Прочитайте текст і виконайте завдання 1-6
(цифри в дужках позначають номери абзаців).

Прекрасна відповідь Шведської академії

Шведська академія 2016 р. ухвалила незвичайне рішення – присудити Нобелівську премію з літератури рок-музикантові Бобу Ділану «за створення нових поетичних експресій в американській пісенній традиції».

Сам Ділан на церемонію вручення премії приїхати не зміг. Його пісню «А Нard Rain’s А-Gonna Fall!» виконала подруга співака, письменниця й музикантка Патті Сміт.

Нобелівську промову Боба Ділана на церемонії вручення зачитала від його імені посол США у Швеції. Поет передав присутнім, що душею він з ними, і подякував Шведській академії за те, що його пісні розцінили як літературну роботу.

(1) Доброго всім вечора! Мої теплі вітання членам Шведської академії й усім присутнім почесним гостям!

(2) Отримати таку престижну нагороду для мене величезна честь. Я ніколи не міг уявити або припустити, що мені вручать Нобелівську премію з літератури. З дитинства я всотував творіння тих, хто був раніше визнаний достойним цієї відзнаки: Редьярда Кіплінга, Бернарда Шоу, Томаса Манна, Перл Бак, Альбера Камю, Ернеста Гемінґвея. Ці гіганти літератури, чиї книги зберігають у бібліотеках по всьому світу й сприймають із благоговінням, завжди справляли на мене глибоке враження. Те, що тепер моє ім’я буде з ними в одному списку, насправді неймовірно.

(З) Якби хтось коли-небудь сказав мені, що в мене є хоч найменший шанс отримати Нобелівську премію, я подумав би, що вірогідність цього така ж, як опинитися на Місяці. Правду сказати, того року, коли я народився, і ще кілька років по nому не було людини у світі, яку б визнали достойною Нобелівської премії з літератури.

(4) Коли надійшла ця дивовижна новина, мені знадобився деякий час, щоб осмислити її. Мене займало міркування про найбільшу фігуру в літературі Вільяма Шекспіра. Заледве його відвідувала думка про те, що він займається літературою. Він писав для сцени, його тексти призначалися для декламації, а не для читання. Шекспір, напевне, багато роздумував, коли творив «Гамлета». Для яких акторів підходять ролі в трагедії і як її зрежисерувати? Чи насправді дійство має відбуватися в Данії?

(5) Безумовно, найбільше Шекспіра цікавили його творчість й амбіційні проекти, але разом із тим були й буденні проблеми, що вимагали уваги. Чи вистачить грошей? Чи прийнятні наші умови для спонсорів? Де роздобути череп? Готовий посперечатися, що питання «А чи це література?» було останнім з того, над чим він міг замислюватися.

(6) Коли я підлітком почав писати пісні і навіть коли до мене прийшло перше визнання, я не мріяв про особливу долю для своїх пісень. Я припускав, що вони звучатимуть у кав’ярнях, у барах, а можливо, коли-небудь й у таких місцях, як «Карнегі-хол», «Лондон Паладіум». У сміливих мріях я уявляв, як записую альбом і слухаю свої пісні по радіо. Такий поворот долі здавався мені по-справжньому великою нагородою. Адже це означає, що тебе слухає багато людей і що ти зможеш продовжувати творити.

(7) Що ж, я займаюся цим уже досить довго. Записав десятки альбомів і зіграв тисячі концертів по всьому світові. Але центр усього, що я роблю, це мої пісні. Схоже, вони знайшли своє місце в житті багатьох людей і в багатьох культурах. Я вдячний за це.

(8) Разом із тим є одне, про що варто сказати окремо. Я грав наживо для 50-ти тисяч чоловік і для 50-ти чоловік, і я можу стверджувати, що для 50-ти чоловік грати важче. 50 тисяч чоловік перетворюються на цілісний організм, а 50 чоловік - ні: кожен слухач особистість із власним внутрішнім світом, здатна сприймати тебе по-своєму. Твоя щирість, спів мірна твоєму талантові, по-справжньому перевіряється на істинність. Я свідомий того, як небагато людей входить до складу Нобелівського комітету.

(9) Як це було із Шекспіром, моя голова занадто часто зайнята творчими амбіціями й спробами розібратися в різних життєвих справах. Хто з музикантів краще зіграє ці пісні? Чи в тій студії, де треба, я їх записую? Чи вдало вибрана тональність для пісні?

(10) Деякі речі не змінюються й за чотириста років.

(11) У мене ніколи не було часу задатися питанням: «Мої пісні – це література?» Тож я вдячний Шведській академії за час, витрачений на те, щоб дати відповідь на моє питання, і за те, що ця відповідь виявилася такою прекрасною.

(12) Бажаю вам усього найкращого, Боб Ділан.

Частина тексту, подана курсивом, на відміну від основного тексту, має ознаки, названі в усіх рядках, ОКРІМ

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-6
(цифри в дужках позначають номери абзаців).

Прекрасна відповідь Шведської академії

Шведська академія 2016 р. ухвалила незвичайне рішення – присудити Нобелівську премію з літератури рок-музикантові Бобу Ділану «за створення нових поетичних експресій в американській пісенній традиції».

Сам Ділан на церемонію вручення премії приїхати не зміг. Його пісню «А Нard Rain’s А-Gonna Fall!» виконала подруга співака, письменниця й музикантка Патті Сміт.

Нобелівську промову Боба Ділана на церемонії вручення зачитала від його імені посол США у Швеції. Поет передав присутнім, що душею він з ними, і подякував Шведській академії за те, що його пісні розцінили як літературну роботу.

(1) Доброго всім вечора! Мої теплі вітання членам Шведської академії й усім присутнім почесним гостям!

(2) Отримати таку престижну нагороду для мене величезна честь. Я ніколи не міг уявити або припустити, що мені вручать Нобелівську премію з літератури. З дитинства я всотував творіння тих, хто був раніше визнаний достойним цієї відзнаки: Редьярда Кіплінга, Бернарда Шоу, Томаса Манна, Перл Бак, Альбера Камю, Ернеста Гемінґвея. Ці гіганти літератури, чиї книги зберігають у бібліотеках по всьому світу й сприймають із благоговінням, завжди справляли на мене глибоке враження. Те, що тепер моє ім’я буде з ними в одному списку, насправді неймовірно.

(З) Якби хтось коли-небудь сказав мені, що в мене є хоч найменший шанс отримати Нобелівську премію, я подумав би, що вірогідність цього така ж, як опинитися на Місяці. Правду сказати, того року, коли я народився, і ще кілька років по nому не було людини у світі, яку б визнали достойною Нобелівської премії з літератури.

(4) Коли надійшла ця дивовижна новина, мені знадобився деякий час, щоб осмислити її. Мене займало міркування про найбільшу фігуру в літературі Вільяма Шекспіра. Заледве його відвідувала думка про те, що він займається літературою. Він писав для сцени, його тексти призначалися для декламації, а не для читання. Шекспір, напевне, багато роздумував, коли творив «Гамлета». Для яких акторів підходять ролі в трагедії і як її зрежисерувати? Чи насправді дійство має відбуватися в Данії?

(5) Безумовно, найбільше Шекспіра цікавили його творчість й амбіційні проекти, але разом із тим були й буденні проблеми, що вимагали уваги. Чи вистачить грошей? Чи прийнятні наші умови для спонсорів? Де роздобути череп? Готовий посперечатися, що питання «А чи це література?» було останнім з того, над чим він міг замислюватися.

(6) Коли я підлітком почав писати пісні і навіть коли до мене прийшло перше визнання, я не мріяв про особливу долю для своїх пісень. Я припускав, що вони звучатимуть у кав’ярнях, у барах, а можливо, коли-небудь й у таких місцях, як «Карнегі-хол», «Лондон Паладіум». У сміливих мріях я уявляв, як записую альбом і слухаю свої пісні по радіо. Такий поворот долі здавався мені по-справжньому великою нагородою. Адже це означає, що тебе слухає багато людей і що ти зможеш продовжувати творити.

