може розповідати анекдоти E, F, G, а непарного – P, Q, R.

П’яти анекдотів замало, щоб задовольнити умову задачі. Дійсно, за два роки поспіль треба розповісти шість анекдотів, а отже, якщо в добірці п’ять анекдотів, то один із них неминуче повториться.

Правильна відповідь: Б.

Правенко може скористатися добіркою з \(18\) анекдотів. Дійсно, він може розповісти в перші два роки ту саму трійку анекдотів, наступні два роки – іншу трійку анекдотів тощо.

Отже, буде використано \(18\) анекдотів: $$ (12:2)\cdot 3=18. $$

Оскільки кожен з анекдотів із підготовленої добірки має повторитися впродовж \(12\) років рівно два рази, то скористатися добіркою з меншою кількістю анекдотів неможливо.

Правильна відповідь: Г.

Для виконання цього завдання треба опрацювати діаграму й узяти до уваги, що найуспішнішим є той учасник, який виборов золоту медаль. Для цього на діаграмі шукаємо позначки золотих медалей і з’ясовуємо, що ромбик (який позначає учасників олімпіади з України) міститься на позначці \(36\) балів.

Отже, найуспішніший учасник олімпіади з України набрав \(36\) балів.

Правильна відповідь: B.

Із шести українських учасників олімпіади один учасник набрав \(15\) балів, два – по \(22\) бали, два – по \(27\) балів та ще один – \(36\) балів.

Отже, середній бал, набраний українськими учасниками (середнє арифметичне балів), дорівнює: $$ \frac{15+22+22+27+27+36}{6}=\frac{149}{6}=24\mathord{,}8\text{...}\approx 25\ \text{(балів).} $$

Правильна відповідь: Г.

Для виконання цього завдання, зважаючи на стовпці діаграми, де позначено учасників, які вибороли бронзові медалі, обчислімо кількість бронзових призерів: $$ 14+22+50+38+13+3+8=148\ \text{(учасників).} $$

Отже, частка бронзових призерів така: $$ \frac{148}{401}=0\mathord{,}369\text{...}\approx 37\ \text{%}. $$

Виконуючи це завдання, важливо не сплутати загальний показник учасників з показником нагороджених учасників.

Правильна відповідь: Г.

Завдання зорієнтовано на перевірку знання значень частовживаних, зокрема в текстах наукового й публіцистичного стилів, іншомовних слів і вміння добирати доречні мовні засоби, зважаючи на контекст, стиль, тип, жанр мовлення.

У завданні потрібно заповнити пропуск у реченні, вибравши необхідне за змістом слово з-поміж чотирьох запропонованих варіантів. Для цього варто передусім ознайомитися з усім реченням і проаналізувати його, зважаючи на стиль і жанр мовлення, а також звертаючи увагу на найближче оточення позиції, де зроблено пропуск.

У реченні йдеться про американську поетку, лауреатку Нобелівської премії Луїзу Ґлюк, поетичні твори якої розширюють межі буття людини, її внутрішній світ, до масштабів усього людства. У змісті висловлювання наголошено на протиставленні індивідуального (такого, що стосується певної особи) і загальнолюдського, властивого всім. Тож серед варіантів відповіді треба шукати слово, яке вказує на спільність для всіх.

З-поміж варіантів відповіді банальний (буденний, звичайний, неоригінальний), екзальтований (надміру збуджений, захоплений), універсальний (який охоплює всіх, усеосяжний), ірреальний (нереальний, уявний) у відповідних граматичних формах лише варіант універсальний відповідає смисловому наповненню речення.

Правильна відповідь – В.

Завдання зорієнтовано на перевірку знання питомо українських та іншомовних слів, уміння добирати доречні мовні засоби, зважаючи на контекст, зокрема на синтаксичну організацію речення, де зроблено пропуск.

