ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 рр.

Тестове завдання спонукає нас знайти «центр нафтодобування в Європі». Учасник, котрий не знає економічного розвитку українських земель наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., орієнтувався б на «Європі». І обирав би напевне, цифру, що на захід від Києва, і таки вгадав би правильну відповідь.

Однак значна частина учасників свою відповідь базувала б на своїх знаннях з історії.

Пригадаймо, що наприкінці ХІХ ст. на українських землях Російської імперії відбувалася низка процесів, котрі можна зрозуміти на картосхемі. Зокрема спеціалізація сільського господарства (позиції 2 та 3), чи завершення промислового перевороту у 80-х роках ХІХ ст., формування синдикатів, а це початок ХХ ст.

Звернімо увагу на цифру 1: картосхема нагадує, що цей регіон належав Австро-Угорщині (Східна Галичина), саме він був економічно слабким у процесах розвитку важкої промисловості цього часу. Однак виявлення покладів нафти (пригадайте винайдення гасової лампи у Львові), дозволило заокеанським інвесторам розвинути нафтодобувну промисловість.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900 – 1914 рр.

В умові завдання зазначено століття, також важливим є регіон, у нашому випадку – Наддніпрянська Україна.

З варіантів відповідей практично відпадають варіанти В та Г, адже радикали були панівною течією здебільшого в Східній Галичині (зрештою, це поняття пов'язане з релігійністю). Залишається варіанти А та Б. Варто згадати, що національних рух Наддніпрянщини базувався на поглядах М. Драгоманова, котрий обстоював ідею федералізації. Погляди Драгоманова були надзвичайно «живі» для діячів суспільно-політичного руху підросійської України. Пригадайте, що проголошував І Універсал Центральної Ради – автономію. І коли, а правильніше сказати за яких обставини, практично «змусили» М. Грушевського та Ко проголосити IV Універсал, де йшлося про самостійність

Відповідь – Б.

Картосхема дає змогу

• 2. відслідкувати напрямок походу козаків у 1651 р.

  Карта показує маршрути козацьких військ на захід до Берестечка, а потім відступ та бої, що відповідає кампанії 1651 року.

• 5. показати місце битви, у якій козацьке військо зазнало поразки.

  На карті позначено битву під Берестечком (червень-липень 1651 р.), яка була найбільшою та найбільш трагічною поразкою козацького війська в Національно-визвольній війні.

• 6. зазначити місце укладення договору, за яким територію Гетьманщини було обмежено Київським воєводством.

  На карті позначено Білу Церкву, де у 1651 році був укладений Білоцерківський договір, який різко обмежував територію Гетьманщини лише Київським воєводством.

Відповідь: 2, 5, 6.

На території сучасної України проживали такі союзи слов'янських племен: сіверяни, поляни, деревляни.

Згадані в літописах слов'янські племена, що жили на території сучасної України, є прямими предками українського народу.

• Поляни — мешкали в середній течії Дніпра, навколо сучасного Києва. 

• Деревляни — жили в лісах на північний захід від полян (сучасна Житомирська область). 

• Сіверяни — населяли лівобережжя Дніпра, басейни річок Десна, Сейм і Сула.

Відповідь: 2, 4, 7.

У цьому випадку йдеться про період кінця ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Сама умова засвідчує, що серед наведених у завданні подій є події як «дев’яностих», так і «нульових» років відповідно ХVІІ та ХVІІІ століть. Крім того, зі змісту завдання чітко зрозуміло, що вони нерозривно пов’язані з постаттю гетьмана Івана Мазепи й напрямами його зовнішньої політики.
Усі зазначені події відповідають Програмі ЗНО з історії України. А саме:

• подія «ухвалення польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків на Правобережній Україні» безпосередньо стосується повстання під проводом С. Палія (1702–1704 рр.), оскільки саме вона спричинила вибух цього козацького повстання;
• події «об’єднання під владою гетьмана І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України, укладення таємного договору між шведським королем Карлом XII і гетьманом І. Мазепою, зруйнування за наказом московського царя Петра І гетьманської столиці Батурина» є складовими періоду гетьманування І. Мазепи.

Таким чином, можна відтворити загальну історичну картину, стрижнем якої є наведені в завданні події.
Після завершення війни між Польщею та Туреччиною (1699 р.) потреба в козацькому війську відпала, і тому польський сейм ухвалив рішення про ліквідацію правобережних козацьких полків. Спроба силою реалізувати цей план призвела до повстання під проводом С. Палія (1702–1704 рр.). Ситуацією скористався гетьман І. Мазепа. У 1704 р. на Правобережжя вступили лівобережні козацькі полки під проводом гетьмана. Відбулось об’єднання під владою І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України. Титул «гетьман обох берегів Дніпра» наповнився реальним змістом.

Проте політика московського царя Петра І щодо України змусила І. Мазепу замислитися над подальшою долею Гетьманщини. Гетьман, завдячуючи посередництву польського короля С. Лещинського, розпочинає переговори зі шведським королем, укладає таємний союз із Карлом ХІІ та 24 жовтня 1708 р., залишивши Батурин, вирушає на з’єднання зі шведським королем. Звістка про перехід І. Мазепи на бік шведів викликала лють царя Петра І. За його наказом московські війська на чолі з князем О. Меншиковим здійснили 2 листопада 1708 р. каральну акцію проти гетьманської столиці, що ввійшла в історію як «Батуринська різанина».