(7) Що ж, я займаюся цим уже досить довго. Записав десятки альбомів і зіграв тисячі концертів по всьому світові. Але центр усього, що я роблю, це мої пісні. Схоже, вони знайшли своє місце в житті багатьох людей і в багатьох культурах. Я вдячний за це.

(8) Разом із тим є одне, про що варто сказати окремо. Я грав наживо для 50-ти тисяч чоловік і для 50-ти чоловік, і я можу стверджувати, що для 50-ти чоловік грати важче. 50 тисяч чоловік перетворюються на цілісний організм, а 50 чоловік - ні: кожен слухач особистість із власним внутрішнім світом, здатна сприймати тебе по-своєму. Твоя щирість, спів мірна твоєму талантові, по-справжньому перевіряється на істинність. Я свідомий того, як небагато людей входить до складу Нобелівського комітету.

(9) Як це було із Шекспіром, моя голова занадто часто зайнята творчими амбіціями й спробами розібратися в різних життєвих справах. Хто з музикантів краще зіграє ці пісні? Чи в тій студії, де треба, я їх записую? Чи вдало вибрана тональність для пісні?

(10) Деякі речі не змінюються й за чотириста років.

(11) У мене ніколи не було часу задатися питанням: «Мої пісні – це література?» Тож я вдячний Шведській академії за час, витрачений на те, щоб дати відповідь на моє питання, і за те, що ця відповідь виявилася такою прекрасною.

(12) Бажаю вам усього найкращого, Боб Ділан.

Головну думку Боба Ділана найкраще висловлено в рядку

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-6
(цифри в дужках позначають номери абзаців).

Прекрасна відповідь Шведської академії

Шведська академія 2016 р. ухвалила незвичайне рішення – присудити Нобелівську премію з літератури рок-музикантові Бобу Ділану «за створення нових поетичних експресій в американській пісенній традиції».

Сам Ділан на церемонію вручення премії приїхати не зміг. Його пісню «А Нard Rain’s А-Gonna Fall!» виконала подруга співака, письменниця й музикантка Патті Сміт.

Нобелівську промову Боба Ділана на церемонії вручення зачитала від його імені посол США у Швеції. Поет передав присутнім, що душею він з ними, і подякував Шведській академії за те, що його пісні розцінили як літературну роботу.

(1) Доброго всім вечора! Мої теплі вітання членам Шведської академії й усім присутнім почесним гостям!

(2) Отримати таку престижну нагороду для мене величезна честь. Я ніколи не міг уявити або припустити, що мені вручать Нобелівську премію з літератури. З дитинства я всотував творіння тих, хто був раніше визнаний достойним цієї відзнаки: Редьярда Кіплінга, Бернарда Шоу, Томаса Манна, Перл Бак, Альбера Камю, Ернеста Гемінґвея. Ці гіганти літератури, чиї книги зберігають у бібліотеках по всьому світу й сприймають із благоговінням, завжди справляли на мене глибоке враження. Те, що тепер моє ім’я буде з ними в одному списку, насправді неймовірно.

(З) Якби хтось коли-небудь сказав мені, що в мене є хоч найменший шанс отримати Нобелівську премію, я подумав би, що вірогідність цього така ж, як опинитися на Місяці. Правду сказати, того року, коли я народився, і ще кілька років по nому не було людини у світі, яку б визнали достойною Нобелівської премії з літератури.

(4) Коли надійшла ця дивовижна новина, мені знадобився деякий час, щоб осмислити її. Мене займало міркування про найбільшу фігуру в літературі Вільяма Шекспіра. Заледве його відвідувала думка про те, що він займається літературою. Він писав для сцени, його тексти призначалися для декламації, а не для читання. Шекспір, напевне, багато роздумував, коли творив «Гамлета». Для яких акторів підходять ролі в трагедії і як її зрежисерувати? Чи насправді дійство має відбуватися в Данії?

(5) Безумовно, найбільше Шекспіра цікавили його творчість й амбіційні проекти, але разом із тим були й буденні проблеми, що вимагали уваги. Чи вистачить грошей? Чи прийнятні наші умови для спонсорів? Де роздобути череп? Готовий посперечатися, що питання «А чи це література?» було останнім з того, над чим він міг замислюватися.

(6) Коли я підлітком почав писати пісні і навіть коли до мене прийшло перше визнання, я не мріяв про особливу долю для своїх пісень. Я припускав, що вони звучатимуть у кав’ярнях, у барах, а можливо, коли-небудь й у таких місцях, як «Карнегі-хол», «Лондон Паладіум». У сміливих мріях я уявляв, як записую альбом і слухаю свої пісні по радіо. Такий поворот долі здавався мені по-справжньому великою нагородою. Адже це означає, що тебе слухає багато людей і що ти зможеш продовжувати творити.

(7) Що ж, я займаюся цим уже досить довго. Записав десятки альбомів і зіграв тисячі концертів по всьому світові. Але центр усього, що я роблю, це мої пісні. Схоже, вони знайшли своє місце в житті багатьох людей і в багатьох культурах. Я вдячний за це.

(8) Разом із тим є одне, про що варто сказати окремо. Я грав наживо для 50-ти тисяч чоловік і для 50-ти чоловік, і я можу стверджувати, що для 50-ти чоловік грати важче. 50 тисяч чоловік перетворюються на цілісний організм, а 50 чоловік - ні: кожен слухач особистість із власним внутрішнім світом, здатна сприймати тебе по-своєму. Твоя щирість, спів мірна твоєму талантові, по-справжньому перевіряється на істинність. Я свідомий того, як небагато людей входить до складу Нобелівського комітету.

(9) Як це було із Шекспіром, моя голова занадто часто зайнята творчими амбіціями й спробами розібратися в різних життєвих справах. Хто з музикантів краще зіграє ці пісні? Чи в тій студії, де треба, я їх записую? Чи вдало вибрана тональність для пісні?

(10) Деякі речі не змінюються й за чотириста років.

(11) У мене ніколи не було часу задатися питанням: «Мої пісні – це література?» Тож я вдячний Шведській академії за час, витрачений на те, щоб дати відповідь на моє питання, і за те, що ця відповідь виявилася такою прекрасною.

(12) Бажаю вам усього найкращого, Боб Ділан.

Фраза Ділана «Я свідомий того, як небагато людей входить до складу Нобелівського комітету» є найімовірніше

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-6
(цифри в дужках позначають номери абзаців).

Прекрасна відповідь Шведської академії

Шведська академія 2016 р. ухвалила незвичайне рішення – присудити Нобелівську премію з літератури рок-музикантові Бобу Ділану «за створення нових поетичних експресій в американській пісенній традиції».

Сам Ділан на церемонію вручення премії приїхати не зміг. Його пісню «А Нard Rain’s А-Gonna Fall!» виконала подруга співака, письменниця й музикантка Патті Сміт.

Нобелівську промову Боба Ділана на церемонії вручення зачитала від його імені посол США у Швеції. Поет передав присутнім, що душею він з ними, і подякував Шведській академії за те, що його пісні розцінили як літературну роботу.

(1) Доброго всім вечора! Мої теплі вітання членам Шведської академії й усім присутнім почесним гостям!

(2) Отримати таку престижну нагороду для мене величезна честь. Я ніколи не міг уявити або припустити, що мені вручать Нобелівську премію з літератури. З дитинства я всотував творіння тих, хто був раніше визнаний достойним цієї відзнаки: Редьярда Кіплінга, Бернарда Шоу, Томаса Манна, Перл Бак, Альбера Камю, Ернеста Гемінґвея. Ці гіганти літератури, чиї книги зберігають у бібліотеках по всьому світу й сприймають із благоговінням, завжди справляли на мене глибоке враження. Те, що тепер моє ім’я буде з ними в одному списку, насправді неймовірно.

