ТЕМА: Становлення України як незалежної держави. Творення нової України. Меджліс – представницький орган кримськотатарського народу – з 1991 до 2013 року очолював Мустафа Джемілєв, дисидент і політичний в’язень часів радянського режиму. Його називають «голосом кримських татар», оскільки саме Джемілєв в СРСР почав публічно говорити про утиски кримських татар: депортації, репресії та заборону повернення на батьківщину. Уже в незалежній Україні Джемілєв став народним депутатом, одержав найвищу державну нагороду – звання Героя України. Він став на принципову позицію невизнання окупації Криму Росією та активно просуває питання деокупації півострова на міжнародному рівні. Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Листівка «Випливаймо з імперського моря крові!» є потужним зразком українського політичного плаката часів відновлення незалежності України.

Вона була частиною агітаційної кампанії перед референдумом 1 грудня 1991 р. й закликала громадян проголосувати за підтвердження Акта проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 р.

Гасло на листівці – це метафора звільнення від колоніального минулого України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Самвидав, як суспільно-культурне явище і форма спротиву, набув поширення в період кризи радянської системи.

Головним завданням самвидаву було оприлюднення об’єктивної інформації про явища та процеси в українському громадському, культурному й літературному житті, що приховувала або ж замовчувала радянська влада.

Перший український самвидавний журнал «Український вісник», головним редактором якого був В’ячеслав Чорновіл, зʼявився 1970 р. 

Журнал був основним способом інформування про порушення свободи слова, арешти та репресії проти українських політв’язнів. У ньому друкували художні тексти, публіцистику, наукові статті авторів, зокрема й тих, яких було заарештовано або ж репресовано за сфальшованими обвинуваченнями.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

На фото зображено Йосипа Сліпого, митрополита Української греко-католицької церкви (УГКЦ).

Радянські спецслужби готували фіктивне «возз’єднання» УГКЦ із Російською православною церквою, тому непокірного ієрарха мали ізолювати.

Після арешту 1945 р. він майже два десятиліття провів у радянських таборах. Саме під час перебування Йосипа Сліпого на засланні зроблено другу світлину.

Лише 1963 р., завдяки клопотанню Папи Римського Іоанна XXIII та Президента США Джона Кеннеді, митрополита звільнили та вислали за межі СРСР.

Він прибув до Риму, де розпочав новий етап своєї діяльності як Глава Української греко-католицької церкви у вигнанні.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Сталінградська битва (листопад 1942 – лютий 1943 рр.) була переломним моментом у Другій світовій війні, оскільки після поразки в ній німецькі війська втратили стратегічну ініціативу. 

На картограмі перелом позначено буквою А.

Після цього розпочалося вигнання нацистів і їхніх союзників із території України. 

Першим звільненим населеним пунктом було село Півнівка на Луганщині (грудень 1942 р.). 

Битва на Курській дузі (літо 1943 р.) остаточно закріпила стратегічну ініціативу за СРСР, проваливши останню масштабну наступальну операцію Німеччини на сході. Після цієї перемоги розпочалося масове вигнання окупантів з українських земель.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Плакат «Палкий більшовицький привіт депутатам Народних Зборів Західної України!» є зразком радянської пропаганди після «золотого вересня» 1939 р., коли, відповідно до таємних домовленостей із Німеччиною, радянські війська перетнули східний кордон Польщі й окупували західноукраїнські землі.

Плакат було створено для ідеологічного супроводу скликання та роботи Народних Зборів Західної України, які мали легітимізувати радянську окупацію. Тому на виборах висували заздалегідь узгоджених кандидатів, лояльних до радянської влади.

27 жовтня 1939 р. Народні Збори одностайно ухвалили декларацію про встановлення радянської влади на Західній Україні та про возз'єднання з УРСР, що відкрило шлях до радянізації регіону – насильницького насадження норм економічного, суспільно-політичного та культурного життя Радянського Союзу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Сприятливі умови для розвитку ринкових відносин в УСРР існували за часів реалізації заходів нової економічної політики (непу), яку більшовицький уряд проголосив 1921 р. внаслідок провалу політики воєнного комунізму.

