Розділ: Мультитести
Тест: Тренувальний мультитест (8 варіант)
Блок: Історія України
Кількість завдань: 30
ТЕМА: Стародавня історія України.
Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:
- локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
- здобування і застосовування інформації з карти з огляду на її зміст;
- установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.
Алгоритм виконання завдання наведено нижче.
- Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
- Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.
На картосхемі відображено розселення слов’ян на території Центрально-Східної Європи. Цей процес відбувався в V–VII століттях. Із території між річками Вісла й Дніпро слов’яни опанували території на Заході, упершись у кордони імперії франків, слов’янізували Балканський півострів, проникли в райони, переважно заселені фіно-угорськими й балтськими племенами.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Київська Держава
Завдання покликано перевірити знання абітурієнтів про основні напрямки зовнішньої політики великих київських князів і розташування земель, що входили до складу Київської держави (просторова компетентність).
Червенські міста – це група міст та укріплених замків X–XIII ст. на лівобережжі Західного Бугу. Наприкінці Х ст. під час двох походів вони були відвойовані князем Володимиром Великим у поляків («ляхів»). У 1018 р. князь Святополк передав їх під владу польського короля Болеслава І Хороброго. У 1031 р. під владу Русі їх повернули брати Ярослав Мудрий і Мстислав. До середини ХІV ст. вони перебували під владою Волинських князів і правителів Галицько-Волинської держави. Згодом були захоплені Польщею.
Відповідь – В.
ТЕМА: Київська держава.
Завдання скеровано на перевірку знання форм правління в Київській державі в ІХ–ХІІІ ст.
Правління Ярославичів (синів Ярослава Мудрого Ізяслава, Святослава і Всеволода) – це етап розвитку Київської Русі, на якому відбуался зміна централізованої монархії федеративною, коли державою колективно правила група найвпливовіших князів.
Перед смертю 1054 року Ярослав Мудрий, щоб уникнути боротьби за владу між своїми дітьми, склав заповіт, якиум запровадив систему престолонаслідування. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи правління і успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Також він визначив п’ять стольних міст (Київ, Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, Смоленськ).
У разі смерті одного з князів його місце посідав молодший, що зумовлювало переміщення усіх князів між визначеними стольними містами. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським у мирний спосіб.
Проте після смерті Ярослава три старші сини (Ізяслав, Святослав і Всеволод) позбавили влади молодших і почали правити спільно, утворивши тріумвірат, а згодом – дуумвірат. Тобто запропонована система правління не привела до уникнення боротьби за владу.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.
Завдання спрямоване на перевірку розуміння причинно-наслідкових зв’язків, визначення історичної ролі події.
Козацько-селянські повстання кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. гальмували процес ополячення й окатоличення, зменшували тиск шляхетського гніту.
Відповідь – В.
ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.
Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії основних постатей з історії України.
Наведені факти біографії належать козацькому полковнику Івану Богуну.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.
Другий крок. Увідповіднюємо отриману з карти інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на картосхемі зображено території, які у ХVІІІ–ХІХ ст. увійшли до складу Російської імперії в результаті російсько-турецьких війн.
Під час війни 1787–1791 років за умовами Ясського миру до складу Російської імперії ввійшли землі між Південним Бугом і Дністром. Відповідно, правильна відповідь – Б.
Відповідь – Б.
ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ ст.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено репродукцію ікони «Вознесіння Богородиці» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський Й. Кондзелевича.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.
Розв’язання цього завдання ґрунтується на знанні хронології й географії історичних подій.
Гайдамацький рух – це національно-визвольний і суспільно-політичний рух проти народного поневолення на Правобережній Україні наприкінці XVIII століття – на початку XIX століття, який поширився на Київщині, Брацлавщині й Волині.
«Весна народів» – революційний pyx антиабсолютистського й національно-визвольного спрямування в країнах Європи в 1848–1849 роках.
Опришки – учасники українського селянського повстанського руху у XVI столітті – першій половині XIX століття в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом – також проти австрійської адміністрації.
Устим Кармалюк – «останній гайдамака» – 1814 року очолив повстанський рух селян проти російської адміністрації і дворянства на території Поділля, а почасти – й у Бессарабії.
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання важливих подій з історії України.
Перші залізниці в Наддніпрянській Україні з’єднували чорноморські порти з основними районами виробництва товарного хліба.
У 1865 році було завершено будівництво першої залізниці Одеса – Балта. Тобто економічний чинник на початковому етапі був визначальним у будівництві мережі залізниць у Наддніпрянській Україні.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій українського національно-визвольного руху у другій половині ХІХ століття.
Зображені на фото видання «Київская старина», «Киевский телеграф» були друкованими органами громадівців.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.
Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки з огляду на їхні архітектурно-стильові й мистецько-стильові риси.
На фото зображено будівлю банку «Дністер» у Львові, збудоване у стилі модерн (1905–1906 роки).
Характерні риси стилю модерн в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. Основними його ознаками є використання стилізованих квітів, язиків полум’я, хвилястих ліній, природних каменів (оброблених і необроблених), елементів народної архітектури й образів національної міфології.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.
Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген – австрійський архикнязь, полковник армії УНР, поет, використував псевдонім Василь Вишиваний.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Початок Української революції.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції й уміння застосовувати їх для аналізу текстового джерела.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікації в завданні – події, що дали поштовх до видання цитованого звернення.
Маркери в джерелі – «Ми закликаємо рішуче боротися з будь-якими спробами підтримання петроградського повстання. Громадяни України! Покажіть себе вірними захисниками свободи й ворогами анархії, яка може віддалити скликання Всеросійських й Українських Установчих Зборів і навіть призвести до загибелі рідного краю» – чітко вказують на більшовицький переворот, що пришвидчив видання УЦР ІІІ Універсалу, у якому проголошено утворення Української Народної Республіки.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.
Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України.
За портретними рисами на фото можна впізнати Костя Левицького – співзасновника Української національно-демократичної партії, голову Державного секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на мапі), уміння здобувати інформацію з мапи й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- визначення й узагальнення інформації, поданої на мапі з позиції поставленого до неї запитання;
- установлення відповідності здобутої з мапи інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
На картосхемі зображено територію УСРР у 1920-ті роки. Штрихуванням позначені території, які в різні часи перебували у складі УСРР й УРСР або мали автономний статус.
Цифрою 1 позначено територію Автономної Молдавської СРР у складі УСРР / УРСР, яка проіснувала від 1924 до 1940 року.
Цифрою 2 позначено територію, яку було передано до складу УСРР 1925 року.
Цифрою 3 позначено територію, яку було вилучено зі складу УСРР і приєднано до РСФРР 1925 року.
Цифрою 4 позначено територію, яку в 1920–1950-ті роки займала Кримська АСРР у складі РСФРР. У 1954 році цю територію було передано до складу УРСР як її Кримську область.
Правильна відповідь – В.
ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання перебігу бойових дій на українських землях у роки Другої світової війни.
У 1941 році на території УРСР розгорілися вирішальні бої німецько-радянської війни.
Саме відчайдушний опір частин Червоної армії на території України зірвав плани «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР – «план Барбаросса».
Правильна відповідь – Б.
ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Відбудова промисловості.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – історичне явище.
Ключове словосполучення-маркер у джерелі – «в процесі відбудови було повернення до довоєнної моделі розвитку» – допомагає визначити правильну відповідь: розвиток базових галузей промисловості за рахунок ресурсів сільського господарства. Так наприкінці 1920-х – у 1930-ті рр., коли відбувалася форсована індустріалізація, вона супроводжувалась насильницькою колективізацією, яка забезпечувала ресурсами розвиток промисловості.
Відповідь – А.
ТЕМА: Україна в умовах десталінізації
Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про процес лібералізації в СРСР в період «хрущовської відлиги».
Лібералізація суспільно-політичного життя СРСР, яка ліквідувала найбільш одіозні прояви сталінського тоталітарного режиму, не змінила суті радянської тоталітарної моделі розвитку.
Правильна відповідь – А.
ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.
Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння опрацьовувати такий специфічний вид історичного джерела як карикатура.
Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певні часи. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретування й аналізування карикатури.
У загальному вигляді інтерпретування й аналізування передбачають відповіді на такі запитання:
- Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
- Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
- Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
- Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
- Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
- Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
- Чи спотворено реальні історичні події карикатурою?
Карикатуру присвячено корупції в системі органів державної влади. Художник намагався обіграти символічне зображення трьох мудрих мавп (одна з них прикриває рот, друга – очі, а третя – вуха), яких вирізблено в буддиському храмі Тошуга в Японії. Мавпи символізують давню мудрість: «Не дивіться на зло, не чуйте зла, не кажіть зла».
На карикатурі мавп замінено на зображення чиновників, очі, вуха й рот яких закриті грішми. У такий спосіб карикатурист намагався показати, що хабарами (вияв корупції) можна «вирішити питання» із державними чиновниками.
Правильна відповідь – Г.
ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Угода про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС).
Завдання спрямоване на перевірку знання дат історичних подій, визначених програмою ЗНО.
Пошуку правильної відповіді в завданні сприяє загальне розуміння сутності подій, запропонованих у варіантах відповіді. Одним із можливих шляхів пошуку правильної відповіді в завданні є шлях установлення послідовності зазначених подій у проміжку часу від 1991 р. до 2014 р., спираючись на знання основних етапів долучення України до європейських і світових інституцій.