(З) Якби хтось коли-небудь сказав мені, що в мене є хоч найменший шанс отримати Нобелівську премію, я подумав би, що вірогідність цього така ж, як опинитися на Місяці. Правду сказати, того року, коли я народився, і ще кілька років по nому не було людини у світі, яку б визнали достойною Нобелівської премії з літератури.

(4) Коли надійшла ця дивовижна новина, мені знадобився деякий час, щоб осмислити її. Мене займало міркування про найбільшу фігуру в літературі Вільяма Шекспіра. Заледве його відвідувала думка про те, що він займається літературою. Він писав для сцени, його тексти призначалися для декламації, а не для читання. Шекспір, напевне, багато роздумував, коли творив «Гамлета». Для яких акторів підходять ролі в трагедії і як її зрежисерувати? Чи насправді дійство має відбуватися в Данії?

(5) Безумовно, найбільше Шекспіра цікавили його творчість й амбіційні проекти, але разом із тим були й буденні проблеми, що вимагали уваги. Чи вистачить грошей? Чи прийнятні наші умови для спонсорів? Де роздобути череп? Готовий посперечатися, що питання «А чи це література?» було останнім з того, над чим він міг замислюватися.

(6) Коли я підлітком почав писати пісні і навіть коли до мене прийшло перше визнання, я не мріяв про особливу долю для своїх пісень. Я припускав, що вони звучатимуть у кав’ярнях, у барах, а можливо, коли-небудь й у таких місцях, як «Карнегі-хол», «Лондон Паладіум». У сміливих мріях я уявляв, як записую альбом і слухаю свої пісні по радіо. Такий поворот долі здавався мені по-справжньому великою нагородою. Адже це означає, що тебе слухає багато людей і що ти зможеш продовжувати творити.

(7) Що ж, я займаюся цим уже досить довго. Записав десятки альбомів і зіграв тисячі концертів по всьому світові. Але центр усього, що я роблю, це мої пісні. Схоже, вони знайшли своє місце в житті багатьох людей і в багатьох культурах. Я вдячний за це.

(8) Разом із тим є одне, про що варто сказати окремо. Я грав наживо для 50-ти тисяч чоловік і для 50-ти чоловік, і я можу стверджувати, що для 50-ти чоловік грати важче. 50 тисяч чоловік перетворюються на цілісний організм, а 50 чоловік - ні: кожен слухач особистість із власним внутрішнім світом, здатна сприймати тебе по-своєму. Твоя щирість, спів мірна твоєму талантові, по-справжньому перевіряється на істинність. Я свідомий того, як небагато людей входить до складу Нобелівського комітету.

(9) Як це було із Шекспіром, моя голова занадто часто зайнята творчими амбіціями й спробами розібратися в різних життєвих справах. Хто з музикантів краще зіграє ці пісні? Чи в тій студії, де треба, я їх записую? Чи вдало вибрана тональність для пісні?

(10) Деякі речі не змінюються й за чотириста років.

(11) У мене ніколи не було часу задатися питанням: «Мої пісні – це література?» Тож я вдячний Шведській академії за час, витрачений на те, щоб дати відповідь на моє питання, і за те, що ця відповідь виявилася такою прекрасною.

(12) Бажаю вам усього найкращого, Боб Ділан.

Ділан проводить паралель між театрально-драматичною творчістю Шекспіра і між власною пісенною творчістю, щоб

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-6
(цифри в дужках позначають номери абзаців).

Прекрасна відповідь Шведської академії

Шведська академія 2016 р. ухвалила незвичайне рішення – присудити Нобелівську премію з літератури рок-музикантові Бобу Ділану «за створення нових поетичних експресій в американській пісенній традиції».

Сам Ділан на церемонію вручення премії приїхати не зміг. Його пісню «А Нard Rain’s А-Gonna Fall!» виконала подруга співака, письменниця й музикантка Патті Сміт.

Нобелівську промову Боба Ділана на церемонії вручення зачитала від його імені посол США у Швеції. Поет передав присутнім, що душею він з ними, і подякував Шведській академії за те, що його пісні розцінили як літературну роботу.

(1) Доброго всім вечора! Мої теплі вітання членам Шведської академії й усім присутнім почесним гостям!

(2) Отримати таку престижну нагороду для мене величезна честь. Я ніколи не міг уявити або припустити, що мені вручать Нобелівську премію з літератури. З дитинства я всотував творіння тих, хто був раніше визнаний достойним цієї відзнаки: Редьярда Кіплінга, Бернарда Шоу, Томаса Манна, Перл Бак, Альбера Камю, Ернеста Гемінґвея. Ці гіганти літератури, чиї книги зберігають у бібліотеках по всьому світу й сприймають із благоговінням, завжди справляли на мене глибоке враження. Те, що тепер моє ім’я буде з ними в одному списку, насправді неймовірно.

(З) Якби хтось коли-небудь сказав мені, що в мене є хоч найменший шанс отримати Нобелівську премію, я подумав би, що вірогідність цього така ж, як опинитися на Місяці. Правду сказати, того року, коли я народився, і ще кілька років по nому не було людини у світі, яку б визнали достойною Нобелівської премії з літератури.

(4) Коли надійшла ця дивовижна новина, мені знадобився деякий час, щоб осмислити її. Мене займало міркування про найбільшу фігуру в літературі Вільяма Шекспіра. Заледве його відвідувала думка про те, що він займається літературою. Він писав для сцени, його тексти призначалися для декламації, а не для читання. Шекспір, напевне, багато роздумував, коли творив «Гамлета». Для яких акторів підходять ролі в трагедії і як її зрежисерувати? Чи насправді дійство має відбуватися в Данії?

(5) Безумовно, найбільше Шекспіра цікавили його творчість й амбіційні проекти, але разом із тим були й буденні проблеми, що вимагали уваги. Чи вистачить грошей? Чи прийнятні наші умови для спонсорів? Де роздобути череп? Готовий посперечатися, що питання «А чи це література?» було останнім з того, над чим він міг замислюватися.

(6) Коли я підлітком почав писати пісні і навіть коли до мене прийшло перше визнання, я не мріяв про особливу долю для своїх пісень. Я припускав, що вони звучатимуть у кав’ярнях, у барах, а можливо, коли-небудь й у таких місцях, як «Карнегі-хол», «Лондон Паладіум». У сміливих мріях я уявляв, як записую альбом і слухаю свої пісні по радіо. Такий поворот долі здавався мені по-справжньому великою нагородою. Адже це означає, що тебе слухає багато людей і що ти зможеш продовжувати творити.

(7) Що ж, я займаюся цим уже досить довго. Записав десятки альбомів і зіграв тисячі концертів по всьому світові. Але центр усього, що я роблю, це мої пісні. Схоже, вони знайшли своє місце в житті багатьох людей і в багатьох культурах. Я вдячний за це.

(8) Разом із тим є одне, про що варто сказати окремо. Я грав наживо для 50-ти тисяч чоловік і для 50-ти чоловік, і я можу стверджувати, що для 50-ти чоловік грати важче. 50 тисяч чоловік перетворюються на цілісний організм, а 50 чоловік - ні: кожен слухач особистість із власним внутрішнім світом, здатна сприймати тебе по-своєму. Твоя щирість, спів мірна твоєму талантові, по-справжньому перевіряється на істинність. Я свідомий того, як небагато людей входить до складу Нобелівського комітету.

(9) Як це було із Шекспіром, моя голова занадто часто зайнята творчими амбіціями й спробами розібратися в різних життєвих справах. Хто з музикантів краще зіграє ці пісні? Чи в тій студії, де треба, я їх записую? Чи вдало вибрана тональність для пісні?