Шукаючи правильну відповідь для заповнення пропуску 2, треба передусім зважити на синтаксис, адже перше й друге речення мікротексту утворюють антитезу: «Гендер не є визначеним…, він є флюїдним». Крім того, треба взяти до уваги, що в першому реченні використано однорідність для увиразнення того, чим не є гендер: він не є визначеним, строгим і постійним. У цьому ряду кожен наступний однорідний член ніби уточнює попередній. Тобто правильна відповідь для пропуску 2 буде також уточненням до лексеми флюїдний.

З-поміж варіантів відповіді перманентний (сталий, постійний), мінливий (який швидко змінюється), випадковий (несподіваний, непередбачуваний), передбачуваний (очікуваний, прогнозований) у потрібних граматичних формах лише варіант мінливий відповідає контексту. Власне українське слово на місці пропуску 2 уточнює, конкретизує стосовно гендеру метафору, яку виражено іншомовним словом флюїдний (подібний до рідини чи газу), і водночас продовжує думку, висловлену в попередньому реченні – «…не є чимось чітко визначеним, строгим і постійним», доповнюючи визначення поняття через антитезу.

Правильна відповідь – Б.

Завдання зорієнтовано на перевірку знання іншомовних слів, уміння добирати доречні мовні засоби, зважаючи на контекст.

Для виконання завдання треба зрозуміти загальний смисл речення, після чого опрацювати запропоновані варіанти заповнення пропуску 3. Шукаючи правильну відповідь для заповнення пропуску, треба взяти до уваги, що пошукуване слово в останньому реченні мікротексту має позначати результат, те, до чого приводить «визначення й класифікація», зважаючи, що Джудит Батлер уважає гендер флюїдним, мінливим, непостійним, невизначеним, нестрогим.

Розгляньмо значення слів, що запропоновані як варіанти відповіді для пропуску 3:

• варіативність – наявність варіантів,
• диверсифікованість – здатність поширювати діяльності на нові сфери,
• нормативність – відповідність нормі,
• гомогенність – однорідність за складом, походженням, властивостями.

Виділення усталеного набору ознак, за якими класифікують гендери, вочевидь може призвести до формування і нав’язування норм, що, як зрозуміло із загального контексту, суперечить поглядам філософині.

Правильна відповідь – В.

Завдання зорієнтовано на виявлення здатності дотримуватися норм літературної мови.

Для виконання цього завдання передусім треба пригадати нормативні вимоги щодо вживання прийменників, зокрема те, що прийменник із-за має просторове значення, а не причинове, то за жодних обставин він не буде коректним у цьому контексті. Завдяки такому підходу вдасться відразу відкинути варіант відповіді В й звузити коло пошуку правильної відповіді до трьох варіантів, які залишилися.

Якщо ж культуромовна норма щодо прийменника із-за невідома, то можна йти іншим шляхом.

Вибираючи правильну прийменниково-іменникову конструкцію для заповнення пропуску 4 треба взяти до уваги зміст усього висловлювання. На підставі цього можна зробити висновок, що терміносполучення кліпове мислення вжито в негативному значенні, оскільки, зі слів педагогів, воно погано впливає на виконання студентами певних завдань. Саме тому прийменникова конструкція, якою треба заповнити пропуск у реченні, має вказувати на причину негативного явища.

Оскільки прийменник завдяки вживають для вказання на чинник позитивних змін, варіант Б не може бути ключем. Конструкцію зважаючи на (варіант Г) використовують для означення одного із чинників, залежно від яких відбуваються певні дії або процеси, тому варіант Г також не може бути правильною відповіддю. Уживання прийменника із-за (варіант В) для означення причини й мети, як було вже зауважено вище, суперечить нормам сучасної української літературної мови. Замість нього нормативним є вживання прийменника через (варіант А), що якраз і допомагає виразити бажане значення «негативної причини».

Правильна відповідь – А.

Завдання зорієнтовано на виявлення здатності особи свідомо, невимушено, цілеспрямовано вживати мовні засоби залежно від контексту, зокрема термінну лексику.

