ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)

Політика «коренізації» була започаткована рішенням ХІІ з’їзду РКП(б) у 1923 р. В УСРР вона відбувалася у формі «українізації».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Будівля Держпрому в Харкові. 1925–1928 рр.

На фото зображено будівлю Держпрому в Харкові.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Для визначення правильної відповіді слід пригадати, що попри заяви влади про бажання модернізувати сільське господарство, ключовою метою було встановлення державного контролю над сільгоспвиробництвом і використанням його ресурсів для здійснення індустріалізації. Колективізація, яка проводилися насильницькими методами, викликала спротив селянства. Щоб подолати його, влада влаштувала Голодомор для українського селянства. Тільки ціною великих жертв і розорення селянських господарств компартійному керівництву вдалося приборкати селянство, загнавши його в колгоспи і запровадивши паспортну систему.

Відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Для виконання завдання слід пригадати визначення терміну «розстріляне відродження», яке дає ключ для вибору правильної відповіді.

 «Розстріляне відродження» – термін, яким позначають покоління українських митців, розквіт творчого таланту яких припадає на 1920–1930-ті роки, які були винищені сталінськими репресіями. Загалом було винищено близько 500 діячів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.). Західна Україна в 1921–1939 рр.

Після розпаду Австро-Угорщини 3 листопада 1918 р. на народному вічі в Чернівцях, скликаному Крайовим комітетом, якому австрійський намісник передав владу, було проголошено об’єднання Північної Буковини з Українською Державою, проголошеною у Львові (ЗУНР) і «прилучення австрійської частини українських земель до України». Проте Румунія, скориставшись відсутністю в українців значних військових сил, окупувала Північну Буковину і частину Східної Галичини (Покуття).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

«Пакт Ріббентропа-Молотова» – таємна угода між Німеччиною і СРСР, укладена 23 серпня 1929 р., про розподіл сфер впливу в Європі.

Угода була оформлена як таємний додаток (протокол) до Пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною. До радянської сфери впливу входили Фінляндія, Естонія. Латвія, східна частина Польщі до річок Вісла і Сян, Бессарабія.

«Пакт» відкривав шлях Німеччині для нападу на Польщу і початку Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). 17 вересня Радянський Союз теж здійснює агресію проти Польщі, Червона армія вступає на територію Західної України та Західної Білорусії. Зрештою ці території були включені до складу СРСР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключові словосполучення напису на пам’ятнику – «Тут були завершені бої радянських військ за визволення Української РСР від німецьких загарбників…» чітко вказують на 1944 р. 28 жовтня 1944 р. завершилося визволення України в сучасних кордонах.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945–на початку 1950-х рр.)

Процес колективізації у Східній, Центральній і Південній Україні був здійснений насильницькими методами наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. У 1940–1950 рр. до складу УРСР увійшли землі Західної України, на які був поширений процес колективізації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

На картосхемі зображено територію УРСР станом на 1954 р., коли було завершено формування території республіки в межах СРСР. На це вказують обриси кордонів. Частина територій позначена цифрами 1 (Закарпаття), 2 (Східна Галичина, Волинь), 3 (Північна Буковина, Хотинщина, Південна Бессарабія), 4 (Крим).

У 1954 р. до складу УРСР увійшов Крим (Кримська область).

Відповідь – Г.