(10) Деякі речі не змінюються й за чотириста років.

(11) У мене ніколи не було часу задатися питанням: «Мої пісні – це література?» Тож я вдячний Шведській академії за час, витрачений на те, щоб дати відповідь на моє питання, і за те, що ця відповідь виявилася такою прекрасною.

(12) Бажаю вам усього найкращого, Боб Ділан.

Якщо взяти до уваги те, що Ділан народився 1941-го року, то, найімовірніше, Нобелівська премія не вручалася в період

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання 7 -12
(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах)

Текст А

(1) Заклади вищої освіти не повинні надавати освіту лише у вузькій, побудованій на знаннях спеціалізації, а мають іти далі, прагнучи всебічної та цілісної освіченості особистості. Закладам варто подумати над доцільністю пропонувати студентам широкі, наскрізні спеціальності. У цій перспективі передбачається, що студенти самі будуть свідомі того, що їм потрібні більш широкі знання й навички. Вища освіта повинна допомагати студентам будувати ширший фундамент, на якому вони можуть формувати майбутні професійні компетентності. Уміння навчатися є основоположним.

(2) У цьому аспекті особливого значення набувають сучасні технології, які все частіше пропонують можливості віртуальних факультетів і віртуальних коледжів. Вони збирають по світу найкращих викладачів, знання й методи викладання яких стають доступними онлайн для студентів у будь-якій країні світу. Це попереджувальний сигнал для тих викладачів, які не переймаються якістю та рівнем викладання! Інтернет, хмарні технології, трансляції наживо та подібні новітні розробки створюють можливості та виклики для систем формальної освіти.

(3) З розвитком новітніх технологій з’явилися нові форми надання освіти - відкриті та масові відкриті курси онлайн, у яких інтегровано викладання й навчання, а також використання інформаційно-комунікаційних технологій для посилення «традиційних» форм надання освіти. Здобуття знань, навичок і компетентностей уже не прив’язується до конкретного часу або простору, що видозмінює ролі викладачів і студентів. За словами Майкла Барбера та його колег, «ураховуючи те, що зміст світового рівня є доступним безкоштовно в будь-який час, викладачі можуть бути присутніми в будь-якому місці, а навчання онлайн усе більше набуває популярності та потужності як альтернатива особистому навчанню, ми маємо замислитися над природою викладання та навчання у вищій освіті»

 (4) Навчання онлайн трансформує те, як людина одержує доступ до знань, і відкриває вищу освіту тим, для кого вона була недосяжною. Буде безліч можливостей для переосмислення вищої освіти, але разом із цим революційні зміни ставитимуть виклики на багатьох фронтах - роль викладача зміниться радикально, навчання он-лайн вимагатиме кардинально нових навичок, а процес викладання й навчання ставатиме все більш індивідуалізованим. Ми будемо свідками того, як викладання переміститься з університетів у віртуальний простір. Хто тоді буде викладачами? Буде університетський диплом мати таку саму цінність чи ж роботодавці та студенти будуть надавати більшої ваги портфоліо, яке демонструє досягнення індивідуалізованого й персоналізованого навчання, здобутого поза традиційним середовищем університету?

(5) Можливості навчатися в режимі онлайн є викликом не тільки для аудиторного навчання. Це виклики всій нашій моделі вищої освіти.

Зі звіту групи високого рівня Єврокомісії з питань модернізації вищої освіти в Європі «Удосконалення якості викладання і навчання у вищих т канальних закладах Європи».

ТЕКСТ Б

(6) Система освіти в другій декаді ХХІ століття зазнає кардинальної революції за всю історію свого існування.

(7) Сьогодні освіта - це інтегрована модель: ви живете, учитеся, складаєте іспити, пишете наукові роботи в одному місці. Університети - це вертикально інтегровані компанії. Але якщо подивитися на будь-які вертикально інтегровані бізнеси, що починалися кілька століть тому, то більшість із них зазнала серйозних змін. Як було влаштовано судноплавство 500 років тому? Ви будували корабель, ставали його капітаном, ходили за тридев'ять земель, купували спеції, привозили їх, продавали... Зараз цього немає. Один будує кораблі, інший - ними володіє, той - орендує, четвертий - вантажовласник. Виникла спеціалізація. У вищій освіті цього не сталося. Тому що існує дуже великий бар’єр для входу на ринок освітніх послуг за рахунок сили бренду й держрегулювання. Держава заважає створенню нових незалежних університетів у всьому світі. І навіть якщо створюються нові виші, то популярними вони стають далеко не відразу.

(8) І все ж спеціалізація в освіті поступово відбувається. Щоб скласти іспит на вступ до вишу - наприклад, тести GMAT, GRЕ, ТОЕFL, - не потрібно їхати до університету, можна зробити це у своєму місті. А розвиток інформаційних технологій взагалі перевернув усе з ніг на голову. Сьогодні в Америці щотижня з’являється як мінімум одна компанія, яка вкладає фінанси в освіту як перспективний напрям. А студенти, яким цікава якась галузь знань, що не є частиною їхнього курикулуму, завантажують лекції з Соursera, МІТ і вчаться.

(9) Зрозуміло, що це трансформує чинну модель освіти. Студенти замислюються: «Навіщо мені треба слухати якогось середнього професора у Львові чи Тбілісі, якщо я можу те ж саме прослухати у видатного фахівця світового значення?» Виходить, що університети в тій формі, у якій ми їх знаємо, - будівлі з цегли, скла, бетону, паркету, куди треба ходити, слухати, будуть відмирати. Звичайно, вони залишаться в якомусь вигляді, оскільки не все можна вивчити онлайн. Наприклад, у вишах залишаться лабораторії для проведення дослідів або клініки. Але в цілому освіта переміститься в Інтернет.

(10) Більше того: насправді вся ця вища освіта - нісенітниця. Дипломи нікому не потрібні. Уся ця дипломоманія - результат останніх ста або двох сотень років. Я мрію про те, коли ми зможемо просто вчити людей, без «папірця». А підтверджувати свою кваліфікацію й знання можна буде за допомогою іспитів, організованих за зразком ТОЕFL або GМАТ.

(11) Я переконаний, що ці зміни в глобальній системі освіти відбудуться рано чи пізно, тому що вони неминучі. Немає сил у природі, які можуть боротися з економічною правдою.

За Кахою Бендукідзе.

Головною ідеєю, яка об'єднує обидва тексти, є

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання 7 -12
(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах)

Текст А

(1) Заклади вищої освіти не повинні надавати освіту лише у вузькій, побудованій на знаннях спеціалізації, а мають іти далі, прагнучи всебічної та цілісної освіченості особистості. Закладам варто подумати над доцільністю пропонувати студентам широкі, наскрізні спеціальності. У цій перспективі передбачається, що студенти самі будуть свідомі того, що їм потрібні більш широкі знання й навички. Вища освіта повинна допомагати студентам будувати ширший фундамент, на якому вони можуть формувати майбутні професійні компетентності. Уміння навчатися є основоположним.

(2) У цьому аспекті особливого значення набувають сучасні технології, які все частіше пропонують можливості віртуальних факультетів і віртуальних коледжів. Вони збирають по світу найкращих викладачів, знання й методи викладання яких стають доступними онлайн для студентів у будь-якій країні світу. Це попереджувальний сигнал для тих викладачів, які не переймаються якістю та рівнем викладання! Інтернет, хмарні технології, трансляції наживо та подібні новітні розробки створюють можливості та виклики для систем формальної освіти.