Нова економічна політика передбачала використання механізмів ринкової економіки, зокрема:

• скасування заборон на приватне підприємництво;
• дозвіл на іноземні концесії;
• упровадження оренди, госпрозрахунку, кооперації;
• заміну продрозкладки продподатком тощо.

Ці заходи пожвавили господарське життя: швидко відновлювалася промисловість, сільське господарство, торгівля, товарно-грошові відносини. Легалізація приватнопідприємницької ініціативи сприяла становленню нової радянської буржуазії – непманів.

Неп згорнули 1928 р., замінивши її жорсткою централізованою плановою економікою, колективізацією та індустріалізацією.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На фото бачимо уривок документа, де згадано адміністративний орган, а саме гетьманську комендатуру.

Наказ гетьманського коменданта стосувався порядку оформлення перепусток до будинку гетьмана Павла Скоропадського – очільника Української Держави (квітень – грудень 1918 р.).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України у другій половині XIX – на початку XX ст.

На фото зображено Соломію Крушельницьку – легенду оперної сцени, яка тріумфально гастролювала в різних куточках світу, але постійно наголошувала на своєму українському походженні.

Дебютувавши на варшавській сцені в опері «Аїда», Крушельницька стала примадонною Варшавського театру.

Після виступу оперної діви в оновленій версії «Мадам Батерфляй» твір здобув світове визнання, а її почали називати «найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан».

Також Соломія блискуче виступала у вагнерівських операх – особливо публіка шаленіла від її Брунгільди з «Валькірії».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

В Австро-Угорській імперії 1907 р. було проведено виборчу реформу, яка суттєво змінила правила виборів на західноукраїнських землях.

На зміну курійній системі, коли депутатів обирали в межах чотирьох курій або станів та за якої існував майновий ценз, було запроваджено загальне виборче право.

Насправді воно було відносно загальним, оскільки право голосу отримали лише чоловіки віком від 24 років, а право бути обраними – від 30 років. 

Однак ця реформа розширила політичні права значної кількості українців імперії Габсбургів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Наведено витяг з Емського указу 1876 р. імператора Олександра II, одного із заходів імперської мовної політики заборон стосовно українців.

Указом, зокрема, було заборонено друкувати книжки українською мовою, улаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книжки українською мовою без особливо дозволу.

Указ призвів до згортання діяльності громад – напівлегальних організацій національно свідомої української інтелігенції, закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства й газети «Киевский телеграф», а також вислання за межі України деяких українських діячів.

Ці дії мали на меті ліквідацію будь-яких проявів національної ідентичності українців.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Уніфікація адміністративного устрою Російської імперії на початку XIX ст. передбачала повну ліквідацію залишків автономії українських земель Гетьманщини та Слобідської України та інтеграцію їх у загальноімперську систему.

Територію Лівобережжя та Слобожанщини, подібно до інших українських регіонів у складі імперії, було поділено на губернії (Чернігівську, Полтавську, Харківську), які утворювали Малоросійське генерал-губернаторство на чолі з російською адміністрацією.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Автор гравюри-карикатури кінця ХVІІІ ст., сучасну копію якої наведено, іронізує над першим поділом Речі Посполитої 1772 р.

На ній зображено монархів Росії (Катерину II), Пруссії (Фрідріха II) та Австрії (Йосифа II), які в присутності безпорадного короля Станіслава Августа Понятовського ділять територію його держави.

Станіслав Понятовський змушений був відмовитися від претензій на окуповані території. Проте це не зупинило падіння Речі Посполитої: 1793 р. відбувся другий, а 1795 р. – третій поділи, унаслідок яких Річ Посполита припинила своє існування.

Через ці події Східна Галичина відійшла до Австрійської імперії (1772 р.), Росія приєднала Правобережну Україну (1793 р.) і Західну Волинь (1795 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Наведено фрагмент Корсунських статей 1669 р., у яких було визначено статус Війська Запорозького як держави під протекторатом Османської імперії.

Завдяки цій угоді Петро Дорошенко планував об'єднати українські землі й захистити їх від польської та московської агресії.

Цьому рішенню передувало Андрусівське перемирʼя 1667 р., умовами якого було закріплено поділ Гетьманщини по Дніпру між Московським царством і Річчю Посполитою.

Правильна відповідь – В.