На місце пропуску 5 в завданні треба вставити міжгалузевий термін, який використовують для позначення одного з методів дослідження. Серед запропонованих одиниць три варіанти (Б, В та Г) утворені в різний спосіб від термінів логічний (підпорядкований законам логіки) і формальний (зумовлений формою), а варіант А утворено складанням лексем логічний (підпорядкований законам логіки) і формалізований (поданий у формалізованому вигляді). Оскільки в тексті йдеться саме про узагальнені засвоєння і викладення наукового матеріалу, який передбачає заміну змістових термінів символами або іншими одиницями вищого рівня абстрагування, то ключем може бути тільки логіко-формалізований.

Крім того, для перевірки правильності вибраної відповіді доцільно буде також розглянути пропоновані варіанти відповідей з погляду орфографії. Тоді відразу буде відкинуто варіант В, оскільки таке написання свідчить про підпорядкованість, а не рівнорядність понять.

Також відкинути доведеться і варіант написання «логічного й формального» (варіант відповіді Г), оскільки введення цих однорідних членів у контекст не породжує раціонального змісту: «…що потребують узагальненого логічного й формального засвоєння та викладення матеріалу…» (Що таке «узагальнене логічне»? Як зрозуміти «формальне засвоєння»?).

Залишаються два варіанти А та Б, де запропоновано написання частин із дефісом: логіко-формалізований і логіко-формальний. Замислившись над семантикою (значенням) поєднаних у цих складних словах компонентів, можна дійти висновку, що поєднання логіко-формальний не має сенсу.

Правильна відповідь – А.

Завдання зорієнтовано на виявлення здатності особи аналізувати синтаксичну організацію висловлення і, зважаючи на неї, добирати відповідні контексту лексичні засоби.

Найперше має бути взято до уваги, що пропуск 6 зроблено в межах синтаксичної конструкції з повторюваним сполучником (або…або), що забезпечує вираження ідеї протиставлення і вибору.

Це протиставлення стосується способу пізнання, яке, за словами автора, може бути або цілісним (певною мірою одноактним), або, відповідно, якимось інакшим, але таким, що можна здійснити «від абстрактного до конкретного або від загального до одиничного». Зрозуміло, що в цьому разі неприйнятними є ані прикметник часткового (бо це суперечить ідеї всебічності й всеохопності пізнання, постульованій у виразі «від загального до одиничного»), ані прикметник елементарного (бо це суперечить ідеї складності пізнання, постульованій у виразі «від абстрактного до конкретного»). Так само недоречним буде й слово узагальненого, адже воно частково є синонімом до цілісного, натомість синтаксична конструкція вказує на необхідність протиставлення понять. Тож залишається варіант Г – послідовного.

Такі міркування можуть підтвердити й результати аналізування, здійсненого з іншого ракурсу. Слово на місці пропуску 6 є характеристикою пізнання, яке може, відповідно до контексту, відбуватися від абстрактного до конкретного або від загального до одиничного. З-поміж запропонованих варіантів часткове (яке є окремою частиною, фрагментом чогось цілого, загального), елементарне (яке стосується тільки основ), узагальнене (яке ввібрало в себе характерні риси, властиві багатьом предметам, явищам), послідовне (яке здійснюють кількома етапами, поступово) лише слово послідовний відповідає контексту.

Правильна відповідь – Г.

Завдання зорієнтовано на виявлення здатності диференціювати тонкі смислові відтінки питомо українських або запозичених слів, уживати доречні мовні одиниці, зважаючи на контекст, стиль, тип, жанр мовлення.

Для виконання завдання важливо завважити на особливість запропонованого мікротексту: усе в ньому до сполучника адже – це рамка (слова автора), а все після цього сполучника – це переказування автором слів глупоти без оцінки того, що вона говорить.

Отже, завдання передбачає заповнення пропуску 7 у межах слів автора, тому під час виконання цього завдання треба взяти до уваги позицію автора, який (логічно припустити) сумнівається в тому, що глупота (синоніми: дурість, глупство, недоумство, тупість) як якась уособлена сутність є чимось позитивним, що варте похвали.

