ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Завдання спрямоване на перевірення знання зовнішньої політики князя Данила Романовича Галицького у другій половині 1240-х – 1260-х рр.

Це період правління князя після монгольської навали, коли він намагався створити коаліцію держав для боротьби із Золотою Ордою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва. Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). (11 ст.) Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). (1 пол. 12 ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено репродукції Вишгородської і Холмської ікон Богородиці. За стилем свого виконання вони є прикладом візантійської традиції іконописання.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Кревська унія.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «магнати і шляхта», «юна королева», «інтереси Польщі», «Ягайло» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Кревську унію, яка була укладена у 1385 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Розвиток культури та освіти. Становище суспільних станів, здобутки в галузі освіти та культури, архітектури. Вірменський собор у Львові. 1363.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено Вірменський собор ХІV ст. у Львові.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства. «Реєстрове козацтво».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння процесу формування козацтва як соціального стану.

У завданні йдеться про спеціальну постанову польського короля Стефана Баторія від 1578 р.

У «Постанові щодо низовців» визначалися права й обов’язки взятих на службу реєстрових козаків. Ураховуючи те, що соціальні стани різняться своїми правами та привілеями, ця постанова започаткувала визнання козацтва новим соціальним станом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на репродукціях картин зображено гетьманів Б. Хмельницького, П. Конашевича-Сагайдачного, П. Тетерю та І. Брюховецького.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Московією. Умови українсько-російського договору 1654 р.

Завдання спрямоване на розуміння подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

Воєнні та дипломатичні зусилля гетьмана були спрямовані на визволення українських земель з-під влади Речі Посполитої. Угоду з Москвою («Березневі статті» 1654 р.) було укладено в складний період для Козацької держави, коли її внутрішні ресурси були майже вичерпані. Тому угода була спрямована на те, щоб, спираючись на допомогу московського війська, довести війну до переможно завершення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Конотопська битва.

Завдання спрямоване на перевірку знання дат, передбачених Програмою ЗНО з історії України. Конотопська битва відбулася в 1659 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Руїна. Причини та наслідки Руїни.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – характеристика періоду Руїни.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «край зруйнований», «війна обернула… на спорожнілі поля, зарослі бур’яном руїни, на покинуті жителями міста» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про наслідки Руїни.

Відповідь – Б.