ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

У результаті скасування панщини (внаслідок революції 1848–1849 рр.) на західноукраїнських землях селяни були змушені користуватися сервітутами (колишніми громадськими землями, які були закріплені у власність поміщиками) за плату.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Аналіз джерела й визначені слова-маркери – «Київ», «слов’янофільство перетворюється в українофільство», «художник» (Т. Шевченко), «колишній вчитель» ( у документі названо П. Куліша), «із захопленням говорили про колишню Малоросію» – указують на діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Наведене визначення відповідає змісту поняття промисловий переворот. Промисловий переворот, або промислова революція, знаменує важливий поворотний момент в історії, деякою мірою він вплинув на кожен аспект повсякденного життя

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

На картосхемі зображено території, які у ХVІІІ–ХІХ ст. увійшли до складу Російської імперії в результаті російсько-турецьких війн.

Під час війни 1787–1791 років за умовами Ясського миру до складу Російської імперії ввійшли землі між Південним Бугом і Дністром. Відповідно, правильна відповідь – Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Укладення Віленського перемир’я спонукало гетьмана Б. Хмельницького до пошуку нових союзників у війні з Річчю Посполитою.

Віленське перемир'я було укладене в жовтні 1656 року між Московським царством та Річчю Посполитою, що призвело до припинення між ними бойових дій.

 Вже у грудні 1656 року Гетьманщина уклала Раднотський договір та вступила у військовий союз зі Швецією та Трансільванією (князь Дьордь II Ракоці) з метою спільного поділу Речі Посполитої.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

В уривку йдеться про соціально-економічну причину Національно-визвольної війни.

Соціально-економічні причини охоплюють: посилення панщини, обезземелення, свавілля орендарів і зростання податків, що призвело до масового невдоволення серед селян, міщан та частини козацтва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Метою ухвалення цитованого документа, відомого як «Пункти для заспокоєння руського народу» (1632 р.), було зняти гостроту міжконфесійного протистояння в суспільстві.

 В умовах тривалого й гострого конфлікту між прихильниками Православної (неуніати) та Греко-католицької (уніати) церков, який виник після Берестейської унії 1596 року, влада пішла на поступки:

• Легалізація Православ'я: Документ вперше після 1596 року офіційно визнав існування православної церкви в Речі Посполитій.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Портрет, діяча, який унаслідок виконання умов цитованого документа очолив православну церквущо відповідає портрет Петра Могили, під буковю - А.

Петро Могила — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, діяч православної церкви, освіти та культури. На портретах він зображений в традиційному чернечому або архієрейському вбранні.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Прочитаний фрагмент історичного документа увійшов в історію під назвою «Пункти для заспокоєння руського народу».

«Пункти для заспокоєння руського народу» (1632 р.) – це постанова сейму Речі Посполитої, прийнята після смерті короля Сигізмунда III Вази, яка юридично відновила права православної церкви в Речі Посполитій, що були втрачені після Берестейської унії 1596 року.

Відповідь – В.