ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр.)

Завдання 5-7 – це так звані «кластерні» завдання, вони «прив’язані» до уривку з історичного джерела.

В уривку містяться слова-маркери «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

Упродовж воєнних дій 1919 року Українська Галицька армія була змушена залишити територію Східної Галичини і перейти Збруч на терени Української Народної Республіки.

Отаманом військ УНР у ці часи (1919–1921р.) був Симон Петлюра.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Тестові завдання 5–7 «прив’язані» до уривку з історичного джерела. Учаснику слід уважно прочитати уривок і на основі своїх знань зрозуміти, про які події йдеться.

В уривку містяться слова-маркери, що допомагають виконати завдання. У першому реченні такими словами будуть «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

У часи Західноукраїнської Народної Республіки на її теренах була створена Українська Галицька армія (УГА), яка брала активну участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр. 

Упродовж воєнних дій 1919 року УГА була змушена залишити територію Східної Галичини і перейти річку Збруч на терени Української Народної Республіки, на терени «Великої України».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Завдання 5–7 виділені в тестовому зошиті в таблиці, це так звані «кластерні» завдання. Тестові завдання «прив’язані» в даному випадку до уривку з історичного джерела. Учаснику слід уважно прочитати уривок і на основі своїх знань зрозуміти, про які події йдеться.

В уривку містяться слова-маркери, що допомагають виконати завдання. У першому реченні такими словами будуть «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

У часи Західноукраїнської Народної Республіки на її теренах була створена Українська Галицька армія (УГА), яка брала активну участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр. Упродовж воєнних дій УГА була змушена залишити територію Східної Галичини й перейти річку Збруч на терени Української Народної Республіки, або як казали в Галичині, на терени «Великої України».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

При підготовці до тесту з історії України, учні [мали б] «знати визначення понять і термінів, оперувати ними, співвідносити з діяльністю певних історичних діячів, політичних сил, епохою тощо» (цитата з Програми зовнішнього незалежного оцінювання з історії України).

Власне, «самостійники» це, простіше кажучи, ті хто виступав за самостійність України.

Лідером самостійників у час Української революції був Микола Міхновський, який зі своїми однодумцями погоджувався на створення єдиного органу – Української Центральної Ради. Згода була продиктована тією обставиною, щоб не допустити розколу українського руху. Однак головною метою «самостійників», було проголошення своєї держави, а для майбутньої держави важливими є Збройні сили. Саме тому створюється український військовий клуб імені Павла Полуботка. Подальші події української революції, зокрема проголошення Українською Центральною радою ІІ Універсалу, де йшлося про компроміс із Тимчасовим урядом і відмову від автономії, спровокували виступ «самостійників» (інколи в історії говорять про виступ «полуботківців»).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

По суті нас питають, які плани мала Російська імперія напередодні подій Першої світової війни.

Для Російської імперії надважливим було захоплення територій Східної Галичини, яку вважали «гніздом мазепинства». Адже саме зі Східної Галичини, особливо після Емського указу, на українські землі Російської імперії поширювалась українська книжка.

Саме до українців Східної Галичини приїжджали громадські діячі Наддніпрянщини і вели тут свою діяльність, за можливості поширюючи її на решту українських земель. Отже, саме тому початок воєнних дій російської армії був спрямований на Східну Галичину. У 1914 р. відбувається Галицька битва, після якої були окуповані Східна Галичина й Північна Буковина.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 рр.

Завдання містить уривок з польської газети, де йдеться про те, що жінки намагаються домогтися права голосу на рівні з чоловіками. Це власне і є словами-маркерами, котрі мали б підказати нам, на що варто звернути увагу. До того ж зазначено, що чоловіки таке право отримали.

Завдання також перевіряє знання дат. Зокрема, Програма зовнішнього незалежного оцінювання передбачає дату 1907 р. – запровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900 – 1914 рр.

Наприкінці ХІХ ст. почалася світова економічна криза, що охопила українські землі в 1900–1903 рр. Як відомо, в умовах кризи, чи це початок ХХ ст. чи сьогодення, найважче виживати дрібним підприємствам. Саме тому світова криза супроводжується поглинанням слабших підприємств сильнішими, зменшенням дрібних фабрик та заводів. Це явище було характерним для всіх країн і одержало назву «концентрація виробництва». Саме в цей той час на українських землях формують такий вид монополій, як синдикати.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь аналізувати основний зміст діяльності історичних постатей.

На початку ХVІІІ ст. відбувається стрімкий процес ліквідації автономних прав Гетьманщини у складі Московської держави.

Збройний виступ проти цього очолив гетьман Іван Мазепа, який намагався здобути воєнно-дипломатичну допомогу Швеції. Його підтримав отаман Запорозької Січі Кость Гордієнко. Проте поразка шведської армії під Полтавою завадила планам унезалежнення Гетьманщини від Московії. Після смерті Мазепи боротьбу продовжив Пилип Орлик, обраний козаками гетьманом у вигнанні. Але і його дії та сподівання зрештою не досягли бажаного результату. 

Відповідь: 1, 6, 7.

ТЕМА: Київська держава

На картосхемі зображено межі Київської держави за часів князів Олега (882–912 рр.) та Ігоря (912–945 рр.). На це вказують обриси території Київської держави і сусідніх держав, напрямки походів князів Олега та Ігоря.

Таким чином, картосхема дає змогу, керуючись запропонованими варіантами відповідей, визначити межі Київської держави (Русі-України) в середині Х ст.; визначити межі проживання кочовиків, які становили найбільшу загрозу для східних слов’ян у VІІІ–Х ст.; указати напрямки походів київських князів Олега та Ігоря (на Константинополь і узбережжя Каспійського моря).

Відповідь: 1, 3, 5.