ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.).

Для характеристики діяльності Миколи Хвильового доцільно використати терміни «літературна дискусія», «ВАПЛІТЕ».

Микола Хвильовий (Фітільов) активно виступав за українізацію в 1920-х роках. Під час літературної дискусії 1925-1928 рр., яку він і розпочав, висунув гасло «Геть від Москви!», вважаючи, що для творення власної культури Україна має відмовитися від копіювання російської культури, від «московського шаблону». Письменник убачав у відверненні від Москви і рецепт збереження української ідентичності. Хвильовий також дав інший рецепт: «Дайош Європу!». Він вважав, що лише в культурному діалозі з Європою, без, за його висловом, «російського диригента» українці зможуть витворити власну самобутню культуру європейського рівня. Микола Хвильовий був одним з засновником ВАПЛІТЕ у 1925 р., очолював це об’єднання. У 1927 р. вийшов з ВАПЛІТЕ разом з Яловим і Досвітнім, щоб урятувати спілку.

Для характеристики діяльності Василя Липківського доцільно використати поняття «церковний собор», «Українська автокефальна православна церква». Саме Василь Липківський 1921 року став першим митрополитом Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).

Для характеристики діяльності Леся Курбаса доречними будуть такі поняття і терміни: «модерний театр», «мистецьке об’єднання "Березіль"». Лесь Курбас – видатний український режисер-реформатор, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. По-перше, Курбас європеїзував український театр, що доти був виключно національно-етнографічним, побутовим. Саме завдяки йому наше сценічне мистецтво почало ставати істинно естетичним, відкрило для себе коло героїв, тем, прийомів, до того часу просто недоступних («Молодий театр» 1917–1919 рр.). По-друге, Курбас створив експериментальний театр українського модернізму, вивівши його на лінію передових мистецьких шукань Заходу (діяльність «Березоля» 1922–1926 рр.). Митець пробував синтезувати національні традиції українського театру з найновішими формами європейського («Березіль» у 1927–1933 рр.).

Для характеристики діяльності Олександра Шумського можна використати поняття «українізація», «наркомат освіти УСРР». О.Шумський був одним з лідерів націонал-комуністичного руху в Україні. Підтримав більшовицьку владу владу в Україні. Займав важливі партійні і державні посади. 29 вересня 1924 р. ухвала Політбюро ЦК КП(б)У рекомендувала О. Шумського на посаду народного комісара освіти УСРР. Цю державну посаду він обійматиме до лютого 1927 р. Саме завдяки наполегливій праці О. Шумського в Україні відбудеться розвиток процесів українізації (коренізації), проте особисто для нього це буде мати трагічні наслідки: несправедливе звинувачення у націонал-ухильництві (шумскізм), політичні гоніння, десятирічне ув’язнення і передчасну насильницьку смерть у вересні 1946 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.). Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Проведення в Києві Всеукраїнського з’їзду хліборобів забезпечило прихід до влади гетьмана П. Скоропадського.

Для реалізації декларованого в оприлюдненому Українською Центральною Радою І Універсалу було створено Генеральний секретаріат.

Збройна боротьба за владу в Києві між загонами більшовиків, прихильників Тимчасового уряду Росії та Української Центральної Ради в листопаді 1917 р. призвело до ухвалення ІІІ Універсалу, у якому проголошено створення Української Народної Республіки.

Ультиматум Раднаркому РСФРР Українській Центральній Раді передував збройній агресії радянської Росії проти УНР.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Фото відображають події «Помаранчевої революції» (2004 р.).

«Помаранчева революція» стала реакцією на численні фальсифікації, що вплинули на результат виборів Президента України в листопаді – грудні 2004 року.

Отже, приводом до подій, які отримали назву «Помаранчева революція», стали масові фальсифікації на користь кандидата від влади – Віктора Януковича.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Наведені фото відображають події «Помаранчевої революції» (2004 р.), на це вказують написи «Так!» на прапорах мітингувальників, що було символікою кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка. На другій фотографії зображено Віктора Ющенка та його команду. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Першочерговим завданням є визначення, яку інформацію несе візуальне джерело. Наведені фото відображають події «Помаранчевої революції» (2004 р.), на це вказують написи «Так!» на прапорах мітингувальників, що було символікою кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка. На другій фотографії зображено Віктора Ющенка та його команду. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Предмет ідентифікації в завданні – подія, пов’язана з розпадом СРСР.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «Кравчук привіз нам з Біловезької Пущі… відпускну грамоту від Росії», «відмінив... усе, що колись прив’язувало Україну до Росії» – указують на події грудня 1991 р., коли у Біловезькій Пущі відбулася зустріч очільників України (Леоніда Кравчука), Білорусі (Cтаніслава Шушкевича) і Росії (Бориса Єльцина), де вони поклали край існуванню СРСР і підписали угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

За ключовими словами визначаємо, що в умові завдання йдеться про композитора, поета й вокаліста Володимира Івасюка.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується зображення. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи.

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності. В умовах тотального дефіциту робітники намагалися «винести» зі свого робочого місця дефіцитні товари для обміну на інші дефіцити, продажу тощо. На це вказують персонажі карикатури: охоронних підприємства і робітник, який, використовуючи хитрість, намагається винести з підприємства продукцію виробництва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Дисидентський рух, який застосовував мирні засоби боротьби, зародився в період «хрущовської відлиги» – у час, коли відбулася деяка лібералізація радянської моделі розвитку.

Перші дисидентські організації постали в другій половині 1950-х рр. Однією з перших була Українська робітничо-селянська спілка (1958–1961 рр.). Дисидентський рух хоч і не був багаточисельним, але відіграв вагому роль у розвалі СРСР.

Відповідь – Б.