(3) З розвитком новітніх технологій з’явилися нові форми надання освіти - відкриті та масові відкриті курси онлайн, у яких інтегровано викладання й навчання, а також використання інформаційно-комунікаційних технологій для посилення «традиційних» форм надання освіти. Здобуття знань, навичок і компетентностей уже не прив’язується до конкретного часу або простору, що видозмінює ролі викладачів і студентів. За словами Майкла Барбера та його колег, «ураховуючи те, що зміст світового рівня є доступним безкоштовно в будь-який час, викладачі можуть бути присутніми в будь-якому місці, а навчання онлайн усе більше набуває популярності та потужності як альтернатива особистому навчанню, ми маємо замислитися над природою викладання та навчання у вищій освіті»

 (4) Навчання онлайн трансформує те, як людина одержує доступ до знань, і відкриває вищу освіту тим, для кого вона була недосяжною. Буде безліч можливостей для переосмислення вищої освіти, але разом із цим революційні зміни ставитимуть виклики на багатьох фронтах - роль викладача зміниться радикально, навчання он-лайн вимагатиме кардинально нових навичок, а процес викладання й навчання ставатиме все більш індивідуалізованим. Ми будемо свідками того, як викладання переміститься з університетів у віртуальний простір. Хто тоді буде викладачами? Буде університетський диплом мати таку саму цінність чи ж роботодавці та студенти будуть надавати більшої ваги портфоліо, яке демонструє досягнення індивідуалізованого й персоналізованого навчання, здобутого поза традиційним середовищем університету?

(5) Можливості навчатися в режимі онлайн є викликом не тільки для аудиторного навчання. Це виклики всій нашій моделі вищої освіти.

Зі звіту групи високого рівня Єврокомісії з питань модернізації вищої освіти в Європі «Удосконалення якості викладання і навчання у вищих т канальних закладах Європи».

ТЕКСТ Б

(6) Система освіти в другій декаді ХХІ століття зазнає кардинальної революції за всю історію свого існування.

(7) Сьогодні освіта - це інтегрована модель: ви живете, учитеся, складаєте іспити, пишете наукові роботи в одному місці. Університети - це вертикально інтегровані компанії. Але якщо подивитися на будь-які вертикально інтегровані бізнеси, що починалися кілька століть тому, то більшість із них зазнала серйозних змін. Як було влаштовано судноплавство 500 років тому? Ви будували корабель, ставали його капітаном, ходили за тридев'ять земель, купували спеції, привозили їх, продавали... Зараз цього немає. Один будує кораблі, інший - ними володіє, той - орендує, четвертий - вантажовласник. Виникла спеціалізація. У вищій освіті цього не сталося. Тому що існує дуже великий бар’єр для входу на ринок освітніх послуг за рахунок сили бренду й держрегулювання. Держава заважає створенню нових незалежних університетів у всьому світі. І навіть якщо створюються нові виші, то популярними вони стають далеко не відразу.

(8) І все ж спеціалізація в освіті поступово відбувається. Щоб скласти іспит на вступ до вишу - наприклад, тести GMAT, GRЕ, ТОЕFL, - не потрібно їхати до університету, можна зробити це у своєму місті. А розвиток інформаційних технологій взагалі перевернув усе з ніг на голову. Сьогодні в Америці щотижня з’являється як мінімум одна компанія, яка вкладає фінанси в освіту як перспективний напрям. А студенти, яким цікава якась галузь знань, що не є частиною їхнього курикулуму, завантажують лекції з Соursera, МІТ і вчаться.

(9) Зрозуміло, що це трансформує чинну модель освіти. Студенти замислюються: «Навіщо мені треба слухати якогось середнього професора у Львові чи Тбілісі, якщо я можу те ж саме прослухати у видатного фахівця світового значення?» Виходить, що університети в тій формі, у якій ми їх знаємо, - будівлі з цегли, скла, бетону, паркету, куди треба ходити, слухати, будуть відмирати. Звичайно, вони залишаться в якомусь вигляді, оскільки не все можна вивчити онлайн. Наприклад, у вишах залишаться лабораторії для проведення дослідів або клініки. Але в цілому освіта переміститься в Інтернет.

(10) Більше того: насправді вся ця вища освіта - нісенітниця. Дипломи нікому не потрібні. Уся ця дипломоманія - результат останніх ста або двох сотень років. Я мрію про те, коли ми зможемо просто вчити людей, без «папірця». А підтверджувати свою кваліфікацію й знання можна буде за допомогою іспитів, організованих за зразком ТОЕFL або GМАТ.

(11) Я переконаний, що ці зміни в глобальній системі освіти відбудуться рано чи пізно, тому що вони неминучі. Немає сил у природі, які можуть боротися з економічною правдою.

За Кахою Бендукідзе.

Автори тексту А, імовірно, не погодилися 6 із позицією автора тексту Б, окресленою в рядку

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання 7 -12
(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах)

Текст А

(1) Заклади вищої освіти не повинні надавати освіту лише у вузькій, побудованій на знаннях спеціалізації, а мають іти далі, прагнучи всебічної та цілісної освіченості особистості. Закладам варто подумати над доцільністю пропонувати студентам широкі, наскрізні спеціальності. У цій перспективі передбачається, що студенти самі будуть свідомі того, що їм потрібні більш широкі знання й навички. Вища освіта повинна допомагати студентам будувати ширший фундамент, на якому вони можуть формувати майбутні професійні компетентності. Уміння навчатися є основоположним.

(2) У цьому аспекті особливого значення набувають сучасні технології, які все частіше пропонують можливості віртуальних факультетів і віртуальних коледжів. Вони збирають по світу найкращих викладачів, знання й методи викладання яких стають доступними онлайн для студентів у будь-якій країні світу. Це попереджувальний сигнал для тих викладачів, які не переймаються якістю та рівнем викладання! Інтернет, хмарні технології, трансляції наживо та подібні новітні розробки створюють можливості та виклики для систем формальної освіти.

(3) З розвитком новітніх технологій з’явилися нові форми надання освіти - відкриті та масові відкриті курси онлайн, у яких інтегровано викладання й навчання, а також використання інформаційно-комунікаційних технологій для посилення «традиційних» форм надання освіти. Здобуття знань, навичок і компетентностей уже не прив’язується до конкретного часу або простору, що видозмінює ролі викладачів і студентів. За словами Майкла Барбера та його колег, «ураховуючи те, що зміст світового рівня є доступним безкоштовно в будь-який час, викладачі можуть бути присутніми в будь-якому місці, а навчання онлайн усе більше набуває популярності та потужності як альтернатива особистому навчанню, ми маємо замислитися над природою викладання та навчання у вищій освіті»

 (4) Навчання онлайн трансформує те, як людина одержує доступ до знань, і відкриває вищу освіту тим, для кого вона була недосяжною. Буде безліч можливостей для переосмислення вищої освіти, але разом із цим революційні зміни ставитимуть виклики на багатьох фронтах - роль викладача зміниться радикально, навчання он-лайн вимагатиме кардинально нових навичок, а процес викладання й навчання ставатиме все більш індивідуалізованим. Ми будемо свідками того, як викладання переміститься з університетів у віртуальний простір. Хто тоді буде викладачами? Буде університетський диплом мати таку саму цінність чи ж роботодавці та студенти будуть надавати більшої ваги портфоліо, яке демонструє досягнення індивідуалізованого й персоналізованого навчання, здобутого поза традиційним середовищем університету?

(5) Можливості навчатися в режимі онлайн є викликом не тільки для аудиторного навчання. Це виклики всій нашій моделі вищої освіти.

Зі звіту групи високого рівня Єврокомісії з питань модернізації вищої освіти в Європі «Удосконалення якості викладання і навчання у вищих т канальних закладах Європи».

ТЕКСТ Б

(6) Система освіти в другій декаді ХХІ століття зазнає кардинальної революції за всю історію свого існування.

