ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Виконання завдання ґрунтується на аналізі наведеного в ньому фрагмента історичного документа. Автор документа обстоює позицію українців у Східній Галичині, які згідно з рішенням «Конференції Амбасадорів» опинилися під владою Польщі. Тобто йдеться про рішення Ради Послів Антанти від 15 березня 1923 року. Також словосполученнями-маркерами є «Українська Національна Рада» – політична структура Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), «Галицька Держава» – одна з назв ЗУНР.

Держави Осі – об’єднання країн за часів Другої світової війни, тож цей варіант відповіді не задовольняє умову завдання. Четверний Союз – військово-політичний блок Німецької імперії, Австро-Угорської імперії, Болгарського царства й Османської імперії, що протистояв країнам Антанти в Першій світовій війні (1914–1918 роки) – зазнав поразки й припинив існування 1918 року. Українська Національна Рада і її представники не могли звертатися й до федерації радянських республік, ідеологію яких не підтримувало керівництво ЗУНР. Тож в уривку документа йдеться про держави Антанти, які й перемогли в Першій світовій війні.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

XIV з’їздом ВКП(б) у грудні 1925 року проголошено курс на індустріалізацію. Причинами її введення визначено необхідність у:

• технічному переоснащенні економіки;
• створенні військово-промислового комплексу й матеріально-технічної бази для досягнення економічної самостійності країни в умовах капіталістичного оточення і можливої економічної ізоляції;
• технічній підготовці до кооперування села.

Тобто форсовану індустріалізацію скеровано, зокрема (а радше – передусім), на мілітаризацію радянського господарства, створення могутнього військово-промислового комплексу. Про це й ідеться в підписі до плаката А.

У варіантах відповіді Б й Г підписи до плакатів містять заклик до початку індустріалізації та її пришвидшення, тобто про перебіг процесу, а не його причину. На плакаті В також відображено не причину проведення індустріалізації, а ресурсні джерела її забезпечення (зустрічний промфінплан й ентузіазм робітників).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання абітурієнтами низки дат історичних подій, до яких належить і період 1937–1938 років – пік «Великого терору», часу репресій, здійснюваних радянською владою.

Від вересня 1941 року до кінця вересня 1943 року урочище Бабин Яр – місце регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки й айзантцгрупи СД разом із військовою і цивільною владою Києва. Місто Базар – місце знищення більшовиками учасників Другого зимового походу Армії Української Народної Республіки восени 1921 року. Бій під Крутами, у якому в боротьбі за незалежну Україну трагічно загинув студентський курінь, відбувся в січні 1918 року.

Найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937–1941 років розташоване за 1,5 км від колишнього селища Биківні на околиці Києва.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

У наведеному в завданні уривку спогадів ідеться про Софійський собор (Софію Київську) – канонічно православний храм. Також наведено дату (19 вересня 1926 року), що відповідає періоду нової економічної політики (неп), яка передбачала ліберальне ставлення влади до всього національного, зокрема й релігійних питань. У варіантах відповіді – прізвища митрополитів різного часу й різних конфесій. Андрей Шептицький і його наступник Йосиф Сліпий – предстоятелі Української греко-католицької церкви, яку ще 1839 року ліквідовано на Правобережжі царською владою. Степан Скрипник був митрополитом Української автокефальної православної церкви наприкінці ХХ століття, а Василь Липківський – у 1921–1927 роках.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

У завданні йдеться про ринкові відносини. Елементи ринку радянська влада використовувала двічі: у період нової економічної політики (неп) і за часів «перебудови». Ужита в тексті завдання назва УСРР (Українська Соціалістична Радянська Республіка), яка була чинною до 30 січня 1937 року, відповідає періоду непу (1920-ті).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

У завданні наведено портрети Симона Петлюри (А), Нестора Махна (Б), Павла Скоропадського (В), Дмитра Донцова (Г). Потрібно визначити, хто із цих діячів міг представляти Українську Народну Республіку. Н. Махно, який мав вплив у Гуляйпільському районі, більше толерував союз із більшовиками, а не з Польщею. П. Скоропадський – представник Української Держави, якої в 1920 році вже не існувало. Д. Донцов не обіймав державних посад у 1920 році в уряді Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В умові завдання ідеться про «Чортківську офензиву» (Чортківський наступ). Чортків – місто обласного значення в Тернопільській області України. У період існування Української Галицької армії ця місцевість належала до Східної Галичини. Військові з’єднання А. Денікіна, Н. Махна й М. Муравйова не мали жодного стосунку до Галичини. Натомість у роки українсько-польської війни (1918–1919) командувач Української Галицької армії Олександр Греків (Греков) провів блискучу військову операцію, здійснивши контрнаступ на польські війська.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Із наведеного уривка з історичного джерела зрозуміло, що в ньому описано нагальні плани Директорії Української Народної Республіки після її приходу до влади наприкінці 1918 року. У варіанті відповіді А йдеться про націоналізацію – поняття, пов’язане з радянською економічною політикою. Так само й термін «коренізація» (варіант відповіді В) стосується періоду 1920-х років. Варіант відповіді Б передбачає розв’язання однієї з релігійних проблем.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Утворення Української Центральної Ради як представницького органу, що об’єднував «українські організації на спільних домаганнях: територіальної автономії України з державною українською мовою», проголошено 17 березня 1917 року в Києві. Михайло Грушевський – один із найстарших історичних діячів у керівництві Центральної Ради, науковець із високим авторитетом у суспільстві. Лідери української революції вважали, що саме така людина мала очолити новостворену структуру.

Правильна відповідь – Б.