ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно уважно розглянути картосхему, звернути увагу на умовні позначки, наведені в її легенді (зведенні умовних позначень, використаних на карті, із текстовими поясненнями до них). Позначку «Місце битви» на картосхемі розташовано поблизу міста Конотопа. Стрілками позначено дії московських і козацько-татарських військ. Іншу умовну позначку «Місце укладання угоди» розташовано поблизу міста Гадяча. Ці слова й словосполучення є маркерами, за якими можна дійти висновку: ідеться про діяльність Івана Виговського. Війська під орудою цього гетьмана 1659 року дали бій московитам під Конотопом. У Гадячі підписано Гадяцьку угоду, у якій ішлося про федерацію Речі Посполитої, Литви й земель «Руського князівства». Важливо, що на картосхемі кордони «Руського князівства» включають землі як Правобережної України (м. Брацлав), так і Лівобережної (м. Чернігів). Іван Виговський був гетьманом по обидва боки Дніпра. Павло Тетеря, Іван Брюховецький і Дем’ян Многогрішний – гетьмани або ж Правобережної України, або ж Лівобережної (поділ від 1663 року)

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

В уривку йдеться про гетьмана, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький, а описані події припали на 1648 рік – початок звільнення українських земель від польського панування.

Ординацію реєстрового Війська Запорозького, що перебуває на службі Речі Посполитої – законодавчий акт варшавського вального сейму, який радикально змінював політичний і правовий устрій, а також військово-організаційні засади Війська Запорозького – прийнято 1638 року. Угоду гетьмана з Московською державою укладено 1654 року. Козакам забороняли перебувати на Січі за часів Руїни – періоду історії України другої половини XVII століття від смерті гетьмана Богдана Хмельницького (1657) до початку гетьманства Івана Мазепи (1687).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

В уривку йдеться про гетьмана, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. У завданні наведено портрети Петра Сагайдачного (А), Богдана Хмельницького (Б), Івана Мазепи (В), Петра Дорошенка (Г).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

В уривку йдеться про гетьмана, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький, а описані події припали на 1648 рік – початок звільнення українських земель від польського панування.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

Для правильного розв’язання цього завдання потрібно знати основні дати життєвого шляху й діяльності Петра Могили. Петро Могила став митрополитом після смерті митрополита Йова Борецького (1631 рік), а вже 1632 року з ініціативи Петра Могили засновано Києво-Могилянську колегію. Варіанти відповіді А, Б, Г – події другої половини XVI століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

Польська шляхта завжди погордливо ставилася до козацтва, тож про їхнє об’єднання (варіант відповіді А) не йдеться.

Уряд Речі Посполитої намагався рух покозачення спрямувати у вигідне для держави русло. Затвердження ним в 70-х роках XVI століття реєстрового козацького війська знаменувало початок визнання його нового соціального стану (варіант відповіді Б). За реєстровими закріпили низку прав і привілеїв – «вольностей», які вирізняли козаків з-поміж інших верств тогочасного суспільства: звільнення від державних податків і повинностей, окреме адміністративне підпорядкування і судочинство, право на володіння земельними маєтностями.

Польська експансія і посилення соціального й національно-релігійного гноблення наприкінці XVI століття – у першій половині XVII століття привели до покозачення широких верств селянства й міщанства. Тож варіант відповіді В є неправильним.

Варіант відповіді Г також є неправильним, бо польсько-українське протистояння в зазначений у завданні історичний період лише набирало обертів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV– першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання тестованими низки історико-культурних пам’яток, уміння візуально розпізнавати їх. У завданні наведено світлини замку Паланок у Мукачевому (Закарпаття), Кам’янець-Подільської фортеці (Поділля), замку в Підгірцях (Галичина), Верхнього замку в Луцьку (Волинь).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV– першій половині XVI століть. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння учасниками тестування поняття «магдебурзьке право». Ідеться про норму права, за якою міста, звільнені від керування й суду великих землевласників або підпорядкування центральній адміністрації, створювали органи місцевого самоврядування. Воно виникло в ХІІІ столітті в німецькому місті Магдебурзі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Останнього правителя Галицько-Волинської держави Юрія ІІ Болеслава Тройденовича отруєно боярами  1340 року. Галицька земля була боярською республікою до 1349 року, коли помститися за смерть похресника вирішив король Польщі Казимир ІІІ Великий, що вилилось у пограбування Львова.

Правильна відповідь – А.