(7) Сьогодні освіта - це інтегрована модель: ви живете, учитеся, складаєте іспити, пишете наукові роботи в одному місці. Університети - це вертикально інтегровані компанії. Але якщо подивитися на будь-які вертикально інтегровані бізнеси, що починалися кілька століть тому, то більшість із них зазнала серйозних змін. Як було влаштовано судноплавство 500 років тому? Ви будували корабель, ставали його капітаном, ходили за тридев'ять земель, купували спеції, привозили їх, продавали... Зараз цього немає. Один будує кораблі, інший - ними володіє, той - орендує, четвертий - вантажовласник. Виникла спеціалізація. У вищій освіті цього не сталося. Тому що існує дуже великий бар’єр для входу на ринок освітніх послуг за рахунок сили бренду й держрегулювання. Держава заважає створенню нових незалежних університетів у всьому світі. І навіть якщо створюються нові виші, то популярними вони стають далеко не відразу.

(8) І все ж спеціалізація в освіті поступово відбувається. Щоб скласти іспит на вступ до вишу - наприклад, тести GMAT, GRЕ, ТОЕFL, - не потрібно їхати до університету, можна зробити це у своєму місті. А розвиток інформаційних технологій взагалі перевернув усе з ніг на голову. Сьогодні в Америці щотижня з’являється як мінімум одна компанія, яка вкладає фінанси в освіту як перспективний напрям. А студенти, яким цікава якась галузь знань, що не є частиною їхнього курикулуму, завантажують лекції з Соursera, МІТ і вчаться.

(9) Зрозуміло, що це трансформує чинну модель освіти. Студенти замислюються: «Навіщо мені треба слухати якогось середнього професора у Львові чи Тбілісі, якщо я можу те ж саме прослухати у видатного фахівця світового значення?» Виходить, що університети в тій формі, у якій ми їх знаємо, - будівлі з цегли, скла, бетону, паркету, куди треба ходити, слухати, будуть відмирати. Звичайно, вони залишаться в якомусь вигляді, оскільки не все можна вивчити онлайн. Наприклад, у вишах залишаться лабораторії для проведення дослідів або клініки. Але в цілому освіта переміститься в Інтернет.

(10) Більше того: насправді вся ця вища освіта - нісенітниця. Дипломи нікому не потрібні. Уся ця дипломоманія - результат останніх ста або двох сотень років. Я мрію про те, коли ми зможемо просто вчити людей, без «папірця». А підтверджувати свою кваліфікацію й знання можна буде за допомогою іспитів, організованих за зразком ТОЕFL або GМАТ.

(11) Я переконаний, що ці зміни в глобальній системі освіти відбудуться рано чи пізно, тому що вони неминучі. Немає сил у природі, які можуть боротися з економічною правдою.

За Кахою Бендукідзе.

Описовій номінації «університети в тій формі, у якій ми їх знаємо, - будівлі з цегли, скла, бетону, паркету, куди треба ходити, слухати», використаній К. Бендукідзе (текст Б), НЕ відповідає номінація тексту А, зазначена в рядку

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання 7 -12
(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах)

Текст А

(1) Заклади вищої освіти не повинні надавати освіту лише у вузькій, побудованій на знаннях спеціалізації, а мають іти далі, прагнучи всебічної та цілісної освіченості особистості. Закладам варто подумати над доцільністю пропонувати студентам широкі, наскрізні спеціальності. У цій перспективі передбачається, що студенти самі будуть свідомі того, що їм потрібні більш широкі знання й навички. Вища освіта повинна допомагати студентам будувати ширший фундамент, на якому вони можуть формувати майбутні професійні компетентності. Уміння навчатися є основоположним.

(2) У цьому аспекті особливого значення набувають сучасні технології, які все частіше пропонують можливості віртуальних факультетів і віртуальних коледжів. Вони збирають по світу найкращих викладачів, знання й методи викладання яких стають доступними онлайн для студентів у будь-якій країні світу. Це попереджувальний сигнал для тих викладачів, які не переймаються якістю та рівнем викладання! Інтернет, хмарні технології, трансляції наживо та подібні новітні розробки створюють можливості та виклики для систем формальної освіти.

(3) З розвитком новітніх технологій з’явилися нові форми надання освіти - відкриті та масові відкриті курси онлайн, у яких інтегровано викладання й навчання, а також використання інформаційно-комунікаційних технологій для посилення «традиційних» форм надання освіти. Здобуття знань, навичок і компетентностей уже не прив’язується до конкретного часу або простору, що видозмінює ролі викладачів і студентів. За словами Майкла Барбера та його колег, «ураховуючи те, що зміст світового рівня є доступним безкоштовно в будь-який час, викладачі можуть бути присутніми в будь-якому місці, а навчання онлайн усе більше набуває популярності та потужності як альтернатива особистому навчанню, ми маємо замислитися над природою викладання та навчання у вищій освіті»

 (4) Навчання онлайн трансформує те, як людина одержує доступ до знань, і відкриває вищу освіту тим, для кого вона була недосяжною. Буде безліч можливостей для переосмислення вищої освіти, але разом із цим революційні зміни ставитимуть виклики на багатьох фронтах - роль викладача зміниться радикально, навчання он-лайн вимагатиме кардинально нових навичок, а процес викладання й навчання ставатиме все більш індивідуалізованим. Ми будемо свідками того, як викладання переміститься з університетів у віртуальний простір. Хто тоді буде викладачами? Буде університетський диплом мати таку саму цінність чи ж роботодавці та студенти будуть надавати більшої ваги портфоліо, яке демонструє досягнення індивідуалізованого й персоналізованого навчання, здобутого поза традиційним середовищем університету?

(5) Можливості навчатися в режимі онлайн є викликом не тільки для аудиторного навчання. Це виклики всій нашій моделі вищої освіти.

Зі звіту групи високого рівня Єврокомісії з питань модернізації вищої освіти в Європі «Удосконалення якості викладання і навчання у вищих т канальних закладах Європи».

ТЕКСТ Б

(6) Система освіти в другій декаді ХХІ століття зазнає кардинальної революції за всю історію свого існування.

(7) Сьогодні освіта - це інтегрована модель: ви живете, учитеся, складаєте іспити, пишете наукові роботи в одному місці. Університети - це вертикально інтегровані компанії. Але якщо подивитися на будь-які вертикально інтегровані бізнеси, що починалися кілька століть тому, то більшість із них зазнала серйозних змін. Як було влаштовано судноплавство 500 років тому? Ви будували корабель, ставали його капітаном, ходили за тридев'ять земель, купували спеції, привозили їх, продавали... Зараз цього немає. Один будує кораблі, інший - ними володіє, той - орендує, четвертий - вантажовласник. Виникла спеціалізація. У вищій освіті цього не сталося. Тому що існує дуже великий бар’єр для входу на ринок освітніх послуг за рахунок сили бренду й держрегулювання. Держава заважає створенню нових незалежних університетів у всьому світі. І навіть якщо створюються нові виші, то популярними вони стають далеко не відразу.

(8) І все ж спеціалізація в освіті поступово відбувається. Щоб скласти іспит на вступ до вишу - наприклад, тести GMAT, GRЕ, ТОЕFL, - не потрібно їхати до університету, можна зробити це у своєму місті. А розвиток інформаційних технологій взагалі перевернув усе з ніг на голову. Сьогодні в Америці щотижня з’являється як мінімум одна компанія, яка вкладає фінанси в освіту як перспективний напрям. А студенти, яким цікава якась галузь знань, що не є частиною їхнього курикулуму, завантажують лекції з Соursera, МІТ і вчаться.

(9) Зрозуміло, що це трансформує чинну модель освіти. Студенти замислюються: «Навіщо мені треба слухати якогось середнього професора у Львові чи Тбілісі, якщо я можу те ж саме прослухати у видатного фахівця світового значення?» Виходить, що університети в тій формі, у якій ми їх знаємо, - будівлі з цегли, скла, бетону, паркету, куди треба ходити, слухати, будуть відмирати. Звичайно, вони залишаться в якомусь вигляді, оскільки не все можна вивчити онлайн. Наприклад, у вишах залишаться лабораторії для проведення дослідів або клініки. Але в цілому освіта переміститься в Інтернет.

