Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

На університетській спартакіаді в одночасному забігу на 400 М серед жінок узяли участь п’ять студенток: Катерина, Лілія, Надія, Оксана й Поліна.

Про результати забігу Відомо таке:

1) Будь-які дві спортсменки не фінішували одночасно.

2) Катерина не була другою.

З) Надія опинилася на останньому місці.

4) Оксана фінішувала відразу після Поліни.

Якщо Поліна фінішувала другою, то обов’язково

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

На університетській спартакіаді в одночасному забігу на 400 М серед жінок узяли участь п’ять студенток: Катерина, Лілія, Надія, Оксана й Поліна.

Про результати забігу Відомо таке:

1) Будь-які дві спортсменки не фінішували одночасно.

2) Катерина не була другою.

З) Надія опинилася на останньому місці.

4) Оксана фінішувала відразу після Поліни.

Якою за порядком фінішувала Катерина, якщо вона випередила Оксану?

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

У правничій школі пропонують шістьфакультативних курсів:

1. «Податкові спори».

2. «Інтелектуальна власність».

З. «Корпоративне право в іноземних юрисдикціях».

4. «Бухгалтерський облік для юристів».

5. «Юридичні аспекти організації стартапів».

6. «Інформація й комунікації в сучасному правовому полі».

Кожен студент повинен обрати для прослуховування лише два з них.

Скільки є способів вибору студентом курсів, зважаючи на те, що читання будь-яких двох курсів не перетинається в часі?

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

У правничій школі пропонують шістьфакультативних курсів:

1. «Податкові спори».

2. «Інтелектуальна власність».

З. «Корпоративне право в іноземних юрисдикціях».

4. «Бухгалтерський облік для юристів».

5. «Юридичні аспекти організації стартапів».

6. «Інформація й комунікації в сучасному правовому полі».

Кожен студент повинен обрати для прослуховування лише два з них.

Скільки є способів вибору студентом курсів, якщо читання курсів «Бухгалтерський облік для юристів» і «Юридичні аспекти організації стартапів» починається 0 9.00 по понеділках, а читання будь-яких двох інших курсів відбувається в інші дні тижня й не перетинається в часі?

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

У правничій школі пропонують шістьфакультативних курсів:

1. «Податкові спори».

2. «Інтелектуальна власність».

З. «Корпоративне право в іноземних юрисдикціях».

4. «Бухгалтерський облік для юристів».

5. «Юридичні аспекти організації стартапів».

6. «Інформація й комунікації в сучасному правовому полі».

Кожен студент повинен обрати для прослуховування лише два з них.

Скільки є способів вибору студентом курсів, якщо читання курсів «Податкові спори» та «Інтелектуальна власність» починається 0 9.00 по понеділках, курсів «Корпоративне право в іноземних юрисдикціях» та «Інформація й комунікації в сучасному правовому полі» - об 11.00 по вівторках, а читання двох інших курсів відбувається в інші дні тижня й не перетинається в часі?

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

Для підготовки інтегрованого курсу з математичного моделювання фізичних процесів викладач хоче організувати роботу п'яти студентських пар (№ 1, № 2, № 3, № 4, № 5), до кожної з яких входитиме один/одна студент/-ка- математик/-иня (Костянтин, Лариса, Мирон, Надія, Орест) і один/одна студент/-ка-фізик/-иня (Петро, Раїса, Святослав, Тамара, Устим).

Під час формування студентських пар мають бути враховані такі умови:

1) Лариса та Святослав мають працювати в одній парі;

2) Тамара не може працювати ані з Мироном, ані з Надією;

3). Надія має працювати або з Петром, або з Устимом.

4). Костянтин працюватиме в парі № 1, Лариса - у парі № 2, Мирон - у парі № 3, Надія - у парі № 4, Орест – у парі № 5.

Хто, окрім Мирона, працюватиме в парі № 3, якщо Петро працюватиме в парі № 5?

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

Для підготовки інтегрованого курсу з математичного моделювання фізичних процесів викладач хоче організувати роботу п'яти студентських пар (№ 1, № 2, № 3, № 4, № 5), до кожної з яких входитиме один/одна студент/-ка- математик/-иня (Костянтин, Лариса, Мирон, Надія, Орест) і один/одна студент/-ка-фізик/-иня (Петро, Раїса, Святослав, Тамара, Устим).

Під час формування студентських пар мають бути враховані такі умови:

1) Лариса та Святослав мають працювати в одній парі;

2) Тамара не може працювати ані з Мироном, ані з Надією;

3). Надія має працювати або з Петром, або з Устимом.