Найбільш активно українська дипломатія діяла в цьому напрямку в першій половині 1990-х рр. Прагнення України до євроатлантичної та європейської інтеграції наочно проявилося в 1994 р., коли вона стала першою країною Співдружності Незалежних Держав, яка приєдналась до програми «Партнерство заради миру», і 1995 р., коли Комітет міністрів РЄ одностайно ухвалив резолюцію про запрошення України стати 37-м членом організації і приєднатися до її Статуту, а Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання до Статуту Ради Європи. Наступним важливим дипломатичним проривом, але в економічній царині, стало приєднання України до Світової організації торгівлі. У 2008 р. Україна стала 152-м офіційним членом організації, ратифікувавши Протокол про вступ до СОТ. Угода про асоціацію України з ЄС – угода, зміст якої розроблено конкретно для України і яка мала замінити угоду про партнерство та співробітництво та відкрити Україні шлях до політичної асоціації та економічної інтеграції. Підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною планувалося в 2013 р на 3-му саміті ЄС «Східне партнерство» у Вільнюсі, але не відбулося. Політичну частину угоди було підписано 21 березня 2014 р., економічну частину — 27 червня 2014 р.
Відповідь – А.
ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав.
Завдання передбачає перевірку знань державної приналежності українських земель на кінець ХV ст.
Буковина входила до складу Молдавського князівства.
Східне Закарпаття входило до складу Угорського королівства.
Галичина, Західне Поділля були загарбані Польським королівством.
Київщина, Східне Поділля входили до складу Великого князівства Литовського.
Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–Г.
ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ–початку ХХ ст.
Завдання спрямоване перевірку сформованості знань про основні постаті історії України, передбачені Програмою ЗНО.
Сергій Васильківський – український живописець, автор пейзажів («Дніпровські плавні»), творів на історичну тематику («Козаки в степу»).
Семен Гулак-Артемовський – оперний співак, композитор, драматург, автор опери «Запорожець за Дунаєм».
Микола Садовський – актор, режисер, громадський діяч, засновник першого українського стаціонарного театру.
Агатангел Кримський – творець українського сходознавства, історик літератури, письменник, перекладач.
Правильна відповідь: 1–Д 2–Б 3–В 4–Г.
ТЕМА 24. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання ключових понять, які характеризують період утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні, і вміння застосовувати їх.
Здійснення суцільної колективізації призвело до ліквідації індивідуального селянського господарства.
Масові репресії, окрім знищення політичних опонентів, були покликані насадити в суспільстві атмосферу страху.
Культурна революція передбачала нав’язування суспільству комуністичної ідеології.
Форсована індустріалізація призвела до домінування промислового виробництва над сільськогосподарським.
Правильна відповідь: 1 А, 2 Д, 3 В, 4 Б.
ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.
Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір із наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікації в завданні – владна інституція.
Маркери в джерелі 1 – «Волею українського народу Організація українських націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української держави…» – чітко вказують на події 30 червня 1941 року.
Маркери в джерелі 2 – «Уряд Української РСР... вирішив звернутися до Конференції Об'єднаних Націй із заявою, повідомляючи про своє бажання приєднатися до загальної організації Безпеки як одна з держав-засновниць, а також узяти участь у Конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско» – чітко вказують на події 1945 року.
Маркери в джерелі 2 – «Волею всього багатонаціонального радянського народу, за наказом Радянського уряду Червона армія звільнила навіки народ Західної України від влади польських поміщиків і капіталістів» – чітко вказують на події 1939 року.
Маркери в джерелі 2 – «…переправлялися через Дніпро... Під вогнем ворога воїни пливли на правий берег хто як міг… Тонули тисячами в холодній листопадовій воді» – чітко вказують на 1943 рік.
Правильна відповідь: 1 Б, 2 Д, 3 А, 4 В.
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.). Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.
Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій на основі аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – період історії України, до якого належить чи який відображає джерело.
Джерело А. Ключові в джерелі словосполучення-маркери, які передають слова Й. Сталіна «Я готовий вислухати будь-які заяви, окрім тих, що стосуються голоду на селі та прохання допомогти», «Голодують нероби й ледарі, які мають по 30–40 трудоднів на рік» вказують на Голодомор в Україні 1932–1933 років.
Джерело Б. Ключове в джерелі словосполучення-маркер «Шахтинська справа» вказують на показовий судовий процес, що відбувався 1928 року.
Джерело В. Ключові в джерелі словосполучення-маркери «Допомогу отримають 8 % голодуючих», «реалізувати план організації харчування за рахунок закордонних комісій допомоги» вказують на події масового голоду 1921–1923 рр.