(10) Більше того: насправді вся ця вища освіта - нісенітниця. Дипломи нікому не потрібні. Уся ця дипломоманія - результат останніх ста або двох сотень років. Я мрію про те, коли ми зможемо просто вчити людей, без «папірця». А підтверджувати свою кваліфікацію й знання можна буде за допомогою іспитів, організованих за зразком ТОЕFL або GМАТ.

(11) Я переконаний, що ці зміни в глобальній системі освіти відбудуться рано чи пізно, тому що вони неминучі. Немає сил у природі, які можуть боротися з економічною правдою.

За Кахою Бендукідзе.

На ознаки нинішніх «систем формальної освіти» (текст А), Каха Бендукідзе (текст Б) указує всіма висловленнями, ОКРІМ

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання 7 -12
(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах)

Текст А

(1) Заклади вищої освіти не повинні надавати освіту лише у вузькій, побудованій на знаннях спеціалізації, а мають іти далі, прагнучи всебічної та цілісної освіченості особистості. Закладам варто подумати над доцільністю пропонувати студентам широкі, наскрізні спеціальності. У цій перспективі передбачається, що студенти самі будуть свідомі того, що їм потрібні більш широкі знання й навички. Вища освіта повинна допомагати студентам будувати ширший фундамент, на якому вони можуть формувати майбутні професійні компетентності. Уміння навчатися є основоположним.

(2) У цьому аспекті особливого значення набувають сучасні технології, які все частіше пропонують можливості віртуальних факультетів і віртуальних коледжів. Вони збирають по світу найкращих викладачів, знання й методи викладання яких стають доступними онлайн для студентів у будь-якій країні світу. Це попереджувальний сигнал для тих викладачів, які не переймаються якістю та рівнем викладання! Інтернет, хмарні технології, трансляції наживо та подібні новітні розробки створюють можливості та виклики для систем формальної освіти.

(3) З розвитком новітніх технологій з’явилися нові форми надання освіти - відкриті та масові відкриті курси онлайн, у яких інтегровано викладання й навчання, а також використання інформаційно-комунікаційних технологій для посилення «традиційних» форм надання освіти. Здобуття знань, навичок і компетентностей уже не прив’язується до конкретного часу або простору, що видозмінює ролі викладачів і студентів. За словами Майкла Барбера та його колег, «ураховуючи те, що зміст світового рівня є доступним безкоштовно в будь-який час, викладачі можуть бути присутніми в будь-якому місці, а навчання онлайн усе більше набуває популярності та потужності як альтернатива особистому навчанню, ми маємо замислитися над природою викладання та навчання у вищій освіті»

 (4) Навчання онлайн трансформує те, як людина одержує доступ до знань, і відкриває вищу освіту тим, для кого вона була недосяжною. Буде безліч можливостей для переосмислення вищої освіти, але разом із цим революційні зміни ставитимуть виклики на багатьох фронтах - роль викладача зміниться радикально, навчання он-лайн вимагатиме кардинально нових навичок, а процес викладання й навчання ставатиме все більш індивідуалізованим. Ми будемо свідками того, як викладання переміститься з університетів у віртуальний простір. Хто тоді буде викладачами? Буде університетський диплом мати таку саму цінність чи ж роботодавці та студенти будуть надавати більшої ваги портфоліо, яке демонструє досягнення індивідуалізованого й персоналізованого навчання, здобутого поза традиційним середовищем університету?

(5) Можливості навчатися в режимі онлайн є викликом не тільки для аудиторного навчання. Це виклики всій нашій моделі вищої освіти.

Зі звіту групи високого рівня Єврокомісії з питань модернізації вищої освіти в Європі «Удосконалення якості викладання і навчання у вищих т канальних закладах Європи».

ТЕКСТ Б

(6) Система освіти в другій декаді ХХІ століття зазнає кардинальної революції за всю історію свого існування.

(7) Сьогодні освіта - це інтегрована модель: ви живете, учитеся, складаєте іспити, пишете наукові роботи в одному місці. Університети - це вертикально інтегровані компанії. Але якщо подивитися на будь-які вертикально інтегровані бізнеси, що починалися кілька століть тому, то більшість із них зазнала серйозних змін. Як було влаштовано судноплавство 500 років тому? Ви будували корабель, ставали його капітаном, ходили за тридев'ять земель, купували спеції, привозили їх, продавали... Зараз цього немає. Один будує кораблі, інший - ними володіє, той - орендує, четвертий - вантажовласник. Виникла спеціалізація. У вищій освіті цього не сталося. Тому що існує дуже великий бар’єр для входу на ринок освітніх послуг за рахунок сили бренду й держрегулювання. Держава заважає створенню нових незалежних університетів у всьому світі. І навіть якщо створюються нові виші, то популярними вони стають далеко не відразу.

(8) І все ж спеціалізація в освіті поступово відбувається. Щоб скласти іспит на вступ до вишу - наприклад, тести GMAT, GRЕ, ТОЕFL, - не потрібно їхати до університету, можна зробити це у своєму місті. А розвиток інформаційних технологій взагалі перевернув усе з ніг на голову. Сьогодні в Америці щотижня з’являється як мінімум одна компанія, яка вкладає фінанси в освіту як перспективний напрям. А студенти, яким цікава якась галузь знань, що не є частиною їхнього курикулуму, завантажують лекції з Соursera, МІТ і вчаться.

(9) Зрозуміло, що це трансформує чинну модель освіти. Студенти замислюються: «Навіщо мені треба слухати якогось середнього професора у Львові чи Тбілісі, якщо я можу те ж саме прослухати у видатного фахівця світового значення?» Виходить, що університети в тій формі, у якій ми їх знаємо, - будівлі з цегли, скла, бетону, паркету, куди треба ходити, слухати, будуть відмирати. Звичайно, вони залишаться в якомусь вигляді, оскільки не все можна вивчити онлайн. Наприклад, у вишах залишаться лабораторії для проведення дослідів або клініки. Але в цілому освіта переміститься в Інтернет.

(10) Більше того: насправді вся ця вища освіта - нісенітниця. Дипломи нікому не потрібні. Уся ця дипломоманія - результат останніх ста або двох сотень років. Я мрію про те, коли ми зможемо просто вчити людей, без «папірця». А підтверджувати свою кваліфікацію й знання можна буде за допомогою іспитів, організованих за зразком ТОЕFL або GМАТ.

(11) Я переконаний, що ці зміни в глобальній системі освіти відбудуться рано чи пізно, тому що вони неминучі. Немає сил у природі, які можуть боротися з економічною правдою.

За Кахою Бендукідзе.

У тексті А, на відміну від тексту Б, НЕ порушується проблема

Прочитайте тексти А й Б та виконайте завдання 7 -12
(цифри в дужках позначають номери абзаців наскрізно в обох текстах)

Текст А

(1) Заклади вищої освіти не повинні надавати освіту лише у вузькій, побудованій на знаннях спеціалізації, а мають іти далі, прагнучи всебічної та цілісної освіченості особистості. Закладам варто подумати над доцільністю пропонувати студентам широкі, наскрізні спеціальності. У цій перспективі передбачається, що студенти самі будуть свідомі того, що їм потрібні більш широкі знання й навички. Вища освіта повинна допомагати студентам будувати ширший фундамент, на якому вони можуть формувати майбутні професійні компетентності. Уміння навчатися є основоположним.

(2) У цьому аспекті особливого значення набувають сучасні технології, які все частіше пропонують можливості віртуальних факультетів і віртуальних коледжів. Вони збирають по світу найкращих викладачів, знання й методи викладання яких стають доступними онлайн для студентів у будь-якій країні світу. Це попереджувальний сигнал для тих викладачів, які не переймаються якістю та рівнем викладання! Інтернет, хмарні технології, трансляції наживо та подібні новітні розробки створюють можливості та виклики для систем формальної освіти.

