ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Реформи 60–70-х рр. в Російській імперії справили позитивний вплив на економічний розвиток імперії і зокрема українських земель. Вони усунули перешкоди для завершення промислового перевороту і дали поштовх індустріалізації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Товариство «Просвіта» було засновано у Львові в 1868 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Створення в Одесі першої в Російській імперії (другої у світі) бактеріологічної станції пов’язано з ім’ям І. Мечникова.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

1-Г. Ізгої – це особи, які з певних причин вийшли зі своїх соціальних груп і втратили з ними законний зв’язок.

2-А. Бояри – це представники правлячого стану в Київській Русі, які займали друге після князів панівне становище в державі.

3-Б. Смерди – це особисто вільні селяни, які мали земельні наділи, вели своє господарство, виконували повинності на користь держави.

4-В. Закупи – це тимчасово залежні селяни, які через різні обставини втратили власне господарство та змушені були працювати на землевласника за грошову позику.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

1-Б. Ухвалення Гадяцьких пунктів стало приводом до початку війни Московського царства проти Гетьманщини.

2-А. Чигиринські походи турецько-татарських військ 1677–1678 рр. призвели до знелюднення частини Правобережної України, руйнації столиці козацької держави.

3-В. Укладення Андрусівського перемир’я у 1667 р. спричинило поділ території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московським царством.

4-Г. Підписання Віленського перемир’я у 1656 р. між Річчю Посполитою і Московським царством спонукало гетьмана Б. Хмельницького до пошуку нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського товариства

1848–1849 рр. – революційні події на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії

1853–1856 рр. – Кримська війна

1863–1864 рр. – польське національно-визвольне повстання

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–В

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Правильна послідовність:

Б. 1223 р. Уривок «Була рада всіх князів у місті Києві, і вирішили на раді так: “Краще нам зустріти їх на чужій землі, ніж на своїй”» описує раду князів у Києві та їхнє рішення зустріти ворога (монголо-татар) на чужій землі. Це пряме посилання на події перед битвою на річці Калці 1223 року, де руські князі вперше зіткнулися з монгольським військом.

А. 1239 р. Уривок «Того літа татари взяли Переяславль», «Того ж літа взяли татари Чернігів.»  описує захоплення і спалення Переяславля та Чернігова татарами. Ці події відбулися на початковому етапі великого походу Батия на Південно-Західну Русь, після зруйнування Північно-Східної Русі, а саме восени 1239 року.

Г. 1240 р. Уривок «Поставив Батий стінобитні гармати у міста біля Лядських воріт», «Коли [воєвода] Дмитро був поранений, татари ввійшли на стіни і займали їх» детально описує облогу і взяття Києва Батиєм, згадуючи Лядські ворота, стінобитні гармати та воєводу Дмитра. Облога і падіння Києва відбулися восени-грудні 1240 року.

В. 1246 р. Уривок «[князь] Михайло [чернігівський] відправився на уклін до Батия» розповідає про мученицьку смерть князя Михайла Чернігівського в Орді за відмову пройти між вогнями та поклонитися "ідолу" (поганським богам або символам влади). Це сталося у 1246 році під час візиту Михайла Всеволодовича до ставки хана Батия. Ця подія належить до періоду встановлення ярличної системи та залежності руських князівств від Золотої Орди.

Відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половині ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Б – Дмитро (Байда) Вишневецький (середина XVI ст.): Перший серед списку. Він вважається засновником першої відомої Січі на острові Мала Хортиця (близько 1553–1556 рр.).

 Г – Петро Конашевич-Сагайдачний (початок XVII ст.): Гетман реєстрового козацтва, який очолював легендарні походи (зокрема, Хотинська війна 1621 року).

А – Іван Сірко (друга половина XVII ст.): Славетний кошовий отаман періоду Руїни, який обирався на цю посаду рекордну кількість разів між 1659 та 1680 роками.

В – Петро Калнишевський (XVIII ст.): Останній кошовий отаман Запорозької Січі, який керував нею до остаточного зруйнування російськими військами у 1775 році.

Відповідь: Б, Г, А, В.

ТЕМА: Київська держава

Після смерті Ярослава Мудрого владу в Київській державі зосередили у своїх руках його сини: Ізяслав, Святослав та Всеволод.

Після смерті Ярослава Мудрого у 1054 році, згідно з його заповітом, Київська Русь була розділена між його синами. Троє найстарших — Ізяслав, Святослав і Всеволод — утворили так званий тріумвірат Ярославичів. Вони правили спільно, намагаючись зберегти єдність держави, що було найяскравішим проявом правління тріумвірату. 

Відповідь: 1, 4, 6.