ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про перебіг основних подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Союзником козаків у боротьбі проти Речі Посполитої впродовж 1648–1649 рр. було Кримське ханство.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Як бачимо, тут подано уривок джерела, який оповідає про діяльність однієї із зображених історичних постатей. Ключові слова-маркери «уклав з Київським братством угоду», «ставав “старшим братом, дозорцем, довічним охоронцем і наставником” об’єднаних Лаврської та Братської шкіл» дають змогу визначити, що в уривку джерела йдеться про діяльність митрополита Петра Могили, який 1632 року об’єднав Лаврську і Братську школи в Києво-Могилянський колегіум.

Наступним кроком є ідентифікація за портретними рисами історичних постатей. Вона дає змогу визначити, що на портретах зображені Василь-Костянтин Острозький (А), Іван Мазепа (Б), Петро Могила (В), Богдан Хмельницький (Г).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Маркери «задумом і старанням благочестивого князя Костянтина-Василя.., який звелів улаштувати дім для друкування книг, а до того ж і дім для читання дітей у своєму славному місті…», «І вибравши знавців божественного писання, грецької, латинської та руської мов, поставив їх навчати дітей», «Із цієї причини надрукована ця книжка для першого дитячого навчання многогрішним Іоанном Федоровичем» – указують на заснування в родовому місті князя Василя-Констянтина Остозького слов’яно-греко-латинської школи (Острозької академії) і друкарні, у якій працював Іван Федоров (Федорович).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань передумов укладення Люблінської унії та вмінь встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

З кінця ХV ст. між Великим князівством Литовським і Московською державою розгорілася боротьба за спадщину Київської Русі.

Війни (1467–1494, 1500–1503, 1512–1514, 1517–1522, 1534–1537 рр.) тривали з непевним успіхом. Проте Москва загалом брала гору. Кульмінацією боротьби стала Лівонська війна (1558–1583 рр.), у якій Москва завдала поразку Лівонському ордену. Щоб не допустити посилення Москви й утвердитися їй на узбережжі Балтійського моря, у війну вступили Велике князівство Литовське й Польща. Москва перенесла бойові дії на територію Литви й завдала ряд поразок литовському війську. Лише допомога польського війська дала змогу переломити перебіг війни на користь антимосковських сил.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних подій другої половини ХІV ст.

Більшість українських земель перейшла під владу Великого князівства Литовського після перемоги князя Ольгерда над монголами у битві на Синіх Водах у 1362 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Утворення в 1199 р. Галицько-Волинської держави стало результатом міжусобної боротьби руських князів.

Утворення Галицько-Волинської держави у 1199 році відбулося завдяки енергійній та рішучій політиці волинського князя Романа Мстиславича, який, скориставшись загасанням династії у Галичі та постійною міжусобною боротьбою серед інших претендентів і боярської опозиції, зумів захопити галицький престол та об'єднати два князівства.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

На фото зображені Софійський собор у Києві (А), вірменський собор у Львові (Б), Спасо-Преображенський собор у Чернігові (В) та Успенського собору Києво-Печерської лаври (Г).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Віче в Київській державі (Русі-Україні) – це загальні збори вільного населення міста, на яких вирішувалися найважливіші питання життя громади, держави.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

Великий князь київський, який «поставив …русина Іларіона митрополитом Русі у Святій Софії, зібравши єпископів…», був Ярослав Мудрий.

Ця подія відбулася у 1051 році і мала велике політичне та церковне значення. Ярослав Мудрий (князював 1019–1054 рр.) самостійно, без згоди Константинопольського патріарха, призначив першого митрополита Київського руського (не грецького) походження — Іларіона.

Митрополит Іларіон є відомим автором одного з найвидатніших творів давньоруської літератури — «Слова про Закон і Благодать».

Відповідь – Б.