4). Костянтин працюватиме в парі № 1, Лариса - у парі № 2, Мирон - у парі № 3, Надія - у парі № 4, Орест – у парі № 5.

Якщо Устим працюватиме в групі № 5, то з Тамарою працюватиме

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання.

Для підготовки інтегрованого курсу з математичного моделювання фізичних процесів викладач хоче організувати роботу п'яти студентських пар (№ 1, № 2, № 3, № 4, № 5), до кожної з яких входитиме один/одна студент/-ка- математик/-иня (Костянтин, Лариса, Мирон, Надія, Орест) і один/одна студент/-ка-фізик/-иня (Петро, Раїса, Святослав, Тамара, Устим).

Під час формування студентських пар мають бути враховані такі умови:

1) Лариса та Святослав мають працювати в одній парі;

2) Тамара не може працювати ані з Мироном, ані з Надією;

3). Надія має працювати або з Петром, або з Устимом.

4). Костянтин працюватиме в парі № 1, Лариса - у парі № 2, Мирон - у парі № 3, Надія - у парі № 4, Орест – у парі № 5.

Якщо Тамара працюватиме з Орестом, то яке / які з наведених нижче тверджень І-ІІІ істинне / істинні?

І. Раїса може працювати в групі № 1.

ІІ. Раїса може працювати в групі № 3.

ІІІ. Раїса може працювати в групі № 4.

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, – невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, – каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. – Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише – «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, – зазначає представник черокі Белт, – ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, – додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. – Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови – це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови – це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, – каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Авторка тексту А могла б дібрати з тексту Б аргументи для всіх позицій, заявлених у її тексті, ОКРІМ

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, – невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, – каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. – Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише – «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, – зазначає представник черокі Белт, – ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, – додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. – Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови – це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови – це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, – каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Текст Б, на відміну від тексту А, НЕ порушує проблеми

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, – невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, – каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. – Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише – «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, – зазначає представник черокі Белт, – ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, – додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. – Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови – це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови – це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, – каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Причину того, чому англомовній людині важко, як стверджує Ленор Гренобль, зрозуміти особисту трагедію носіїв загрожених мов (абзац 10 тексту Б), допомагає прояснити фрагмент тексту А, наведений у рядку

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, – невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, – каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. – Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише – «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, – зазначає представник черокі Белт, – ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, – додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. – Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови – це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови – це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, – каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Автори обох текстів погодилися б з усіма твердженнями, ОКРІМ

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, – невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, – каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. – Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише – «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, – зазначає представник черокі Белт, – ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, – додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. – Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови – це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови – це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, – каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Оптимізм автора тексту А з приводу потенціалу розвитку мов завдяки сучасним технологіям (абзац 4) є об'єктивно сумнівним передусім стосовно мов, які в таблиці (текст Б) віднесено до категорії

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання

(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах).

Текст А

(1) Нині глобалізаційні процеси охоплюють найважливіші сфери буття людини: соціальну, економічну, інформаційну, комунікативну, культурну тощо. Це потребує глибокого осмислення цих процесів у багатьох аспектах, зокрема й мовному. Тут є чимало нерозв'язаних питань: глобалізація й мовна політика, глобалізація й національна ідентичність, глобалізація й національна культура тощо. Ці питання постають особливо гостро з огляду на те, що інтеграційні процеси потребують якоїсь міжнародної мови як засобу спілкування світової спільноти, унаслідок чого чимало мов світу можуть не вижити.

(2) У ХХ ст. «загальносвітовою» мовою де-факто стала трансформована базова англійська мова (її звичайно називають американською англійською»), яка швидко поширюється як основна мова насамперед у спеціальній комунікації. Деякі лінгвісти вважають, що цю мову доцільно перейменувати на «Globalese», оскільки нею користується більшість народів світу для взаєморозуміння. Дехто навіть пропонує, щоб ООН надала «Globalese» офіційного статусу «глобальної мови».

