ТЕМА: Київська держава

Віче в Київській державі (Русі-Україні) – це загальні збори вільного населення міста, на яких вирішувалися найважливіші питання життя громади, держави.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

Великий князь київський, який «поставив …русина Іларіона митрополитом Русі у Святій Софії, зібравши єпископів…», був Ярослав Мудрий.

Ця подія відбулася у 1051 році і мала велике політичне та церковне значення. Ярослав Мудрий (князював 1019–1054 рр.) самостійно, без згоди Константинопольського патріарха, призначив першого митрополита Київського руського (не грецького) походження — Іларіона.

Митрополит Іларіон є відомим автором одного з найвидатніших творів давньоруської літератури — «Слова про Закон і Благодать».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України

На картосхемі штрихуванням позначено територіальні межі Боспорського царства.

Це була антична держава, яка виникла в Північному Причорномор'ї на берегах Керченської протоки (в давнину близько 480 року до н. е. Штрихування на карті охоплює східну частину Криму (Керченський півострів) та Таманський півострів, а також прилеглі території, що були основним ядром царства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки. У цьму випадку йдеться про причини голоду 1946–1947 рр.

Серед запропонованих варіантів відповіді причинами голоду були: державна політика хлібозаготівель; повоєнна розруха; посуха, що вразила територію республіки. Відтак до голоду призвели як об’єктивні причини (природний катаклізм і руйнація сільського господарства в роки війни), так і суб’єктивні – вилучення державою з колгоспів України надмірну кількість продовольчих ресурсів, заборона залишати вражені голодом райони.

Відповідь: 1, 3, 4.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання передбачає перевірку знань, про українські землі, які на початку ХХ ст. перебували під владою Австро-Угорщини.

У зазначений період під владою двоєдиної монархії перебували Закарпаття, Буковина і Східна Галичина. В імперії вони не становили єдиної адміністративної одиниці, а були складовими окремих адміністративно-територіальних одиниць: Угорське королівство, Коронний край Буковина, Королівство Галіції та Лодомерії.

Відповідь: 1, 4, 7.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.). Україна в умовах незалежності.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій, які відображені у візуальних історичних джерелах.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у візуальному джерела виділяємо ключові образи-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим образам (словам).

Предмет ідентифікації в завданні – події останньої чверті ХХ – початку ХХІ ст. на українських землях, які відображені на фото.

Ключові в джерелах образи чи словосполучення-маркери вказують на рік, коли відбувалися відображені події.

Фото А. Ключові в джерелі маркери – напис на будівлі «Чорнобильська АЕС ім. В. І. Леніна» та респіратори, одягнені на військовослужбовцях, дозиметр для визначення радіаційного забруднення – вказують на події 1986 р., пов’язані з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС.

Фото Б. Ключовий у джерелі маркер – напис на транспаранті «Україна без Кучми» – вказує на акцію протесту 2001 р.

Фото В. Ключовий у джерелі маркер – напис «Голодую проти уряду» на тлі молодих людей, що протестують на площі під «пильним оком» міліції – вказує на події «Революції на граніті» (жовтень 1990 р.).

Фото Г. Ключовий у джерелі маркер – зображення великої скупченості людей з українською та європейською символікою – вказує на події, що отримали назву Євромайдан і стали складовою «Революції Гідності» (2013–2014 рр.).

Відповідь: АВБГ.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.).  Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Джерело А. Ключові в джерелі словосполучення-маркери, які передають слова Й. Сталіна «Я готовий вислухати будь-які заяви, окрім тих, що стосуються голоду на селі та прохання допомогти», «Голодують нероби й ледарі, які мають по 30–40 трудоднів на рік» вказують на Голодомор в Україні 1932–1933 років.

Джерело Б. Ключове в джерелі словосполучення-маркер «Шахтинська справа» вказують на показовий судовий процес, що відбувався 1928 року.

Джерело В. Ключові в джерелі словосполучення-маркери «Допомогу отримають 8 % голодуючих», «реалізувати план організації харчування за рахунок закордонних комісій допомоги» вказують на події масового голоду 1921–1923 рр.

Джерело Г. Ключове в джерелі словосполучення-маркер «ліквідації так званої “Української автокефальної православної церкви”», вказує на 1930 р.

Відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання передбачає перевірку знань дат, передбачених Програмою ЗНО.

Обрання України членом Ради Європи (РЄ) відбулося в 1995 р.

Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) відбувся в 2008 р.

Запровадження національної грошової одиниці – гривні відбулося в 1996 р.

Підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) відбулося в 2014 р.

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.).

Для характеристики діяльності Миколи Хвильового доцільно використати терміни «літературна дискусія», «ВАПЛІТЕ».

Микола Хвильовий (Фітільов) активно виступав за українізацію в 1920-х роках. Під час літературної дискусії 1925-1928 рр., яку він і розпочав, висунув гасло «Геть від Москви!», вважаючи, що для творення власної культури Україна має відмовитися від копіювання російської культури, від «московського шаблону». Письменник убачав у відверненні від Москви і рецепт збереження української ідентичності. Хвильовий також дав інший рецепт: «Дайош Європу!». Він вважав, що лише в культурному діалозі з Європою, без, за його висловом, «російського диригента» українці зможуть витворити власну самобутню культуру європейського рівня. Микола Хвильовий був одним з засновником ВАПЛІТЕ у 1925 р., очолював це об’єднання. У 1927 р. вийшов з ВАПЛІТЕ разом з Яловим і Досвітнім, щоб урятувати спілку.

Для характеристики діяльності Василя Липківського доцільно використати поняття «церковний собор», «Українська автокефальна православна церква». Саме Василь Липківський 1921 року став першим митрополитом Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).

Для характеристики діяльності Леся Курбаса доречними будуть такі поняття і терміни: «модерний театр», «мистецьке об’єднання "Березіль"». Лесь Курбас – видатний український режисер-реформатор, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. По-перше, Курбас європеїзував український театр, що доти був виключно національно-етнографічним, побутовим. Саме завдяки йому наше сценічне мистецтво почало ставати істинно естетичним, відкрило для себе коло героїв, тем, прийомів, до того часу просто недоступних («Молодий театр» 1917–1919 рр.). По-друге, Курбас створив експериментальний театр українського модернізму, вивівши його на лінію передових мистецьких шукань Заходу (діяльність «Березоля» 1922–1926 рр.). Митець пробував синтезувати національні традиції українського театру з найновішими формами європейського («Березіль» у 1927–1933 рр.).

Для характеристики діяльності Олександра Шумського можна використати поняття «українізація», «наркомат освіти УСРР». О.Шумський був одним з лідерів націонал-комуністичного руху в Україні. Підтримав більшовицьку владу владу в Україні. Займав важливі партійні і державні посади. 29 вересня 1924 р. ухвала Політбюро ЦК КП(б)У рекомендувала О. Шумського на посаду народного комісара освіти УСРР. Цю державну посаду він обійматиме до лютого 1927 р. Саме завдяки наполегливій праці О. Шумського в Україні відбудеться розвиток процесів українізації (коренізації), проте особисто для нього це буде мати трагічні наслідки: несправедливе звинувачення у націонал-ухильництві (шумскізм), політичні гоніння, десятирічне ув’язнення і передчасну насильницьку смерть у вересні 1946 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.