ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

«Пакт Ріббентропа-Молотова» – таємна угода між Німеччиною і СРСР, укладена 23 серпня 1929 р., про розподіл сфер впливу в Європі.

Угода була оформлена як таємний додаток (протокол) до Пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною. До радянської сфери впливу входили Фінляндія, Естонія. Латвія, східна частина Польщі до річок Вісла і Сян, Бессарабія.

«Пакт» відкривав шлях Німеччині для нападу на Польщу і початку Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). 17 вересня Радянський Союз теж здійснює агресію проти Польщі, Червона армія вступає на територію Західної України та Західної Білорусії. Зрештою ці території були включені до складу СРСР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключові словосполучення напису на пам’ятнику – «Тут були завершені бої радянських військ за визволення Української РСР від німецьких загарбників…» чітко вказують на 1944 р. 28 жовтня 1944 р. завершилося визволення України в сучасних кордонах.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945–на початку 1950-х рр.)

Процес колективізації у Східній, Центральній і Південній Україні був здійснений насильницькими методами наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. У 1940–1950 рр. до складу УРСР увійшли землі Західної України, на які був поширений процес колективізації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

На картосхемі зображено територію УРСР станом на 1954 р., коли було завершено формування території республіки в межах СРСР. На це вказують обриси кордонів. Частина територій позначена цифрами 1 (Закарпаття), 2 (Східна Галичина, Волинь), 3 (Північна Буковина, Хотинщина, Південна Бессарабія), 4 (Крим).

У 1954 р. до складу УРСР увійшов Крим (Кримська область).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

УРСС була заснована в 1958 р. Л. Лук’яненком разом з І.Кандибою. Спілка ставила перед собою мету домагатися суверенітету і незалежності України мирними засобами. У 1961 р. спілка була викрита, а її члени засуджені.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Аналіз уривку джерела і визначення слів-маркерів: «визнаний класик соціалістичного реалізму», «багатостраждальний» твір», «пам’ятка козацького минулого», «основна увага в ньому приділена викриттю негативних явищ радянської дійсності» – дає змогу визначити автора твору, про який ідеться в уривку джерела» – О. Гончара. Зображення церковних соборів додатково вказує на назву роману «Собор». Цей твір був підданий критиці і забороні за часів «застою».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Роман О. Гончара "Собор" був підданий критиці і забороні за часів «застою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Карикатури дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час, коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена негативним проявам явища бюрократизації. На це вказують персонажі карикатури: розгублений відвідувач установи і два чиновники (1-й заступник і 2-й заступник), які, показуючи один на одного, не вирішують питання, з яким до них звернулися.

Бюрократизація – це процес усередині організацій державного або приватного сектора, що характеризується зростанням чисельності службовців і рівнів ієрархії, вузькою спеціалізацією функцій, ускладненням формальної регламентації діяльності. Бюрократизація може грати як позитивну роль (контрольованість, передбачуваність), так і негативну (утруднення комунікації, втрата гнучкості і продуктивності). Саме негативні прояви бюрократизації і відображає карикатура.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «наметове містечко», «голодуючі студенти», «Голова Ради Міністрів В.Масола», «націоналізація майна КПРС та ВЛКСМ» – чітко вказують на події «революції на граніті» (з 2 по 17 жовтня 1990 р.).

Відповідь – В.