Хронологія подій:

Б (1238 р.): Розгром хрестоносців під Дорогочином і вигнання їх із міста. Це був перший важливий військовий успіх, що остаточно закріпив за Данилом Волинську та Галичинську землі, відновивши цілісність батьківської держави.

А (1240 р., весна-осінь): Захоплення Києва (після від'їзду з нього Ростислава) і призначення тисяцького Дмитра намісником для захисту міста від татар. Цей захід безпосередньо передував монгольській навалі на Київ.

В (1245-1246 рр.): Поїздка Данила до хана Батия в Золоту Орду. Ця вимушена політична дія була наслідком монгольської навали (1240-1241 рр.) і необхідністю підтвердити свій ярлик на князювання.

Г (1253 р.): Коронація Данила королівським вінцем від Папи Римського. Цей дипломатичний крок був частиною його антиординської політики та спробою залучити європейську допомогу.

Відповіді: БАВГ.

У цьому завданні на встановлення відповідності серед запропонованих видань проблем, напевно, не виникне з «Енеїдою» Івана Котляревського. Цей твір докладно розглядають на уроках української літератури, а на уроках історії також згадують як перший твір нової української літератури, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 року.

Прочитавши праву колонку завдання, розуміємо, що серед видань є як твори й пам’ятки, так і журнали й часописи. Щоб знайти характеристику «Історії русів», шукатимемо слова, пов'язані з «історією». Таке слово знаходимо у варіанті В та Д. Однак у варіанті Д йдеться про часопис, тобто видання, що виходило періодично, з певною регулярністю. Натомість у варіанті В йдеться про пам’ятку, твір, що поширювався серед українського суспільства спочатку в рукописному варіанті, а згодом був надрукований.

Програма зовнішнього незалежного оцінювання в темі «Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.» серед фактів називає і журнал «Основа», що був пов'язаний з першими громадівцями. Залишається варіант 4. Слово «громада» в правій частині завдання трапляється у варіанті Б (варіант А вже пов'язаний із журналом «Основа»).

Відповіді: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

З прізвищем Мазепи ускладнень не повинно виникнути, бо це найбільш знана постать в українській історії. Та ще й у завданні 58 ідеться про гетьмана Івана Мазепу. Підказкою також може слугувати й завдання 46, де є прізвища кошових отаманів, а серед них і Кость Гордієнко.

Залишаються варіанти 2 та 4. І знову частково допоможе завдання, 58 де є інформація про ухвалу польського сейму ліквідувати козацькі полки на Правобережжі. Фастів – це Правобережна Україна, тож саме ця ухвала спровокувала повстання утворених козацьких полків. Серед них і козацький полк Семена Палія.

Феофан Прокопович – науковець, віцепрезидент Синоду, автор трагікомедії «Володимир».

Відповіді: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

1-Д. «Полюддя». Описує процес збирання данини князем («Приспіла осінь, і став він замишляти [похід] на древлян, прагнувши добути більшу данину…»)

2-В. «Язичництво». Описує віру в багатьох богів (Перун, Хорс, Дажбог та ін.) і принесення їм жертв («І поставив він кумири на пагорбі…»), що є основою язичництва.

3-Б. «Шлюбна дипломатія». Описує укладення міжнародного шлюбу («видав Ярослав сестру свою за Казимира [князя лядського]») з політичною вигодою (отримання полонених), що є суттю шлюбної дипломатії.

4-А. «Племінний союз». Перераховує слов'янські племена, що жили осібно («Поляни, що жили осібно… і називалися полянами, а деревляни теж… і називалися древлянами…»), і є прикладами племінних союзів.

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Пригадаймо: про університети вже йшлося в завданні 48 цього варіанта сертифікаційної роботи. Якщо ви правильно його виконали, то в пропонованому завданні варіанти Б та В сміливо відкинете як некоректні, адже Київський і Харківський університети було створено в першій половині ХІХ ст.

Залишається варіанти А та Г. У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є дата – 1865 рік – відкриття Новоросійського університету, що був розміщений в Одесі. Зрештою, у Програмі також є дата відкриття університету в Чернівцях (1875 рік).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Ті випускники, які готуються до тестування з історії легко впізнають на фото Михайла Грушевського – ученого-історика, автора праці «Історії Україна-Руси», громадського та політичного діяча, члена Академії Наук.

З підслуханого серед учасників ЗНО: «Раз в окулярах, значить вчений» ????.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в Австрійській (Австро-Угорській імперії) в другій половині ХІХ ст.

Лихварство (надання грошей у борг з умовою сплати відсотків при його погашенні) – це поняття, пов'язане з економічною складовою суспільного життя. Тому, проаналізувавши варіанти відповідей, відкидаємо варіант А: політика «нової ери» до економіки «не в’яжеться».

Залишаються три варіанти. Ще раз перечитаймо умову завдання: нас запитують, що допомогло «подолати лихварство». Звісно, коли селяни почнуть емігрувати, тобто залишати свою домівку, вони не подолають лихварство (вдома). Із розвитком промисловості в Східній Галичині та Буковині в другій половині ХІХ ст., було геть зле, а з монополізацією й поготів. Тому в нас залишається єдиний варіант – розгортання кредитної кооперації.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

В умові завдання йдеться про громадівський рух, який розгортався передусім у Наддніпрянській Україні. Таким чином, поняття москвофіли і народовці відпадають, адже вони характеризують суспільний-політичний рух українських земель Австро-Угорської імперії. Залишаються варіанти А та В.

Якщо учасники зовнішнього незалежного оцінювання розуміють значення терміна «радикал» і обізнані з діяльністю громадівців, то виберуть правильну відповідь – українофіли.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Одна з надважливих реформ, здійснених у Російській імперії 1861 року – скасування кріпосного права. Таке скасування дало можливість селянам обирати шляхи свого існування. Вони могли або залишатись у селі, виконувати оброк і називатись тимчасовозобов’язаними; або брати довгостроковий кредит, домовлятися з поміщиком, купувати землю і таким чином бути на ній господарем; або ж іти до міста й працювати на фабриці чи заводі. Знаючи про ці можливості селян, доходимо висновку про соціальне розшарування селянства.

Відповідь – Г.