Подія «ліквідація козацтва на Правобережній Україні (1713 р.)» не має жодного стосунку до завдання № 58 оскільки пов’язана із системою міжнародних договорів 1711–1714 рр.

Насамперед це Прутський трактат (1711 р.) між Московським царством і Османською імперією, за яким цар Петро І зобов’язувався вивести з Речі Посполитої свої війська, що перебували переважно на території Правобережної України.

Виконуючи умови цього договору, Петро І видав указ про ліквідацію козацьких полків, зобов’язавши всіх полковників Правобережжя зі своїми полками перейти на Лівобережжя. Упродовж 1711–1712 рр. відбулося примусове переселення людей з правого берега Дніпра на лівий.

У 1713 р. було укладено Адріанопольський договір, який повторив в основному умови Прутського трактату та забороняв Петру I втручатися у внутрішні справи Речі Посполитої.

У 1714 р. до договору було додано дві статті, за якими турецький султан дозволяв військам Речі Посполитої зайняти територію Правобережної України (з якої вже було виведене населення ліквідованих царем Петром І правобережних козацьких полків).

Таким чином, ліквідація козацтва на Правобережній Україні, як подія 1713 року, не стосується нормативно-правового акта польського сейму, а є наслідком реалізації правового акта московського царя.

Відповіді: БАВГ.

Хронологія подій:

Б (1238 р.): Розгром хрестоносців під Дорогочином і вигнання їх із міста. Це був перший важливий військовий успіх, що остаточно закріпив за Данилом Волинську та Галичинську землі, відновивши цілісність батьківської держави.

А (1240 р., весна-осінь): Захоплення Києва (після від'їзду з нього Ростислава) і призначення тисяцького Дмитра намісником для захисту міста від татар. Цей захід безпосередньо передував монгольській навалі на Київ.

В (1245-1246 рр.): Поїздка Данила до хана Батия в Золоту Орду. Ця вимушена політична дія була наслідком монгольської навали (1240-1241 рр.) і необхідністю підтвердити свій ярлик на князювання.

Г (1253 р.): Коронація Данила королівським вінцем від Папи Римського. Цей дипломатичний крок був частиною його антиординської політики та спробою залучити європейську допомогу.

Відповіді: БАВГ.

У цьому завданні на встановлення відповідності серед запропонованих видань проблем, напевно, не виникне з «Енеїдою» Івана Котляревського. Цей твір докладно розглядають на уроках української літератури, а на уроках історії також згадують як перший твір нової української літератури, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 року.

Прочитавши праву колонку завдання, розуміємо, що серед видань є як твори й пам’ятки, так і журнали й часописи. Щоб знайти характеристику «Історії русів», шукатимемо слова, пов'язані з «історією». Таке слово знаходимо у варіанті В та Д. Однак у варіанті Д йдеться про часопис, тобто видання, що виходило періодично, з певною регулярністю. Натомість у варіанті В йдеться про пам’ятку, твір, що поширювався серед українського суспільства спочатку в рукописному варіанті, а згодом був надрукований.

Програма зовнішнього незалежного оцінювання в темі «Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.» серед фактів називає і журнал «Основа», що був пов'язаний з першими громадівцями. Залишається варіант 4. Слово «громада» в правій частині завдання трапляється у варіанті Б (варіант А вже пов'язаний із журналом «Основа»).

Відповіді: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

З прізвищем Мазепи ускладнень не повинно виникнути, бо це найбільш знана постать в українській історії. Та ще й у завданні 58 ідеться про гетьмана Івана Мазепу. Підказкою також може слугувати й завдання 46, де є прізвища кошових отаманів, а серед них і Кость Гордієнко.

Залишаються варіанти 2 та 4. І знову частково допоможе завдання, 58 де є інформація про ухвалу польського сейму ліквідувати козацькі полки на Правобережжі. Фастів – це Правобережна Україна, тож саме ця ухвала спровокувала повстання утворених козацьких полків. Серед них і козацький полк Семена Палія.

Феофан Прокопович – науковець, віцепрезидент Синоду, автор трагікомедії «Володимир».

Відповіді: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

1-Д. «Полюддя». Описує процес збирання данини князем («Приспіла осінь, і став він замишляти [похід] на древлян, прагнувши добути більшу данину…»)

2-В. «Язичництво». Описує віру в багатьох богів (Перун, Хорс, Дажбог та ін.) і принесення їм жертв («І поставив він кумири на пагорбі…»), що є основою язичництва.

3-Б. «Шлюбна дипломатія». Описує укладення міжнародного шлюбу («видав Ярослав сестру свою за Казимира [князя лядського]») з політичною вигодою (отримання полонених), що є суттю шлюбної дипломатії.

4-А. «Племінний союз». Перераховує слов'янські племена, що жили осібно («Поляни, що жили осібно… і називалися полянами, а деревляни теж… і називалися древлянами…»), і є прикладами племінних союзів.

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.