(3) З розвитком новітніх технологій з’явилися нові форми надання освіти - відкриті та масові відкриті курси онлайн, у яких інтегровано викладання й навчання, а також використання інформаційно-комунікаційних технологій для посилення «традиційних» форм надання освіти. Здобуття знань, навичок і компетентностей уже не прив’язується до конкретного часу або простору, що видозмінює ролі викладачів і студентів. За словами Майкла Барбера та його колег, «ураховуючи те, що зміст світового рівня є доступним безкоштовно в будь-який час, викладачі можуть бути присутніми в будь-якому місці, а навчання онлайн усе більше набуває популярності та потужності як альтернатива особистому навчанню, ми маємо замислитися над природою викладання та навчання у вищій освіті»

 (4) Навчання онлайн трансформує те, як людина одержує доступ до знань, і відкриває вищу освіту тим, для кого вона була недосяжною. Буде безліч можливостей для переосмислення вищої освіти, але разом із цим революційні зміни ставитимуть виклики на багатьох фронтах - роль викладача зміниться радикально, навчання он-лайн вимагатиме кардинально нових навичок, а процес викладання й навчання ставатиме все більш індивідуалізованим. Ми будемо свідками того, як викладання переміститься з університетів у віртуальний простір. Хто тоді буде викладачами? Буде університетський диплом мати таку саму цінність чи ж роботодавці та студенти будуть надавати більшої ваги портфоліо, яке демонструє досягнення індивідуалізованого й персоналізованого навчання, здобутого поза традиційним середовищем університету?

(5) Можливості навчатися в режимі онлайн є викликом не тільки для аудиторного навчання. Це виклики всій нашій моделі вищої освіти.

Зі звіту групи високого рівня Єврокомісії з питань модернізації вищої освіти в Європі «Удосконалення якості викладання і навчання у вищих т канальних закладах Європи».

ТЕКСТ Б

(6) Система освіти в другій декаді ХХІ століття зазнає кардинальної революції за всю історію свого існування.

(7) Сьогодні освіта - це інтегрована модель: ви живете, учитеся, складаєте іспити, пишете наукові роботи в одному місці. Університети - це вертикально інтегровані компанії. Але якщо подивитися на будь-які вертикально інтегровані бізнеси, що починалися кілька століть тому, то більшість із них зазнала серйозних змін. Як було влаштовано судноплавство 500 років тому? Ви будували корабель, ставали його капітаном, ходили за тридев'ять земель, купували спеції, привозили їх, продавали... Зараз цього немає. Один будує кораблі, інший - ними володіє, той - орендує, четвертий - вантажовласник. Виникла спеціалізація. У вищій освіті цього не сталося. Тому що існує дуже великий бар’єр для входу на ринок освітніх послуг за рахунок сили бренду й держрегулювання. Держава заважає створенню нових незалежних університетів у всьому світі. І навіть якщо створюються нові виші, то популярними вони стають далеко не відразу.

(8) І все ж спеціалізація в освіті поступово відбувається. Щоб скласти іспит на вступ до вишу - наприклад, тести GMAT, GRЕ, ТОЕFL, - не потрібно їхати до університету, можна зробити це у своєму місті. А розвиток інформаційних технологій взагалі перевернув усе з ніг на голову. Сьогодні в Америці щотижня з’являється як мінімум одна компанія, яка вкладає фінанси в освіту як перспективний напрям. А студенти, яким цікава якась галузь знань, що не є частиною їхнього курикулуму, завантажують лекції з Соursera, МІТ і вчаться.

(9) Зрозуміло, що це трансформує чинну модель освіти. Студенти замислюються: «Навіщо мені треба слухати якогось середнього професора у Львові чи Тбілісі, якщо я можу те ж саме прослухати у видатного фахівця світового значення?» Виходить, що університети в тій формі, у якій ми їх знаємо, - будівлі з цегли, скла, бетону, паркету, куди треба ходити, слухати, будуть відмирати. Звичайно, вони залишаться в якомусь вигляді, оскільки не все можна вивчити онлайн. Наприклад, у вишах залишаться лабораторії для проведення дослідів або клініки. Але в цілому освіта переміститься в Інтернет.

(10) Більше того: насправді вся ця вища освіта - нісенітниця. Дипломи нікому не потрібні. Уся ця дипломоманія - результат останніх ста або двох сотень років. Я мрію про те, коли ми зможемо просто вчити людей, без «папірця». А підтверджувати свою кваліфікацію й знання можна буде за допомогою іспитів, організованих за зразком ТОЕFL або GМАТ.

(11) Я переконаний, що ці зміни в глобальній системі освіти відбудуться рано чи пізно, тому що вони неминучі. Немає сил у природі, які можуть боротися з економічною правдою.

За Кахою Бендукідзе.

Відповідають змісту обох текстів усі твердження, ОКРІМ

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання 13-15.

Ситуація № 1

Менеджер із персоналу проводить добір фахівців. Йому необхідно взяти на роботу трьох програмістів, двох аналітиків та одного юриста. На співбесіду прийшли такі кандидати: програмісти - Кирило, Лілія, Михайло, Назар та Ольга; аналітики - Павло, Роман і Світлана, юристи - Тарас та Уляна. З урахуванням відомостей із резюме кандидатів менеджер із персоналу керується такими умовами при доборі:

1) Михайло й Назар не можуть працювати в компанії разом;

2) Ольга не може працювати в компанії разом ані зі Світланою, ані з Уляною;

3) якщо взяти на роботу Павла, то обов’язково треба взяти на роботу і Кирила, і Назара;

4) Роман обов’язково має бути взятий на роботу в компанію.

Якщо в компанії працюватиме Ольга, то яка із зазначених нижче груп кандидатів також може отримати роботу?

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання 13-15.

Ситуація № 1

Менеджер із персоналу проводить добір фахівців. Йому необхідно взяти на роботу трьох програмістів, двох аналітиків та одного юриста. На співбесіду прийшли такі кандидати: програмісти - Кирило, Лілія, Михайло, Назар та Ольга; аналітики - Павло, Роман і Світлана, юристи - Тарас та Уляна. З урахуванням відомостей із резюме кандидатів менеджер із персоналу керується такими умовами при доборі:

1) Михайло й Назар не можуть працювати в компанії разом;

2) Ольга не може працювати в компанії разом ані зі Світланою, ані з Уляною;

3) якщо взяти на роботу Павла, то обов’язково треба взяти на роботу і Кирила, і Назара;

4) Роман обов’язково має бути взятий на роботу в компанію.

Якщо менеджер із персоналу вирішить узяти на роботу Уляну й Назара, то яка із зазначених нижче груп кандидатів також може отримати роботу в компанії?

Прочитайте опис ситуації та умов до неї й виконайте завдання 13-15.

Ситуація № 1

Менеджер із персоналу проводить добір фахівців. Йому необхідно взяти на роботу трьох програмістів, двох аналітиків та одного юриста. На співбесіду прийшли такі кандидати: програмісти - Кирило, Лілія, Михайло, Назар та Ольга; аналітики - Павло, Роман і Світлана, юристи - Тарас та Уляна. З урахуванням відомостей із резюме кандидатів менеджер із персоналу керується такими умовами при доборі:

1) Михайло й Назар не можуть працювати в компанії разом;

2) Ольга не може працювати в компанії разом ані зі Світланою, ані з Уляною;

3) якщо взяти на роботу Павла, то обов’язково треба взяти на роботу і Кирила, і Назара;

4) Роман обов’язково має бути взятий на роботу в компанію.

Якщо менеджер із персоналу вирішить НЕ брати на роботу Павла, то хто із зазначених нижче кандидатів обов'язково отримає роботу в компанії?