ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 роках.

Обов’язковість в освіті як зараз, так і на початку ХХ століття визначено державною структурою. До кінця Першої світової війни Польща й Галичина були у складі Австро-Угорської монархії. Тому на початку ХХ століття німецька мова була обов’язковою для вивчення в школах на цих територіях.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій, зокрема й ті, чиї зображення наведено в завданні:

• А – Маркіян Шашкевич, письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини;
• Б – Агатангел Кримський, український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України;
• В – Володимир Антонович, історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат і громадсько-політичний діяч, член-кореспондент Петербурзької АН, фундатор київської школи істориків;
• Г – Михайло Вербицький, священик, композитор, автор мелодії національного гімну, хоровий диригент.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

В уривку історичного джерела маркером, що вказує на правильну відповідь є слово «тимчасовозобов’язаний». Тимчасовозобов’язані селяни – становище селян після скасування в Російській імперії кріпосного права. Тимчасовозобов’язані селяни отримували особисту свободу (до цього вони були власністю поміщика), а також у власність садибу і польовий наділ землі, які вони мусили викупити, і після чого переходили в становище «селянина-власника». У 1883 року категорію «тимчасово зобов’язаних селян» у Росії скасовано.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

В умові завдання безпосередньо зазначено місце («ополячений край Західної Росії») й опосередковано – дату події (період керування Сергієм Уваровим міністерством освіти Російської імперії, 1833–1849). Тож його розв’язання ґрунтується на знанні географії й хронології історичних подій.

Після польського повстання 1830 року імперський уряд вирішив об’єднати західні губернії, що колись належали Речі Посполитій – Правобережну Україну, Білорусію і Литву – і русифікувати їх. Тож із-поміж варіантів відповіді потрібно вибрати вищий навчальний заклад на Правобережжі. Ним є Київський університет, історію якого започатковано 8 листопада 1833 року, коли було підтримано подання міністра освіти С. Уварова про заснування в Києві Імператорського Університету Св. Володимира. Цей виш відкрито 1834 року переважно заради того, щоби замінити закриті нещодавно польські навчальні заклади – Кременецький ліцей і Віленський університет. Інші причини відкриття нового університету полягали в необхідності боротьби з польським культурним впливом на Правобережній Україні й посиленні русифікації краю, на чому й наголошено в наведеному уривку історичного документа.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

У 1772 р. Галичина увійшла до складу володінь австрійських Габсбургів у результаті поділу Речі Посполитої.

• Перший поділ Речі Посполитої (1772 р.): У результаті внутрішньої кризи Польської держави три сусідні імперії – Російська, Прусська та Австрійська – підписали угоду про розподіл її територій.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Автор «Чорної ради» – Пантелеймон Куліш, важливою сторінкою в житті якого є довголітнє знайомство й дружба з Тарасом Шевченком.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

В умові завдання зазначено місце й дату подій – Південь підросійської України, 1778–1851 роки. Тож його розв’язання ґрунтується на знанні географії й хронології історичних подій.

Поступове руйнування селянської громади стало наслідком столипінської аграрної реформи на початку 1900-х років.

Масштабного розвитку кооперація набула після ухвалення царським урядом Зразкового статуту споживчого товариства (1897 рік).

На початку ХІХ століття Південна Україна була малозаселеним краєм, однак високі темпи колонізації й хороші умови збуту сільськогосподарської продукції завдяки сусідству чорноморських й азовських портів сприяли розвитку торгового землеробства. Тому за період від 1778 року до 1851 року посівні площі в краї збільшилися у 25 разів.

Селянський поземельний банк створено 1882 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Такий висновок історик зробив, дослідивши «рух опришків».

Дмитро Дорошенко в цьому уривку проводить паралель між гайдамаками Правобережжя та аналогічним рухом на західноукраїнських землях, який мав ту саму соціальну природу — збройний протест селян проти гніту.

Опришки – учасники українського селянського повстанського руху у XVI столітті – першій половині XIX століття в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом – також проти австрійської адміністрації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Після смерті Данила Апостола у 1734 році влада в Гетьманщині перейшла до Правління гетьманського уряду.

Правління гетьманського уряду (1734–1750 роки) – уряд, якому після смерті гетьмана Данила Апостола російська імператриця Анна Іоанівна доручила керування Гетьманщиною, фактично був видозміненою Малоросійською колегією.

Правильна відповідь – В.