ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

До виконання кластерних завдань 21–23 треба підходити комплексно.

Фото відображають події «Помаранчевої революції» (2004 р.).

«Помаранчева революція» стала реакцією на численні фальсифікації, що вплинули на результат виборів Президента України в листопаді – грудні 2004 року.

Отже, приводом до подій, які отримали назву «Помаранчева революція», стали масові фальсифікації на користь кандидата від влади – Віктора Януковича.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

До виконання кластерних завдань 21–23 треба підходити комплексно.

Наведені фото відображають події «Помаранчевої революції» (2004 р.), на це вказують написи «Так!» на прапорах мітингувальників, що було символікою кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка. На другій фотографії зображено Віктора Ющенка та його команду. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

До виконання кластерних завдань 21–23 треба підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, яку інформацію несе візуальне джерело. Наведені фото відображають події «Помаранчевої революції» (2004 р.), на це вказують написи «Так!» на прапорах мітингувальників, що було символікою кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка. На другій фотографії зображено Віктора Ющенка та його команду. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела). Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – подія, пов’язана з розпадом СРСР.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «Кравчук привіз нам з Біловезької Пущі… відпускну грамоту від Росії», «відмінив... усе, що колись прив’язувало Україну до Росії» – указують на події грудня 1991 р., коли у Біловезькій Пущі відбулася зустріч очільників України (Леоніда Кравчука), Білорусі (Cтаніслава Шушкевича) і Росії (Бориса Єльцина), де вони поклали край існуванню СРСР і підписали угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань основних фактів біографії діячів української культури 70-х рр. ХХ ст.

За ключовими словами визначаємо, що в умові завдання йдеться про композитора, поета й вокаліста Володимира Івасюка.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується зображення. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи.

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності. В умовах тотального дефіциту робітники намагалися «винести» зі свого робочого місця дефіцитні товари для обміну на інші дефіцити, продажу тощо. На це вказують персонажі карикатури: охоронних підприємства і робітник, який, використовуючи хитрість, намагається винести з підприємства продукцію виробництва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань розвитку дисидентського руху в Україні.

Дисидентський рух, який застосовував мирні засоби боротьби, зародився в період «хрущовської відлиги» – у час, коли відбулася деяка лібералізація радянської моделі розвитку.

Перші дисидентські організації постали в другій половині 1950-х рр. Однією з перших була Українська робітничо-селянська спілка (1958–1961 рр.). Дисидентський рух хоч і не був багаточисельним, але відіграв вагому роль у розвалі СРСР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел для визначення причиново-наслідкових зав’язків.

Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР» призвів до зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Так, у складі УРСР була створена нова Кримська область, а також збільшилася територія республіки.

Відповідь – Б.

Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел на предмет визначення змісту: про діяльність якої історичної особи йде мова (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела). Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать, релігійний діяч.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «один з керівників уніатської Церкви на Західній Україні», «він має ненависть до радянської влади» – указують на діяльність митрополита УГКЦ Йосипа (Йосифа) Сліпого, який був заарештований радянськими каральними органами й перебував у засланні до початку 1960-х рр.

Відповідь – Б.