ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел на предмет визначення причиново-наслідкових зв’язків (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела). Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – якими були наслідки подій, про які йде мова в джерелі.

Ключовими в джерелі (виступ Йосипа Сталіна) словосполучення-маркери: «Ми мали кризу заготівлі, яку вже ліквідовано», «Криза заготівлі стала першим серйозним виступом капіталістичних елементів села проти радянської влади», – указують на кризу хлібозаготівлі 1928–1929 рр., яка стала приводом для згортання політики непу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння співвідносити період з його характеристикою.

Масова націоналізація підприємств була характерна для радянської влади в Україні в період 1919–1920 рр., коли більшовики здійснювали політику «воєнного комунізму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Завдання передбачає перевірку вмінь аналізу змісту історичного джерела. У цьому випадку маємо спогади Павла Скоропадського.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела)..

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – кому з історичних діячів належить уривок спогадів.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «Німці вважали моє становище поганим і запропонували мені полетіти на аероплані до Одеси (де ще зберігалася моя влада)», «шляхи всі були відрізані», «Я відхилив цю пропозицію, бо вважав, що повинен досидіти до кінця отут, де уряд і військо», – указують на гетьмана П. Скоропадського, влада якого спиралася на німецьку підтримку і цілком від неї залежала.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

До виконання кластерних завдань 4–6 слід підходити комплексно.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемах зображена територія української держави у різні періоди. Серед них слід обрати ту, яка відображає межі УНР відповідно до ІІІ Універсалу. Цим вимогам відповідає картосхема А. УНР охоплювала терени дев’яти губерній (без Криму). На цей час теренами України проходив фронт Першої світової війни (перемир’я було укладено в грудні 1917 р.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

До виконання кластерних завдань 4–6 слід підходити комплексно.

Словосполучення «Міцну підвалину», «аби крайова влада стала справжньою фактичною владою» вказують на Українську Народну Республіку, яка була проголошена ІІІ Універсалом УЦР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

До виконання кластерних завдань 4–6 слід підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому. У цьому випадку подано уривок звернення Генерального Секретаріату до УЦР, у якому йдеться про необхідність проголошення Української Народної Республіки. На це є пряма вказівка у джерелі: «Високі збори!», «Генеральний Секретаріат», «проголошення Української Народної Республіки».

Визначення документа дає змогу виконати завдання.

«Момент кривавої боротьби в Росії» – це більшовицький переворот, який став поштовхом для розгортання збройної боротьби у Києві між силами поваленого тимчасового уряду Росії, збройних загонів більшовиків (Червона гвардія) і прихильниками УЦР у листопаді 1917 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку йдеться про наслідки Першої світової війни для соціально-економічного розвитку українських земель. Війна справила негативний вплив на соціально-економічний розвиток України. Одним з таких негативних проявів була інфляція, яку стимулювали непомірні фінансові видатки на армію.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела)..

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – період історії України, до якого належить чи який відображає джерело.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «вони лестять народним забобонам, роздмухують марновірство й наполегливо кличуть до насильства над іноплемінними співвітчизниками», « розслідуваного вбивства в Києві хлопчика Ющинського», «в народ знову кинута брехлива казка про вживання євреями християнської крові», – указують на справу Бейліса 1911–1913 років. За підозрою в ритуальному вбивстві було заарештовано Менахема Менделя Бейліса. Проте демократична громадськість висловила свій протест проти таких антисемітських дій влади. Зрештою за два роки М. М. Бейліс був виправданий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння економічних процесів початку ХХ ст.

Провідні українські підприємці Терещенки, Ханенки, Симиренки та ін. посідали провідне місце в харчовій промисловості. Вугільна і металургійна промисловість були під контролем іноземного капіталу, хімічна – була нерозвиненою.

Відповідь – В.