Джерело Г. Ключове в джерелі словосполучення-маркер «ліквідації так званої “Української автокефальної православної церкви”», вказує на 1930 р.
Відповідь: ВБГА.
ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості.
Україна в умовах десталінізації. Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.; припинення масових репресій, реабілітація.
Україна в період загострення кризи радянської системи. Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.).
Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Початок «перебудови».
Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність історичних епох з опертям на розуміння сутності запропонованих понять і термінів, уміння оперувати ними.
«Розвинений соціалізм» – поняття, пропагандистське кліше, офіційна назва, яка використовувалася для характеристики розвитку радянського суспільства середини 1970 – початку 1980-х рр. Уперше ввів в обіг «головний ідеолог» КПРС М. А. Суслов. Поняття виникло як потреба «позитивного пояснення» глибокої системної економічної, політичної та ідейної кризи Радянського Союзу, як спроба уникнення відкритого визнання історичної поразки радянської моделі «комунізму» та відмови від власних цілей, задекларованих у 1961 р. в Програмі КПРС – будівництво матеріально-технічної бази комунізму впродовж наступних 20 років.
«Політична реабілітація» – реабілітація жертв політичних репресій в СРСР та в УРСР, розпочалася після смерті Й. Сталіна. У період «хрущовської відлиги» насамперед було перевірено справи, сфабриковані у 1937–1938 рр., сотні тисяч несправедливо засуджених людей було реабілітовано. Процес реабілітації відбувався за ініціативи та під контролем КПРС та мав обмежений характер.
«Гласність» – політичний термін, що позначає політику максимальної відкритості в діяльності державних установ і свободу інформації. Основна складова політики перебудови, яку провадив М. Горбачов у другій половині 1980-х рр. в СРСР. Полягала в істотному ослабленні цензури та знятті існуючих у радянському суспільстві численних інформаційних бар’єрів. Уперше про гласність заговорили на XXVII з’їзді КПРС в 1986 р. Тоді основною її метою вбачалося звернення уваги людей на окремі «недоліки, слабкості та діри» існуючої господарської системи, з метою їх оперативного усунення. Однак незабаром гласність виходить за задані партією рамки й наприкінці 1980-х рр. утілюється в практично необмежену свободу слова.
«Відбудова» – поняття, що використовується для позначення періоду відновлення та розвитку народного господарства СРСР та УРСР після завершення Другої світової війни. Основне завдання повоєнної п'ятирічки було сформульовано Й. Сталіним у 1946 р. – відбудувати постраждалі райони країни, відновити довоєнний рівень промисловості та сільського господарства, а потім перевершити цей рівень у більш-менш значних розмірах.
Відповідь: 1 – Г; 2 – Б; 3 – А; 4 – В.
ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.
Завдання скеровано на перевірку знання основних положень аграрних реформ, що були здійснені за правління «освічених монархів» у володіннях австрійських Габсбургів.
Унаслідок запроваджених реформ панщину було обмежено трьома днями на тиждень, селянам надано громадянські права, заборонено тілесні покарання селян поміщиками.
Правильна відповідь – 1, 3, 6.
Це тестові завдання, де учасники мають вибрати три правильні відповіді із семи запропонованих.
Треба уважно прочитати та зрозуміти умову завдання.
Учасники мали б визначити, що «українські землі колишньої австро-угорської монархії» – це Західноукраїнська Народна Республіка. Потрібно вказати положення Конституції (Тимчасовий основний закон) тобто внутрішньополітичні положення. Отже, зрозумівши, про яке державне формування йдеться, можемо вибрати варіант 1.
Переглянувши ще раз завдання № 24, визначимо і виконавчий орган – варіант 5.
Якщо пригадати, що столицею ЗУНР було м. Львів (Лев), тоді і останній варіант не буде проблемою.
Відповіді: 145.
ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання програмних положень дисидентської організації – Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, відомої також як Українська Гельсінська група (УГГ). Ідеться про об’єднання діячів українського правозахисного руху, утворене в Українській РСР 9 листопада 1976 року.
Підставою для утворення УГГ були постанови про права людини Заключного акту Наради у справах безпеки й співпраці в Європі у Гельсінкі 1975 року. Згідно з основоположною декларацією УГГ її метою є сприяння виконанню в Україні постанов Заключного акта:
- домагатися внесення до Конституції УРСР положень Заключного акта Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі;
- знайомити світову громадськість із фактами порушень на теренах України Загальної Декларації прав людини;
- сприяти ознайомленню широких кіл української громадськості із Загальною Декларацією прав людини.
Правильна відповідь – 1, 2, 4.