ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 рр.

Завдання містить уривок з польської газети, де йдеться про те, що жінки намагаються домогтися права голосу на рівні з чоловіками. Це власне і є словами-маркерами, котрі мали б підказати нам, на що варто звернути увагу. До того ж зазначено, що чоловіки таке право отримали.

Завдання також перевіряє знання дат. Зокрема, Програма зовнішнього незалежного оцінювання передбачає дату 1907 р. – запровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900 – 1914 рр.

Наприкінці ХІХ ст. почалася світова економічна криза, що охопила українські землі в 1900–1903 рр. Як відомо, в умовах кризи, чи це початок ХХ ст. чи сьогодення, найважче виживати дрібним підприємствам. Саме тому світова криза супроводжується поглинанням слабших підприємств сильнішими, зменшенням дрібних фабрик та заводів. Це явище було характерним для всіх країн і одержало назву «концентрація виробництва». Саме в цей той час на українських землях формують такий вид монополій, як синдикати.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь аналізувати основний зміст діяльності історичних постатей.

На початку ХVІІІ ст. відбувається стрімкий процес ліквідації автономних прав Гетьманщини у складі Московської держави.

Збройний виступ проти цього очолив гетьман Іван Мазепа, який намагався здобути воєнно-дипломатичну допомогу Швеції. Його підтримав отаман Запорозької Січі Кость Гордієнко. Проте поразка шведської армії під Полтавою завадила планам унезалежнення Гетьманщини від Московії. Після смерті Мазепи боротьбу продовжив Пилип Орлик, обраний козаками гетьманом у вигнанні. Але і його дії та сподівання зрештою не досягли бажаного результату. 

Відповідь: 1, 6, 7.

ТЕМА: Київська держава

На картосхемі зображено межі Київської держави за часів князів Олега (882–912 рр.) та Ігоря (912–945 рр.). На це вказують обриси території Київської держави і сусідніх держав, напрямки походів князів Олега та Ігоря.

Таким чином, картосхема дає змогу, керуючись запропонованими варіантами відповідей, визначити межі Київської держави (Русі-України) в середині Х ст.; визначити межі проживання кочовиків, які становили найбільшу загрозу для східних слов’ян у VІІІ–Х ст.; указати напрямки походів київських князів Олега та Ігоря (на Константинополь і узбережжя Каспійського моря).

Відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ СТ.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела) і хронологічної компетентності.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – період історії України, до якого належить чи який відображає джерело.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери: «імператор і самодержець всеросійський», «малоросійський народ», «видав указ:», «при гетьмані Скоропадському у Глухові», «бути… колегії» – указують на 1722 р., коли для керування Гетьманщиною за указом царя Петра І було запроваджено Першу малоросійську колегію.

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери: «Ми стоїмо тепер, Братіє, між двома проваллями», «ми тепер уважати маємо шведів за своїх приятелів, союзників», «увільнити нас од рабства та зневаги й поновити на найвищому ступені свободи» – указують на 1708 р., коли гетьман Іван Мазепа перейшов на бік шведського короля.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери: «звільнення графа Розумовського… із чину гетьманського», «утворити там Малоросійську колегію», – указують на події 1764 р., коли було скасовано гетьманство.

Ключовим у джерелі Г уривком є «генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися й постановили з ясновельможним гетьманом таке право». Він вказує, що цитованим джерелом є «Конституція Пилипа Орлика» (1710 р.).

Відповідь: БГАВ.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання передбачає перевірку знань подій історії Галицько-Волинської держави, зокрема послідовності правління князів.

Засновником Галицько-Волинської держави був князь Роман Мстиславич у 1199 р. Після його смерті та тривалої боротьби державу очолив Данило Галицький. Після правління його сина Лева княжий стіл посів Юрій І Львович. Останнім галицько-волинським князем був Юрій ІІ Болеслав.

Відповідь: ВАБГ.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ СТ. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь співвідносити діяльність історичних постатей з їх результатами. У цьому випадку треба вказати, хто із зазначених діячів українського національно-визвольного руху причетний до створення названих видань.

Виданням часопису «Громада» (1878–1880, 1882 роки) за доручення Київської громади опікувався за кордоном Михайло Драгоманов.

Видавцем часопису «Основа» у 1861–1862 рр. займався Пантелеймон Куліш.

Автором «Кобзаря» є Тарас Шевченко, а «Енеїди» – Іван Котляревський.

Відповідь: 1–Б. 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Проблему браку кінноти у власному війську Богдан Хмельницький розв'язав шляхом укладення воєнно-політичного союзу з Кримським ханством.

Для легітимізації своєї влади й започаткування власної династії Б. Хмельницький здійснював Молдавські походи та домігся одруження свого сина Тимоша з молдавською принцесою Розандою.

Пошук Б. Хмельницьким нових союзників після укладення Віленського московсько-польського перемир’я привів до укладення угоди про військовий союз із Трансільванським князівством і Шведським королівством.

Спроба досягнення компромісу з Річчю Посполитою спричинила підписання Зборівського договору 1649 року.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Київська держава

Згідно з літописом, древлянське місто Іскоростень пов’язано із загибеллю київського князя Ігоря 945 року.

У Царгороді (Константинополі) відбулося хрещення княгині Ольги, коли вона прибула з дипломатичною місією до візантійського імператора (946 чи 957 р.).

У Любечі 1097 року відбувся один з найважливіших з’їздів князів, онуків Ярослава Мудрого.

Корсунь (Херсонес) у Криму став місцем хрещення князя Володимира Великого у 987 року.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.