ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

• 1-В (Союз із Кримським ханством): Козацьке військо мало сильнішу піхоту, але слабшу кінноту. На початку війни (1648–1649 рр.) Хмельницький уклав союз із Кримським ханством, щоб використовувати татарську кінноту (переважно Тугай-бея) для ефективної боротьби з польською кавалерією.

• 2-А (Молдавські походи): Метою Молдавських походів (1650, 1652, 1653 рр.) було не завоювання, а примус господаря Молдови Василя Лупула до укладення династичного шлюбу між сином Хмельницького, Тимошем, та донькою господаря, Розандою. Це мало забезпечити Хмельницькому європейську легітимізацію та започаткувати власну князівську династію.

• 3-Б (Союз із Трансільванією та Швецією): Укладення Віленського перемир'я 1656 р. між Московією та Річчю Посполитою було сприйнято Хмельницьким як зрада. У відповідь він уклав Раднотський договір (грудень 1656 р.) зі Швецією та Трансільванією, що було прямим пошуком нових союзників для продовження антипольської боротьби.

• 4-Д (Зборівський договір): Зборівський договір 1649 р., укладений після перемоги під Зборовом, був першою спробою компромісу з польським королем, що забезпечив Гетьманщині автономію (у межах трьох воєводств) та офіційне визнання (легітимізацію).

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Київська держава

1. Іскоростень (Г): Це столиця древлян, де у 945 році під час повторного збору данини був убитий київський князь Ігор Рюрикович.

2. Царгород (В): Княгиня Ольга здійснила подорож до столиці Візантії — Константинополя (Царгорода) близько 957 року, де прийняла християнство.

3. Любеч (Б): У цьому місті на Дніпрі у 1097 році відбувся знаменитий князівський з'їзд, який проголосив принцип "Кожен хай держить отчину свою".

4. Корсунь (А): Князь Володимир Великий захопив місто Корсунь (Херсонес) у Криму, після чого уклав угоду з Візантією і прийняв хрещення близько 988 року.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

У завданні наведені зображення двох картин: портрет Лесі Українки за авторством Івана Труша і портрет актриси Жанни Самарі французького художника П'єра-Огюста Ренуара. Поетеса Леся Українка визначається і за портретними рисами. Поєднує ці дві картини мистецька течія (напрям) – імпресіонізм.

Імпресіоністи у своїх творах намагаються відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів і переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла. Основною метою та стильовим прийомом вважали зображення не самого предмету, а враження від нього.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних політичних течій українського руху в Галичині наприкінці ХІХ ст.

Радикальна течія ініціювала створення першої української політичної партії в 1890 р. – Русько-української радикальної партії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Закриття українських недільних шкіл в Російській імперії відбулося після видання Валуєвського циркуляру 1863 року

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

На картосхемі штрихуванням позначено регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас.

Стрімкий розвиток регіону пов'язаний зі значними іноземними інвестиціями (бельгійський, англійський, німецький, французький капітал).

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Як бачимо, штрихування на картосхемі позначає регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас. тут розвивалися вуглевидобування й металургія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

На картосхемі зображено терени українських земель у складі Російської імперії та Австро-Угорщини у другій половині ХІХ ст. На це вказує конфігурація кордонів і назви держав (Румунія, Австро-Угорщина).

Штрихуванням на картосхемі позначено регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних фактів біографії Маркіяна Шашкевича, який був натхненником, організатором і лідером «Руської трійці» (1833–1837 рр.).

Відповідь – А.