Психолог: Люди інтерпретують звички тварин «антропоцентрично», порівнюючи їх із поведінкою людини: «хитрий, як лис», «упертий, як баран», «швидкий, як птах», «божевільний, як весняний кролик». Ці інтерпретації неоднакові в різних культурах, що є свідченням того, що найчастіше ці інтерпретації є поверховими. На жаль, такі позбавлені наукового підґрунтя інтерпретації можуть формувати негативне ставлення до певних видів тварин, що загрожує їх існуванню, а разом із цим й існуванню самої людини як виду.
Біолог: Гучної слави весняний кролик зажив у 19 ст. завдяки бестселеру Льюїса Керрола «Аліса в Країні див», хоча, за історичними свідченнями, кроликів по весні в Англії вважали божевільними ще в 15 ст. «Божевільна» поведінка кролика навесні насправді для нього органічна, досить жорстко запрограмована та є проявом агресивності самців у шлюбний період, що забезпечує ефективність природного відбору. Люди мають ставитись із повагою до природи, інакше вони можуть порушити її баланс, за що людству доведеться сплатити високу ціну.
Яке з наведених нижче тверджень найкраще виражає схожість поглядів психолога та біолога згідно з наведеним діалогом?
ААгресивність кроликів-самців у шлюбний період навесні забезпечує ефективність природного відбору.
БАнтропоцентричні інтерпретації поведінки тварин є штучними й не відповідають дійсному характеру поведінки тих чи тих тварин.
ВПоведінка кроликів навесні є для них органічною.
ГАнтропоцентричний погляд людини на природу є небезпечним, зокрема й для самої людини як виду.
ДРізноманіття інтерпретацій поведінки тварин у різних культурах свідчить про поверховість сприйняття людиною тварин.
