Тема: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У завданні йдеться про австрійський парламент другої половини ХІХ століття, тобто час до 1868 року. Саме тоді утворилась Австро-Угорська дуальна монархія. Натомість австрійський парламент бере початок з «весни народів», а це 1848 рік. У цей час утворено Головну руську раду, що ставила як основну вимогу поділ Галичини на польську й українську частини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Емський указ, підписаний імператором Олександром ІІ 1876 року, спрямовано на витіснення української мови в культурній сфері й обмеження її лише побутовим ужитком. Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею в початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу. Про жодний економічний, міжнародний, військовий складник у цьому документі не йдеться.

Правильна відповідь – А.

Тема: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

У наведеному уривку документа йдеться про об’єднання греко-католицької церкви з православною, тож потрібно пригадати дату ліквідації греко-католицької церкви на Правобережній Україні – 1839 рік.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

У завданні наведено зображення таких картин: А – «Дівчина з Поділля» Василя Тропініна, Б – «Карпатська мати» Василя Касіяна, Г – «Святочне Ворожіння» Миколи Пимоненка. В – «Катерина» Тараса Шевченка. Картину написано на тему його однойменної поетичної поеми влітку 1842 року в Санкт-Петербурзі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати хронологію історичних подій і процесів. У завданні йдеться про освітнє товариство греко-католицьких священників, утворене в Перемишлі 1816 року, а також про діяльність «Руської трійці», утвореної 1832 року. Трудова еміграція – явище, характерне для другої половини ХІХ століття. Політизація національно-визвольного руху – це час «весни народів» 1848 року. Національний рух під релігійними гаслами на українських землях не розгортався. Це явище здебільшого характерне для поширення протестантських ідей, які не знаходили підтримки на українських землях, зокрема в зазначений період.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У завданні наведено портрети Пантелеймона Куліша й Миколи Костомарова, обидва були учасниками Кирило-Мефодіївського братства.

Пантелеймон Куліш – це одна з найсуперечливіших, але водночас наймасштабніших постатей українського ХІХ століття. Він був письменник, історик, етнограф, перекладач і видавець.

Микола Костомаров – це «мозок» Кирило-Мефодіївського братства та один із найвпливовіших істориків слов'янського світу XIX століття.

Костомаров був автором головного програмного документа братства – «Книги буття українського народу» (інша назва – «Закон Божий»).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

У документі йдеться про події «Коліївщини».

Коліївщина (1768 р.)  – це найпотужніше повстання гайдамаків на Правобережній Україні проти польського гніту, яке стало кульмінацією багатовікової боротьби селян і козаків за національну та релігійну свободу.

Політичний привід: Виникнення Барської конфедерації — союзу польської шляхти, яка тероризувала українське населення. Конфедерати грабували села та катували православних, що змусило людей братися до зброї для самозахисту.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

За наведеною картосхемою можна визначити перебіг подій Північної війни на території України у 1708–1709 рр.

На картосхемі, наведеній у завданні, позначено місто Батурин і Чортомлицьку Січ. Тобто йдеться про гетьманування Івана Мазепи, точніше – про його перехід на бік шведського короля Карла ХІІ. Саме це спровокувало російську владу знищити резиденцію гетьмана (Батурин) і Чортомлицьку Січ. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Наслідком подій, описаних у документі, стало укладення Бахчисарайського мирного договору.

Поразка московсько-козацьких військ у Чигиринських походах 1677–1678 рр. та фактичне перетворення Правобережжя на пустку змусили Московське царство піти на переговори з Османською імперією.

Результатом цих переговорів став Бахчисарайський мирний договір (1681 р.). За ним султан визнав Лівобережжя за Москвою, а територія між Дніпром та Південним Бугом (де й стояв зруйнований Чигирин) мала залишатися незаселеною 20 років.

Правильна відповідь – В.