Щоб вибрати правильну відповідь на завдання, треба проаналізувати не лише зміст речення, у якому пропущено слово (яке належить автору і є оцінним щодо слів самої глупоти у творі Еразма Роттердамського), а й подальший контекст (слова власне глупоти). Розгляньмо запропоновані варіанти відповідей.

Слово шляхетно (аристократично, благородно) не поєднується з опорним словом вихваляє, оскільки суперечить йому за змістом (вихваляння себе – ознака невихованості, відсутності гарних, шляхетних манер).

Лексема голослівно (безпідставно) не відповідає подальшому контексту, адже, за словами глупоти, «якби не вона, то людство вимерло б», а тому підстави для вихваляння в неї, з її погляду, цілком обґрунтовані.

Слово завзято (енергійно, із захопленням) відповідає контексту якнайкраще, позаяк у наступних реченнях наведено широкий перелік позитивних рис глупоти, які вона приписує сама собі.

І, нарешті, справедливо (достатньо підтверджено, обґрунтовано) передбачає подальше підкріплення фактами, аргументами причин для вихваляння, але наведені далі ознаки не є логічними аргументами й незаперечними фактами, бо є лише самовихвалянням глупоти.

Правильна відповідь – В.

Виконання завдання передбачає виявлення здатності диференціювати смислові відтінки питомо українських слів, зважаючи на контекст.

Для виконання цього завдання досить опрацювати мінімальний реченнєвий контекст: глупота «… (8)______________ всі боки людського життя, усі верстви й фахи», підставляючи на місце пропуску 8 пропоновані варіанти відповіді й оцінюючи їхнє «звучання» в контексті.

З наведених дієслів охоплює / пронизує / оточує / переплітає треба вибрати те, яке можна поєднати зі сполукою всі боки, характеризуючи дію, що поширюється на велику кількість людей («усі верстви й фахи»), суб’єктом якої (тобто дії) є глупота.

Розгляньмо варіанти відповіді, з’ясувавши значення кожного дієслова й перевіривши його відповідність визначеній попередньо вимозі:

• охоплює – поширюючись, огортає, оточує з боків;
• пронизує – проходить через що-небудь основною, провідною думкою (про тему, ідею і т. ін.);
• оточує – густо оповиває, окутує кого-, що-небудь з усіх боків;
• переплітає – обвиває чим-небудь гнучким або витким; оплітає.

З-поміж запропонованих дієслів лише охоплює містить у своєму значенні ознаку поширюється, тобто охоплює щось / когось (усі боки життя, різні верстви й фахи людей).

Правильна відповідь – А.

Завдання зорієнтовано на виявлення знання значень питомих українських слів з антонімічною семантикою, а також уміння зважати на специфічний метафоричний контекст уживання слів.

Для виконання завдання треба завважити особливість мікротексту, який опрацьовуємо: усе до сполучника адже, – це рамка (слова автора), а все після цього сполучника, – це переказування автором слів глупоти без оцінки того, що вона говорить. Отже, завдання передбачає заповнення пропуску 9 у фразі, яка є переказом слів глупоти, і це вкрай важливо брати до уваги, оцінюючи можливість підставляння дієслова з-поміж запропонованих у варіантах відповіді: глупота навряд чи пропонуватиме щось розумне. Зважаючи на попереднє, на місце пропуску 9 треба вставити слово, яке вказуватиме на дію «найщасливіших» і водночас «найближчих духом до тварин» людей щодо розуму. Треба також зважити на те, що «автором» цієї тези є глупота, яка намагається підкреслити свою значущість.

Серед запропонованих варіантів дієслів у сполученні зі словом розуму, зокрема відкриваються (розкриваючись, стають доступними для проникнення розуму ззовні), віддаються (віддають себе під владу розуму), уникають (з певних причин не використовують розум, обходяться без нього) та цураються (не виявляють інтересу до розумової діяльності, зневажають розум), лексема цураються відповідає контексту якнайкраще, оскільки підкреслює зневажливе, презирливе ставлення до розуму.

Правильна відповідь – В.