(3) Поряд із цим у лінгвістиці формується й інший погляд на глобальну мову. Зокрема науковці вказують, що універсальною планетарною мовою не повинна бути одна з природних мов. Таку позицію мотивовано тим, що lingua franca не повинна ідентифікуватися з конкретною етнічною групою, релігією, ідеологією (тоді як англійська мова є соціальним кодом, що відбиває мовну картину світу (тобто світогляд, зафіксований у мові та її специфічних ознаках) тих людей, для яких вона рідна); поширення англійської мови сприймається багатьма народами як загроза, що спричинить утрату ними національної ідентичності; люди, які обирають англійську мову як засіб спілкування, говорять, власне, різними варіантами англійської мови, тобто вона набуває виразного місцевого колориту; англійська мова погано стандартизована, а її фонетична система, вимова, граматика, правопис є чи не найбільш заплутаними у світі.

(4) Звісно, варто зважити на висловлені застереження щодо використання англійської мови як глобальної. Разом із тим необхідно визнати, що на сьогодні в умовах динамічної глобалізації немає альтернативи «американській англійській мові», оскільки саме вона вможливлює сучасну міжнародну комунікацію. При цьому побоювання щодо зникнення багатьох мов, на думку деяких учених, є перебільшеними. Зокрема науковці акцентують на унікальній можливості збереження багатьох мов світу саме завдяки глобалізації, що з небезпечної тенденції, яка могла витоптати мови, навпаки, створює для них оази, адже завдячуючи Інтернету й глобальному телебаченню, відкриваються  можливості для відродження й розвитку множинності мов людства, а це забезпечує нові комфортні умови для існування різних національних культур.

За Л. Бояровою

Текст Б

(5) Із 1999 р. ЮНЕСКО готує UNESCO’s Atlas of the World’s Languages in Danger, покликаний привернути увагу до проблеми збереження мовного розмаїття в умовах глобалізації, забезпечити моніторинг статусу загрожених мов і тенденцій у цій сфері.

(6). Останнє видання Атласу (2010 р.) містить інформацію майже про 2 500 мов (із-поміж яких із 1950 р. вимерли 280), що майже відповідає загальноприйнятій оцінці загрожених мов у світі (3000).

(7) Відповідно до Атласу, щонайменше 43 % з-поміж відомих мов перебувають під загрозою зникнення. Це показує таблиця нижче, яка, щоправда, не включає мов, стосовно яких немає достовірних даних (відсоток цих мов поданий разом із відсотком мов, які убезпечені).

(8) За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі говорять понад 6 000 мов, 96 % із яких використовують усього 4 % жителів планети. Кожного місяця у світі зникають дві мови. Тисячі не використовуються в освіті, не представлені в Інтернеті. Зрозуміло, виникає питання, чи варто взагалі турбуватися про зникнення маловідомої мови з кількома носіями десь у віддаленому куточку планети?

(9) Дехто вважає, що втрата мов, як і втрата біологічних видів, – невід'ємний факт життя, адже наша планета не стоїть на місці. Водночас багато хто має протилежну думку. «Люди часто апелюють до соціального дарвінізму як теоретичного підґрунтя своєї байдужості, – каже Марк Турін, антрополог і лінгвіст із Єльського університету. – Ми витрачаємо шалені гроші на збереження біологічного різноманіття. То хіба можемо дозволити собі так байдуже ставитися до того, що вирізняє нас як людей?»

(10) Збереження мови вкрай важливе, адже в мові відбивається унікальність культури. Наприклад, у мові черокі немає слова для прощання назавжди, лише – «до побачення». Так само немає і слова «вибач». Натомість вона має свої унікальні вислови, наприклад, слово «у-ка-гас-ді», що означає замилування, яке відчувають, дивлячись на немовля. Без мови культура зазнає втрат або взагалі зникає.

«Якщо ми хочемо вижити й далі існувати як окремий народ з унікальною культурою, – зазначає представник черокі Белт, – ми мусимо мати свою мову». «Англомовній людині, мова якої все більше тисне на інші мови, важко це зрозуміти, – додає Ленор Гренобль, лінгвіст із Чиказького університету. – Але носії інших мов раз у раз засвідчують: утрата рідної мови – це особиста трагедія».

(11) Інший аргумент уподібнює захист мови до захисту біологічного розмаїття. Екосистеми служать людству багатьма способами. Мови – це також невичерпні джерела користі. Це величезні масиви накопичених знань про географію, зоологію, математику, навігацію, астрономію, фармакологію тощо. «Жодна культура й мова не має монополії на людський геній, і невідомо, звідки прийде наступна геніальна ідея, – каже Девід Гаррисон, декан зі Свортморського коледжу. – Утрачаючи мови, ми втрачаємо прадавні знання».

За Р. Нувель і матеріалами ЮНЕСКО

Найбільш точно окреслює взаємозв'язок тексту А й тексту Б твердження в рядку