ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

У наведеній пам’ятці (гравюрі І. Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ», 1706 р.) уславлено здобутки та успіхи гетьмана в культурно-просвітницькій сфері.

На гравюрі зображено гетьмана Івана Мазепу в оточенні алегоричних постатей, які уособлюють різні науки та чесноти.

У верхній частині гравюри ви бачите сім церков, які були побудовані або капітально відреставровані коштом Мазепи в Києві та інших містах (зокрема Софійський собор, Богоявленська церква Братського монастиря тощо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

На фото зображено гравюру Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Отже, твір присвячено гетьманові І. Мазепі.

У центрі композиції зображено Івана Мазепу в образі лицаря-захисника православної віри та наук

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Розглянута пам’ятка є яскравим прикладом гравюри ( Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.).

Гравюра – це відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на металевій пластині (міді). 

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (середина XVII ст.)

В уривку йдеться про три воєводства «Київське, Брацлавське , Чернігівське» котрі мали б прив’язуватися до часу діяльності гетьмана Богдана Хмельницького.

Богдан Хмельницький (близько 1595 – 1657 рр.) — видатна постать в історії України, гетьман Війська Запорозького (з 1648 р.), полководець, дипломат і засновник Української козацької держави – Гетьманщини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

На фото зображено козацькі клейноди (символи влади).

Козацькі клейноди — це військові атрибути, знаки влади та гідності, які використовувалися у Війську Запорозькому. До основних клейнодів належали:

• Булава (найвища ознака влади Гетьмана).

• Корогва (головний прапор).

• Бунчук (знак влади Гетьмана чи Кошового отамана).

• Печатка.

• Литаври (військовий музичний інструмент, що був ознакою полковника або курінного отамана).

• Пернач (знак влади полковника).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)

Утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у Львові відбулося в 1586 р.

У 1586 році Львівське Успенське братство, отримавши грамоту від Антіохійського патріарха Йоакима, оформило свій статут, який передбачав, зокрема, і створення школи. Ця школа, відома як Львівська братська школа, стала першим навчальним закладом такого типу в Україні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Збереження судочинства на основі норм «Руської правди» одна з характерних рис суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського в XIV–XV ст.

Ця політика ґрунтувалася на принципі: «Старого ми не рушимо, а нового не вводимо», що дозволило литовським князям мирно інкорпорувати слов'янські землі та їхню еліту, зберігаючи їхній звичний уклад життя.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Описані події стосуються Битви на Синіх Водах, яка відбулася близько 1362 року.

Пояснення

• Битва на річці Сині Води (Синюха, притока Південного Бугу) була вирішальною військовою кампанією, яку очолив Великий князь Литовський Ольгерд Гедимінович (роки правління 1345–1377).

• У цій битві литовсько-руські війська розгромили об'єднані сили монголо-татарських правителів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У 1238 році князь Данило Романович (разом із братом Васильком) здійснив похід на місто Дорогочин, яке належало німецьким рицарям Тевтонського ордену.

Ця перемога під Дорогочином (1238 р.) зупинила просування хрестоносців на Волинь і стала ключовим етапом у відновленні цілісності Галицько-Волинського князівства, після чого Данило того ж року остаточно утвердився в Галичі.

Відповідь – А.