ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

На початку ХVІІІ ст. відбувається стрімкий процес ліквідації автономних прав Гетьманщини у складі Московської держави.

Збройний виступ проти цього очолив гетьман Іван Мазепа, який намагався здобути воєнно-дипломатичну допомогу Швеції. Його підтримав отаман Запорозької Січі Кость Гордієнко. Проте поразка шведської армії під Полтавою завадила планам унезалежнення Гетьманщини від Московії. Після смерті Мазепи боротьбу продовжив Пилип Орлик, обраний козаками гетьманом у вигнанні. Але і його дії та сподівання зрештою не досягли бажаного результату. 

Відповідь: 1, 6, 7.

ТЕМА: Київська держава

Проаналізувавши надану картосхему, можна дійти висновку, що вона дозволяє:

1. Визначити межі Київської держави (Русі-України) в середині X ст. Жирною лінією показані кордони держави, які були сформовані до походів Святослава.

3. Визначити межі проживання кочовиків, які становили найбільшу загрозу для східних слов’ян у VIII–Х ст. На карті чітко позначено територію Хозарського каганату, який був головним суперником і загрозою для Русі.

5. Указати напрямки походів київських князів Олега та Ігоря. Стрілки, що ведуть до Константинополя та інших міст Причорномор'я, символізують походи Олега та Ігоря на Візантію.

Відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ СТ.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери: «імператор і самодержець всеросійський», «малоросійський народ», «видав указ:», «при гетьмані Скоропадському у Глухові», «бути… колегії» – указують на 1722 р., коли для керування Гетьманщиною за указом царя Петра І було запроваджено Першу малоросійську колегію.

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери: «Ми стоїмо тепер, Братіє, між двома проваллями», «ми тепер уважати маємо шведів за своїх приятелів, союзників», «увільнити нас од рабства та зневаги й поновити на найвищому ступені свободи» – указують на 1708 р., коли гетьман Іван Мазепа перейшов на бік шведського короля.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери: «звільнення графа Розумовського… із чину гетьманського», «утворити там Малоросійську колегію», – указують на події 1764 р., коли було скасовано гетьманство.

Ключовим у джерелі Г уривком є «генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися й постановили з ясновельможним гетьманом таке право». Він вказує, що цитованим джерелом є «Конституція Пилипа Орлика» (1710 р.).

Відповідь: БГАВ.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Пояснення:

В. Роман Мстиславич об'єднав Галицьке та Волинське князівства у 1199 році. Його правління було першим етапом історії об'єднаної держави.

А. Після періоду міжусобиць (1205–1238 рр.), його син Данило Галицький відновив і зміцнив єдність держави, ставши королем у 1253 році.

Б. Після сина Данила (Лев I) правив його онук Юрій I Львович, який прийняв титул короля Русі.

Г. Після короткого правління синів Юрія I, останнім правителем, який згадується в переліку, був Юрій II Болеслав (з польської династії П'ястів), який помер у 1340 році, що стало початком боротьби за спадщину Галицько-Волинської держави.

Відповідь: ВАБГ.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ СТ. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Виданням часопису «Громада» (1878–1880, 1882 роки) за доручення Київської громади опікувався за кордоном Михайло Драгоманов.

Видавцем часопису «Основа» у 1861–1862 рр. займався Пантелеймон Куліш.

Автором «Кобзаря» є Тарас Шевченко, а «Енеїди» – Іван Котляревський.

Відповідь: 1–Б. 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

• 1-В (Союз із Кримським ханством): Козацьке військо мало сильнішу піхоту, але слабшу кінноту. На початку війни (1648–1649 рр.) Хмельницький уклав союз із Кримським ханством, щоб використовувати татарську кінноту (переважно Тугай-бея) для ефективної боротьби з польською кавалерією.

• 2-А (Молдавські походи): Метою Молдавських походів (1650, 1652, 1653 рр.) було не завоювання, а примус господаря Молдови Василя Лупула до укладення династичного шлюбу між сином Хмельницького, Тимошем, та донькою господаря, Розандою. Це мало забезпечити Хмельницькому європейську легітимізацію та започаткувати власну князівську династію.

• 3-Б (Союз із Трансільванією та Швецією): Укладення Віленського перемир'я 1656 р. між Московією та Річчю Посполитою було сприйнято Хмельницьким як зрада. У відповідь він уклав Раднотський договір (грудень 1656 р.) зі Швецією та Трансільванією, що було прямим пошуком нових союзників для продовження антипольської боротьби.

• 4-Д (Зборівський договір): Зборівський договір 1649 р., укладений після перемоги під Зборовом, був першою спробою компромісу з польським королем, що забезпечив Гетьманщині автономію (у межах трьох воєводств) та офіційне визнання (легітимізацію).

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Київська держава

1. Іскоростень (Г): Це столиця древлян, де у 945 році під час повторного збору данини був убитий київський князь Ігор Рюрикович.

2. Царгород (В): Княгиня Ольга здійснила подорож до столиці Візантії — Константинополя (Царгорода) близько 957 року, де прийняла християнство.

3. Любеч (Б): У цьому місті на Дніпрі у 1097 році відбувся знаменитий князівський з'їзд, який проголосив принцип "Кожен хай держить отчину свою".

4. Корсунь (А): Князь Володимир Великий захопив місто Корсунь (Херсонес) у Криму, після чого уклав угоду з Візантією і прийняв хрещення близько 988 року.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

У завданні наведені зображення двох картин: портрет Лесі Українки за авторством Івана Труша і портрет актриси Жанни Самарі французького художника П'єра-Огюста Ренуара. Поетеса Леся Українка визначається і за портретними рисами. Поєднує ці дві картини мистецька течія (напрям) – імпресіонізм.

Імпресіоністи у своїх творах намагаються відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів і переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла. Основною метою та стильовим прийомом вважали зображення не самого предмету, а враження від нього.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних політичних течій українського руху в Галичині наприкінці ХІХ ст.

Радикальна течія ініціювала створення першої української політичної партії в 1890 р. – Русько-української радикальної партії.

Відповідь – В.